Справа № 991/6884/25
Провадження 1-о/991/21/25
про відмову у відкритті провадження
14 жовтня 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд),
отримавши заяву адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3
про перегляд за нововиявленими обставинами
ухвали слідчого судді ВАКС від 07.07.2025 в справі №991/6884/24
у кримінальному провадженні №52021000000000167 від 01.04.2021
1. Стислий опис судового провадження.
07.10.2025 до ВАКС надійшла заява адвоката ОСОБА_2 (далі-заявник) в інтересах ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від 07.07.2025 в справі №991/6884/25, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначений слідчий суддя ОСОБА_1 .
2. Короткий виклад заяви.
Заявник в заяві просив: «1. Зупинити виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.07.2025 року у справі №991/6884/25; 2. Скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 07.07.2025 року у справі №991/6884/25 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання», що обґрунтовувалось зокрема таким:
«Фактичні обставини, які покладені в основу заяви.
07.07.2025 року ухвалою Вищого антикорупційного суду у справі №991/6884/25 було задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_4 та встановлено у кримінальному провадженні №52021000000000167 від 01.04.2021 стороні захисту строк до 03.11.2025 включно для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, після спливу якого сторона захисту вважатиметься такою, що реалізувала право на доступ до таких матеріалів…
Нововиявлені обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі та разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність ухвали, що належить переглянути (п. 4 ч. 2 ст. 459 КПК України):
По-перше. 07.07.2025 року під час слухання справи №991/6884/25 слідчий суддя оголосив, що від ОСОБА_5 надійшли заперечення. Водночас, до заперечень додавалися додатки, які, в свою чергу, є доказами які захист просив покласти в основу ухвали про відмову у задоволені клопотання детектива і ці додатки не були роздруковані судом і відповідно не були досліджені судом. Виходячи до нарадчої кімнати слідчий суддя не брав із собою додатки, які були долучені мною до заперечень і тому у мотивувальній частині ухвали жодним чином викладені у недолучених доказах факти не спростовував. Натомість, суд, в оскаржуваній ухвалі суд констатував: «Отже, органом досудового розслідування як стороною обвинувачення загалом створено умови для ефективного, зручного та швидкого ознайомлення із матеріалами досудового розслідування для забезпечення розумності строків у кримінальному провадженні».
Висновки. Недосліджені та недолучені докази є нововиявленими обставинами, а їх зміст може призвести до зміни оскаржуваної ухвали. Більш того, в процесі ознайомлення із матеріалами досудового розслідування захист зіштовхнувся із неможливістю ознайомитися із матеріалами Cellebrite зокрема з інформацією, яка була скопійована із вилучених під час слідчих дій мобільних телефонів.
По-друге. Невірне визначення слідчим суддею обсягу матеріалів. Суд вважав, що «весь обсяг скопійовано й він є легкодоступним», але насправді потрібен додатковий час і спеціальне програмне забезпечення і ця обставина спростовує доводи суду про можливість «швидкого ознайомлення», які покладені судом в обгрунтування строків. Слідчий суддя встановив: "слідчий суддя вважає, що кримінальне провадження № 52021000000000167 має середню складність, оскільки здійснюється лише за однією статтею КК, із відносно невеликою загальною кількістю матеріалів порівняно із іншими кримінальними провадженнями, досудове розслідування в яких здійснюється НАБУ, й матеріали яких зазвичай нараховують багато десятків або й сотні томів". З цього питання слід зазначити, що до матеріалів судової справи № 991/6884/25 жодна сторона не додавала матеріали інших кримінальних проваджень, а тому доводи суду, що нібито має місце факт "відносно невеликої загальної кількості матеріалів порівняно із іншими кримінальними провадженнями, досудове розслідування в яких здійснюється НАБУ, й матеріали яких зазвичай нараховують багато десятків або й сотні томів" є штучним критерієм який взагалі суддя не міг оцінити, так як матеріали справи та клопотання детектива не містять такої інформації.
Висновок. Невірне визначення слідчим суддею обсягу матеріалів з яким захисту надана можливість ознайомитись призвело до невірного визначення судом достатності часу. Крім того, суд застосував такий критерій як "невеликої загальної кількості матеріалів порівняно із іншими кримінальними провадженнями" але така інформація відсутня в матеріалах судової справи оцінюючі які суд міг потенційно дійти до такого висновку.
По-третє. Специфіка доказів, структура даних та технічні нюанси роботи з комплексом Cellebrite, як нововиявлена обставина, що істотно впливає на час ознайомлення. Захист, станом на день надання інформації, яка міститься в комплексі Cellebrite однозначно не володів базовими навичками користування цим програмним засобом і відповідно левову частку часу було витрачено на опанування цим програмним засобом. Структура даних є важкою для логічного сприйняття оскільки представлена у вигляді хаотичних фалів, які були на телефоні. Крім того, для ознайомлення із доказами, які містяться в комплексах Cellebrite потрібно відкривати додаток Cellebrite, який унеможливлює одночасне зчитування декількох мобільних телефонів, що істотно гальмує процес ознайомлення через технічні нюанси.
Висновок. Фактор часу необхідний на опанування навичками користування комплексом Cellebrite та технічні нюанси, які унеможливлюють одночасне ознайомлення із декількома телефонами одночасно є нововиявленими обставинами, які існували на день постановлення оскаржуваної ухвали. Факт неврахування слідчим суддею обсягу матеріалів, які містяться в програмному комплексі Cellebrite покладається захистом в основу думки про очевидну помилковість визначення слідчим суддею обсягу матеріалів, а відтак і підставою для скасування оскаржуваної ухвали, так як обсяг матеріалів Cellebrite не оцінювався судом, хоча обсяг цих матеріалів є вирішальним в контексті визначення достатності часу».
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Відповідно до частини 4 статті 33 КПК, кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.
Частиною 11 статті 35 КПК визначено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною 3 цієї статті.
3.2. Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами регламентовано статтями 459-467 глави 34 КПК.
Згідно з частинами 1, 2 статті 459 КПК, судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Нововиявленими обставинами визнаються: 1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;..3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Тобто перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень, що має мати місце у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи у звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що мають такі ознаки: 1) об'єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення; 2) вони перебувають в органічному зв'язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони можуть мати значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення; 3) вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Згідно із статтею 460 КПК учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили.
Частиною 2 статті 462 КПК визначено низка формальних вимог до змісту заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до статті 464 КПК, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 35 цього кодексу. Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам статті 462 цього кодексу і вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього кодексу, застосовуються правила частини третьої статті 429 цього кодексу. Копія ухвали невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами й усіма доданими до неї матеріалами. Відкривши кримінальне провадження за нововиявленими або виключними обставинами, суддя надсилає учасникам судового провадження копії ухвали про відкриття провадження, заяви про перегляд і призначає дату, час та місце судового засідання, про що повідомляє зазначених осіб.
3.3. В постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ОП ККС ВС) від 03.02.2020 у справі №522/14170/18 було наведено такий висновок щодо застосування норм права: «1. Положення ч.1 ст. 459 КПК слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал, кримінальним процесуальним законодавством не передбачений. 2. Положення ч. 2 ст. 464 КПК про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», слід розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами та ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті».
Проте рішенням Конституційного суду України (КСУ) від 10.04.2024 №5-р(ІІ)/2024 у справі №3-37/2022(75/22) визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), окремий припис частини 1 статті 459 КПК, за яким «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами», водночас у пункті 4.3 цього рішення зазначено, що «Згідно з оспорюваним приписом статті 459 Кодексу «судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами». За статтею 369 Кодексу видами судових рішень є вирок, у якому суд розв'язує звинувачення по суті (частина перша), та ухвала, у якій слідчий суддя, суд розв'язує інші питання (частина друга). Відповідно до статті 532 Кодексу вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не визначено Кодексом, набирають законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, установленого Кодексом, якщо таку скаргу не було подано (частина перша); ухвали слідчого судді та суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з моменту їх оголошення (частина п'ята). З огляду на наведене оспорюваний припис статті 459 Кодексу не містить заборони на перегляд за нововиявленими обставинами будь-яких видів судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвал слідчих суддів», а в пункті 4.4 зазначено, що «Зважаючи на роль слідчого судді у здійсненні судового контролю за реалізацією органами досудового розслідування завдань кримінального провадження та значення ухвали слідчого судді для додержання конституційних прав та свобод людини, Конституційний Суд України вказує, що перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами не суперечить принципу остаточності судового рішення (res judicata)».
Разом з тим, в пункті 4.5 того ж Рішення зазначено, що «Конституційний Суд України вважає, що додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування. Конституційний Суд України в цьому аспекті вважає слушною юридичну позицію, сформульовану Конституційним Судом Латвійської Республіки, стосовно того, що «захист своїх прав і законних інтересів впродовж слушного (розумного) строку за змістом ?…? Конституції не означає право на нескінченне юридичне провадження, а, навпаки, право на провадження, яке мають завершити рішенням, що має законну силу, впродовж слушного строку" (пункт 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду Латвійської Республіки від 5 березня 2002 року у справі № 2001-10-01). Перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами потрібен, коли така ухвала не відповідає вимозі справедливості та безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини, а її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами у таких випадках буде спрямований на усунення судових помилок та забезпечення захисту прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження на стадії досудового розслідування. Якщо особа намагається реалізувати право на перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами для перешкоджання своєчасному завершенню досудового розслідування або з іншою метою, що не є узгідненою з сутністю перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як екстраординарного виду перегляду судових рішень, є підстави для висновку, що право на такий перегляд не має бути забезпечене конституційними гарантіями. Ураховуючи наведене, Конституційний Суд України висновує, що оспорюваний припис статті 459 Кодексу не суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, другої статті 55, частини другої статті 129 Конституції України».
Відтак з дня набрання чинності згаданим рішенням КСУ від 10.04.2024 пункт 1 висновку щодо застосування норм права постанови ОП ККС ВС від 03.02.2020 у справі №522/14170/18 не повинен застосовуватись, проте зберігає юридичну силу пункт 2 того ж висновку щодо повноважень судді або відкрити, або відмовити у відкритті провадження, що обумовлено наявністю або відсутністю відповідних підстав.
3.4. В постанові ОП ККС ВС від 24.02.2025 у справі №991/7253/23 наведено такий висновок щодо застосування норм права:
«Рішення за наслідками перегляду за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому КПК, для оскарження того рішення, перегляду якого вимагала зацікавлена особа. Ухвала слідчого судді може бути переглянута слідчим суддею під час досудового розслідування за нововиявленими обставинами, зазначеними у частині 2 статті 459 КПК, коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо)»,
що грyнтувалось на такій правовій позиції:
«Щодо можливості перегляду ухвали слідчого судді.
22. Вказані положення законодавства дають достатні підстави для висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, але внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
23. КСУ у рішенні, на яке посилається сторона захисту, також підкреслив екстраординарний характер перегляду за нововиявленими обставинами і зазначив в обгрунтування свого висновку, що право на перегляд ухвали слідчого судді зумовлено наявністю істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування, а також, якщо чинність такої ухвали суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства. Тому право на перегляд за нововиявленими обставинами має бути узгодженим з екстраординарною сутністю такого виду перегляду судових рішень.
24. Отже КСУ виходить з того, що не будь-яке рішення слідчого судді може бути переглянуте за нововиявленими обставинами, а лише таке, яке попри виявлення обставин, що свідчать про його помилковість, може залишитися чинним і впливати на долю зацікавленої особи через відсутність правових засобів виправлення таких помилок.
25. В цьому контексті Об'єднана палата бере до уваги правову природу, зокрема, рішень слідчого судді. Ці рішення є тимчасовими та діють у будь-якому випадку не довше, ніж набрання вироком законної сили, тому не є res judicata у строгому сенсі цього поняття. Такі рішення або підлягають періодичному перегляду (як, наприклад, рішення про тримання під вартою або інший запобіжний захід), або можуть бути переглянуті за клопотанням зацікавленої особи про зміну або скасування певного обмеження, або оцінені під час підготовчого судового засідання чи на стадії судового розгляду тощо. Ці засоби захисту надають зацікавленій особі набагато ширші можливості для поновлення своїх прав, оскільки не обмежуються розглядом лише обставин, які існували на час постановлення первісного рішення, а дає можливість враховувати також і обставини, які виникли після його ухвалення.
26. Міркування належної організації судочинства, які виправдовують обмеження права на перегляд за нововиявленими обставинами для судових рішень, що не вирішують справу по суті, тим більш є нагальними в контексті кримінальної юстиції, де вимога розумної швидкості процесу є більш нагальною порівняно з іншими видами судочинства.
27. Європейський суд з прав людини вважає, що права особи, підозрюваної чи обвинуваченої у кримінальному правопорушенні, вимагають більшого захисту, ніж права сторін у цивільному процесі, і держави-учасниці мають більшу свободу дій, коли йдеться про цивільні справи[4], ніж коли мова йде про кримінальні справи[5]. У кримінальних справах мета статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на розгляд впродовж розумного строку, полягає у тому, щоб забезпечити, щоб обвинувачена особа не перебувала під обвинуваченням занадто довго[6].
28. Необмежена можливість вимагати перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних рішень суду суперечить самій побудові кримінального провадження, яка виправдано обмежує окреме оскарження таких рішень (див. наприклад, частини 2 та 3 статті 392 КПК).
29. Об'єднана палата не виключає можливості, що у певних випадках встановлена законом система ординарного перегляду ухвал слідчого судді або процесуальних ухвал суду може виявитися недостатньою для виправлення фундаментальних дефектів спірного рішення.[7] У таких виключних випадках така ухвала може підлягати перегляду за нововиявленими обставинами.
30. У той же час Об'єднана палата звертає увагу, що перегляд за нововиявленими обставинами не має перетворюватися на приховану апеляцію[8], і лише незгода сторони з оцінкою фактів або їх кваліфікацією не є достатньою підставою для перегляду[9].
31. Також, вирішуючи питання про можливість перегляду за нововиявленими обставинами рішень слідчого судді, суд має прийняти до уваги, що відсутність повної інформації під час прийняття рішення в умовах незакінченого розслідування не може вважатися фундаментальним недоліком рішення, який дозволяє його перегляд за нововиявленими обставинами. Також не може бути підставою для такого перегляду виявлення обставин, що є природним наслідком рішення, перегляду якого вимагає зацікавлена особа, як, наприклад, у разі виявлення доказів певних обставин під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді[10].
32. Таким чином, вирішуючи питання, чи може бути переглянута ухвала слідчого судді, постановлена під час незакінченого досудового розслідування, залежить від характеру рішення та доступності засобів ординарного оскарження, передбачених КПК», а також:
«Порядок оскарження рішення щодо заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
33. Колегія суддів, передаючи це провадження на розгляд Об'єднаної палати, вважала за необхідне сформулювати висновок, що на оскарження будь-яких рішень, ухвалених за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, поширюються правила частини 2 статті 467 КПК, яка передбачає:
«Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції».
34. Об'єднана палата вважає, що положення частини 2 статті 467 КПК чітко визначають, що рішення, які приймаються за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, оскаржуються в порядку, передбаченому для оскарження того рішення, про перегляд якого йдеться в клопотанні.
35. Об'єднана палата звертає увагу на те, що законодавцем встановлені обмеження на оскарження ухвал слідчого судді і процесуальних ухвал суду, виходячи з міркування забезпечення розумної швидкості кримінального провадження. Якщо погодитися з тим, що для рішень, ухвалених в порядку перегляду за нововиявленими обставинами, закон передбачає можливість апеляційного і касаційного перегляду, це позбавить сенсу обмеження, накладені законодавцем на оскарження таких ухвал, і зруйнує мету, з якою закон передбачив такі обмеження.
36. Таким чином, в залежності від того, чи підлягає первісна ухвала слідчого судді або суду апеляційному оскарженню, вирішується питання про те, чи підлягає такому оскарженню ухвала, постановлена за заявою про перегляд такої ухвали».
3.5. Частинами 1, 2 статті 283 КПК визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Частинами 1-3 статті 290 встановлено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання. Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Частиною 7 статті 290 КПК також встановлено, що про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
Частиною 12 статті 290 КПК визначено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.
Тобто розкриття стороні захисту, потерпілому та представнику юридичної особи усіх зібраних стороною обвинувачення під час досудового розслідування доказів є її безпосереднім обов'язком та є запорукою подальшого справедливого судового розгляду, оскільки таке гарантує забезпечення реальної змагальності процесу та права на захист особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, шляхом забезпечення рівноправності сторін. Зазначене загалом справедливо й щодо доказів сторони захисту.
Відповідно до частини 10 статті 290 КПК, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ. У разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов'язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів. Клопотання розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, не пізніше п'яти днів з дня його надходження до суду з повідомленням сторін кримінального провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час проведення судового засідання, не перешкоджає розглядові клопотання.
Тобто КПК передбачає можливість встановлення строку на ознайомлення із матеріалами, до яких надано доступ, для будь-якої сторони кримінального провадження та/або потерпілого, та/або представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, як за клопотанням сторони обвинувачення, так й за клопотанням сторони захисту.
Водночас КПК не містить конкретного переліку підстав та обставин, за яких поведінка сторони кримінального провадження може вважатися зволіканням при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ. Системне тлумачення наведеного свідчить, що для встановлення факту зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, належить врахувати обсяг матеріалів досудового розслідування; складність кримінального провадження; умови такого доступу до матеріалів; час, який сплинув з моменту надання такого доступу, а також інші критерії для визначення розумності строку, зокрема, поведінку конкретних учасників кримінального провадження і спосіб реалізації стороною кримінального провадження обов'язку розкриття доказів. Тобто з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження належить відшукати логічний баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист та змагальність сторін.
3.6. Ухвала слідчого судді ВАКС ОСОБА_1 від 07.07.2025 у справі №991/6884/25 про встановлення у кримінальному провадженні №52021000000000167 від 01.04.2021 стороні захисту (а саме підозрюваним ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та відповідно їх чинним захисникам та/або будь-яким іншим захисникам, які можуть бути залучені згодом), строк до 03.11.2025 включно для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, після спливу якого сторона захисту вважатиметься такою, що реалізувала право на доступ до таких матеріалів, за змістом мотивована зокрема таким:
«3.6. Відповідно до з'ясованих обставин справи, загальний обсяг матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000167 становить 92 томи, орієнтовно 250 аркушів у кожному томі. Також у матеріалах кримінального провадження містяться електронні носії інформації - 62 оптичних диска, 34 карти пам'яті, 3 зовнішні переносні носії інформації. У той же час, весь обсяг інформації з таких носіїв скопійовано органом досудового розслідування на окремі переносні носії інформації, що за твердженням детектива надало можливість стороні захисту за короткий проміжок часу отримати всю інформацію без витрачання часу на копіювання.
З огляду на таке, слідчий суддя вважає, що кримінальне провадження №52021000000000167 має середню складність, оскільки здійснюється лише за однією статтею КК, із відносно невеликою загальною кількістю матеріалів порівняно із іншими кримінальними провадженнями, досудове розслідування в яких здійснюється НАБУ, й матеріали яких зазвичай нараховують багато десятків або й сотні томів.
Отже, на час подання клопотання про встановлення строку ознайомлення, загальна тривалість такого процесу для підозрюваних і їх захисників становила вже понад 8 місяців, проте на теперішній час лише троє підозрюваних та їх захисники (з десятьох) повністю ознайомились з матеріалами досудового розслідування, деякі захисники ознайомилися з більшістю матеріалів досудового розслідування, деякі з невеликою частиною цих матеріалів, та семеро підозрюваних взагалі не ознайомлювались з такими матеріалами.
Водночас в матеріалах справи відсутні докази створення органом досудового розслідування будь-яких перешкод чи обмежень щодо ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування, тим більше, що із наявних матеріалів вбачається, що усі матеріали цього кримінального провадження переведені в електронну форму, тому учасники сторони захисту мали реальну змогу звірити такі електронні копії із паперовими матеріалами без необхідності фотографувати такі та неквапливо ознайомлюватись.
Отже, органом досудового розслідування як стороною обвинувачення загалом створено умови для ефективного, зручного та швидкого ознайомлення із матеріалами досудового розслідування для забезпечення розумності строків у кримінальному провадженні.
3.7. Оцінивши в сукупності поведінку конкретних учасників кримінального провадження зі сторони захисту, спосіб реалізації органом досудового розслідування обов'язку розкриття доказів, слідчий суддя вважає, що вищезазначені обставини свідчать про очевидне зволікання сторони захисту щодо ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а відтак необхідно обмежити таке право певним строком з метою дотримання балансу між принципами розумності строків та права на захист.
Слідчий суддя вважає, що визначений детективом як представником сторони обвинувачення граничний строк на ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування до 03.11.2025 включно є достатньо пропорційним.
З урахуванням загального обсягу таких матеріалів і середньої складності цього кримінального провадження, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання і встановити строк до 03.11.2025 включно, який, з одного боку, буде достатнім для належного і ретельного ознайомлення сторони захисту із матеріалами досудового розслідування з метою належного здійснення захисту, та з іншого боку, не буде необґрунтовано затягувати кримінальне провадження.стороною захисту підозрюваного ОСОБА_15 в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження».
3.7. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, необхідно розмежовувати нововиявлені та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Нові ж докази не можуть вважатися нововиявленими обставинами, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи. Неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.
3.8. З огляду на вищенаведене, ухвала слідчого судді ВАКС від 07.07.2025 у справі №991/6884/25 може бути переглянута за нововиявленими обставинами винятково за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду та коли вона безпідставно обмежує конституційні права та свободи людини і її подальша чинність суперечитиме меті здійснення кримінального судочинства, а також якщо вона не втратила законної сили внаслідок спливу строку її дії або внаслідок її виконання та відсутні інші засоби правового захисту цих прав і свобод (апеляційне оскарження, періодичний перегляд, нове звернення тощо).
Проте заявник не навів жодних обставин, які б могли слугувати підставою для відкриття провадження за нововиявленими обставинами, оскільки його твердження про те, що «в процесі ознайомлення із матеріалами досудового розслідування захист зіштовхнувся із неможливістю ознайомитися із матеріалами Cellebrite зокрема з інформацією, яка була скопійована із вилучених під час слідчих дій мобільних телефонів», «невірне визначення слідчим суддею обсягу матеріалів з яким захисту надана можливість ознайомитись призвело до невірного визначення судом достатності часу», «фактор часу необхідний на опанування навичками користування комплексом Cellebrite та технічні нюанси, які унеможливлюють одночасне ознайомлення із декількома телефонами одночасно є нововиявленими обставинами, які існували на день постановлення оскаржуваної ухвали», свідчать винятково про намагання добитись перегляду судового рішення з суб'єктивно надуманих підстав, які жодним чином не належать до нововиявлених обставин у розумінні КПК, та фактично є новими обставинами, які можуть оцінюватись вже під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
3.9. Перевіривши заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді ВАКС від 07.07.2025 у справі №991/6884/25, суд вважає, що належить відмовити у відкритті провадження за такою заявою, оскільки наведені в ній доводи не свідчать про необхідність застосування екстраординарної процедури перегляду остаточних судових рішень у цій справі.
Ухвала слідчого судді про встановлення строку на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є судовим рішенням, можливість оскарження якого в апеляційному порядку КПК не передбачена.
Частиною 2 статті 467 КПК передбачено, що судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржене в порядку, передбаченому цим кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. Водночас нормами статей 459-467 КПК не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали про відкриття чи відмову у відкритті провадження за нововиявленими обставинами.
Відтак не може бути оскаржена в апеляційному порядку ця ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження, що відповідає висновку щодо застосування норм права вищезгаданої постанови ОП ККС ВС від 24.02.2025 у справі №991/7253/23.
Керуючись статтями 33, 35, 369-372, 392, 459-467, 532 КПК, суд
Відмовити у відкритті провадження.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 ______________