Справа № 712/13568/25
Провадження № 1-кс/712/4744/25
07 жовтня 2025 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22025250000000053 від 06.02.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 301-1 КК України,
Зміст поданого клопотання та його обґрунтування
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання прокурора Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що відповідно до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи службу за призовом під час мобілізації, у період з січня по лютий 2025 року, діючи умисно на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та обороноздатності України, налагодив контакт з представником ФСБ РФ, якому передавав відомості про військові об'єкти, місця влучань ракет та обстановку у м. Черкаси за грошову винагороду.
Крім того, у ході обшуку 08.05.2025 за місцем проживання підозрюваного було вилучено носій інформації, на якому містилися файли, що, згідно з висновком судової мистецтвознавчої експертизи, належать до дитячої порнографії, що є підставою для повідомлення йому додаткової підозри за ч. 1 ст. 301-1 КК України.
Після затримання 08.05.2025 та повідомлення про підозру 09.05.2025 слідчим суддею Соснівського районного суду м. Черкаси 10.05.2025 підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. У подальшому цей строк неодноразово продовжувався - востаннє ухвалою від 05.09.2025 по 08.10.2025 включно.
Підозрюваному ОСОБА_4 01.10.2025 повідомлено про нову підозру за ч. 1 ст. 301-1 КК України, а того ж дня стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення в порядку ст. 290 КПК України. Ознайомлення триває, що унеможливлює завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акта до суду до закінчення строку попередньої ухвали.
Прокурор зазначає, що ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення доказів, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Такі ризики обґрунтовано тяжкістю інкримінованих злочинів (особливо тяжкий злочин, за який передбачено довічне позбавлення волі), відсутністю у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, його попередньою судимістю та доступом до інформації з обмеженим доступом. На думку прокурора, жоден більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
У зв'язку з викладеним прокурор просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів, без визначення розміру застави, із утриманням у Державній установі «Черкаський слідчий ізолятор».
Позиція сторін кримінального провадження у судовому засіданні
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання. Водночас захисник просив звернути на увагу на незадовільний стан здоров'я підозрюваного.
Оцінка та мотиви слідчого судді
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Разом із цим, положеннями ст. 199 КПК України унормований порядок продовження строку тримання під вартою.
Частиною 6 ст. 199 КПК України передбачено, що у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою (ч. ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України).
Продовження існування ризиків
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на продовження існування ризиків, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених п. п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення доказів, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду
Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі, у тому числі до довічного позбавлення волі, у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Ризик знищення або спотворення доказів
У клопотанні прокурор зазначив, що під час досудового розслідування встановлено факти пошуку підозрюваним у мережі Інтернет відомостей про способи знищення цифрової інформації та видалення електронних слідів комунікації. У ході обшуку виявлено носії інформації, що містять докази його протиправної діяльності, тому у разі звільнення з-під варти він може вжити заходів до знищення або спотворення таких даних, що перешкоджатиме встановленню істини у справі.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується у тому числі й показаннями свідків. Перебуваючи на волі він буде мати можливість здійснювати на них незаконний вплив, чим перешкоджатиме встановленню істини у кримінальному провадженні.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, має спеціальні знання та досвід у сфері безпеки, що дає йому змогу ухилятися від процесуальних дій, у тому числі має можливість переміститися до району проведення бойових дій. Його дії, спрямовані на передачу даних представникам спецслужб країни-агресора, свідчать про наявність усвідомленого наміру перешкоджати державним органам України, що підсилює вірогідність аналогічної поведінки в межах цього провадження.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
З огляду на характер інкримінованого злочину - співпрацю з представниками спецслужб РФ, існує висока ймовірність повторного вчинення злочинів аналогічного характеру. В умовах воєнного стану така поведінка створює реальну загрозу національній безпеці та обороноздатності держави.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає доведеним, що ризики, зазначені прокурором, продовжують існувати, не зменшилися й виправдовують подальше застосування запобіжного заходу.
Обставини, які перешкоджають закінченню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою
Із пояснень сторін кримінального провадження встановлено, що станом на час розгляду клопотання сторона захисту фактично завершила ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, відкритими у порядку ст. 290 КПК України.
Разом із тим, для завершення процесуального етапу досудового розслідування прокурору необхідно скласти та вручити підозрюваному обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх до суду.
Завершити ці дії, а також провести підготовче судове засідання, під час якого може бути вирішене питання щодо запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 , до закінчення строку попередньої ухвали про тримання під вартою (08.10.2025) об'єктивно неможливо.
З огляду на це, суд дійшов висновку, що існують підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного на 30 діб, що є достатнім і розумним строком для завершення процесуальних дій, скерування обвинувального акта до суду та проведення підготовчого судового засідання.
Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями ст. 111 КК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Застосування альтернативного запобіжного заходу
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 111 КК України.
За наведених вище обставин, ураховуючи встановлені ризики, слідчий суддя не визначає розмір застави у цьому кримінальному провадженні.
Висновки за результатами розгляду клопотання
З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів про те, що ризики вчинення ОСОБА_4 дій, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та існують обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора, оскільки ним доведено, що зазначені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби судового розгляду виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст. 177-178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372, 376 КПК України,
Клопотання - задовольнити частково.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять) діб, тобто до 05.11.2025 включно без визначення розміру застави.
Ухвала про продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали негайно вручити підозрюваному, його захисникам, прокурору та направити до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою - з моменту вручення її копії.
Повний текст ухвали проголошено о 08 год 40 хв 10.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1