Справа № 553/2110/25
Провадження № 2/553/1130/2025
Іменем України
14.10.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави у складі:
головуючої судді - Москаленко В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сіомашко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду міста Полтави в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9614224 від 09.02.2024 у розмірі 45676,36 грн., яка складається з 7502,50 грн. заборгованості за тілом кредиту та 38 173,86 грн. заборгованості за відсотками, а також судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та 7 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 09.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір у формі електронного документа з використанням одноразового ідентифікатора. До укладення кредитного договору позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту. Відповідач погодився з умовами, запропонованими в Паспорті споживчого кредиту шляхом його підписання за допомогою одноразового ідентифікатора. У договорі сторонами погоджені всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Умовами договору також передбачена сплата кредитодавцю комісії за надання кредиту в сумі 805 грн, порядок сплати якої визначений умовами кредитного договору. На виконання умов кредитного договору, 09.02.2024 ТОВ «Макс Кредит» ініціював переказ коштів у сумі 8050,00 грн. безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , а отже виконав умови укладеного договору. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 45 676,36 грн. 21.10.2024 між ТОВ «Макс-Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладений договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 45676,36 грн.
Позивач просить стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором
№ 00-9614224 та судові витрати.
Разом із позовом представником позивача подане до суду клопотання про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025, справа розподілена судді Грошовій Н.М.
Ухвалою судді Грошової Н.М. від 23.05.2025, позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Крім того, задоволене клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк».
На підставі розпорядження керівника апарату Подільського районного суду
м. Полтави від 17.07.2025 № 243, проведений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, справа передана головуючому судді Москаленко В.В.
Ухвалою від 21.07.2025 справа прийнята до провадження судді Москаленко В.В., вирішено розпочати розгляд справи спочатку, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін, призначене у справі судове засідання.
04.08.2025 від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач не погодився із позовними вимогами, зазначив, що позивач розраховує заборгованість
за процентами за період з 09.02.2024 по 21.10.2024 виходячи із процентних ставок у розмірі 0,5% впродовж перших 25 днів та 2,5 % впродовж наступних періодів. В той же час, стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023. Оскільки кредитний договір був укладений після набрання чинності Законом України від 22.11.2023 №3498-ХІ, тому нарахування процентної ставки слід розраховувати у відповідності до чинного законодавства у розмірі 1%. При цьому зазначає, що норми пункту 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» поширюються на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності законом № 3498-ІХ від 22.11.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання ним чинності. Також відповідач навів контрозрахунок, відповідно до якого:
- тіло заборгованості станом на 09.02.2024 становило 8050 грн.;
- нараховані проценти за період з 09.02.2024 по 04.03.2024 за ставкою 0,5% - 1006,25 грн.;
- погашення заборгованості 05.03.2024 - 1206,26 грн.
Станом на 05.03.2024 розмір заборгованості відповідача становив 7850,00 грн.
За період з 05.03.2024 по 21.10.2024 (дата, зазначена позивачем у позовній заяві) розмір заборгованості за процентами становить 18133,50 грн. - 7850 грн. (тіло заборгованості) х 1% (процентна ставка, встановлена Законом) х 231 (кількість днів). Отже розмір заборгованості відповідача станом на 21.10.2024 становить 25 983,50 грн.. з них - 7850,00 грн. - тіло заборгованості, 18 133,50 грн. - заборгованість за процентами. 01.04.2024 відповідач здійснив погашення кредиту у розмірі 6000,00 грн. Тож загальна заборгованість відповідача за договором становить 19 983,50 грн.
З посиланням на практику Верховного Суду, відповідач також зазначив про відсутність підстав для стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 805,00 грн. та підстав для включення вказаної суми комісії до суми заборгованості, з якої обраховувались проценти. Крім того, зазначив, що факт укладення договору не є доведеним поза розумним сумнівом. Також заперечив щодо розміру витрат на правову допомогу та просив їх зменшити.
