Справа №534/1956/25
Провадження №3/534/501/25
13 жовтня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області Малюк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП,
1. 29.07.2025 на розгляд до Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.
2. 26.08.2025 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області прийнято постанову, якою матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП повернуто до ВП №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області для належного доопрацювання.
3. 12.09.2025 матеріали справи надійшли до суду після дооформлення.
(1) Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею недоведеним.
4. Згідно з протоколом серії ЕПР 1 №399869 від 23.07.2025 зазначено, що 23.07.2025 близько 00 год 30 хв за адресою м. Горішні Плавні вул. Будівельників, 16, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Opel Astra державний номерний знак НОМЕР_1 , не мав при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п.2.1. а ПДР України.
5. Означене правопорушення кваліфікується посадовою особою, якою оформлюються матеріали справи про адміністративне правопорушення, за частиною 5 статті 126 КУпАП.
6. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку, але в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
7. Відповідно до положень статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
8. Аналіз частини 2 статті 268 КУпАП свідчить, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, не є обов'язковою.
9. ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
10. Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
11. У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п. 41), Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
12. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
13. Судом застосовано передбачені законом заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 , який обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення не виконав свого процесуального обов'язку своєчасно з'явитися до суду за викликом, затягує розгляд справи, тому, зважаючи на норми національного законодавства та зазначену практику Європейського суду, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
(2) Мотиви неврахування окремих доказів, оцінка суду.
14. Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
15. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
16. Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
17. У пункті частини 1 статті 247 КУпАП встановлено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
18. Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
19. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
19. Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
20 Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
21. Відсутність хоча б одного елементу складу адміністративного правопорушення виключає адміністративну відповідальність.
22. Суддя дослідив матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оцінив наявні в ній докази, дійшов таких висновків.
23. Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
24. Згідно з частиною 2 статті 126 КУпАП відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
25. Частинами 3 та 4 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
26. Отже, об'єктивною стороною означеного правопорушення є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
27. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
28. Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).
29. У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
30. Згідно із статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
31. Суддя наголошує, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним доказом вчинення правопорушення. Протокол фіксує факти, що мають бути встановлені на підставі доказів, які відповідають вимогам про належність та допустимість.
32. У протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП, зокрема у розділі 11 протоколу зазначено, що до протоколу додаються: відео з бодікамери ВІ00168 та матеріали справи.
33. У розумінні статті 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення разом із долученими до нього матеріалами про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
34. Суддя наголошує, що невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного й обґрунтованого судового рішення.
35. Матеріали про адміністративне правопорушення, надані суду органом поліції, складаються лише із протоколу про адміністративне правопорушення, фото авто, з якої вбачається лише марка автомобіля, що унеможливлює його ідентифікацію, копії титульного аркушу паспорта особи, яка притягається, письмового пояснення цієї особи щодо зіткнення з парканом, тобто стосовно обставин, що не стосуються зазначеного в протоколі порушення, та копії постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 07.07.2025 у справі №534/1505/25.
36. Натомість, зазначаючи про фіксацію правопорушення технічними засобами, у порушення вимог частини 1 статті 256 КУпАП, відеозапис з бодікамери ВІ00168 до матеріалів справи не додано.
37. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження зазначених у протоколі обставин, зокрема, що в зазначені в ньому дату, час і місці особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Opel Astra, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи при собі посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії.
38. У даному випадку сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім доказом вини особи у справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
39. Суддя наголошує, що суд не може перебирати на себе обов'язки сторони обвинувачення та збирати самостійно докази у справі про адміністративне правопорушення, позаяк відповідний обов'язок згідно з приписами статті 251 КУпАП покладено на посадову особу, якою складено протокол про адміністративне правопорушення.
40. Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з частиною другою статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
41. При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
42. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і обвинувачений є винним у його вчиненні. Це питання має бути вирішене на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
43. Зазначене узгоджується із судовою практикою ЄСПЛ, згідно з якою «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).
44. Згідно з цією позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
45. Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
46. Зважаючи на це, суддя зазначає, що матеріали справи, подані суду органами поліції, не дозволяють поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП. Відтак, на підставі пункту 1 статті 247 й пункту 3 частини першої статті 284 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
47. Керуючись ст ст. 126 (частина 5),247,283,294 КУпАП, суддя, -
1. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 КУпАП, - закрити на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
2. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
3. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області.
4. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Марина МАЛЮК