ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2910/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.,
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025, ухвалене суддею Погребною К.Ф., м. Одеса, повний текст складено та підписано 27.03.2025
у справі № 916/2910/24
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до відповідачів:
1) Фермерського господарства «Сім Агроюг»;
2) ОСОБА_2 ;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Міністерства фінансів України,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-2: ОСОБА_1 ,
про: стягнення 1862125,38 грн,
У червні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк) звернулося до Господарського суду Одеської області із позовом до Фермерського господарства «Сім Агроюг» (далі ФГ «Сім Агроюг») та ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ), в якому просило суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку 1862125,38 грн, з яких: 362586,30 грн заборгованості за тілом кредиту, 49193,89 грн - за процентами, а також 1450345,19 грн - перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією.
Позов мотивований неналежним виконанням ФГ «Сім Агроюг» прийнятих на себе зобов'язань за укладеним з Банком кредитним договору №41097164-КД-3 від 08.04.2022 (далі кредитний договір) в частині повної та своєчасно сплати кредиту та процентів за користування ним, і оскільки за виконання цих зобов'язань поручився ОСОБА_2 , уклавши з Банком відповідний договір поруки від 08.04.2022 №41097164-ДП-3/1 (далі договір поруки), Банк просив суд стягнути вказану суму з відповідачів в солідарному порядку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.07.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №916/2910/24 та залучено до участі у ній в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Міністерство фінансів України.
В подальшому, ухвалою суду від 14.10.2024 до участі у справі № 916/2910/24 залучено ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ОСОБА_2 .
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2910/24: провадження у справі № 916/2910/24 в частині стягнення частини заборгованості за тілом кредиту в сумі 19000 грн та частини заборгованості перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 76000 грн закрито; позов задоволено; стягнуто солідарно з ФГ «Сім Агроюг» та ОСОБА_2 на користь Банку заборгованість, яка виникла за кредитним договором, а саме: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 343586,30 грн, заборгованість за процентами у розмірі 49193,89 грн та заборгованість перед державою за зворотною вимогою за сплаченою гарантією у розмірі 1374345,19 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у відстроченні виконання судового рішення, ФГ «Сім Агроюг» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити клопотання про відстрочення виконання рішення.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу ФГ «Сім Агроюг» залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі №916/2910/24 - без змін.
Також, не погодившись з рішенням суду в частині стягнення 49193,89 грн заборгованості за процентами, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні цих позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність між фактично застосованими процентними ставками та тими, які повинні були бути розраховані відповідно до офіційно опублікованих значень індексу UIRD на відповідні дати.
Скаржник вважає, що розрахунки, здійснені позивачем, є неналежними та не відповідають фактичним обставинам справи. З метою належного обґрунтування своїх доводів, додає власний розрахунок, який ґрунтується на фактичних умовах кредитного договору та дійсному розмірі процентної ставки у відповідні періоди та відображає недостовірність проведених позивачем нарахувань.
Скаржник зазначає, що порушення порядку визначення процентної ставки за кредитом впливає на обсяг фінансових зобов'язань позичальника та ставить під сумнів правомірність заявлених до стягнення сум заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, скаржник просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2910/24 в частині стягнення з відповідачів заборгованості за процентами у розмірі 49193,89 грн, ухвалити нове рішення в цій частині, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Ярош А.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху на підставі ч. 2, 3 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам як ч. 1, так і ч. 2 ст. 256 ГПК України та п.п. 2, 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду: 1) доказів доплати судового збору у розмірі 726,72 грн (за належними реквізитами); 2) належних та допустимих доказів направлення копії скарги ОСОБА_2 ; 3) заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2910/24, в якій вказати інші підстави для поновлення цього строку.
31.07.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію від 31.07.2025 № 7924-6406-5321-8030 на суму 726,72 грн, лист з описом вкладення на ім'я ОСОБА_2 та заяву (від 01.08.2025 (надійшла 31.07.2025) вх. № 3203/25) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2910/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.08.2025 ОСОБА_1 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2910/24, за апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 22.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами їх направлення іншим учасникам справи), роз'яснено про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи., призначено справу № 916/2910/24 до розгляду на 07.10.2025 о 14:15 год.
22.08.2025 від Банку надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що скаржник неправильно розраховує розмір процентної ставки, оскільки застосовує розмір індексу UIRD (3 міс) не за 14 число останнього місяця календарного кварталу, а помилково застосовує індекс станом на 1 число місяця, у якому змінюється процентна ставка, що свідчить про невірне тлумачення та розуміння умов договору; наданий позивачем розрахунок заборгованості про процентам є правильним та обґрунтованим.
Банк також звертає увагу, що за розрахунком самого ж апелянта та на його думку, 01.07.2022, 01.10.2022 та 01.01.2023 Банк повинен був застосовувати ставку вище, ніж фактично застосована у розрахунку. У зв'язку з цим, апелянт не обґрунтував належним чином, які все ж таки права апелянта та відповідачів взагалі порушені.
