Справа № 991/9713/25
Провадження 1-кс/991/9796/25
24 вересня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) ОСОБА_6
про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мурафа Краснокутського району Харківської області, громадянину України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 », звільнений з посади начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, наразі утримується під вартою),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 28/частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України (далі-КК)
у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025,
1. Стислий опис судового провадження.
22.09.2025 до ВАКС надійшли клопотання прокурора САП ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, покладених на ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , підозрюваних у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025, і клопотання детектива НАБУ ОСОБА_6 (далі-детектив), погоджене прокурором САП ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025, для розгляду яких відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколів передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено слідчого суддю ОСОБА_1 в судових справах №991/9713/25 (провадження 1-кс/991/9796/25), №991/9714/25 (провадження 1-кс/991/9797/25), №991/9715/25 (провадження 1-кс/991/9798/25), № 991/9716/25 (провадження 1-кс/991/9799/25), які ухвалою суду об'єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №991/9713/25 (провадження 1-кс/991/9796/25) та 24.09.2025 здійснено судовий розгляд із постановленням ухвали за кожним клопотанням.
2. Короткий виклад клопотання і позицій учасників судового провадження.
2.1 Детектив у клопотанні просив: «1) Задовольнити клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025; 2) Продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів; 3) Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу у розмірі 1982 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 6 001 496 гривень; 4) У разі внесення підозрюваним застави - покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за першою вимогою; не відлучатися з м. Дніпро без дозволу детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні; повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; не відвідувати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України; носити електронний засіб контролю»,
що обґрунтовувалось зокрема таким: «Детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000000000261 від 31.03.2025 за підозрою ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України та за обставинами вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368-3, ч. 3 ст. 28 ст. 336, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 1 ст. 368, ст. 368-5 КК України.
02.08.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано у порядку ст.208 КПК України, а у подальшому 03.08.2025 останньому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого: - ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, тобто в проханні надати та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення службовими особами в інтересах третьої особи дій з використанням наданого службового становища, вчинене організованою групою.
05.08.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду у справі №991/7928/25 частково задоволено клопотання детектива та застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (02.08.2025), тобто до 30.09.2025 включно.
При цьому, ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 1982 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 6 001 496 гривень.
Окрім того, згідно вказаної ухвали, у випадку внесення застави, слідчим суддею покладено на підозрюваного ОСОБА_4 покладено такі обов'язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Дніпро без дозволу детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні; 3) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; 5) утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 6) не відвідувати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України; 7) носити електронний засіб контролю.
У подальшому, 17.09.2025 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду винесено ухвалу, якою продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 03.01.2026.
Таким чином, існує необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , адже закінчити досудове розслідування до спливу відповідного строку не є можливим.
З часу застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та виправдовують вказаний запобіжний захід. Крім цього, застосування вказаного запобіжного заходу себе виправдало як ефективний захід для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та досягнення завдань кримінального провадження.
Короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4
ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на початку березня 2025 року, діючи як організатори організованої групи, з метою одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі розробили та довели до відома інших учасників організованої групи, а саме ОСОБА_4 та ОСОБА_8 відповідний план з розподілом функцій учасників групи, який полягав у необхідності: виділення Рубіжанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області для військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_2 ) бюджетних коштів у вигляді субвенції у сумі 5 000 000 гривень для придбання товарів оборонного призначення для потреб військової частини; підшукання суб'єкта господарювання для укладення відповідного контракту на придбання для ВЧ НОМЕР_2 товарів оборонного призначення; визначення переліку необхідних товарів оборонного призначення для ВЧ НОМЕР_2 із визначенням учасниками організованої групи ціни на відповідні товари; укладення та виконання відповідного контракту на постачання товарів оборонного призначення; після перерахування грошових коштів на рахунки суб'єкта господарювання - одержання від представника суб'єкта господарювання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі та подальшого її розподілу.
На виконання вказаного плану ОСОБА_10 та ОСОБА_9 доведено до відома ОСОБА_4 , що з метою одержання неправомірної вигоди при укладення контрактів із ВЧ НОМЕР_2 , йому необхідно з використанням службового становища начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області виділити вказаній ВЧ бюджетні кошти у вигляді субвенції у сумі 5 000 000 гривень для придбання товарів оборонного призначення для потреб військової частини.
На виконання вказаного плану 06.03.2025 згідно з розпорядженням №67 начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_4 для потреб ВЧ НОМЕР_2 виділено кошти в сумі 5 000 000 гривень.
Також за не встановлених у ході досудового розслідування обставин у кінці березня 2025 року ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , діючи у складі організованої групи, на виконання заздалегідь розробленого злочинного плану, відомого учасникам організованої групи, познайомилися із ОСОБА_12 , що є представником ТОВ «ЮВІТЕК» (код ЄДРПОУ 39440158), яке займається виробництвом систем радіоелектронної боротьби.
У подальшому, ОСОБА_10 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_12 , представляючи інтереси ТОВ «ЮВІТЕК», яке має на меті здійснення комерційної діяльності для одержання прибутку і зацікавлене у збільшенні відповідних місць збуту, повідомив йому, що може допомогти з укладенням контрактів на постачання товарів оборонного призначення для потреб військових частин.
При цьому ОСОБА_10 у ході зустрічі, яка відбулася 31.03.2025 у закладі «Kyiv Gastrobar» за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 5, висловив ОСОБА_12 прохання надати учасникам організованої групи неправомірну вигоду за подальше підписання договору на постачання товарів оборонного призначення для потреб військових частин.
У подальшому, в ході зустрічі 22.05.2025 ОСОБА_12 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , яка відбулася в приміщенні Рубіжанської міської військової адміністрації, що за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 104-А, ОСОБА_10 висловив прохання ОСОБА_12 надати неправомірну вигоду за підписання контракту з ТОВ «ЮВІТЕК» за постачання до ВЧ НОМЕР_2 товарів оборонного призначення. При цьому зазначив, що сума неправомірної вигоди становитиме 30 % від суми укладеного контракту на 5 000 000 гривень, тобто 1 500 000 гривень, а також повідомив учасникам розмови суми розподілу такої неправомірної вигоди.
Під час зустрічі 31.05.2025 ОСОБА_12 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , яка відбулася в закладі «Kyiv Gastrobar» за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 5, ОСОБА_8 підтвердив ОСОБА_12 прохання надати неправомірну вигоду за підписання контракту з ТОВ «ЮВІТЕК» на поставлення до ВЧ НОМЕР_2 товарів оборонного призначення.
ОСОБА_8 на виконання злочинного плану щодо одержання неправомірної вигоди, використовуючи своє службове становище командира ВЧ НОМЕР_2 , 23.07.2025 підписав із ТОВ «ЮВІТЕК» державний контракт на виготовлення та постачання товарів оборонного призначення на загальну суму 5 000 000 гривень.
Надалі, 25.07.2025, у ході зустрічі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , яка відбулася у приміщенні ресторану «Graine de Moutarde», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8, між ними обговорено стан виконання контракту, укладеного ВЧ НОМЕР_2 з ТОВ «ЮВІТЕК», здійснення платежу на рахунки ТОВ «ЮВІТЕК» та можливу допомогу ОСОБА_9 у разі виникнення проблем з органами казначейської служби при їх надходженні, а також подальший розподіл суми неправомірної вигоди.
У подальшому, 28.07.2025, на рахунки ТОВ «ЮВІТЕК» надійшли грошові кошти в сумі 5 000 000 гривень за виконання державного контракту, укладеного із ВЧ НОМЕР_2.
Приблизно об 11 год. 20 хв. 31.07.2025 ОСОБА_9 під час телефонної розмови з ОСОБА_12 повідомив, щоб його частину неправомірної вигоди в розмірі 100 000 гривень ОСОБА_12 передав ОСОБА_10 на запланованій 02.08.2025 зустрічі.
Того ж дня приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_8 та ОСОБА_12 домовились зустрітися 02.08.2025 о 12 год 00 хв годині у приміщенні ресторану «Graine de Moutarde», що за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8, на якій також буде присутній ОСОБА_10 , з метою одержання учасниками організованої групи неправомірної вигоди в загальній сумі 1 500 000 гривень за виділення грошових коштів у сумі 5 000 000 гривень у виді субвенції Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області для потреб ВЧ НОМЕР_2, подальшого укладення ВЧ НОМЕР_2 із ТОВ «ЮВІТЕК» державного контракту на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення на вказану вище суму грошових коштів, подальшого перерахування цих грошових коштів на рахунки ТОВ «ЮВІТЕК».
Приблизно об 11 год. 42 хв. 02.08.2025 ОСОБА_10 зустрівся із ОСОБА_12 у приміщенні ресторану «Graine de Moutarde», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 41/8. У ході зустрічі ОСОБА_10 , діючи як організатор організованої групи, розподілив загальну суму неправомірної вигоди в розмірі 1 500 000 гривень для себе та інших учасників організованої групи ( ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 ) та інших осіб за виділення грошових коштів у сумі 5 000 000 гривень у вигляді субвенції Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області для потреб ВЧ НОМЕР_2 , укладення ВЧ НОМЕР_2 із ТОВ «ЮВІТЕК» державного контракту на виготовлення і поставку товарів оборонного призначення та подальше перерахування цих грошових коштів на рахунки ТОВ «ЮВІТЕК».
При цьому за вказівкою ОСОБА_10 350 000 гривень залишені у ОСОБА_12 , 900 000 гривень приблизно об 11 год. 48 хв. одержані безпосередньо ОСОБА_10 , а решта суми в розмірі 250 000 гривень о 12 год 35 хв одержані ОСОБА_8 .
Правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 368 КК України, обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мурафа, Краснокутського району, Харківської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимий.
Також в клопотанні стверджувалось, що обґрунтованість підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: 1) протоколом за результатами проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтролю особи від 26.03.2025 відносно ОСОБА_10 ; 2) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи від 12.05.2025 відносно ОСОБА_10 ; 3) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 30.05.2025 відносно ОСОБА_9 ; 4) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 02.06.2025 відносно ОСОБА_10 ; 5) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 03.06.2025 відносно ОСОБА_10 ; 6) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 05.06.2025 відносно ОСОБА_8 ; 7) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину від 20.06.2025 у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 ; 8) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи від 23.06.2025 відносно ОСОБА_8 ; 9) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 15.07.2025 відносно ОСОБА_10 ; 10) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 16.07.2025 відносно ОСОБА_10 ; 11) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 18.07.2025 відносно ОСОБА_7 ; 12) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи від 18.07.2025 відносно ОСОБА_10 ; 13) протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину від 02.08.2025 відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_13 14) протоколом обшуку від 02.08.2025, складеним за результатами проведення обшуку у автомобілі Acura MDX, д.н.з. НОМЕР_3 , який перебуває у користуванні ОСОБА_10 , 15) протоколом огляду місця події від 02.08.2025, складеним за результатом проведення огляду ділянки місцевості за місцем затримання останнього поруч із будинком № 41/8 по вул. Князів Острозьких в м. Києві; 16) документами отриманими від ВЧ НОМЕР_2 у відповідь на запит, якими підтверджуються обставини укладання та виконання відповідного контракту; 17) іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
З огляду на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 в клопотанні стверджувалось про наявність таких ризиків: 1) переховування від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, у клопотанні стверджувалось, що «Вказані обставини разом з наявними ризиками свідчать про обґрунтованість необхідності продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Встановлені в ході досудового розслідування та відображені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, роль підозрюваного у його вчиненні, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків дають обґрунтовані підстави вважати, що жодні інші, більш м'які, запобіжні заходи, окрім тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування до ОСОБА_4 . Отже, не продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу більш м'якого, ніж на даний момент обраний, не забезпечить запобігання встановленим під час досудового розслідування ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшить їх до прийнятного рівня» та наводився виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, а саме «Водночас, об'єктивними обставинами, що перешкоджали закінчити досудове розслідування у двомісячний строк є те, що у кримінальному провадженні проведено велику кількість слідчих (розшукових) дій, в тому числі, обшуків, за результатами проведення яких вилучено мобільні телефони, та іншу техніку, на якій міститься інформація щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а дослідженню змісту вказаної техніки передує призначення відповідних експертиз, які займають довготривалий час. Окрім того, за результатами проведення відповідних експертних досліджень необхідно опрацювати вміст інформації, що міститься на вилученій техніці, склавши при цьому чітку послідовність подій та співставити отриману інформацію із вилученими документами, показами свідків, та іншими даними, ті то отримані в ході слідства. Також, в ході слідства було проведено значну кількість негласних слідчих , (розшукових) дій, розсекречування яких займає чималий проміжок часу та на даний час триває. Разом з тим, до компетентних органів іноземних держав скеровано запити про міжнародну правову допомогу, виконання яких займає довготривалий період часу».
2.2. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання і просив таке задовольнити, зазначивши, що досудове розслідування триває, ризики, констатовані в ухвалі слідчого судді ВАКС від 05.08.2025 у справі №991/7928/25 не зменшились.
Захисник ОСОБА_14 і підозрюваний ОСОБА_15 заперечували щодо задоволення клопотання та просили зменшити розмір застави. Також захисник ОСОБА_14 надав письмові заперечення, де зокрема зазначив про таке: «Разом з тим, зважаючи, що кримінальний процес не є статичним, ризики, заявлені стороною обвинувачення на момент обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу після переходу кримінального провадження у гласну стадію не є такими ж актуальними після проведення стороною обвинувачення ряду слідчих та процесуальних дій на протязі майже двох місяців перебування ОСОБА_4 під вартою, а також зменшилися з плином часу.
Також, сторона захисту вважає, що потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, зокрема, застава, яка була визначена ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.08.2025 по справі №991/7928/25 та про залишення розміру якої в силі просить сторона обвинувачення, є очевидно непомірною для нього, внаслідок чого призводить до безальтернативного утримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою…
Так, на думку сторони захисту, матеріали кримінального провадження не містять сукупності належних та допустимих доказів, які вказують на вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення;
Також особа підозрюваного, його сімейний та майновий стан, соціальні зв'язки та рівень його доходів абсолютно не свідчать про те, що ОСОБА_4 може бути визначена така надмірна застава в сумі 6 001 496 грн.
Підполковник ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем Національної гвардії України, учасником бойових дій, проходить службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України, з 13.04.2022 увільнений від займаної посади на строк виконання повноважень начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області та будучи звільненим з вказаної посади розпорядженням Президента України від 02.08.2025 перебуває у розпорядженні командувача Національної гвардії України.
ОСОБА_4 має тісні соціальні зв'язки, а саме у нього на утриманні перебуває малолітня дитина - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та мати-пенсіонер ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Крім того, мати підозрюваного, ОСОБА_17 , хворіє на органічний маячний розлад, потребує періодичного стаціонарного медичного лікування у лікаря-психіатра, що підтверджується відповідними медичними документами, зокрема, консультаційним висновком спеціаліста від 25.08.2025. Стан ОСОБА_17 загострився після затримання сина та є нестійким, вона потребує стаціонарного лікування у закладі з надання психіатричної допомоги.
Таким чином, завідомо непомірний розмір застави, визначений ОСОБА_4 призводить до безальтернативного тримання його під вартою, що є порушенням його прав. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на неприпустимість таких ситуацій, оскільки вони суперечать принципу презумпції невинуватості та можуть бути визнані свавільним застосуванням заходів примусу. Неможливість ОСОБА_4 внести заставу у завідомо непомірному розмірі та фактичне безальтернативне утримання його під вартою у поєднанні з необхідністю здійснення ним догляду за хворою матір'ю призводить до необґрунтованого втручання не тільки у права і свободи ОСОБА_4 , а й у право ОСОБА_17 визначене ст. 202 Сімейного кодексу України на утримання з повнолітнім сином у зв'язку з непрацездатністю;
Вказані вище обставини, на думку сторони захисту, однозначно свідчать про те, що застава ОСОБА_4 в розмірі 6 001 496 грн. є очевидно надмірною та застава йому має бути визначена як особі, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Поряд з цим, сторона захисту сприймає позицію сторони обвинувачення та слідчих суддів під час попередніх судових розглядів, що стосувалися запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_4 , та просить суд якщо і вважати даний випадок виключним, то помірковано вийти за граничні межі, визначені ч. 5 ст. 182 КПК України для даної категорії злочину.
Вважаємо, що з урахуванням матеріалів справи, ОСОБА_4 може забезпечити внесення застави у сумі 1 500 000 гривень, такий розмір застави буде помірним для нього та на більш ніж достатньому рівні забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та нівелює заявлені ризики. Відповідно застава ОСОБА_18 у такому розмірі забезпечуватиме пропорційне співвідношення між засобом, який застосовується, та метою, якої прагнуть досягти», із такими додатками: клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 03.08.2025; ухвала слідчого судді ВАКС від 19.08.2025; довідка з ВЧ НОМЕР_4 Національної гвардії України від 08.08.2025 видана підполковнику ОСОБА_4 ; документів, які стосуються дружини ОСОБА_17 .
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини 7 статті 42 КПК підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов'язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 9 частини 2 статті 131 визначено зокрема, що заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Частиною 1 статті 176 КПК визначено, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 статті 177 КПК визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Також згідно із статтею 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а саме постановою КМУ від 11.01.2012 №15) з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених 3 або 4 статті 183 цього кодексу.
Частинами 4, 5 статті 182 КПК визначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Частиною 6 статті 182 КПК визначено, що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно з частиною 11 статті 182 КПК застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Частинами 1, 3 статті 183 КПК визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 7 статті 176 цього кодексу…Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною 4 цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з частиною 5 статті 194 КПК, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною 1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Частиною 7 статті 194 КПК визначено, що обов'язки, передбачені цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Частиною 1 статті 197 КПК визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до частини 3 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Частинами 4, 5 статті 199 КПК встановлено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Також слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині 3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
3.2. Судом встановлено такі обставини:
31.03.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025000000000261 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 28/частиною 4 статті 368 і частиною 5 статті 191 КК.
02.08.2025 ОСОБА_4 затримано детективами НАБУ на підставі пункту 3 частини 1 статті 208 КПК внаслідок обґрунтованих підстав вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності НАБУ.
03.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 28/частиною 4 статті 368 КК, тобто в проханні надати та одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення службовими особами в інтересах третьої особи дій з використанням наданого службового становища, вчинене організованою групою.
05.08.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_19 у справі №991/7928/25 частково задоволено клопотання, застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів з дня його фактичного затримання (02.08.2025), тобто до 30.09.2025 включно, визначено підозрюваному ОСОБА_4 заставу у розмірі 1982 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених з 01 січня 2025 року у ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України», що становить 6 001 496 (шість мільйонів одна тисяча чотириста дев'яносто шість) гривень 00 копійок, роз'яснено, що у разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави та у випадку внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні за першою вимогою; 2) не відлучатися з м. Дніпро без дозволу детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, який здійснює судовий контроль у даному провадженні; 3) повідомляти детектива Національного антикорупційного бюро України, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні про зміну свого місця проживання (як постійного, так і тимчасового) та місця роботи; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон; 5) утримуватися від спілкування із ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; 6) не відвідувати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України; 7) носити електронний засіб контролю. В решті клопотання відмовлено.
22.08.2025 ухвалою Апеляційної палати (АП) ВАКС залишено без змін ухвалу слідчого судді ВАКС від 05.08.2025, а апеляційні скарги - без задоволення.
08.09.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 у справі №991/9105/25 відмовлено у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 .
17.09.2025 ухвалою слідчого судді ВАКС ОСОБА_19 в справі №991/9355/25 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025000000000261 до 5 місяців, тобто до 03.01.2026.
3.3. Дослідивши клопотання із додатками, заслухавши доводи сторін, слідчий суддя зазначає, що клопотання про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 відповідає формальним вимогам статей 184 і 199 КПК, а його копія разом із матеріалами, якими воно обґрунтовується, вручена 19.09.2025 підозрюваному та його захисникам.
Також слідчий суддя зазначає, що кримінальне провадження №42025000000000261 від 31.03.2025 належить до предметної підсудності ВАКС відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 216 КПК, з огляду на розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди на час його вчинення та суб'єктний склад підозрюваних, а саме статус народного депутата у одного з таких.
3.4. Підставою для продовження строку тримання під вартою, зокрема є набуття особою статусу підозрюваного та наявність обґрунтованої підозри у вчиненні такою особою певного кримінального правопорушення.
КПК не визначає змісту поняття «обґрунтована підозра», а тому відповідно до частини 5 статті 9 КПК, належить керуватись усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), за якою «існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин (наприклад, пункт 32 рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, пункт 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011). Такий стандарт є найнижчим за рівнем переконання у кримінальному провадженні, тому факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого приходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування» (наприклад, пункт 55 рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994).
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами кримінального провадження та факт вручення ОСОБА_4 03.08.2025 повідомлення про підозру (яке відповідає формальним вимогам статті 277 КПК та здійснене згідно із статтями 111, 135, 278 КПК), дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та наявність в його діяннях ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 28/частиною 4 статті 368 КК.
Також у слідчого судді ВАКС, який 05.08.2025 застосував до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, був наявний достатній обсяг матеріалів, що дало підстави виснувати про правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 28/ частиною 4 статті 368 КК, й про доведеність ризиків.
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою, питання обґрунтованості підозри здійснюється не з точки зору достатності і допустимості доказів для доведення чи не доведення винуватості особи (що здійснюється судом при ухваленні вироку), а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.5. Підставою для продовження строку тримання під вартою, серед іншого, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак належить з'ясувати реальну можливість здійснити їх в майбутньому.
3.5.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обґрунтовувався таким: « ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Невідворотність покарання за вказані злочини вже сама по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м'якого, ніж перебачено законом (ст. ст. 69, 75 КК України) у випадку вчинення корупційного злочину є неможливим, окрім як у випадку укладання угоди у кримінальному провадженні.
Вказаний ризик також підтверджується вагомістю наявних доказів вчинення ОСОБА_4 інкримінованого злочину.
Водночас, підозрюваний володіє паспортом громадянина України для виїзду за кордон із номером НОМЕР_5 , що надає право виїзду ОСОБА_4 до інших країн світу. Місцезнаходження вказаного документу наразі органу досудового слідства невідоме.
Більш того, у 2023-2025 роках ОСОБА_4 5 разів виїздив за кордон попри введення в України воєнного стану та обмежень на виїзд за кордон для чоловіків призовного віку. Отже, така заборона на підозрюваного не поширюється.
Також, ОСОБА_4 , в силу своєї попередньої службової діяльності, має тісні дружні відносини із народним депутатом України ІХ скликання ОСОБА_10 , іншими впливовими посадовими особами України, тобто має широке коло зв'язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, у тому числі шляхом залишення території України.
Отже, підозрюваний може звернутись до осіб, з числа державних службовців тощо, котрі підтримують з ним зв'язок, з метою отримання допомоги у перетині державного кордону поза контролем уповноважених органів, забезпеченні житлом, коштами для існування, сприянням його переховуванню від органів досудового розслідування та/або суду.
Окрім того, факт переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування мав місце 02.08.2025, коли детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювались заходи спрямовані на встановлення місця знаходження його автомобіля з метою проведення обшуку у ньому, що перебуває в його користування, що у подальшому стало причиною прийняття рішення детективом про затримання ОСОБА_4 на підставі ст. 208 КПК України.
При цьому, ОСОБА_4 протягом тривалого часу не повідомляв детективам місце, де він наразі перебуває, а у подальшому вимкнув на своєму мобільному телефоні GSM-зв'язок, тим самим приховуючи своє місце знаходження. Обставини вимкнення мобільного телефону підтверджуються протоколом огляду від 05.08.2025 згідно із яким встановлено, що 02.08.2025 не пізніше 15 год. 14 хв. до 19 год. 27 хв. мобільний зв'язок на його телефоні був вимкнений, однак в цей час для зв'язку ОСОБА_4 використовував інтернет-месенджери.
Дані відомості вказують про те, що 02.08.2025 ОСОБА_4 , дізнавшись про затримання підозрюваних у даному кримінальному провадженні та про проведення у них обшуків, почав вживати заходи, направлені на переховування від органу досудового розслідування».
Слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема суворістю можливого покарання.
Оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, за вчинення якого передбачена санкція у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, то тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» (рішення від 26.06.2001 заява № 33977/96), де зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» (рішення від 25.04.2000 заява №31315/96), відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Також у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Також належить зазначити, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введений воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 (затверджений Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ), дія якого неодноразово продовжувалась і наразі Указом Президента України від 14.07.2025 № 478/2025 (затверджений Законом України № 4524-IX від 15.07.2025) продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 05.11.2025 включно.
Слідчий суддя зазначає, що наразі є території України, які тимчасово окуповані російською федерацією, й території, на яких ведуться бойові дії, для виїзду на які не потрібен закордонний паспорт, що потенційно посилює ступінь ризику переховування.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та додані матеріали, є достатніми підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_4 з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану.
3.5.2. Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовувався таким: «У ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 має дружні відносини із народним депутатом України ІХ скликання ОСОБА_10 , через якого може підтримувати особисті тісні зв'язки із головами, іншими посадовими особами міських військових адміністрацій Луганської області, а також іншими особами, причетними до вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень.
Також згідно із протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_4 від 28.07.2025, останній, в розмові, що відбулась 12.06.2025 говорить про необхідність видалення попереднього спілкування в засобах зв'язку.
Окрім того, згідно протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_4 від 05.08.2025 встановлено, що останній видалив чати із іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, а також видалив інші відомості з телефону, які можуть мати доказове значення по даному кримінальному провадженню.
Дані відомості вказують про те, що 02.08.2025 ОСОБА_4 , дізнавшись про затримання підозрюваних у даному кримінальному провадженні та про проведення у них обшуків, почав вживати заходи, направлені на знищення речових доказів (інформації), яка може мати доказове значення на власному мобільному телефоні».
Слідчий суддя зазначає, що у цьому кримінальному провадженні досудове розслідування ще не завершено і тривають процесуальні дії, відтак цілком вірогідним є зазначений ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, оскільки підозрюваний потенційно може вживати заходів, спрямованих на таке знищення чи приховування з урахуванням свого статусу, що підтверджується змістом розмов, зафіксованих у протоколах за результатами проведення НСРД.
З огляду на таке, слідчий суддя вважає доведеним такий ризик, тоді як у судовому засіданні сторона захисту не навела на спростування існування цього ризику таких аргументів, які були б переконливішими за доводи сторони обвинувачення.
3.5.3. Ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовувався таким: «На виконання вимог КПК України, ОСОБА_4 отримав від сторони обвинувачення матеріали, якими обґрунтовуються вимоги клопотання, у тому числі протоколи НС(Р)Д, в яких зафіксовані його розмови з іншими підозрюваними, а також з особами, які на теперішній час мають статус свідків у кримінальному провадженні. Ознайомившись зі змістом цих документів, ОСОБА_4 може незаконно впливати на осіб, з якими останній контактував, з метою надання такими особами неправдивих показань щодо факту розмов, їх змісту, контексту тощо.
Про існування ризику впливу на свідків та інших підозрюваних свідчить сама роль підозрюваного в організованій групі. Так, ОСОБА_4 здійснював безпосередньо або через інших осіб вплив на командирів військових частин Національної гвардії України з метою закупівлі ними товарів оборонного призначення.
Зокрема, ОСОБА_4 звертався із проханням до командира ІНФОРМАЦІЯ_9 (військова частина НОМЕР_6 ) ( АДРЕСА_1 ) ОСОБА_13 (згідно матеріалів кримінального провадження вказані особи перебувають у дружніх відносинах) узгодити із командиром підлеглої йому ВЧ НОМЕР_1 підписання контракту за № 271-СБС щодо закупівлі БПЛА у кількості 224 штуки вартістю за одиницю 44 500 гривень загальною вартість 9 968 000 гривень. Відповідні докази містяться у протоколі за результатами проведення НС(Р)Д - аудіо-, відеоконтролю особи відносно ОСОБА_7 від 18.07.2025, та в протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтроль особи від 26.03.2025 відносно ОСОБА_10 , в розмові від 21.03.2025.
У клопотанні про продовження строку досудового розслідування, стороною обвинувачення зазначено певний перелік свідків, яких необхідно допитати під час слідства, а тому існує ризик впливу зі сторони ОСОБА_4 на таких осіб.
Також, у протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_4 від 28.07.2025, зафіксовані розмови останнього, згідно яких можна зробити висновок про те, що ОСОБА_4 з метою реалізації спільних злочинів планів із учасниками організованої групи, здійснював спілкування із вищими посадовими особами Національної гвардії України, в тому числі ОСОБА_13 , які у подальшому, допомагали в усуненні перешкод, що виникали на шляху до підписання та виконання державних контрактів із ВЧ НОМЕР_1 та ВЧ НОМЕР_2 .
На даний час досудове розслідування триває, слідством перевіряються також і інші особи, які можуть бути причетними до вчинення злочинів, що вчинялися ОСОБА_4 та іншими учасниками організованої групи, а також особами, вплив на яких здійснював особисто підозрюваний.
Слідству можуть бути не відомі усі учасники, які входили до складу організованої групи.
Згідно зі ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо; показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, і як наслідок, в основу остаточного судового рішення можуть бути покладені лише показання, які надаватимуться свідками у подальшому, під час можливого судового розгляду.
Таким чином, ризик впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні продовжує існувати до моменту їх допиту судом під час розгляду кримінального провадження з огляду на специфіку отримання у якості доказів показань відповідно до кримінального процесуального закону (оскільки суд має безпосередньо сприймати показання свідка).
Враховуючи описані обставини ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може здійснювати вплив на свідків, інших підозрюваних, з метою викривлення відомостей, які мають суттєве значення для кримінального провадження, шляхом погроз, підкупу, тиску на учасників кримінального провадження.
При цьому, покладення обов'язку заборони спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні щодо обставин викладених у письмовому повідомленні про підозру не здатне повністю нівелювати даний ризик, адже підорюваний матиме об'єктивну можливість впливати на свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні опосередковано через третіх осіб».
Ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного у певному кримінальному провадженні обумовлюється тим, що відповідно до передбаченої КПК процедури показання свідків та підозрюваних отримуються спочатку на стадії досудового розслідування шляхом їх допиту слідчим чи прокурором, а згодом після направлення обвинувального акту до суду такі показання отримуються та перевіряються на стадії судового розгляду шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні (статті 23, 224, 352 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тобто ризик впливу на осіб існує аж до моменту безпосереднього надання під час судового розгляду показань такими, й тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок можливості ймовірного впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення показань учасників кримінального провадження, які мають доказову силу.
Частиною 5 статті 194 КПК передбачено, що слідчий суддя, суд зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена, зокрема таких як «утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом» і «не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом».
Тобто слідчий суддя має повноваження обмежити спілкування підозрюваного з будь-якою особою або заборонити підозрюваному відвідувати певні місця, але при цьому належить їх конкретно визначити шляхом зазначення повних імен осіб і конкретних адрес місць.
Проте у цьому випадку слідчий суддя позбавлений процесуальної можливості покласти на підозрюваного відповідний обов'язок через відсутність у клопотанні конкретного переліку свідків.
Слідчий суддя зазначає, що обов'язок щодо заборони спілкування підозрюваного із іншими підозрюваними покладено на нього ухвалою слідчого судді ВАКС від 05.08.2025 у справі №991/7928/25, та підозрюваний і захисник загалом не заперечували проти продовження такого.
Враховуючи викладені в клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення та додані матеріали, та з огляду на фактично початковий етап досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеною вірогідність існування ризику можливого незаконного впливу підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перелік яких зазначено в резолютивній частині ухвали.
3.5.4. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовувався таким: «У ході вказаного кримінального провадження задокументовано діяльність організованої групи під керівництвом ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , до складу якої входив ОСОБА_4 , з метою вчинення як кримінальних правопорушень, у яких на даний час ОСОБА_4 повідомлено про підозру, так і у підготовці до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Зокрема, у протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу аудіо-, відеоконтролю особи від 26.03.2025 відносно ОСОБА_10 , серед іншого зафіксовано те, що ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_9 , що спілкувався із ОСОБА_4 та обговорював собівартість однієї одиниці БпЛА, суми завищення ціни на одну одиницю БПЛА, суми «домашнього завдання», якою учасники організованої групи у подальшому заволодіють та суми які необхідно буде розподілити, а також повідомив останньому про виниклі із командуванням ВЧ НОМЕР_1 проблеми, які перешкоджають підписанню державного контракту. При цьому, ОСОБА_10 повідомляє ОСОБА_9 , що домовився із ОСОБА_4 та ОСОБА_13 про зустріч з метою усунення виниклих перешкод зі сторони військовослужбовців зазначеної частини та вказує, що все тримає на контролі і в мінусах вони не будуть.
Згідно протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи від 03.06.2025 відносно ОСОБА_10 , 10.05.2025 ОСОБА_10 та ОСОБА_9 під час спілкування з ОСОБА_4 запитують у останнього, де їх грошові кошти від Нацгвардії. Зазначене вказує на можливість причетності ОСОБА_4 до вчинення і інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, у разі не продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, останній може продовжити свою злочинну діяльність, направлену на отримання неправомірної вигоди, у тому числі із залученням інших осіб».
Слідчий суддя висновує про доведеність існування такого ризику у поведінці підозрюваного з урахуванням змісту матеріалів, які обґрунтовують клопотання. Разом з тим, у подальшому цей ризик може бути нівельований у процесі досудового розслідування, що вимагатиме належного обґрунтування.
3.6. Слідчий суддя, оцінивши на підставі наявних матеріалів в сукупності всі обставини, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення і доведених чотирьох ризиків, а також таке:
1) підозрюваний має 40 років і відсутня інформація щодо його сімейного стану, соціальних зв'язків, майнового стану і стану здоров'я, які перешкоджали б продовженню триманню під вартою,
2) інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відповідно до статті 12 КК класифікується як особливо тяжке, тобто у разі визнання винуватим такому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, без можливості застосування інституту кримінального права щодо звільнення від покарання з випробуванням,
3) підозрюваний є учасником бойових дій, проходить службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_4 Національної гвардії України, з 02.08.2025 звільнений розпорядженням Президента України №99/2025-рп начальника Рубіжанської міської військової адміністрації Сіверськодонецького району Луганської області та формально перебуває у розпорядженні командувача Національної гвардії України;
4) майновий стан підозрюваного - середнього ступеня, він раніше не судимий,
5) КПК не передбачає обов'язковості врахування строків досудового розслідування у разі продовження строку дії обов'язків та не пов'язує визначення населеного пункту чи регіону, за межі якого не має права відлучатися підозрюваний без дозволу слідчого, прокурора або суду, із чинним адміністративно-територіальним устроєм України, визначеним статтями 132, 133 Конституції України і Законом України «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України» від 28.07.2023 №3285-IX, оскільки таке належить розуміти винятково як географічну частину території України,
6) матеріали клопотання підтверджують, що з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, ступінь їх тяжкості, роль підозрюваного у їх вчиненні, обґрунтування наведених ризиків, наявні ризики не зменшились, й наявні обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування,
вважає, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен достатнім чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 і виконання ним процесуальних обов'язків на цьому етапі досудового розслідування, відтак належить продовжити строк тримання підозрюваного під вартою на 60 днів, а саме до 22.11.2025 включно.
3.7. Вирішуючи питання про визначення розміру застави для підозрюваного ОСОБА_4 , достатньої для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК, слідчий суддя зазначає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем впевненості, за якого перспектива втрати застави у випадку відсутності підозрюваного чи обвинуваченого в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою судовому розгляду кримінального провадження.
Положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: 1) обставини кримінального правопорушення; 2) наявність особливого характеру справи; 3) майновий стан підозрюваного і масштаб його фінансових операцій; 4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; 5) дані про особу підозрюваного; 6) встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; 7) «професійне середовище» підозрюваного; 8) помірність обраного розміру застави та можливість її внесення.
Також при вирішенні такого питання варто взяти до уваги практику ЄСПЛ, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
ЄСПЛ в справі «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine, заява №23312/15 від 13.01.2022, пункт 25) зазначив, що, зокрема, гарантія, передбачена пунктом 3 статті 5 Конвенції має на меті забезпечити не відшкодування будь-яких збитків, завданих внаслідок підозрюваного правопорушення, а лише присутність обвинуваченого на судовому засіданні. Таким чином, розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на обвинуваченого, його майно та його чи її відносини з особами, які мають надати забезпечення, іншими словами, за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрата застави або позову проти гарантів у разі неявки підсудного на судове засідання буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання з його або її боку втекти. Оскільки йдеться про основне право на свободу, гарантоване статтею 5, органи влади повинні так само обережно встановити відповідний розмір застави, як і вирішити, чи є необхідним продовження тримання під вартою. Серйозність звинувачень проти обвинуваченого не може бути вирішальним фактором, що виправдовує суму застави.
Тобто, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого боку- не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув'язнення, яке в такому випадку перетворилося б на безальтернативне.
Водночас КПК визначає саме слідчого суддю чи суд суб'єктом визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що ґрунтується на суддівському розсуді, тобто на суб'єктивній оцінці об'єктивних обставин справи.
З огляду на вищенаведене, обґрунтованість застосованого раніше запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження чи пом'якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Продовження, пом'якшення, зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий, та підставами зміни запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, а саме - змінилась кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров'я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення, однак існування таких обставин повинно бути обґрунтовано належними доказами.
Також усталена практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає, що у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого можливо пом'якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов'язаних із застосуванням запобіжного заходу.
Відтак щодо визначення розміру застави слідчий суддя враховує час, який сплив з дня первинного обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 6 001 496 грн., а також твердження сторони захисту ОСОБА_4 про неможливість внесення таких коштів через відсутність доходів, так і осіб, які могли б бути заставодавцями.
Тому слідчий суддя вважає, що з урахуванням доведених обставин і заперечень сторони захисту, й також того, що підозрюваний наразі єдиний, хто не вніс визначені судом застави у цьому кримінальному провадженні, належить задовольнити клопотання частково із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави як у виключних випадках понад розмір, передбачений статтею 182 КПК, проте із суттєвим зменшенням до розміру 1000 (однієї тисячі) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-ІХ установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 3028 гривень, тому грошовий еквівалент розміру застави становитиме 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, запобіганню ризикам та не є явно непомірним.
Окрім іншого, слідчий суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов'язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов'язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу. Окремо від цього слідчий суддя зобов'язує підозрюваного виконувати один або декілька обов'язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК), перелік яких наведено у резолютивній частини ухвали.
Керуючись статтями 131, 132, 176-199, 309, 369-372, 532 КПК, суд
1. Задовольнити частково клопотання.
2. Продовжити до 22.11.2025 включно строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
3. Визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 000 (однієї тисячі) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить у грошовому еквіваленті 3 028 000 (три мільйони двадцять вісім тисяч) гривень, яка може бути внесена або самим підозрюваним, або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) у будь-який час на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (код 42836259, рахунок UA678201720355279004000096000 у Державній казначейській службі України міста Києва, призначення платежу: «Прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного, застава згідно з ухвалою ВАКС (номер справи, дата ухвали)».
4. У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави, та на підозрюваного ОСОБА_4 покладаються строком до 24.11.2025 включно такі обов'язки:
1) прибувати на кожну вимогу до детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, та/або суду;
2) не відлучатись за межі міста Дніпро без дозволу детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та/або прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво;
3) повідомляти детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, про зміну свого місця проживання та/або роботи;
4) утримуватися від спілкування з приводу обставин, викладених у чинному повідомленні про підозру, з іншими підозрюваними, а саме: ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ;
5) здати на зберігання до органу Державної міграційної служби України за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, та інші документи, що дають право на виїзд з України;
6) не відвідувати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України;
7) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному та заставодавцю, що якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини свого неприбуття, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, та також в разі невиконання обов'язків заставодавцем, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на детективів НАБУ, які здійснюють досудове розслідування, та прокурорів САП, які здійснюють процесуальне керівництво, у цьому кримінальному провадженні.
Доручити в разі внесення застави Головному управлінню Національної поліції у місті Дніпро виконання ухвали в частині застосування електронного засобу контролю щодо підозрюваного.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошений 14.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1 _____________