ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
07 жовтня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1199/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від прокуратури - Коломійчук І.О.,
від Ради - не з'явився,
від Держаудитслужби - не з'явився,
від ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» - Басюк Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025, ухвалене суддею Демченко Т.І., м. Одеса, повний текст складено та підписано 16.06.2025
у справі № 916/1199/25
за позовом: Заступника керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області та Південного офісу Держаудитслужби
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод»
про: визнання недійсною додаткової угоди та стягнення 92469,32 грн,
У березні 2025 року заступник керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (далі прокурор) в інтересах держави в особі Окнянської селищної ради Подільського району Одеської області (далі Рада) та Південного офісу Держаудитслужби (далі Держаудитслужба) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Котовський асфальтобетонний завод» (далі ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод», Товариство), в якому просив суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.12.2023 (далі додаткова угода) до договору закупівлі № 331 від 13.11.2023 (далі договір), укладену між Радою та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод»;
- стягнути з ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» на користь Ради 92469,32 грн штрафних санкцій.
Позов мотивований тим, що сторонами договору безпідставно продовжено строк його дії на рік (до 31.12.2024).
Прокурор вказував, що обставини непереборної сили, зокрема погіршення погодних умов та неможливість, у зв'язку з цим, дотримання технологічного процесу виконання робіт, на які вказувало ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» у своєму листі від 28.12.2023 за № 28-12/23-2, могли бути передбачувані на момент укладення договору та вже існували на момент його укладення.
Більш того, незважаючи на погодні умови, частина робіт була виконана відповідачем у січні 2024 року, тобто в зимовий період, через 19 днів після підписання додаткової угоди. Жодного обґрунтування, яким чином погіршення погодних умов перешкоджали виконанню робіт в повному обсязі, зазначено не було. Як і не було обґрунтовано необхідність продовження строку дії договору аж до грудня 2024 року, тобто на цілий рік.
На думку прокурора, укладення оспорюваної угоди дозволило відповідачу уникнути передбаченої договором відповідальності за несвоєчасне виконання робіт, передбаченої п. 4.1.,4.2. договору, а саме сплати пені та штрафу.
За таких обставин, оскільки документальне підтвердження об'єктивних обставин, що спричинили продовження строку дії договору, було відсутнє, це свідчить про незаконність укладеної між сторонами додаткової угоди, відповідно, наявність підстав для визнання її недійсною, а також нарахування та стягнення з відповідача пені та штрафу, передбачених п. 4.1.,4.2. договору.
Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Ради та Держаудитслужби прокурор зазначив, що останні, будучі обізнані про виявлені порушення та маючи необхідні повноваження, протягом тривалого часу не зверталися до суду з відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у даній справі у задоволенні позову прокурора відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про неналежний склад відповідачів у цьому спорі. Зокрема, зазначив, що прокурор при оспорюванні додаткової угоди до договору визначив у якості відповідача лише одну із сторін оспорюваного правочину - Товариство.
Не погодившись з рішенням суду, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі також прокурор) подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги прокурор посилається на те, що дійсність додаткової угоди оскаржується саме стороною цього правочину (Радою), а не іншою зацікавленою особою.
Інші доводи скаржника (про незаконність укладеної між сторонами додаткової угоди та наявність підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу) ідентичні тим, які викладались прокурором під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
09.07.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
11.07.2025 від прокуратури надійшли докази сплати судового збору, а саме: платіжна інструкція від 10.07.2025 № 1763 на суму 7267,20 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 за апеляційною скаргою прокурора на рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі № 916/1199/25 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам справи строк до 01.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено дану справу до розгляду на 09.09.2025 о 13:45 год.