Відзив на апеляційну скаргу від ФГ «Сім Агроюг», ОСОБА_2 та Міністерства не надходили.
22.08.2025 від Банка надійшла заява про участь його представника в усіх судових засіданнях у справі № 916/2910/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду від 27.08.2025 задоволена.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Принцевської Н.М. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Ярош А.І.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2025 справу № 916/2910/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , колегія суддів у даному випадку переглядає Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2910/24 лише в частині стягнення 49193,89 грн заборгованості за процентами.
08.04.2022 між Банком та ФГ «Сім Агроюг» (позичальник) укладено кредитний договір №41097164-КД-3 (далі кредитний договір), відповідно до якого позичальник отримав кредит (2 000 000 грн) з кінцевим терміном повернення 01.10.2022.
Термін повернення неодноразово змінювався шляхом укладення договорів про внесення змін.
08.04.2022 між Банком та ОСОБА_2 (поручитель) укладено договір поруки № 41097164-ДП-3/1, предметом якого є надання останнім поруки за виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Також, 08.04.2022 між Банком та ФГ «Сім Агроюг» укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до підпунктів «а» та «в» пункту 1 якої сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в п. А.3 договору, за умови належного виконання позичальником положень порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів малого та середнього підприємництва (далі Програма) та умов цієї додаткової угоди, позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Позичальник обізнаний про те; що його грошові зобов'язання перед Банком зі сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією відповідно до Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 зі змінами (далі Порядок надання державних гарантій). При цьому позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими (умовами) він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.
Згідно п. 2.1. додаткової угоди №1 за користування кредитом на умовах та в порядку визначених цією додаткової угодою, позичальник сплачує Банку базову процентну ставку.
Базова процентна ставка за кредитом змінювана, та становить на дату укладання цієї додаткової угоди розмір 13,94 % річних.
Розмір базової процентної ставки визначений за формулою:
- Індекс UIRD (3 місяці) + 7%;
- але не більше Індекс UIRD (3міс) + 7% (обмеження встановлюється на дату укладання цієї Додаткової угоди). Подальший перегляд базової процентної ставки здійснюється відповідно до умов п. 2.1. цієї додаткової угоди за визначеною вище формулою без обмежень;
- де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання цієї додаткової угоди значення індексу береться на дату, що передує даті підписання цієї додаткової угоди, або остання, що опублікована на офіційному сайті Національного Банку України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі інтернет на офіційному сайті Національного Банку України.
Банк щокварталу з урахуванням зміни зазначеного індексу переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки Банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Національного Банку України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки.
Датою зміни розміру базової процентної ставки за користування кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому Банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Насамперед колегія суддів зазначає, що процентна ставка за кредитним договором є змінювальна, а не фіксована, а також, що право Банку переглядати розмір базової процентної ставки та, у випадку встановлення прострочення позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту (у тому числі щодо сплати процентів), змінювати процентну ставку - було узгоджено як позичальником, так і поручителем.
Так, згідно розрахунку заборгованості (а.с.127-129 т.1) процентна ставка змінювалась Банком: 01.07.2022, 01.10.2022, 01.01.2023, 29.03.2023, 01.04.2023, 01.07.2023 та 01.10.2023.
При цьому, жодних повідомлень, претензій, зауважень з приводу зміни розміру базової процентної ставки ні від позичальника, ні від поручителя не надходило.
Факт прострочення позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту (у тому числі щодо сплати процентів) не заперечується і скаржником.
Перегляд розміру процентної ставки не залежить від будь-якої ініціативи Банку, а погоджений сторонами у договорі шляхом погодження порядку розрахунку в залежності від коливання індексу UIRD, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці, відомості про який є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного банку України, що дає можливість також сторонам знати поточну процентну ставку за договором.
Колегію суддів досліджено інформацію, розміщену на офіційному сайті Національного Банку України, та встановлено, що скаржник дійсно неправильно розраховує розмір процентної ставки, оскільки застосовує розмір індексу UIRD (3 міс) не за 14 число останнього місяця календарного кварталу, а застосовує такий розмір станом на 1 число місяця, у якому змінюється процентна ставка.
Водночас, перевіривши наданий позивачем розрахунок процентів та співставивши його з даними, розміщеними на офіційному сайті Національного Банку України, колегія суддів зазначає, що Банком застосовано механізм обрахунку процентів за користування кредитом у повній відповідності до умов кредитного договору, а також договорів про внесення змін до нього.
Також колегія суддів погоджується з аргументами Банку відносно того, що за розрахунком самого ж апелянта, 01.07.2022, 01.10.2022 та 01.01.2023 Банк повинен був застосовувати ставку вище, ніж фактично застосована у розрахунку, тобто апелянт взагалі не обґрунтував належним чином, які все ж таки його права (та/або права відповідачів) взагалі порушені.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що скаржником не спростовані висновки суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості за процентами.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2025 у справі № 916/2910/24 - без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена 13.10.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді А.І. Ярош
Г.І. Діброва