13.08.2025 від представника позивача Полякова О.В. до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача зазначив, що кредитний договір № 00-9614224 від 09.02.2024 був укладений у вигляді електронного документу відповідно до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у ньому платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійними не визнані. Нарахування відсотків за користування кредитом відображені в наданому розрахунку, відбувалось згідно з погодженими умовами кредитного договору. На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 8050,00 грн. Кредитна лінія надається строком на 360 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме :до 03 лютого 2025 року. За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 805,00 грн. Стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Знижена процентна ставка становить 0,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Нарахування процентів здійснювалось у такому порядку:
сума кредиту (загальний розмір) складає 8050 грн. Періодичність сплати процентів - кожні 25 днів. У період з 09.02.2024 по 04.03.2024 нарахування процентів здійснювалось за зниженою процентною ставкою, тобто 8050 грн. х 0,5% = 40,25 грн. в день. ОСОБА_1 частково виконував зобов'язання за кредитним договором. У період з 05.03.2024 по 01.04.2024 нарахування процентів здійснювалось за стандартною процентною ставкою, тобто 8050 грн. х 2,47% = 193,90 грн. в день. 01.04.2024 відповідач здійснив часткове погашення на загальну суму 6000,00 грн. Відтепер тіло кредиту становить 7502,50 грн. У період з 01.04.2024 по 23.04.2024 нарахування процентів здійснювалось за стандартною процентною ставкою, тобто 7502,50 грн х 2,47% = 185,31 грн. в день.
Згідно з прикінцевими положеннями п.17 Закону України «Про споживче кредитування», встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Оскільки в розрахунку після 120 днів застосовується процентна ставка 2,47%, позивачем подана заява про
зменшення позовних вимог. Отже, відповідно до закону України «Про споживче кредитування», у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 нарахування відсотків має здійснюватися таким чином: 7502,50 грн. (тіло кредиту) х 1,5% = 112,54 грн. за один день користування кредитом. У період з 21.08.2024 по 21.10.2024 нарахування процентів має здійснюватися таким чином: 7502,50 грн. (тіло кредиту) х 1% = 75,03 грн. за один день користування кредитом. Тобто загальна сума заборгованості складає 29 936,21 грн. (7502,50 грн за тілом кредиту, 21 628,71 грн. відсотків за користування кредитом та 805 грн. за комісією). Отже, позивач стягує не 45676,36 грн., а 29 936,21 грн. у зв'язку з перерахуванням процентів відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування».
З урахуванням цього, представник позивача зменшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9614224 від 09.02.2024 у розмірі 29 936,21 грн., яка складається з 7502,50 грн. за тілом кредиту, 21628,71 грн. відсотків за користування кредитом та 805,00 грн. за комісією, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме: судовий збір 2422,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
27.08.2025 від представника відповідача - адвоката Захарова Т.Г. до суду надійшли письмові пояснення щодо нарахування процентів, у яких представник відповідача зазначив, що не може погодитись із наведеним розрахунком позивача, оскільки договір був укладений після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», тому застосуванню підлягає саме ч.5 ст. 8 Закону «Про споживче кредитування», яка передбачає, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Отже, розрахунок відповідача, який був наведений у відзиві, відповідає вимогам чинного законодавства.
17.09.2025 від представника позивача Полякова О.В. до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій представник позивача зазначив, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», нарахування відсотків здійснюється таким чином: 8050 грн (тіло кредиту) х 1 % (процентна ставка) = 80,5 грн. (сума за один день користування кредитом у період з 09.03.2024 по 17.12.2024.
80,5 грн. х 255 днів = 20 527,50 грн. (нараховано відсотків за даний період).
Отже позивач стягує не 45676,36 грн., а 20 527,50 грн. у зв'язку з перерахуванням процентів відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування». Тобто загальна сума заборгованості складає 20527 грн. (8050 грн. за тілом кредиту, 12 477,50 грн.).
