Справа №534/2454/24
Провадження №1-кп/534/274/24
14 жовтня 2025 року місто Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,
У провадженні Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області на стадії судовго розгляду знаходиться згадане об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою суду від 20.08.2025 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого закінчується 18.10.2025.
У судовому засіданні прокурор подала клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів без визначенням розміру застави.
Захисник обвинуваченого просив суд обрати м'якший запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.
Клопотання прокурора, серед іншого вмотивоване тим, що 20.08.2024, в денний час доби, ОСОБА_5 , перебуваючи у кв. АДРЕСА_1 , де на комп'ютерному столі у кімнаті побачив швейну машинку «Minerva» моделі М 823 В та тостер марки «Alesi» моделі Т -180 котрий знаходився на полиці кухні, які належать ОСОБА_6 та в цей час у нього виник прямий умисел направлений на таємне викрадення цього майна.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», керуючись корисливим мотивом, таємно, повторно, викрав з комп'ютерного столу кімнати вищезгаданої квартири швейну машинку «Minerva» моделі М 823 В, вартістю 4262 гривень 67 копійок та з полиці на кухні тостер марки «Alesi» моделі Т -180, вартістю 350 гривень.
У подальшому ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 4612 гривні 67 копійок.
30.12.2024 близько 13 год. 30 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи поряд з магазином «Маркет Опт» по вул. Гірників, 26, м. Горішні Плавні Кременчуцького район Полтавської області, помітив, біля центрального входу магазину припаркований автомобіль марки АМ моделі RSPBCH д.н.з. НОМЕР_1 , двері якого були незамкнені на замок, в цей час у ОСОБА_5 виник прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна з вказаного автомобіля.
Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_5 діючи в умовах воєнного стану, введеного на території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та метою, діючи таємно, повторно, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, відчинивши незамкнені на замок двері автомобіля з лівої водійської сторони, викрав з водійського сидіння мобільний телефон iPhone XR, який належить ОСОБА_7 .
Згідно висновку експерта № СЕ-19/117-25/992-ТВ від 24.01.2025, вартість викраденого мобільного телефону iPhone XR становить 6400 гривень 00 копійок.
У подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши в потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану вище суму.
ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану.
Так, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обвинувачується ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Комсомольськ (нині м. Горішні Плавні), Полтавської області, громадянин України, не працюючий, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-16.12.2003 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 154 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;
-05.08.2004 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 69, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України приєднано 5 місяців позбавлення волі за вироком Комсомольського міського суду Полтавської області від 16.12.2003, остаточно засуджено до 2 років 5 місяців позбавлення волі;
-28.02.2011 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі терміном на 3 роки;
-09.04.2014 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
-12.06.2015 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 71 КК України приєднано 1 рік 7 місяців позбавлення волі по вироку Комсомольського міського суду Полтавської області від 09.04.2015, остаточно засуджено до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
-11.03.2019 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 1 ст. 187 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік. 28.04.2020 року знятий з обліку по відбуттю покарання.
-31.03.2023 Комсомольським міським судом Полтавської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. За ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 26.09.2023 ОСОБА_5 скасовано іспитовий строк та направлено для відбування призначеного покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
-08.05.2024 ухвалою Полтавського апеляційного суду звільнений від відбування покарання, у зв'язку з поновленням ОСОБА_5 строку на апеляційне оскарження ухвали Комсомольського міського суду від 26.09.2023.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який в аспекті кримінально-правової кваліфікації відноситься до категорії тяжких, та санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам обвинуваченого:
1)переховуватися від суду - так як обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв'язку з чим може переховуватися від суду з метою уникнення можливої відповідальності пов'язаної з позбавленням волі.
Так, в ході судового розгляду кримінальних проваджень, 09.01.2025, 09.04.2025, 01.05.2025, ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений про час судових засідань, до суду не прибув, про причини свого неприбуття суд не повідомив.
