14.10.2025
ЄУН 389/1949/25
Провадження №3/389/673/25
14 жовтня 2025 року суддя Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Богданова Олена Едуардівна, розглянувши в приміщенні суду в місті Знам'янка Кіровоградської області матеріали, які надійшли від Відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП не відомий, посвідчення водія серії НОМЕР_2 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №347780 від 01.06.2025, ОСОБА_1 01.06.2025 о 02.03 годині, по вул.М.Грушевського, 33 в м.Знам'янка Кіровоградської області, керував транспортним засобом - ЗАЗ Vida, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, видиме тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, тобто скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом смс-повідомлення, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
02.09.2025 до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Клопотання аргументував тим, що 01.06.2025 стосовно нього працівниками поліції був складений протокол про те, що він нібито керував ЗАЗ Vida, д.н.з. НОМЕР_3 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, видиме тремтіння пальців рук, від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. До протоколу був доданий відео файл з невідомого приладу, на якому не вказаний час та дата запису, починається з кадрів, на яких один автомобіль наздоганяє інший автомобіль при цьому, встановити номерний знак автомобіля, який рухається попереду та особу, яка ним керує, не можливо, оскільки зйомка ведеться не чітко. На відео не зафіксований факт його керування автомобілем ЗАЗ Vida, а лише видно як до його автомобіля підійшли працівники поліції та запитали чому він порушує комендантську годину, хоча машина була не заведена, потім почали перевіряти документи де виявилось, що був прострочений термін обов'язкового державного страхування. На деяких відео файлах відсутні час та дата запису, не виключено, що запис здійснювався особистим мобільним телефоном, автомобільним реєстратором тощо, а в матеріалах справи не відображено відомостей про ідентифікацію відеокамер, їх модель, марку, серійні номери, сертифікати якості та хто саме проводив відео зйомку, тобто вважає такий доказ неналежним. Крім того, звертає увагу на те, що на відеозаписах чітко видно, що поліцейський не перевіряв ОСОБА_2 на реакцію зіниць, тремтіння рук тощо. Твердження поліцейського про наявні у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп'яніння, надумані та нічим не підтверджені. Зазначив, що він неодноразово погоджувався їхати до лікарні для проходження огляду, у тому числі в присутності свідка, а працівники поліції наголошували, що раніше вже пропонували пройти медичний огляд та він відмовився, тому продовжували складати протокол. Вважає, що таким чином він не вчиняв правопорушення за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тобто правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Інспектор ВП №1 (м.Знам'янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Кожевнік А.Р., який неодноразово був повідомлений про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, що не є перешкодою для розгляду цього провадження.
Дослідивши матеріали провадження, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №347780 від 01.06.2025; копію посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 ; копію актуогляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що огляд ОСОБА_1 не проводився у зв'язку з його відмовою; копію направлення на огляд водія з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено про те, що огляд ОСОБА_1 у КНП «Знам'янська міська лікарня ім.А.В.Лисенка» не проводився у зв'язку з його відмовою; рапорт поліцейського ВП №1 (м.Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області про те, що по вул.М.Грушевського, 33 в м.Знам'янка Кіровоградської області, був зупинений ЗАЗ Vida під керуванням ОСОБА_1 , в ході спілкування у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки та у закладі здоров'я водій відмовився, від керування був відсторонений; диск з відеозаписом, клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження, суддя приходить до такого.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція частини першої ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Постанови КМУ від 10 жовтня 2001 року «Про Правила дорожнього руху» - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують Правила дорожнього руху України, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Керування особою транспортним засобом є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно особа, відносно якої складено протокол, керувала транспортним засобом. Факт лише перебування особи у транспортному засобі у стані алкогольного сп'яніння та не керування ним, не утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСзПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
В силу ст.129 Конституції України, ст.6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи або перекваліфікувати її дії. Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Вказані положення Конституції України поширюються і на доведення винуватості у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.
