Справа № 345/3271/20
Провадження № 11-кп/4808/52/25
Категорія ч.2 ст.187 КК України
Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Суддя-доповідач ОСОБА_2
09 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді - ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря с/з - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на вирок Калуського міськрайонного суду від 27.09.2024 щодо обвинувачених:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , освіта середньо спеціальна, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , непрацюючого, освіта повна загальна середня, громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_10 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_9 , ОСОБА_11 ,
1. Зміст судового рішення суду першої інстанції.
ОСОБА_8 визнано винним за ч.2 ст.187 КК України та призначено покарання - 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.
До набрання вироком законної сили обрано ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання розраховано з 11:30 хв. 27.09.2024.
ОСОБА_7 визнано винним за ч.2 ст.187 КК України та призначено покарання - 7 років позбавлення волі.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання ОСОБА_7 строк цілодобового домашнього арешту з 23.08.2022 до 21.10.2022 включно із розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі - тобто 20 (двадцять) днів позбавлення волі.
Термін відбуття покарання ОСОБА_7 постановлено обчислювати з часу приведення вироку до виконання.
Стягнуто із ОСОБА_8 та ОСОБА_7 в солідарному порядку на користь держави 980,70 грн витрат на проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/109/14/2-443ТВ/20.
Позов ОСОБА_12 до ОСОБА_7 задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 917 гривень та 20 000,00 гривень моральної шкоди.
Цивільний позов в частині стягнення із ОСОБА_8 на користь ОСОБА_12 матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.
Арешт на майно, а саме на жіночу лакову сумку, чорного кольору, без марки та логотипів; джинсові шорти марки «IMPERIAL», синього кольору, матерчату футболку марки «Puma», чорного кольору, кепку чорного кольору; кепку чорного кольору з емблемою зеленого кольору у вигляді семи пелюсток, матерчату футболку білого кольору, джинсові шорти чорно-сірого кольору, кросівки чорного кольору з білою підошвою марки «NEW BONOTE»; матерчаті шорти чорного кольору з червоними полосами по боках, марки «UNDER ARMOUR», матерчату футболку бордового кольору з полосами білого та синього кольору, марки «ShoreLeave», кросівки оранжевого кольору марки «Puma», накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 18.01.2024, постановлено скасувати після набрання вироком законної сили.
Арешт на майно, а саме мобільний телефон марки «Samsung», золотистого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , без сім-карти, накладений ухвалою слідчого судді Калуського міськрайонного суду від 18.01.2024, та частково скасований Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 30.07.2024 постановлено скасувати після набрання вироком законної сили в частині позбавлення права на розпорядження та відчуження вказаним майном.
Вирішено питання речових доказів.
2. Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судом першої інстанції.
Кримінальне правопорушення вчинене при наступних обставинах:
08.06.2020 близько 14:50 год. ОСОБА_8 спільно із ОСОБА_13 та ОСОБА_7 перебували у м. Калуш на перехресті вул. Пушкіна - вул. Січових Стрільців - вул. Євшана, де побачили потерпілу ОСОБА_14 , яка рухалась у напрямку вул. Вітовського разом зі своїм сином ОСОБА_15 . В цей час у ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_7 виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а саме жіночої сумки, яку несла у руках потерпіла ОСОБА_14 . Вступивши в злочинну змову ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_7 пішли за потерпілою та її сином до вул. Вітовського, що в м. Калуш.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , перебуваючи у провулку по вул. Вітовського в м. Калуш, разом з останніми підбіг до потерпілої ОСОБА_14 та наніс останній удар твердим предметом ззаду в ділянку голови справа, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості, субдуральною гематомою в лівій лобно-скроневій ділянці, епідуральною гематомою в правій скроневій ділянці, підапоневротичною гематомою правої скроневої ділянки, забоєм м'яких тканин з травматичним набряком правої скронево-тім'яної ділянки, що відповідно до висновку експерта № 209/92ГАЛ-Д відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення. В цей час ОСОБА_13 став виривати з рук потерпілої жіночу сумку та скориставшись тим, що від удару потерпіла впала та втратила свідомість, ОСОБА_13 вирвав з рук останньої жіночу сумку марки «МІС», чорного кольору, вартістю 110 грн. (сто десять гривень), в якій знаходилися грошові кошти у сумі 880 грн. (вісімсот вісімдесят гривень) та мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy J3 2016 Duos SM-J320H/DS». Кольору «Gold», вартістю 1 050 грн. (тисячу п'ятдесят гривень), проте не втримав її та впустив на землю, звідки в подальшому її підняв ОСОБА_7 .
Після цього ОСОБА_8 , ОСОБА_13 та ОСОБА_7 з викраденим майном покинули місце вчинення злочину та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 040 грн. (дві тисячі сорок гривень).
Після цього, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 з викраденим майном покинули місце вчинення злочину та розпорядилися ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 040 грн. (дві тисячі сорок гривень).
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_13 , ухвалою Калуського міськрайонного суду від 21.08.2024 виділено в окреме провадження та судове провадження зупинено.
3. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 :
Вважає покарання, яке призначено судом надто суворим, оскільки він був неповнолітній, потерпілу не бив, сумочки не брав.
4. Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 :
4.1. Не погоджується з оскарженим вироком, просить застосувати ст.69 КК України;
4.2. ОСОБА_8 вину визнав частково, від слідства не переховувався, сприяв у розкритті злочину, щиро розкаявся, відшкодував потерпілій матеріальну і моральну шкоду повністю.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржений вирок змінити і застосувати більш м'яке покарання ніж передбачено законом.
5. Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 :
5.1. Не оспорюючи вирок суду в частині дій ОСОБА_8 , однак вважає, що оскаржений вирок суду слід змінити у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого;
5.2. ОСОБА_8 частково визнав свою вину, дав правдиві покази, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює скоєний злочин, просив пробачення у потерпілої та повністю відшкодував матеріальну та моральну шкоду;
5.3. При врахуванні особи винного, слід зазначити, що ОСОБА_8 є особою молодого віку, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, потерпіла просила не позбавляти його волі, а тому до ОСОБА_8 можливо застосувати ч. ст. 69 КК України;
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржений вирок змінити та призначити ОСОБА_8 покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України.
6. Доводи заперечення прокурора на апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 :
6.1. Апеляційна скарга захисника ОСОБА_9 є безпідставною, необґрунтованою та підлягає залишенню без задоволення;
6.2. Висновки суду першої інстанції щодо призначеного покарання ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, відповідають тяжкості вчиненого правопорушення та особі винного, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну, повну й об'єктивну оцінку;
6.3. Не відповідає дійсності зазначене захисником в апеляційній скарзі твердження про те, що ОСОБА_8 щиро покаявся та дав правдиві покази в судовому засіданні, допитаний у судовому засідання ОСОБА_8 повідомив, що визнає свою вину частково в частині заволодіння майном потерпілої та не визнає в частині застосування насильства;
6.4. Вважає, що ОСОБА_8 не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості частково, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття;
6.5. В судовому засіданні не встановлено та стороною захисту не доведено наявність обставин, які би пом'якшували покарання ОСОБА_8 , а отже, підстав для застосування ч. 1 ст. 69 КК України немає.
Враховуючи наведені обставини, просить оскаржений вирок залишити без змін, апеляційну скаргу захисника без задоволення.
7. Доводи заперечення прокурора на апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 :
7.1. Висновки суду першої інстанції щодо призначеного покарання ОСОБА_7 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, відповідають тяжкості вчиненого правопорушення та особі винного, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, яким суд дав всебічну, повну й об'єктивну оцінку;
7.2. ОСОБА_7 вину у вчиненому не визнав, не висловив щирого каяття з приводу вчиненого, не відшкодував потерпілій завдану шкоду, не вжив будь-яких заходів на примирення з потерпілою, відшкодування моральної шкоди;
7.3.Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини справи;
7.4. Наведені засудженим ОСОБА_7 в апеляційній скарзі доводи щодо невідповідності призначеного обвинуваченому покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого є безпідставними та необґрунтованими.
Враховуючи наведені обставини, просить апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок без змін.
8. Позиції сторін в суді апеляційної інстанції.
8.1.Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_9 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.
8.2. Обвинувачений ОСОБА_7 доводи апеляційної скарги підтримав, просив застосувати більш м'яке покарання.
8.3. Прокурор заперечив проти апеляційних скарг обвинувачених і захисника ОСОБА_9 , просив вирок суду залишити без змін.
9. Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів апеляційних скарг та висунутих обвинувачень (ч. 1 ст. 337 КПК).
Судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим, вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).
Ухвалюючи вирок щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 за ч.2 ст. 187 КК, суд першої інстанції належним чином із достатньою повнотою та всебічністю проаналізував зібрані у кримінальному провадженні докази для вирішення питань, зазначених у ст. 368 КПК.
9.1. Щодо доводів апеляційних скарг ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 .
Апелянти просять змінити вирок застосувавши до ОСОБА_8 ст. 69 КК України та призначивши йому більш м'яке покарання.
Апеляційний суд вважає ці доводи безпідставними.
По-перше. Суд в повному обсязі врахував усі зазначені в апеляційній скарзі обставини. У вироку прямо вказано, що суд бере до уваги вік ОСОБА_8 , його позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність судимостей, а також те, що збитки, завдані злочином, були відшкодовані потерпілій. Думка потерпілої, яка просила не позбавляти засудженого волі, також була врахована судом. Таким чином, доводи апеляції в цій частині не відповідають матеріалам справи.
По-друге. ОСОБА_8 визнав свою вину лише частково, заперечуючи свою найактивнішу та найжорстокішу роль у злочині нанесення удару потерпілій в ділянку голови. Ця його позиція повністю спростовується показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_15 , який прямо вказав, що саме ОСОБА_8 завдав удар його матері. Така поведінка засудженого свідчить не про щире каяття, а про намагання применшити свою роль у скоєному та уникнути справедливого покарання.
По-третє. Застосування ст. 69 КК України можливе лише за наявності виняткових обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Суд таких обставин не встановив. ОСОБА_8 вчинив тяжкий насильницький злочин, діючи у складі групи осіб за попередньою змовою. Його дії були спрямовані проти жінки, яка на той момент перебувала на 8-му місяці вагітності, в присутності її малолітнього сина. Саме він виконав найбільш агресивну частину злочинного плану, завдавши потерпілій удар, що спричинив тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. За таких умов, позитивні дані про особу засудженого та факт відшкодування шкоди не є тими винятковими обставинами, які б давали підстави для застосування ст. 69 КК України. Призначене покарання у вигляді 7 років позбавлення волі є мінімальним, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, і є справедливим та співмірним скоєному.
9.2. Щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 .
Обвинувачений ОСОБА_7 просить пом'якшити йому покарання, посилаючись на те, що на момент вчинення злочину він був неповнолітнім, а також на те, що він особисто не бив потерпілу та не виривав у неї сумку.
Суд врахував той факт, що ОСОБА_7 вчинив злочин у неповнолітньому віці, і визнав цю обставину пом'якшуючою. Отже, цей довід апеляції є безпідставним.
Твердження ОСОБА_7 про його пасивну роль у злочині спростовуються доказами, дослідженими в судовому засіданні. Судом було встановлено, що злочин було вчинено групою осіб за попередньою змовою. Згідно з показаннями свідка ОСОБА_15 , саме ОСОБА_7 підняв сумку після того, як його мати впала від удару, та втік з місця злочину разом з іншими співучасниками. Його дії були узгодженими з діями ОСОБА_8 та ОСОБА_13 та були невід'ємною частиною єдиного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном. Згідно з законом, усі співучасники відповідають за злочин в цілому, незалежно від конкретної ролі кожного з них. Суд першої інстанції дав належну оцінку його запереченням вини, обґрунтовано розцінивши їх як спосіб уникнення відповідальності.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд врахував не тільки пом'якшуючу обставину (неповноліття), але й дані про його особу, зокрема негативну характеристику з навчального закладу та невизнання своєї вини. Призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
10. Висновок.
Вирок суду є законним та обгрунтованим. Призначене покарання відповідає вимогам ст. 50, 65 КК України, є справедливим, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особи обвинувачених та всі обставини справи. Підстав для зміни чи скасування вироку апеляційним судом не встановлено.
Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Вирок Калуського міськрайонного суду від 27.09.2024 щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України - залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий ОСОБА_3
Судді ОСОБА_4
ОСОБА_5