Справа № 761/27086/25
Провадження № 3/761/5672/2025
13 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин Василь Олександрович, за участі: особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення: ОСОБА_1 , захисника: адвоката Пустового Б.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №827093 від 15 червня 2025р. вбачається, що того ж дня о 03 год. 03 хв., водій ОСОБА_1 , у м. Києві, по вул. Хрещатик, 22, керував транспортним засобом марки «Land Rover Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився (на місці та у медичному закладі). Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив суду, що він дійсно керував вищезгаданим транспортним засобом, був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку (на місці за допомогою приладу «Drager» та у медичному закладі). Однак, ОСОБА_1 звернув увагу, що він відмовися від проходження вказаного огляду на місці у зв'язку із тим, що не вбачав зі свого боку ознак алкогольного сп'яніння, а у медичному закладі - тому що поспішав додому.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пустовий Б.В. просив суд закрити провадження про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення оскільки відеозапис з боді камер працівників поліції є неналежним та недопустим доказом оскільки він переривається.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно із п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність як за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до абзацу 3 пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005р.: «керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись».
Під час здійснення судом дослідження доказів, зокрема, перегляду відеозаписів із боді камер поліцейських, судом встановлено, що на відео зафіксовано факт зупинки транспортного засобу марки «Land Rover Range Rover», державний номерний знак НОМЕР_1 під час дії комендантської години згідно п. 16 постанови КМУ № 573 від 8 липня 2020р., за кермом якого перебував ОСОБА_1 .
В подальшому, у ході розмови із ОСОБА_1 у працівника поліції виникла підозра про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння, оскільки були виявлені такі ознаки, як запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук.
При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на приладі «Drager» та у медичному закладі відмовився, при цьому, працівниками поліції йому роз'яснювались наслідки відмови. Разом з тим в матеріалах справи про адміністративне правопорушення також міститься направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» від проходження якого останній відмовився.
Доводи ОСОБА_1 про відсутність ознак алкогольного сп'яніння не знайшли свого підтвердження під час дослідження матеріалів справи, оскільки не підтверджуються жодним доказом, проте спростовуються відомостями відеозапису та змістом направлення на огляд. При цьому, суд наголошує, що встановлення ознак сп'яніння належить до дискреційних повноважень поліцейського, який направляє особу на огляд, і виключно поліцейський, враховуючи фактичні обставини та обстановку, що склалася, може безпосередньо виявити та встановити наявність або відсутність таких ознак. При цьому, відсутність в певні часові проміжки на відеозапису тих чи інших ознак сп'яніння (наприклад, тремтіння пальців рук), не свідчить про відсутність таких ознак у водія в цілому, зокрема під час їх виявлення та направлення на огляд.
Посилання захисника на недопустимість відеозапису є безпідставними, оскільки відеозапис, долучений до протоколу, містить усі обставини, що підлягають доказуванню у справі.
Судом були досліджені матеріали справи, а саме:
-протокол про адміністративне правопорушення від 15 червня 2025р. серія ААД №827093 відповідно до якого встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення;
-направлення на огляд;
-відеозапис з нагрудних бодікамер поліцейських з місце вчинення правопорушення.
Враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 та його захисника, що в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необгрунтованими, і спростовуються наведеними доказами.
Суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, вважає, що ОСОБА_1 дійсно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Так, при вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника та ступінь вини.
Слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
На підставі викладеного, вважаю, що з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень ОСОБА_1 буде необхідним та достатнім застосування до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
У порядку, визначеному ст. 401 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605, 60 грн.
Керуючись ст.ст. 23, 27, 33, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнути його до адміністративної відповідальності, за вчинення вказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000,0 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. на користь держави.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: