Справа № 761/37155/25
Провадження № 2/761/10371/2025
13 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Матвєєва Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, -
У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту-позивач, ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 8558645 від 27.09.2024р в розмірі 25440,00 грн., за договором позики № 73427911 від 27.09.2024 р. в розмірі 25604,00 грн.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що 27.09.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 8558645
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21.
27.09.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 73427911.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір факторингу № 14/06/21.
Відповідно до умов вищезазначених договорів позивач ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув право вимоги грошових коштів від відповідача ОСОБА_1 .
Відповідач неналежним чином виконувала свої зобов'язання за вищевказаними кредитними договорами, внаслідок чого перед позивачем у неї існує заборгованість в загальному розмірі 51044,00 грн., через що позивач вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.09.2025 року провадження по справі відкрито, за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.09.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики № 8558645, відповідно до якого відповідачу видано кредит в розмірі 8000, 00 грн., строком на 30 днів.
14.06.2021р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21 до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги до відповідача за договором позики від 27.09.2024 р.
Відповідно до Реєстру боржників № 43 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25440,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 23,20 грн. - сума заборгованості за відсотками; 16000,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 1416,80 грн. - комісія за надання позики.
27.09.2024р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем було укладено договір позики №73427911, відповідно до якого відповідачу видано кредит в розмірі 8000,00 грн. строком на 30 днів.
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21 до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило позивачу право вимоги до відповідача за договором позики від 27.09.2024р.
Відповідно до Реєстру боржників №44 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021р., ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 25604,00 грн., з яких: 8000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 420,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 15984,00 грн. - сума заборгованості за пенею; 1200,00 грн. - комісія за надання позики.
Відповідач не виконав свого обов'язку, надані йому кошти за Договорами позики в строки, передбачені договорами не повернув. Після відступлення права вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строки та умови надання грошових коштів у позику, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.1082 ЦК України божник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стороною відповідача не надано будь-яких доказів в розумінні положень ст.ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин, як на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.
Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 611, 629, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 11-13, 19, 263, 265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) суму заборгованості у розмірі 51044,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.О. Матвєєва
13 жовтня 2025 року