Тому представник позивача просив врахувати дану заяву при розгляді справи, зменшив розмір позовних вимог та просив суд: стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9614224 від 09.02.2024 у розмірі 20 527,50 грн, яка складається з 8050,00 грн. за тілом кредиту, 12 477,50 грн. відсотків за користування кредитом, а також стягнути судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У поданій до суду позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, представник позивача надав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без участі відповідача та його участі, просив врахувати письмові пояснення щодо нарахування процентів, що були подані стороною відповідача.
У зв'язку із неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося з огляду на положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 09.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 00-9614224 (далі по тексту - Договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за яким кредитодавець надав позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користуванням ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором (а.с. 11 - 13, 97-102).
Договір підписаний відповідачем 09.02.2024 о 09:32:36 електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 05433 (а.с. 13, 101 зв. стор.).
Відповідач ідентифікований Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит»,
про що свідчить видана товариством довідка. Позичальник акцептував договір №00-9614224 від 09.02.2024 шляхом його підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора - 05433, який надісланий йому 09.02.2024 о 09:32:20 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 21).
Відповідно до п. 1.2 Договору, сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 8050,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту) - на споживчі потреби.
Згідно з пунктом 13 Договору, строк дії кредитної лінії (строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю (дата повернення кредиту) «03» лютого 2025 р.
Положеннями пункту 1.3.1 Договору встановлено, що позичальник зобов'язаний оплатити проценти в Періодичну дату оплати процентів, а саме: на «05» березня 2024р., та на кожний 25 день після цієї дати за фактичне користування грошовими коштами протягом строку дії кредитної лінії (строку кредитування). У разі якщо позичальник виконав зобов'язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за періодичної дати оплати процентів, то він вважається таким, що виконав свої зобов'язання по сплаті плтежу належним чином, а проценти за договором продовжують нараховуватися згідно умов цього договору.
У пункті 1.4 Договору сторони погодили, що процентна ставка є фіксованою. Стандартна процентна ставка складає 2,47 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного у п. 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). Знижена процентна ставка становить 0,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.3.1 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в п. 1.3 цього договору.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється на щоденній основі. Починаючи з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця до дня фактичного повного повернення кредиту протягом строку дії кредитної лінії.
Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 3.3 Договору).
Згідно з умовами пункту 2.8 Договору, кредитодавець зобов'язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: «09» лютого 2024 р. Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 8050 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 .
За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10% від суми кредиту, що складає: 805,00 грн. (пункт 1.5 Договору).
Позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у останній день повного погашення кредиту (п. 1.5.1 Договору).
Пунктом 5.3.1 Договору сторони передбачили, що за умови відсутності простроченої заборгованості за цим договором, платежі позичальника протягом строку дії цього договору зараховуються в такій черговості:
- у першу чергу - проценти за фактичний строк користування кредитом;
- у другу чергу - сума кредиту (тіло кредиту) наприкінці строку кредитування, у дату повернення кредиту, зазначену в п.1.3 цього договору, або достроково, за ініціативою позичальника, якщо сума платежу позичальника перевищує суму нарахованих процентів за користування кредитом;
- у третю чергу - комісія за надання кредиту погашається на дату закінчення строку дії договору, визначену п.1.3 цього договору або при повному достроковому погашенні цього договору.
Паспорт споживчого кредиту містить основні умови кредитування, інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с. 19-20). Паспорт споживчого кредиту підписаний представником банку та ОСОБА_2 в електронній формі електронним підписом одноразовим ідентифікатором - 50142 (а.с. 20 зв.стор.).
Згідно з інформаційною довідкою № 1289/10 від 30.10.2024, наданою ТОВ «Платежі Онлайн», 09.02.2024 на платіжну картку № НОМЕР_3 проведено успішну транзакцію в сумі 8050,00 грн (а.с. 22-23).