На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, до суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347780 від 01.06.2025, в якому вказано, що ОСОБА_1 01.06.2025 о 02.03 годині, по вул.М.Грушевського, 33 в м.Знам'янка Кіровоградської області, керував транспортним засобом - ЗАЗ Vida, державний номерний знак НОМЕР_3 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, видиме тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Протокол про адміністративне правопорушення за своєю процесуальною суттю є документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП, в нього вноситься інформація, яка повинна ґрунтуватися на певних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео- фіксації, поясненнями свідків тощо, що є підставою для подальшого провадження у справі.
Проте, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні ст.251 КУпАП, і за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Суддя зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися неспростовним доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
Сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Всі обставини правопорушення та елементи його складу повинні встановлюватися та перевірятися доказами, наданими до суду, в ході судового розгляду.
Судом встановлено, що 01.06.2025 поліцейським Кожевніком А.Р. складено протокол серії ЕПР1 №347780 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , де у графі 10 «Технічний засіб відеозапису:» зазначені лише цифри: 32,70.
У письмовому клопотанні, яке подане до суду, ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом саме у стані алкогольного сп'яніння та стверджував, що і матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували факт перебування за кермом транспортного засобу ЗАЗ Vida ОСОБА_1 та керування ним.
Такі доводи ОСОБА_1 цілком узгоджуються з долученими до протоколу відеофайлами та переглянутими безпосередньо у судовому засіданні, оскільки зазначені відеозаписи працівників поліції не містять беззаперечного факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом через те, що два файли відеозапису не чіткі, темні, мерехтять, взагалі не видно ні водія, ні марку, ні номерні знаки транспортного засобу, ні дати і часу такого відеозапису, натомість, на іншому відео видно як поліцейський підходить до автомобіля, який стоїть, а потім з водійського місця виходить водій, а тому судом не встановлено беззаперечного факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом ЗАЗ Vida.
У відтворених у судовому засіданні відеозаписах з долучених дисків №1 та №2 було встановлено, що під час здійснення відео фіксації, всупереч Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, працівниками поліції було використано не ідентифікований відео пристрій, оскільки і в протоколі про адміністративне правопорушення, і на відеозаписі відсутні відомості про інвентарний та номенклатурний номери, серія вказаного пристрою, а також відсутня інформація щодо дати, часу і місця відеозйомки.
Пунктом 5 Розділу ІІ вказаної інструкції визначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
За таких обставин суддя приходить до висновку, що долучені до протоколу два диски з відеозаписами, які не містять зафіксованого самого факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку працівником поліції, а також, не містять дати і часу здійснених відеозаписів та посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснювалось фіксування правопорушення, не можна вважати належним та допустимим доказом по даній справі, що в свою чергу свідчить про недостаністьдоказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, з переглянутих відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 фактично не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, навпаки, неодноразово повідомляв поліцейським, що він не має ніяких ознак алкогольного сп'яніння, погоджувався пройти огляд у лікарні, у тому числі в присутності свідка, проте працівники поліції не взяли до уваги його пояснення, оскільки раніше на їх пропозицію пройти медичний огляд він відмовився, свідка не залучали, тому продовжили складати протокол.
Таким чином, в судовому засіданні було встановлено порушення працівниками поліції вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015, а тому огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 був проведений всупереч вимогам ст.266 КУпАП, тому вважається недійсним, і відповідно, відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№347780 від 01.06.2025 не можуть бути використані як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Інших належних та допустимих доказів факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема й обов'язкової складової об'єктивної сторони зазначеного правопорушення - керування особою транспортним засобом, до матеріалів справи не долучено. Не здобуто таких доказів й під час судового розгляду.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161. Series А заява №25).
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рідермон про Франції» вказав, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
У даній справі зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП особою, за своєю суттю залишають місце сумнівам, як наслідок, не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом.
Тим самим, з огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, не доведена.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене вище, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, наявність певної неповноти і суперечностей, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних, допустимих та беззаперечних доказів, зокрема й обов'язкової складової об'єктивної сторони зазначеного правопорушення - факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, тобто винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена, оскільки докази не можна вважати достатніми та допустимими для того, щоб визнати його винуватим у вчиненні правопорушення за обставин, зазначених у даному протоколі, тому справу відносно нього належить закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 130, 221, 245, 247, 248, 266, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.Е. Богданова