13.10.2025
ЄУН 389/414/25
Провадження № 2/389/116/25
13 жовтня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку загального позовного провадження, за позовом Виконувача обов'язків керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Національна служба здоров'я України, Кіровоградська обласна рада, до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,
Виконувач обов'язків керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, 04.02.2025 звернувся в суд, в інтересах держави в особі Національної служби здоров'я України, Кіровоградської обласної ради, з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 35753 грн 60 коп., які зарахувати в дохід державного бюджету та в сумі 3400 грн 16 коп., які зарахувати в дохід місцевого бюджету. Всього 39153 грн 76 коп.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з ухвалою Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.12.2024 (справа ЄУН 389/3535/24) ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК України у зв?язку з примиренням з потерпілим на підставі ст.46 КК України. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121020000498 від 03.06.2024 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України закрито. Ухвала набрала законної сили 18.12.2024.
Однак, зазначеним кримінальним правопорушенням заподіяно шкоду державі у зв?язку з лікуванням потерпілої від вказаного кримінального правопорушення - ОСОБА_2 , проте позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої в межах кримінального судочинства не заявлявся.
Вимоги про відшкодування шкоди у цьому разі вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Так, судом під час розгляду кримінального провадження встановлено, що 02.06.2024 приблизно о 07:00 год ОСОБА_1 , в порушення вимоги п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України (п.2.1 водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії), взагалі не маючи посвідчення водія, керуючи технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», д.р.н. НОМЕР_1 , в салоні якого у якості пасажира знаходилась ОСОБА_2 , рухався в світлу пору доби по проїжджій частині автодороги Т-1207 між с.Трепівка та с.Нововодяне Кропивницького району Кіровоградської області у напрямку м.Кропивницький Кіровоградської області. Рухаючись по вказаній автодорозі з приблизною швидкістю 100 км/год ОСОБА_1 , в порушення вимоги п.2.3 (б) ПДР України (п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну...), проявив безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожного руху, а саме на проїжджій частині, яка має нерівності та пошкодження асфальтобетонного покриття, обрав швидкість руху під час якої в повній мірі не мав змоги контролювати рух свого автомобіля, тим самим безпечно ним керувати, що призвело до порушення вимоги п.12.1 ПДР України (п.12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, ... щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним), а саме, помітивши перед собою нерівності асфальтобетонного покриття та з метою його об?їзду повернув кермо вліво, унаслідок чого втратив керування транспортним засобом, що призвело до виїзду автомобіля за межі проїжджої частини вправо з подальшим перекидуванням автомобіля. У наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних переламів грудного відділу хребта, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої хребетно-мозкової травми: компресійного переламу тіл Th4-ThO хребців з чисельними переламами суглобових відростків, переламу акроміального кінця лівої ключиці, закритої травми органів грудної клітини, забою лівої легені, гемотораксу зліва, закритої травми органів черевної порожнини, гематоми селезінки, розповсюдженої підшкірної циркулярної емфіземи, які, згідно з висновком судово-медичної експертизи №115 від 20.08.2024, згідно з п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров?я України №6 від 17.01.1995, відносяться до категорії середньої тяжкості як такі, що викликали тривалий розлад здоров?я, строком понад 21 добу.
Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи по дослідженню обставин дорожньо-транспортної пригоди №CE-19/112-24/10476-IT від 23.08.2024 в причинному зв?язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди знаходяться саме невідповідні дії водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 2.3 (б) та п. 12.1 ПДР України.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України.
Потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 в період з 02.06.2024 по 04.07.2024 (32 ліжко днів) перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» та на її лікування було витрачено
кошти на загальну суму 39153 грн 76 коп. З проведеного розрахунку КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» вбачається, що: витрати на 1 ліжко-день у КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» (без медикаментів) (за рахунок коштів НСЗУ та місцевого бюджету) становлять 1555 грн 06 коп. Потерпіла від злочину ОСОБА_2 лікувалася 32 дні. Таким чином загальна вартість лікування у вказаному медичному закладі 32 х 1555,06 грн, що дорівнює 36961 грн 92 коп.
Вартість використаних медикаментів за рахунок коштів НСЗУ становить 1091 грн 84 коп;
вартість проведених досліджень (КТ, МРТ) (місцевий бюджет) становить 1100 грн. Таким чином, 36961 грн 92 коп.+ 1091 грн 84 коп+1100 грн =39153 грн 76 коп. У вартість ліжко-дня включені витрати здійснені: за рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) в сумі 35753 грн 60 коп.; за рахунок коштів місцевого бюджету 3400 грн 16 коп.
Враховуючи вищезазначене, у вартість ліжко-дня включені витрати здійснені: за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся. При цьому ОСОБА_1 кошти на лікування потерпілого в добровільному порядку не відшкодовано.
Фінансування КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» здійснювалось Національною службою здоров?я України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладеного між ними договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, згідно укладеного договору №0280-E124-P000 від 23.01.2024 та №2683-E124-P000 від 08.02.2024. Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні. Крім того, лікарня провадить свою діяльність за рахунок коштів місцевого бюджету, згідно кошторису на 2024 рік та плану використання бюджетних коштів на 2024 рік.
Також прокурор зазначив, що дані спірні правовідносини, які виникають при здійсненні діяльності у бюджетній сфері, зачіпають інтереси держави та є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
В даному випадку, порушення інтересів держави відбулось внаслідок ігнорування відповідачем порядку відшкодування коштів на лікування особи, потерпілої від злочину, яке проведено за рахунок коштів місцевого та державного бюджету в цілому. Несвоєчасне надходження коштів ослаблює економічні основи держави, місцевого самоврядування та медичного закладу, порушуються інтереси держави в сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров'я, забезпечення пов'язаних з ними державних гарантій, позбавляє можливості закладом здійснювати подальше використання коштів бюджету на реалізацію програм в сфері охорони здоров'я та надання медичної допомоги іншим хворим тощо.
З часу перебування на лікуванні потерпілої, органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження, належні заходи для стягнення заподіяних державі збитків, в тому числі шляхом подання позовної заяви до суду, не вживалися, що свідчить про їх бездіяльність та пасивну позицію щодо захисту порушених законних інтересів держави. У зв'язку з чим до суду звернулася Знам'янська окружна прокуратура.
За такого прокурор просив задовольнити позовні вимоги.
На позовну заяву відповідачем 29.05.2025 подано заперечення, в якому вказано, що під час розгляду судом кримінального провадженя прокурором не заявлявся цивільний позов, предмет позову стосується самоврядних повноважень Кіровоградської обласної ради, оскільки останні є виключно компетенцією зазначеного органу місцевого самоврядування, а саме повноважень щодо: управління комунальним майном та фінансування відповідних видатків місцевого бюджету на забезпечення діяльності комунального закладу. На його думку, Знам?янська окружна прокуратура, звернувшись із позовом до суду в інтересах держави, помилково та безпідставно ототожнює цивільні права Кіровоградської обласної ради як виборного органу Кіровоградської територіальної громади з інтересами держави. Законом, Кіровоградська обласна рада наділена повноваженнями самостійно вирішувати питання місцевого значення, зокрема щодо наповнення місцевого бюджету, представництва власних інтересів та інтересів комунальних підприємств, зокрема КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради», діяльність якої фінансується за рахунок місцевого бюджету і управління яким здійснює КОР. Тому, подальші доводи Знам?янської окружної прокуратури про те, що існує факт завдання відповідачем шкоди інтересам держави, але КОР не вжито будь-яких заходів, спрямованих на їх захист та поновлення в судовому порядку є невідповідними та не можуть вважатися обгрунтованими підставами для звернення прокурора до суду в інтересах держави в данній справі.
Крім того відповідач вказує, що права ОСОБА_2 на отримання медичної допомоги реалізовані нею/її законним представником, відповідно до приписів статті 49 Конституції України, згідно з якою: «Кожен має право на охорону здоров?я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров?я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров?я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.»
Отже, ця норма основного Закону не покладає на нього обов?язок забезпечення державного фінансування відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо- профілактичних програм.
Також зазначає, що вартість лікування ОСОБА_2 в сумі 35950 гривень, згідно п/і від 02.06.2024 - 10000 грн, від 16.06.2024- 10000 грн, від 17.06.2024 - 9000 грн, від 04.07.2024 - 6950 грн, відповідно до наданих йому рахунків батька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , перераховано на вказаний ним рахунок, для подальшого зарахування на рахунок медичного закладу. Дати здійснення перерахувань, з відповідним призначенням платежу, а також загальна сума співпадають з періодом перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні та заявленою сумою в позові.
Дана обставина, поміж інших, констатована у мотивувальній частині ухвали Знам?янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 грудня 2024 року - «Матеріальну шкоду, завдану злочином, відшкодовував потерпілій, вартість за лікування та інші, пов?язані з цим витрати.»
Також відповідач не погоджеється з розрахунком вартості 1-го ліжко-дня за рахунок коштів НЗСУ, вказує, що він зроблени й на підставі довідки без вихідного номера та дати складання КНП«Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради», та згідно з цією довідкою вартість фактичних ліжко-днів за червень (28 днів) склала всього 8450 грн, тобто 301 грн 78 коп. ліжко-день, вартість фактичних ліжко-днів за липень не зазначена. А отже посилання позивача на дану довідку, в обґрунтування стягнення сум, із розрахунку 1083 грн 18 коп. ліжко-день є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Щодо розрахунку вартості медикаментів, що були використані для лікування ОСОБА_2 , за рахунок коштів НЗСУ, відповідно до вказаної вище КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради», зазначає, що співставляючи кількість медичних препаратів «використаних» для лікування пацієнтки з кількістю шприців та систем для їх застосування, переконаний, що зазначений перелік не відповідає дійсності та взятий «зі стелі», оскільки кількість медпрепаратів, шляхом здійснення не складних арифметичних дій, не співпадають з необхідною кількістю шприців та систем, необхідних для використання зазначених у довідці медпрепаратів, а саме. Неврологічне відділення: ампули - 9 шт.; флакони - 11 шт.; шприци - 26 шт.; системи - 3 шт. Травматолого-ортопедичне відділення: ампули - 8 шт.; флакони - 9 шт.; прици - 25 шт.
За вказаного відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, і не підлягають задоволенню.
Прокурором на заперечення відповідача 05.06.2024 подано пояснення у яких зазначено, що з проведеного розрахунку КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» вбачається наступне: витрати на 1 ліжко-день у КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» (без медикаментів) (за рахунок коштів НСЗУ та місцевого бюджету) становлять 1555,06 грн, потерпіла від злочину ОСОБА_2 лікувалася 32 дні, таким чином загальна вартість лікування у вказаному медичному закладі 32 х 1555,06 грн, що дорівнює 36961,92 грн; вартість використаних медикаментів за рахунок коштів НСЗУ становить 1091,84 грн; вартість проведених досліджень (КТ, МРТ) (місцевий бюджет) становить 1100 грн; Таким чином, 36961,92 грн + 1091,84 грн + 1100 грн =39153,76 грн.
У вартість ліжко-дня включені витрати здійснені: за рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) в сумі 35753,60 грн; за рахунок коштів місцевого бюджету 3400,16 грн. Враховуючи вищезазначене, у вартість ліжко-дня включені витрати здійснені: за рахунок коштів державного та місцевого бюджету. Отже, кошти в сумі 35753,60 грн підлягають до зарахування на користь державного бюджету України, а кошти в сумі 3400,16 грн - в дохід місцевого бюджету. Всього підлягає стягненню вартість витрат на лікування потерпілого від злочину в сумі 39153 грн 76 коп.
ОСОБА_1 надані копії платіжних інструкцій, з яких вбачається, що отримувачем сплачених ним коштів є ОСОБА_5 , але ж ніяк не державний або місцевий бюджет. Вказані кошти були сплачені ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_5 (батька потерпілої) виключно з метою ініціювання перед судом клопотання про закриття кримінального провадження у зв?язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст.46 КК України і жодним чином не стосуються витрат, понесених державою на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 . Натомість прокурором заявлено позов в інтересах держави, який обгрунтовано необхідністю відшкодувати кошти, витрачені на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, оскільки такі кошти ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодовано, що підтверджено листами НСЗУ та КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради».Особа, яка вчинила злочин, зобов?язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров?я на лікування потерпілого від цього злочину.
Прокурор за обставин, шо склалися мав всі повноваження для подання даного позову до суду.
Прокурор під час судового розгляду заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники позивачів у судове засідання не з'явивилися, подали заяви, в яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд розглядати справу за їх відсутності.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, у поданому до суду запереченні на позовну заяву просив провести розгляд справи за його відсутності.
Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».
Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Відповідно до частин третьої та четвертої статті 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участьу розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту,визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France),№ 61517/00, 31.03.2005).
Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти російської федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».
ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.
У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що сам факт незвернення до суду відповідної ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від ньогоматеріали та їх копії.
Вказаним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (частина четверта статті 56).