Відповідно до додаткової інформації ТОВ «Макс Кредит», за кредитним договором № 00-9614224 від 09.02.2024, на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 , емітовану PRIVAT BANK, 09.02.2024 о 09:32:41 через платіжний сервіс «Platon» (ТОВ «Платежі Онлайн») були перераховані кошти в сумі 8050,00 грн. (а.с.24-25).
Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 12.06.2025 № 20.1.0.0.0/7-250605/77149-БТ, наданої на виконання ухвали суду від 23.05.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_4 : фінансовий номер телефону: НОМЕР_2 , номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_2 (а.с. 62).
До вказаного листа банком долучена виписка про рух коштів по картці відповідача ОСОБА_1 за період з 09.02.2024 по 14.02.2024, з якої вбачається зарахування на картку відповідача 09.02.2024 грошових коштів у сумі 8050,00 грн. (а.с.63).
Згідно з детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00-9614224 від 09.02.2024, станом на 21.10.2024 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Макс Кредит» становить: 45 676,36 грн., в тому числі: за основним зобов'язанням - 7502,50 грн., за нарахованими відсотками - 38 173,86 грн. (а.с. 32-33).
21.10.2024 ТОВ «Макс Кредит», первинний кредитор, та ТОВ «ФК «ЕЙС» - позивач у справі, уклали Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, за умовами якого позивач набув право грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача за кредитним договором № 00-9614224 від 09.02.2024 (а.с. 34-38).
За даними витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника за Договором №00-9614224 від 09.02.2024 в розмірі 45676,36 грн, з яких: 7502,50 грн - залишок заборгованості по тілу кредиту та 38173,86 грн - залишок заборгованості за звичайними відсотками (а.с.39-40).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У статті 3 Закону України №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон 675-VIII) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України 675-VIII, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому
електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що 09.02.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 00-9614224.
Факт отримання відповідачем кредитних коштів у визначеній договором сумі, підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За твердженням позивача, відповідач неналежним чином виконував свої зобов'язання за Договором кредитної лінії від 09.02.2024, внаслідок чого виникла заборгованість за тілом кредиту та нарахованими процентами.
Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, та в межах яких виник спір щодо невиконання відповідачем умов договору кредитної лінії з повернення суми кредиту та сплати процентів за користування ним.
До початку першого судового засідання представник позивача неодноразово змінював
розмір позовних вимог та у останній заяві про зменшення розміру позовних вимог від 18.09.2025, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 20 527,50 грн., яка складається з 8050,00 грн. за тілом кредиту та 12 477,50 грн. відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 09.03.2024 по 17.12.2024.
Відповідно до положень частин першої, третьої статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З урахуванням цього, вирішуючи справу суд розглядає позовні вимоги, з урахуванням заяви представника позивача від 18.09.2025.
За контррозрахунком заборгованості відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях представника відповідача від 27.08.2025, станом на 21.10.2024 заборгованість відповідача за договором становить 25 983,50 грн., з них 7850,00 грн. - тіло заборгованості, 18 133,50 грн. - заборгованість за процентами. При цьому, 01.04.2024 відповідач здійснив погашення заборгованості в розмірі 6000,00 грн. Тому загальна заборгованість відповідача за договором становить 19 983,50 грн.
Тож, з розрахунку позивача та контррозрахунку відповідача вбачається різний розмір заборгованості за тілом кредиту - 8050,00 грн. та 7850,00 грн. відповідно.
Суд не погоджується із розрахунком позивача, яким визначена заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8050,00 грн., оскільки вказаний розрахунок не ураховує здійснені відповідачем оплати на виконання умов Договору кредитної лінії.
Також суд не бере до уваги контррозрахунок відповідача, оскільки ним визначена лише загальна сума заборгованості станом на 21.10.2024, з урахуванням оплати, здійсненої відповідачем 01.04.2024 та не визначений розмір заборгованості за тілом кредиту.
Визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту, суд бере до уваги детальний розрахунок заборгованості відповідача, наданий ТОВ «Макс Кредит», з якого судом встановлено, що 09.02.2025 зафіксована операція з видачі кредиту на суму 8050,00 грн.
Також 09.02.2024 відповідачу нарахована комісія у розмірі 805,00 грн.
Відповідно до умов п. 1.4.2. Договору, за період з 09.02.2024 по 04.03.2024 (25 днів) відповідачу були нараховані відсотки за користування кредитом за зниженою процентною ставкою у розмірі 0,5% від суми кредиту в день, на загальну суму 1006,25 грн. (8050,00 грн. х 0,5% х 25).
Згідно детального розрахунку заборгованості, 05.03.2024 відповідачем були виконані умови п.1.4.2 Договору та сплачені відсотки за користування кредитом за зниженою процентною ставкою протягом 25 днів користування кредитом, у розмірі 1006,25 грн.
Крім того, 05.03.2024 відповідачем було сплачено 200,00 грн. на погашення кредиту, які, згідно з умовами п. 5.3.1 Договору підлягали зарахуванню в рахунок тіла кредиту.
З урахуванням цього, заборгованість за тілом кредиту станом на 05.03.2024 становила 7850,00 грн. (8050 - 200).
У подальшому, за період з 05.03.2024 по 29.03.2024 (25 днів) ТОВ «Макс Кредит» здійснювало нарахування процентів за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 2,47% від залишку неповерненої суми кредиту - 7850,00 грн., що становить 193,90 грн. в день (7850 х 2,47 %). За вказаний період відповідачу було нараховано процентів на загальну суму 4847,50 грн.
01.04.2024 відповідачем було сплачено на погашення кредиту 6000,00 грн.
З урахуванням розміру процентів, нарахованих за період з 05.03.2024 по 29.03.2024 у розмірі 4847,50 грн. та п. 5.3.1 Договору, сума сплачених відповідачем грошових коштів, після погашення нарахованих процентів, становила 1152,50 грн. та підлягала зарахуванню в рахунок погашення тіла кредиту.
З урахуванням цього, заборгованість за тілом кредиту станом на 01.04.2024 становила 6697,50 грн. (7850 - 1152,50).
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до детального розрахунку заборгованості, ТОВ «Макс Кредит» зазначена сума заборгованості за кредитом станом на 01.04.2024 у розмірі 7502,50 грн., яка враховує як заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6697,50 грн., так і суму комісії у розмірі 805,00 грн. (6697,50 + 805 = 7502,50).
Оскільки відповідачем не надано інших документів, на підтвердження здійснення оплати на погашення кредитних зобов'язань, суд дійшов висновку, що розмір заборгованості за тілом
кредиту становить 6 697,50 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому суд зазначає, що, з урахуванням заяви представника позивача про зменшення позовних вимог від 18.09.2025, вимоги про стягнення комісії в розмірі 805 грн, позивачем не заявлені.
Що стосується стягнення процентів, нарахованих за Договором кредитної лінії від 09.02.2024, суд зазначає таке.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Тобто, позичальник отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість, у позичальника виникає зобов'язання повернути грошові кошти у встановлений строк та сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.
У позовній заяві ТОВ «ФК «ЕЙС» просить стягнути з відповідача окрім тіла кредиту, заборгованість за процентами за користування кредитними коштами, за період з 09.03.2024 по 17.12.2024 у розмірі 12 477,50 грн.
Відповідач та його представник заперечили правомірність нарахування позивачем процентів за укладеним кредитним договором з урахуванням приписів Закону № 3498-ІХ і дату набрання ним чинності.
Відповідно до ч. 5ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Згідно відомостей на офіційному сайті Верховної Ради України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3498-20#Text) Закон України від 22.11.2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023, тобто до укладення кредитного договору.
Цим законом у ЗУ «Про споживче кредитування» внесенні зміни, зокрема у ч.5 ст.8 та встановлено: «Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %».
Одночасно Законом від 22.11.2023 року №3498-ХІ, викладений у новій редакції, зокрема п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», згідно з яким тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (тобто ЗУ від 22.11.2023 року №3498-ХІ) установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, а з 23.04.2024 денна ставка - не більше 1,5%, з 21.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Перехідні положення закону застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір кредитної лінії укладений 09.02.2024 зі строком дії 360 днів, дата повернення кредиту - 03.02.2025.
Суд не погоджується з наведеним позивачем у заяві про зменшення позовних вимог розрахунком процентів за період з 09.03.2024 по 17.12.2024, оскільки він здійснений від загальної
суми кредиту без урахування фактично сплачених відповідачем сум на погашення кредиту.
З детального розрахунку заборгованості вбачається, що у період з 09.02.2024 по 04.03.2024 відповідачу нараховувались проценти за зниженою процентною ставкою 0,5% в день та нараховані проценти повністю сплачені відповідачем.
Крім того, у період з 05.03.2024 по 29.03.2024 відповідачу були нараховані проценти за ставкою 2,47% в день, що відповідає вимогам п.17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Нараховані за вказаний період проценти також повністю сплачені відповідачем.
Разом з цим, починаючи з 01.04.2024 по 21.10.2024 (дата передання права вимоги за договором факторингу), ТОВ «Макс Кредит» продовжило нараховувати відповідачу проценти у розмірі 2,47%, що не відповідає положенням ЗУ «Про споживче кредитування».
На переконання суду, з урахуванням вимог чинного законодавства, та розміру заборгованості за тілом кредиту, встановленого судом (6697,50 грн.), відсотки за користування кредитними коштами за період з 01.04.2024 по 17.12.2024 (дата, визначена позивачем у заяві про зменшення позовних вимог) становлять:
в період з 01.04.2024 по 22.04.2024 денна ставка має бути не більше 2,5%, що узгоджується з п.1.4.1. договору і отже сума заборгованості повинна становити:
6 697,50 грн. х 2,47% = 165,43 х 22 дні = 3639,46 грн.
в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 - денна ставка має бути не більше 1,5%, а отже сума заборгованості повинна складати:
6 697,50 грн х 1,5% = 100,46 грн. х 120 днів = 12055,20 грн.
в період з 21.08.2024 по 17.12.2024 денна ставка має бути не більше 1%, а отже сума заборгованості повинна складати:
6 697,50 х 1% = 66,98 грн. х 119 днів = 7970,62 грн.
Отже, загальна заборгованість по процентам буде складати: 3639,46 грн + 12055,20 грн. + 7970,62 грн = 23 665,28 грн.
Однак враховуючи, що позивачем заявлена до стягнення з відповідача заборгованість по процентам у розмірі 12 477,50 грн., а суд не може вийти за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 12 477,50 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Позовні вимоги позивача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) задоволені частково на 93,27%. Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) судовий збір у розмірі 2259,37 грн., який сплачений при подачі позову.
Крім того, за приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу .
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку
компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн надано копії: договору про надання правничої допомоги №07/04/25-02 від 07.04.2025, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (а.с. 41-42); додаткової угоди №15 від 07.04.2025 до договору про надання правничої допомоги від 07.04.2025 (а.с. 43-44); акту прийому - передачі наданих послуг (а.с. 45); довіреності (а.с. 47); копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 46).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Всупереч вимог ст. 81 ЦПК України, відповідач не довів обставин щодо неспівмірності витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката.
Враховуючи викладене, у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.12, 13, 76-81, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280 - 284, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9614224 від 09.02.2024 у розмірі 19 145,00 (дев'ятнадцять тисяч сто сорок п'ять) грн 00 коп., яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6697,50 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 12 447,50 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» понесені позивачем витрати на сплату судового збору у розмірі 2259,37 (дві тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн 37 коп. та 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Полтави або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ - 42986956, місцезнаходження: Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090.
Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко