Номер провадження 22-з/821/137/25 Справа № 707/1586/25
про вирішення заяви про відвід суддів
13 жовтня 2025 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі судді Гончар Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Новікова Олега Миколайовича, Василенко Людмили Іванівни, Карпенко Оксани Володимирівни у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
10 вересня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 08 серпня 2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 вересня 2025 року, визначено колегію суддів: Новіков О.М. - головуючий суддя і судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 18 вересня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на 12 листопада 2025 року на 16 год. 40 хв.
10 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., мотивуючи її тим, що судом апеляційної інстанції не вставлено строку для подання відповіді на відзив та тим, що головуючий суддя Новіков О.М. при розгляді справи № 712/2772/24 залишив без змін ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2024 року щодо відмови у внесенні до ЄРДР його заяви від 02 березня 2024 року.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В. визнано необґрунтованою.
Цивільну справу № 712/1586/25 передано до відділу забезпечення діяльності судової палати у цивільних справах для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Протоколом автоматизовано розподілу судової справи між суддями від 10 жовтня 2025 року вказану заяву до розгляду розподілено судді Гончар Н.І.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку про необхідність залишення її без задоволення.
Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Законом України «Про судоустрій і статус суддів» визначені умови виконання професійних обов'язків суддів та правові засоби, за допомогою яких забезпечується реалізація конституційних гарантій самостійності судів та незалежності суддів.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявником суду не надано.
Подана заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів мотивована тим, щосудом апеляційної інстанції не вставлено строку для подання відповіді на відзив.
Зазначає про те, що головуючий суддя Новіков О.М. при розгляді справи № 712/2772/24 залишив без змін ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 березня 2024 року щодо відмови у внесенні до ЄРДР його заяви від 02 березня 2024 року щодо підробки ОСОБА_2 документів при отриманні Державного земельного акту на земельну ділянку з кадастровим номером 7124987500:02:002:0482 за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, в подальшому відповідно до листа ГУНП в Черкаській області від 19 квітня 2024 року в діях ОСОБА_2 при поданні документів на отримання Державного земельного акту встановлено наявність складу злочину, передбаченого ст. 358 КК України та вищевказану заяву внесено до ЄРДР.
Вказані обставини викликають сумнів у позивача в об'єктивності складу суду.
Обставини, на які вказує ОСОБА_1 як на підставу відводу колегії суддів до складу якого входять суддя Новіков О.М. (суддя-доповідач), судді Василенко Л.І., Карпенко О.В. у відповідності до вимог ст. 36 ЦПК України не можуть бути визнані обґрунтованими підставами для відводу.
Порядок здійснення апеляційного провадження врегульовано розділом V главою 1 ЦПК України.
У відповідності до норм частини 3 статті 359 ЦПК України, в ухвалі про відкриття апеляційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу та вирішується питання про витребування матеріалів справи. Якщо разом з апеляційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття апеляційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Норми цивільного процесуального законодавства, які регулюють порядок апеляційного провадження не містить норм права, щодо врегулювання можливості учасників справи подавати відповіді на відзив, а тому твердження ОСОБА_4 щодо не встановлення судом апеляційної інстанції строку на подання відповіді на відзив є безпідставними.
Інші доводи у заяві ОСОБА_1 зводяться до незгоди з судовим рішенням ухваленим суддями Новіковим О.М., Карпенко О.В., Василенко Л.І. у справі № 712/2772/24, що не може бути в силу ч. 4 ст. 36 ЦПК України підставою для їх відводу.
Будь-яких об'єктивних доказів на підтвердження упередженості чи необ'єктивності колегії суддів Черкаського апеляційного суду Новікова О.М. (суддя-доповідач), суддів Василенко Л.І., Карпенко О.В. в заяві про відвід не наведено.
Оскільки судом не встановлені підстави, передбачені ст. 36 ЦПК України для відводу суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., а тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 33, 36, 37 40 ЦПК України, апеляційний суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Новікова Олега Миколайовича, Василенко Людмили Іванівни, Карпенко Оксани Володимирівни у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Суддя Гончар Н.І.