Ухвалами Комсомольського міського суду (нині Горішньоплавнівський міський суд) від 09.01.2025, 09.04.2025 до обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано примусовий привід на судові засідання, проте ОСОБА_5 в судові засідання не доставлено.
В подальшому, 01.05.2025 суддею Горішньоплавнівського міського суду встановлено, що ОСОБА_5 ухиляється від суду, оскільки останній не з'являється в судові засідання, місцезнаходження його невідоме, у зв'язку з чим ухвалою суду ОСОБА_5 оголошено у розшук.
Таким чином, наведене вказує на порушення ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України та можливості переховуватися від суду.
2) Вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 ніде не працює, офіційного заробітку не має, раніше судимий, а тому може продовжити свою злочинну діяльність з метою отримання засобів на прожиття.
Крім того, ОСОБА_5 , будучи неодноразово судимим за корисливі злочини та особою, щодо якої обвинувальний акт переданий до суду в порядку статті 291 КПК України, на шлях виправлення не став та перебуваючи під загрозою отримання реальної міри покарання, 30.12.2024 вчинив новий злочин.
Вказані докази, відповідно до ч. 3 ст. 88 КПК України доводять, що вчинення ОСОБА_5 умисних корисливих злочинів узгоджувалось із звичкою обвинуваченого до вчинення злочинів, а тому останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також, в ході досудового розслідування кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , 26.03.2025 слідчим суддею Комсомольського міського суду (нині Горішньоплавнівський міський суд) ОСОБА_8 , застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком до 20.05.2025 з покладенням на нього наступних обов'язків:
- не відлучатись з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання.
ОСОБА_5 роз'яснено, що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Однак, ОСОБА_5 , будучи обізнаним про покладені на нього обов'язки та про можливість застосування до нього більш жорстокого запобіжного заходу, проігнорував вказані вимоги, та ухилився від суду.
Таким чином, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити вищевказані протиправні дії.
ОСОБА_5 , звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 4 ст. 176, ст. 177 КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від суду;
2) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні;
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
За змістом ст.194 КПК України, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Суд під час розгляду клопотання враховує, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на особу обвинуваченого, визначає вірогідність переховування від суду, на тому рівні, щоб їм запобігти, можливо лише при застосуванні запобіжного заходу тримання під вартою (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Судом оцінено тяжкість покарання, що може загрожувати обвинуваченому в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, встановлено наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому інший, більш м'який запобіжний захід, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд дійшов переконання про наявність наголошених стороною обвинувачення ризиків, які продовжують існувати.
Суд, заслухавши вищенаведені пояснення прокурора, обвинуваченого, захисника дійшов наступник висновків.
Суд враховує, практику Європейського суду з прав людини, на якій наголошував і прокурор, а також те, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребує позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати, як передбачення вироку у формі позбавлення волі.
Проте, встановлені в судовому засіданні обставини та характеристики особи обвинуваченого, у своїй сукупності дають суду підстави дійти висновку, що обвинувачений може переховуватись від суду, впливати на потерпілого.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, суд дійшов до переконання, що клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу. Вік обвинуваченого, його стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Порядок вручення клопотання прокурора обвинуваченому суд вважає не порушеним.
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що доцільно продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, у зв'язку з чим може переховуватися від суду з метою уникнення можливої відповідальності пов'язаної з позбавленням волі.
Питання про застосування застави вирішено судом в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України. У відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, з урахування тяжкості інкримінованого злочину та відомостей, що характеризують обвинуваченого, суд не вбачає підстав застосування застави.
Керуючись ст.ст. 115, 176-178, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Горішньоплавнівського відділу Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у об'єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комсомольськ (нині м. Горішні Плавні) Полтавської області, громадянин України, не працює, раніше судимий, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали закінчується 11 грудня 2025 року.
Копію ухвали суду вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, та направити начальнику ДУ «Полтавська установа виконання покарань (23)» в м. Полтава.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй повного тексту судового рішення.
Суддя ОСОБА_9