29.07.2025 від ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що:
- відповідач, виконавши більшу частину робіт за договором, що не заперечується ні Радою, ні прокуратурою, виявило об'єктивну неможливість виконати увесь обсяг робіт до 31.12.2023 із належною якістю;
- в першу чергу це пояснюється тим фактом, що експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць, доріг і тротуарів комунальної власності в населених пунктах відбувається на відкритому повітрі, а сам об'єкт утримання (тротуар) знаходиться на відкритому просторі;
- інакше кажучи, навіть невеликі опади об'єктивно унеможливлюють проведення ремонтно-будівельних робіт;
- очевидно, що виконання конкретних видів робіт з експлуатаційного утримання тротуару за несприятливих погодних умов тягне за собою погіршення якості таких робіт, що негативно позначиться на інтересах територіальної громади;
- відповідач не може дозволити своїм працівникам виконувати роботи на відкритому повітрі за несприятливих погодних умов, оскільки це може призвести до погіршення стану їхнього здоров'я та недотримання вимог з охорони праці;
- погодні умови частково дійсно були сприятливими для проведення робіт за Договором, і відповідач виконував такі роботи. Проте, у кінці листопада та грудня 2023 року погодні умови значно погіршились - спостерігались надзвичайно сильні снігопади (26.11.2023), постійно була підвищена вологість та низька середньодобова температура повітря. В цей період лише декілька днів були сприятливими для виконання робіт. Виконання робіт на об'єкті за таких умов не могло бути виправданим, оскільки відповідач не міг би у такому випадку гарантувати якість робіт. Вказані показники неможливо передбачити під час укладення договору про закупівлю;
- прокурор помилково вважає, що договір було продовжено саме з підстав виникнення обставин непереборної сили;
- у даному випадку підставою продовження строку були документально підтверджені об'єктивні обставини, що спричинили таке продовження. Саме таким документальним підтвердженням був лист відповідача. Перелік та зміст підтверджуючих документів законодавчо не встановлений. Це можуть бути як документи від сторонніх організацій, так і внутрішні документи сторін;
- прокурором не спростовані висновки суду про неналежний склад відповідачів у цьому спорі;
- сторони договору не узгодили жодних штрафних санкцій за порушення Товариством строку виконання зобов'язань, як і не укладали будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов'язань;
- отже, оскільки спосіб захисту у вигляді визнання недійсною спірної додаткової угоди є неефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Відзив на апеляційну скаргу від позивачів не надходив.
06.08.2025 від Ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності її представника.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Принцевської Н.М. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 справу № 916/1199/25 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф., повідомлено учасників справи, що судове засідання з розгляду апеляційної скарги відбудеться 07.10.2025 о 13:00 год.
В судове засідання 07.10.2025 з'явився прокурор та представник ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод».
Представники Ради та Держаудитслужби в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Прокурор просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі № 916/1199/25, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Представник ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Щодо наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави.
Пунктом 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.
У постанові Верховного Суду від 08.02.2019 у справі №915/20/18 суд касаційної інстанції зазначив, що інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також й у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не має загальнодержавного характеру, але спрямоване на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.
У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 для підтвердження судом підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.
Із змісту позовної заяви вбачається, що прокурор в обґрунтування наявності підстав для представництва посилається на недотримання сторонами договору вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та несвоєчасним відновленням відповідачем гідрологічного режиму ставка і капітального ремонту греблі.
Обґрунтовуючи підстави для представництва інтересів держави в особі Держаудитслужби та Ради, прокурор зазначив, що саме Рада (як сторона договору, органу місцевого самоврядування, що уповноважений на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади) та Держаудитслужба (орган, державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред'явити обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень) у даному випадку є належними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції, у зв'язку з чим визначено їх позивачами у даній справі.
В матеріалах цієї справи міститься лист (запит) прокурора № 61-899ВИХ-25 від 07.02.2025, адресований Раді відповідно, в яких прокурор повідомив про виявлені порушення та просив у найкоротший термін надати інформацію про вжиття відповідних заходів реагування на їх усунення.
Аналогічний лист направлено на адресу Держаудитслужби (№ 61-900ВИХ-25 від 07.02.2025).
Листом від 02.03.2025 Держаудитслужба у відповідь на лист прокурора повідомила, що викладені у листі факти в межах повноважень будуть враховані під час чергових заходів державного фінансового контролю у Замовника.
Листом № 02-25/560 від 14.02.2025 Рада повідомила прокуратуру, про відсутність порушень вимог законодавства при укладенні додаткової угоди до договору. Зокрема, Рада зазначила, що тендерною документацією на закупівлю підрядних робіт не вимагалось забезпечення виконання договору про закупівлю та відповідний договір не укладався. Також вказала про те, що були наявні підстави для укладення спірної додаткової угоди, оскільки існували об'єктивні фактори у вигляді погіршення погодних умов, які ускладнювали виконання робіт та детермінували продовження строку їх виконання.
19.03.2025 прокурор в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направив Раді та Держаудитслужбі відповідні повідомлення (а.с.62 т.1) та 26.03.2025 звернувся до суду із цим позовом.
При цьому, закон не зобов'язує прокурора подавати позов в особі всіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду. Належним є звернення в особі хоча б одного з них.
Аналогічний висновок міститься в постановах Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №912/9/20, від 19.08.2020 у справі №923/449/18.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що у даному випадку прокурором підтверджені підстави для представництва інтересів держави і дотримано передбачений ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» порядок реалізації такого захисту.
Щодо суті спору.
26.10.2023 Радою, як Замовником, розпочато процедуру закупівлі UA-2023-10-26-002979-в з кодом: ДК 021:2015:45230000-8. Назва предмета закупівлі: Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд.№ 2 до вул. Козацької Слави, смт. Окна, Подільського району, Одеської області (ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь).
Очікувана вартість предмета закупівлі: 1448867,24 грн. Строк виконання робіт до 31.12.2023.
Переможцем за результатом процедури закупівлі стало ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод».
За результатами проведених торгів, 13.11.2023 між Радю (Замовник) та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» (Підрядник) укладено договір про закупівлю № 331, відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує в межах кошторисної (проектної та кошторисної частини проектної документації) та умов договору виконання послуг: Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд. № 2 до вул. Козацької Слави, смт. Окна, Подільського району, Одеської області, код за ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь
Згідно з п. 1.3. договору виконання робіт здійснюється Підрядником відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток № 2), основні параметри, склад та обсяги робіт визначаються проектно-кошторисною документацією, у кількості та за цінами, що визначені Протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток №1) у відповідності зі Зведеним кошторисним розрахунком вартості об'єкта та Договірною ціною на виконання робіт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що підрядник зобов'язаний, зокрема: виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору, та у встановлені строки роботи відповідно до проектно-кошторисної документації; передати Замовнику у порядку, передбачену законодавством та договором, закінчені роботи.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору сторони можуть визначити забезпечення виконання зобов'язань за Договором. Виконання зобов'язань за договором підряду забезпечується гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань, визначеними договором підряду. Договір про забезпечення виконання зобов'язань укладається у письмовій формі. Договір про забезпечення виконання зобов'язань, укладений в іншій формі, є нікчемним. Забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства та умов договору підряду.
Пунктом 9.2. договору встановлено, що Підрядник організує виконання робіт відповідно до проектної документації, іншими нормативними документами, які регулюють виконання згідно з Календарним графіком виконання робіт (додаток №2) та цим договором.
Згідно з п. 14.4. договору разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено з метою вирішення спору має право звернутися до порушника з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Претензія розглядається в місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити. У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, протягом місяця не дасть відповіді на претензію або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено. має право звернутися з відповідним позовом до суду.
Відповідно до п. 15.1. сторони погодилися, що в разі виникнення обставин непереборної сили (обставини, що виникають внаслідок подій екстраординарного характеру. які не можуть бути передбачені та яким Сторони не можуть запобігти), а саме: війни (військових дій). страйків. саботажів, безладдя, заколотів, блокади, ембарго, інших міжнародних санкцій, інших дій держав, які унеможливлюють виконання Сторонами своїх зобов'язань, пожеж, повеней, іншого стихійного лиха чи сезонних природних явищ, Сторони звільняються від виконання своїх зобов'язань на час дії зазначених обставин за умови, що ці обставини впливають на виконання договірних зобов'язань.
При виникненні обставин непереборної сили Сторона, для якої їх виникнення перешкоджає виконанню своїх обов'язків за Договором, зобов'язана письмово негайно поінформувати іншу Сторону про наявність таких обставин. Достатнім доказом дії обставин є документ, виданий Торгово-промисловою Палатою України або іншим компетентним органом. (п. 15.2. договору).
Відповідно до п. 17.3. договору всі зміни та доповнення до Договору вносяться письмово додатковими угодами, які стають невід'ємною частиною Договору, та вступають в силу після їх підписання Сторонами.
Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до 31.12.2023 (п. 18.1. договору).
Відповідно до п. 18.3. договору строк дії Договору та виконання зобов'язань щодо виконання робіт може бути продовжено шляхом укладання додаткової угоди у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування втрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.
Згідно із п. 21.1. договору всі додатки до договору оформлені належним чином та є його невід'ємною частиною: Додаток №1 - Протокол погодження договірної ціни на виконання робіт; та Додаток №2 - Календарний графік виконання робіт.
Відповідно до Додатку №2 Календарний графік виконання робіт по об'єкту до Договору назва об'єкту: «Експлуатаційне утримання інфраструктури у сфері дорожнього господарства вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах, тротуар по вул. Незалежності від буд. № 2 до вулиці Козацької Слави, смт Окни Подільського району Одеської області»; виконавець робіт: «ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод»»; початок робіт: «з дня підписання договору»; закінчення робіт: «до 31.12.2023»; обсяг робіт: « 670 м.кв.».
Станом на 31.12.2023 обсяг робіт, визначених договором, Підрядником виконано не було.
29.12.2023 до Ради надійшов лист ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» за № 28-12/23-2, у якому зазначено про необхідність продовження термінів виконання робіт та строку дії договору у зв'язку з погіршенням погодних умов і неможливості дотримання технологічного процесу виконання робіт.
29.12.2023 між сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору, яким внесені зміни до п. 18.1 договору, а саме зазначено, що договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому разі до моменту повного та належного виконання сторонами усіх зобов'язань за цим договором.
Пунктом 2 зазначеної додаткової угоди внесені зміни та викладено в новій редакції «Календарний план», що є Додатком № 2 до Договору, у якому змінено термін закінчення робіт до 31.12.2024, обсягом 670 м.
В преамбулі спірної додаткової угоди № 1 до договору йдеться про те, що її укладено на підставі листа ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» від 28.12.2023 № 28-12/23-2.
Згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2024 року № 16 від 19.01.2024 ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» виконало частину робіт на суму 1092034,25 грн (а.с.66-67 т.1).
Рада оплатила виконані ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» у січні 2024 року роботи згідно Акту № 16 від 19.01.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 2 від 22.01.2024 (а.с.70 т.1).
Згідно з Актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень 2024 року № 10 від 10.05.2024 ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» виконало інша частину робіт на суму 356819,05 грн (а.с.70-72 т.1).
Рада оплатила виконані ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» у травні 2024 року роботи згідно Акту № 10 від 10.05.2024, що підтверджується платіжною інструкцією № 4 від 14.05.2024 (а.с.74 т.1).
Також в матеріалах цієї справи міститься лист Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій вих. № 99 021-1105/99 12 від 10.03.2025, до якого додано інформацію щодо цілодобової температури (С) у місці розташування об'єкту, та кількості опадів (мм) у період з 19.10.2023 по 29.12.2023.
Предметом позову у даній справі є вимоги прокурора визнати недійсною додаткову угоду № 1 до договору та стягнути з ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» на користь Ради штрафних санкцій у сумі 92 469,32 грн, з яких 67 491,99 грн пеня (у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за період з 01.01.2024 по 10.05.2024) та 24 977,33 грн штрафу (7% вартості невиконаних робіт за договором).
Як вже зазначалось, відмовляючи у задоволенні позову прокурора, місцевий господарський суд виходив з того, що прокурором визначено неналежний склад відповідачів у цьому спорі. За висновком суду, прокурор при оспорюванні додаткової угоди до договору мав визначити у якості відповідачів обидві сторони договору, проте визначив лише одну - ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод».
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, проте з інших підстав.
Щодо суб'єктного складу учасників цієї справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У своїй постанові Велика Палата Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначила, що оскільки позовну вимогу про визнання недійсним правочину вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 виснувала, що відповідно до ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Отже, одна сторона правочину може бути позивачем у справах щодо визнання такого правочину недійсним, звертаючись із таким позовом до відповідача - іншої сторони правочину.
В той же час, судова практика на яку посилається суд першої інстанції, є не релевантною у даному випадку, адже всі зазначені постанови Верховного Суду стосуються подання позову заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Так, у разі подання позову заінтересованою особою, відповідачами у такій справі мають бути всі сторони відповідного правочину.
Натомість, у даній справі, що переглядається, позов подано прокурором в інтересах держави в особі Ради, яка є стороною оспорюваного правочину (додаткової угоди), а тому зазначений орган (Рада) набуває статусу позивача, відповідно до вимог абз. 2 ч. 5 ст. 53 ГПК України.
Отже оскільки одна сторона правочину може бути позивачем у справах щодо визнання такого правочину недійсним, звертаючись із таким позовом до відповідача - іншої сторони правочину, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з цих підстав.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Укладений між Радою та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» договір за своєю правовою природою є договором підряду.
При цьому, даний договір було укладено за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина перша статті 853 Цивільного кодексу України).
Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Положеннями ч.1 ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Статтею 20 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі (частина 1); під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій (частина друга).
Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 цього Закону тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Норми Закону України «Про публічні закупівлі» є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (ця правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).
За таких обставин, підписавши договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі», сторонами, у тому числі і ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод», погодило усі його істотні умови, зокрема, щодо кінцевої дати виконання робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони погодили, що роботи мають бути виконані до 31.12.2023.
Частиною 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За п. 4 ч. 5 ст. 41 цього Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, в тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Так, норма п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов'язань у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження (правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).
Аналогічні за змістом положення передбачені у підпункті 4 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості), за приписами яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
У постановах від 30.01.2024 у справі № 907/811/21, від 27.02.2024 у справі № 927/863/23 Верховний Суд також виснував, що під час дії договору сторони можуть змінити таку істотну умову, як строк виконання зобов'язань (строк поставки товару) шляхом продовження такого строку, однак виключно лише за наявності виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
Отже об'єктивні обставини, що спричинили відповідне продовження, мають бути документально підтверджені і вони не обов'язково мають бути обставинами непереборної сили, засвідченими у вигляді сертифіката ТПП України.
Досліджуючи наявність / відсутність документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили укладення оспорюваної додаткової угоди № 1, якою сторонами внесені зміни до договору про закупівлю стосовно продовження строку виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.
В преамбулі спірної додаткової угоди № 1 до договору йдеться про те, що її укладено на підставі листа ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» від 28.12.2023 № 28-12/23-2.
Фактично, вказаний лист ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» і став єдиною підставою для укладення оспорюваної додаткової угоди № 1 між сторонами.
Водночас, лист не містить жодної конкретизації, яким саме роботам (та в які терміни) могли завадити несприятливі погодні умови.
У листі відсутня інформація, як саме природні явища вплинули на строк виконання робіт (та яких саме робіт).
Щодо наданого відповідачем листа Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій вих. № 99 021-1105/99 12 від 10.03.2025, до якого додано інформацію щодо цілодобової температури (С) у місці розташування об'єкту, та кількості опадів (мм) у період з 19.10.2023 по 29.12.2023, колегія суддів зазначає, що за його змістом значні опади (які вважаються небезпечним метеорологічним явищем - І рівень небезпечності) відбувалися лише 26.11.2023.
Таким чином, внесення змін до договору шляхом укладання спірної додаткової угоди, якою продовжено строк виконання робіт до 31.12.2024, дійсно, належним чином обґрунтовано не було.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами та аргументами прокурора про те, що сторонами правочину, на момент укладення оскаржуваної додаткової угоди, не було дотримано вимоги п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Водночас, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Метою звернення прокурора до суду з даним позовом є захист права Ради, а саме стягнення з Підрядника на її користь штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт за договором.
Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача пені та штрафу, прокурор посилається на пункти 4.1. та 4.2. договору та приписи абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору сторони можуть визначити забезпечення виконання зобов'язань за Договором. Виконання зобов'язань за договором підряду забезпечується гарантією, порукою, неустойкою, заставою, притриманням, завдатком, іншими видами забезпечення виконання зобов'язань, визначеними договором підряду. Договір про забезпечення виконання зобов'язань укладається у письмовій формі. Договір про забезпечення виконання зобов'язань, укладений в іншій формі, є нікчемним. Забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства та умов договору підряду.
Проте, самим договором сторони не визначили неустойку, як засіб забезпечення виконання зобов'язань відповідачем.
Рада та ТОВ «Котовський асфальтобетонний завод» в договорі не узгодили жодних штрафних санкцій за порушення Підрядником строку виконання зобов'язань та не укладали будь-яких додаткових угод до договору щодо забезпечення виконання зобов'язань.
Так, відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України (чинного, станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % цієї вартості.
Разом з тим, жодна із сторін договору не є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.
Укладений між сторонами договір не є державним контрактом.
Джерелом фінансування підрядних робіт були кошти місцевого, а не державного бюджету.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що будь-які підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення з нього на користь Ради штрафних санкцій, у даному випадку відсутні.
Водночас, колегія суддів зазначає, що розглядаючи дану справу по суті позовних вимог, суд насамперед повинен з'ясувати, чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його права у спірних правовідносинах.
Питання щодо ефективності обраного способу захисту права відіграє важливу роль та безпосередньо впливає на результат вирішення справи, оскільки у разі якщо суд дійде висновку про неефективність обраного позивачем способу захисту цивільного права у спірних правовідносинах, то позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.
Як зазначила об'єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22, позовна вимога про визнання правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача.
У постанові від 25.01.2022 у справі № 143/591/20 Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що в кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту) (пункт 145 рішення Європейського суду з прав людини у справі (далі - ЄСПЛ) від 15.11.96 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93) та пункт 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).
Отже лише визнання недійсною спірної додаткової угоди до договору, навіть за встановлення судом обставин її невідповідності вимогам закону, в даному випадку не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення лише цієї позовної вимоги не здатне поновити будь-які права Ради та спричинить лише правову невизначеність сторін договору у спірних правовідносинах.
Отже, у позові у слід було відмовити у зв'язку із обранням прокурором неефективного способу захисту, а не в зв'язку з неправильно визначеним складом відповідачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі № 916/1199/25 підлягає зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, із залишенням без змін резолютивної частини рішення суду про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 04.06.2025 у справі № 916/1199/25 змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена 13.10.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький