Справа № 2-4046/11 Головуючий суддя І інстанції Новіченко Н. В.
Провадження № 22-ц/818/3635/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: про поновлення строків на пред'явлення виконавчого листа та видачу дублікати виконавчих листів
02 жовтня 2025 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.
суддів колегії Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»- адвоката Гнатенко Оксани Миколаївни на ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2025 року у справі № 2-4046/11, за заявою Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про поновлення строків на пред'явлення виконавчих листів та видачу дублікати виконавчих листів по цивільній справі № 2-4046/11 за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа Салтівський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального міністерства юстиції про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У березні 2025 року Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернувся до Московського районного суду м. Харкова із заявою про поновлення строків на пред'явлення виконавчого листа та видачу дублікатів виконавчих листів у справі № 2-4046/11.
Заява мотивована тим, що на виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 27.03.2012 у справі № 2-4046/11 були видані виконавчі листи, які заявником були пред'явлені для примусового виконання до органів державної виконавчої служби. Наразі на примусовому виконанні у міжрайонному ВДВС по Куп'янському, Шевченківському районах перебуває виконавчий лист № 2-4046/11 виданий Московським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові заборгованості у розмірі 1 931 014, 74 грн. Крім того, на примусовому виконанні у Московському ВДВС ХМУЮ перебували виконавчі листи № 2-4046/11 видані Московським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові заборгованості у розмірі 1 931 014, 74 грн.
Вказав, що згідно відповіді Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 30988 від 21.02.2025, на примусовому виконанні у Московському ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 33924067 з виконання виконавчого листа № 2-4046/11, виданого 08.06.2012 року Московським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрексімбанк» заборгованості в сумі 1 931 014, 74 грн.
17.08.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржником за яким є ОСОБА_1 .
28.12.2012 року керуючись п.8 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі того, що коштів від реалізації недостатньо для задоволення вимог стягувача. Також згідно відповіді Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 30985 від 21.02.2025, на примусовому виконанні у Московському ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 33923870 з виконання виконавчого листа № 2-4046/11, виданого 08.06.2012 року Московським районним судом м. Харкова про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрексімбанк» заборгованості в сумі 1 931 014, 74 грн.
17.08.2012 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржником за яким є ОСОБА_2 .
07.11.2013 року керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними. Вказані виконавчі провадження № 33924067, № 33923870 знищені за закінченням строку зберігання.
Представник заявника вказує на те, що у відповідях Салтівського ВДВС у м. Харкові зазначено, що з'ясувати місцезнаходження вказаних виконавчих листів не виявилось можливим, у зв'язку з чим вважають виконавчі листи такими, що втрачено. Станом на день подання заяви оригінали виконавчих листів та постанови про повернення виконавчих листів до банку не надходили, у зв'язку з чим заявник був необізнаним про стан виконавчих проваджень. Крім того, запровадження у березні 2020 року карантинних обмежень та повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України у лютому 2022 року вплинули на діяльність банку і не залежали від його суб'єктивної волі. З жовтня 2022 року по лютий 2023 року відбулися масовані ракетні удари по всій території країни, внаслідок чого постраждала енергетична система України, що зумовило значний період відсутності електричної напруги з послідуючим введенням погодинного надання електричної енергії між ракетними обстрілами і в періоди поновлення систем виробляння напруги. Вказані події унеможливлювали пересилання документів, друкування документів та їх направлення поштою.
Просив визнати поважними і поновити строки пред'явлення до виконання виконавчих листів по справі№ 2-4046/11, для примусового виконання рішення суду про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові заборгованості у розмірі 1 931 014, 74 грн.
Ухвалою Салтівського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2025 року у задоволені заяви АТ «Державний експортно - імпортний банк України» про видачу дублікату виконавчих листів та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів відмовлено.
На вказану ухвалу 19 травня 2025 року АТ «Державний експортно-імпортний банк України» подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не надав належної оцінки наведеним у зачві поважним причинам пропуску строку, що не залежали від волі банку. Банком встановлено факт порушення вимог чинного законодавства та нормативних документів працівниками філії у м. Харкові, з приводу чого направлено до поліції заяву про кримінальне правопорушення. Крім того, посилався на факт збройної агресії рф проти України, що почалась 24 лютого 2022 року. Підтверджень повернення стягувачу виконавчих листів органом ДВС не надано. Без відповіді органу виконавчої служби, яка отримана лише у 2025 році, неможливо було встановити місцезнаходження виконавчих листів і звернутися до суду із заявою про поновлення строків. Рішення суду дотепер не виконано.
Заслухавши суддю-доповідача, за відсутності учасників справи колегія суддів перевірила законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, та вважає, що апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Ухвала мотивована тим, що наведені банком причини пропуску строку на пред'явлення виконавчих листів не є поважними, а тому підстав для задоволення заяви, поновлення строку для пред'явлення виконавчих листів до виконання та видачі їх дубліката не вбачається
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27.03.2012 у справі № 2-4046/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові заборгованість в сумі 1 929 194, 74 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700, 00 грн. у дольовому порядку по 566, 66 грн. з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 грн. Рішення набрало законної сили 06 квітня 2012 року.
На виконання рішення суду Московським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи щодо кожного з боржників, які заявником були пред'явлені до органів виконавчої служби для примусового виконання.
Як вбачається з відповіді Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 30988 від 21.02.2025, на примусовому виконанні у Московському ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 33924067 по виконанню виконавчого листа № 2-4046/11, виданого 08.06.2012 року Московським районним судом м. Харкова, боржником в якому є ОСОБА_1 . 28.12.2012 року керуючись п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі того, що коштів від реалізації недостатньо для задоволення вимог стягувача.
21.02.2025 надано відповідь Салтівського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 30985 про те, що на примусовому виконанні у Московському ВДВС м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області перебувало виконавче провадження № 33923870 по виконанню виконавчого листа № 2-4046/11, виданого 08.06.2012 року Московським районним судом м. Харкова, боржником в якому є ОСОБА_2 .07.11.2013 року керуючись п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
Вказані виконавчі провадження № 33924067, № 33923870 знищені за закінченням строку зберігання. Повторно виконавчі листи у справі № 2-4046/11 видані 08.06.2012 року на виконання до Відділу не надходили та на виконанні не перебували.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
У справі «Півень проти України» ЄСПЛ констатував порушення статті 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може буде виправдано недоліками законодавства, які унеможливлюють його виконання. У цій справі Європейський суд дійшов висновку про відсутність у законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади, і констатував порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
Наразі колегія суддів у цьому контексті звертає увагу на принцип верховенства права, ст. 10 ЦПК України, який передбачає право кожного на справедливий суд, складовою частиною якого є розумний строк виконання рішення суду.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не встановлено.
Так, причина пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу.
У підпункті 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 1013/8111/2012, провадження № 61-15413св23, стягувач може звернутись із заявою про видачу дубліката виконавчого листа незалежно від обставин його втрати або перебування виконавчого листа на виконанні, а єдиними умовами для його видачі стягувачу є втрата виконавчого листа та звернення до суду із заявою про видачу його дубліката до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 2-1380/08 зазначено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку із його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Крім того, однією з підстав видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 20 травня 2021 року у справі № 1005/7133/2012, від 19 липня 2022 року у справі № 750/13088/14, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц, від 09 червня 2023 року у справі № 607/13804/13 зазначено, що дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.
Всупереч норми ст. 89 ЦПК України суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, які у їх сукупності та взаємному зв'язку свідчать про те, що сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби означає, що його було втрачено не з вини стягувача. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Отже, суд при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа та про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, не з'ясував важливі питання: чи втрачено оригінал виконавчого листа, чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили, щодо причин пропуску пред'явлення до виконання виконавчого документа та залежно від встановлених обставин та характеру причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак у залежності від встановлення таких обставин дійти висновку про наявність чи відсутність підстав як для видачі дубліката виконавчого листа, так і для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи та судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 27.03.2012 у справі № 2-4046/11 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові заборгованість в сумі 1 929 194, 74 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700, 00 грн. у дольовому порядку по 566, 66 грн. з кожного, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120, 00 грн. Рішення набрало законної сили 06 квітня 2012 року.
Виконавчі листи на примусове виконання заочного рішення суду були видані 08 червня 2012 року. На час видачі виконавчих листів діяли норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження», у статті 22 якого було передбачено, що виконавчий документ може бути пред'явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Тобто, виконавчі листи мали бути пред'явлені до виконання у строк до 06 квітня 2013 року. Проте, виконавчі провадження з примусового виконання вказаних виконавчих листів не були відкриті.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження», частиною 1 статті 12 якого передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У правових висновках щодо застосування норм права, викладених у пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зазначено, що стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13 ).
Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.
За матеріалами справи виконавчі листи відповідними постановами державних виконавців повертались стягувачу - банку з мотивів відсутності у боржників майна, на яке можливе стягнення. При цьому виконавча служба не надала належних доказів про те, що ці виконавчі листи були стягувачем отримані. За таких обставин не можна вважати, що негативні наслідки від втрати виконавчих документів мають покладатися на стягувача.
Крім того, у даному випадку виконавчий лист про стягнення заборгованості з солідарного боржника ОСОБА_1 повертались стягувачові у грудні 2012 року відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV визначала, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно. Виконавчий лист про стягнення заборгованості з солідарного боржника ОСОБА_2 повертались стягувачові у листопаді 2013 року відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV визначала, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Згідно до ч. 3 ст. 23 Закону України № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Аналогічна норма передбачена у ч. 5 ст. 12 чинного на день розгляду заяви Закону України «Про виконавче провадження» 1404-VIII, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Закону України 1404-VII Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ч. 1 31 Закону України № 606-XIV копії постанов державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу та інші документи виконавчого провадження надсилаються адресатам із супровідними листами рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Водночас частиною п'ятою статті 47 Закону № 606-XIV визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (аналогічна норма міститься в частині п'ятій статті 37 Закону № 1404-VIII).
Повернення виконавчого документа стягувачу є процесуальною дією державного (приватного) виконавця, яка вчиняється останнім у випадку, коли внаслідок існування певних обставин або дій чи бездіяльності учасників виконавчого провадження неможливо у примусовому порядку виконати відповідне рішення. Разом з цим повернення виконавчого документа стягувачу не свідчить про неможливість примусового виконання рішення взагалі, а лише про таку неможливість у певний момент. Тобто якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення виконавчого документа стягувачу, то останній може повторно звернутися із заявою про примусове виконання рішення. (див. з цього приводу правові висновки, які були висловлені у п. 53 постанови ВП ВС від 14 травня 2025 року у cправі № 2/1522/11652/11(провадження № 14-137цс24).
Суд першої інстанції всупереч нормі ст. 89 ЦПК України не з'ясував, що державна виконавча служба не надала до суду належних документів про те, що копія постанов про повернення виконавчих документів разом з цими документами надсилалась стягувачу рекомендованою поштою.
За таких обставин слід визнати доведеними доводи скарги про те, що виконавчі листи були втрачені не з вини стягувача - заявника.
А тому є обґрунтованими доводи заяви та скарги про наявність поважних причин для поновлення строку для повторного примусового стягнення на підставі дублікатів с виконавчих документів.
Суд першої інстанції встановив факт втрати виконавчих листів, про що стягувач не знав і немає відомостей, тому за відсутності вини стягувача слід визнати, що наведені з цього приводу доводи скарги є обґрунтованими, та спростовують висновки суду першої інстанції.
З урахуванням вказаних обставин негативні наслідки від недоліків у діяльності виконавчої служби щодо неналежного повідомлення про повернення виконавчих листів не можна покладати на стягувача, а тому неповідомлення стягувача про повернення виконавчих листів без виконання, та їх втрату - слід визнати поважними причинами для видачі дублікату виконавчих листів.
Враховуючи, що Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року в пункті 5 Розділу XIII «Прикінцеві та Перехідні положення» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом (протягом 3-х років), то має місце пряма вказівка законодавця про надання зворотної дії в часі положенню щодо поширення 3-х річного строку пред'явлення виконавчих листів до виконання, які були видані до 05 жовтня 2016 року, а не лише після набрання чинності Закону від 02 червня 2016 року.
Тлумачення пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону від 02 червня 2016 року №1404-VIII свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких не сплив на час набрання чинності Законом від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцевих та перехідних положень» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону від 02 червня 2016 року №1404-VIII до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання яких сплив на час набрання ним чинності.
Суд не надав належної оцінки доводам апелянта про те, що банк постійно звертався до органів виконавчої служби для отримання інформації стосовно виконання вищевказаних виконавчих листів, що свідчить про те, що стягувач не втратив інтересу до виконання рішення суду.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з доводами скарги, та відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України скасовує оскаржене судове рішення та ухвалю нове про задоволення заяви.
Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив :
Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»- адвоката Гнатенко Оксани Миколаївни - задовольнити.
Ухвалу Салтівського районного суду м. Харкова від 30 квітня 2025 року- скасувати.
Заяву Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про поновлення строків на пред'явлення виконавчого листа та видачу дублікати виконавчих листів про стягнення боргу з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по цивільній справі № 2-4046/11 за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа Салтівський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального міністерства юстиції про стягнення 1 929 194, 74 грн. заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Визнати поважними і поновити строк пред'явлення до виконання виконавчих листів та видати дублікати виконавчих листів для примусового виконання рішення Московського районного суду м. Харкова від 27.03.2012 у справі № 2-4046/11 про стягнення суми боргу з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) солідарно з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі АТ «Укрексімбанк» у м. Харкові (61057, м. Харків, вул. Чернишевська, 11, п/р НОМЕР_4 в філії АТ "Укрексімбанк" в м. Харкові, МФО 351618, ідентифікаційний код 19362160) заборгованість у сумі 1 929 194, 74 грн. (один мільйон дев'ятсот двадцять дев'ять тисяч сто дев'яносто чотири гривні 74 копійки), витрати на сплату судового збору в сумі 1700,00 (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок) у дольовому порядку по 566 (п'ятсот шістдесят шість) гривень 66 копійок з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 (сто двадцять гривень 00 копійок) по 40 гривень з кожного.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складений 14 жовтня 2025 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді колегії Ю.М.Мальований.
Н.П.Пилипчук.