Верховний Суд у справі №126/786/19 від 15.01.2020 (провадження № 61-12929св19) зазначив, що Закон України «Про прокуратуру» та положення ЦПК України не містять жодної норми, яка б зобов'язувала прокурора надавати докази неналежного здійснення органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних правовідносинах, своїх повноважень щодо захисту інтересів держави та доказів неможливості такого звернення самостійно. Прокурор повинен лише обґрунтувати наявність підстав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема у цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Системне тлумачення частини четвертої статті 56 ЦПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересівне здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У даній справі підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив, що з часу перебування на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» потерпілої ОСОБА_2 (з 02.06.2024 по 04.07.2024), органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на захист та поновлення порушених інтересів держави в судовому порядку не здійснено.
У листі від 17.12.2024 адресованому керівнику Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградська обласна рада зазначила, що цивільний позов обласною радою не подавався. У разі подання прокуратурою позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину обласна рада підтримуватиме позовні вимоги.
Національна служби здоров'я України у листі адресованому прокурору від 08.01.2025 повідомила, що НСЗУ не наділена повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, втречених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Одночасно НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави органами прокуратури стосовно відшкодування витрат, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину.
Відтак, прокурор правомірно, відповідно до положень законодавства звернувся до суду з даним позовом, звернення відбулося у лютому 2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2024 близько 07:00 год, ОСОБА_1 , в порушення вимоги п.2.1 (а) ПДР України, взагалі не маючи посвідчення водія, керуючи технічно справним автомобілем «Daewoo Lanos», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого як пасажир знаходилась ОСОБА_2 , рухався у світлу пору доби по проїжджій частині автодороги Т-1207 між с.Трепівка та с.Нововодяне Кропивницького району Кіровоградської області у напрямку м.Кропивницький Кіровоградської області.
Рухаючись по вказаній дорозі з приблизною швидкістю 100 км/год., ОСОБА_1 в порушення вимоги п.2.3 (б) ПДР України, проявив безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, а саме на проїжджій частині, яка має нерівності та пошкодження асфальтобетонного покриття, обрав швидкість руху, під час якої в повній мірі не мав змоги контролювати рух свого автомобіля, тим самим безпечно ним керувати, що призвело до порушення вимоги п.12.1 ПДР України, а саме помітивши перед собою нерівності асфальтобетонного покриття та з метою його об'їзду повернув ліворуч, унаслідок чого втратив керування транспортним засобом, що призвело до виїзду автомобіля за межі проїжджої частини праворуч з подальшим перекиданням.
Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді множинних переламів грудного відділу хребта, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, закритої хребетно-мозкової травми: компресійного переламу тіл Тh4-Th10 хребців з чисельними переламами суглобових відростків, переламу акроміального кінця лівої ключиці, закритої травми органів грудної клітини, забою лівої легені, гемотораксу зліва, закритої травми органів черевної порожнини, гематоми селезінки, розповсюдженої підшкірної циркулярної емфіземи, які згідно висновку судово-медичної експертизи №115 від 20.08.2024, згідно п.2.1.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995, які відносяться до категорії середньої тяжкості, як такі, що викликали тривалий розлад здоров'я, строком на 21 добу.
Згідно з висновком судової інженерно-транспортної експертизи по дослідженню обставин дорожньо-транспортної пригоди №СЕ-19/112-24/10476-ІТ від 23.08.2024 в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди знаходяться саме невідповідні дії водія ОСОБА_1 вимогам п.п.2.3 (б) та п.12.1 ПДР України.
Органом досудово розслідування злочинні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10.12.2024 (у кримінальній справі ЄУН 389/3535/24), яка набрала законної сили 18.12.2024, ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопрушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим. Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєсту досудових розслідувань за №12024121020000498 від 03.06.2024 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, закрито.
Цивільний позов про стягнення коштів на користь держави, витрачених на лікування потерпілого, в межах даного кримінального провадження не заявлявся.
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Вказаною ухвалою суду від 10.12.2024 встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує трансопртним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Закриття кримінального провадження та звільнення винного від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим (стаття 46 КК України) є нереабілітуючою підставою і не звільняє його від сплати витрат на стаціонарне лікування потерпілого.
У листі Кіровоградської обласної ради від 17.12.2024 адресованому керівнику Знам'янської окружної прокуратури зазначено, що відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 у період з 12.06.2024 по 04.07.2024 здійснювалося за рахунок коштів, отриманих від Національної служби охорони здоров'я України та окремо га рахунок коштів обласного бюджету в частині оплати комунальних послуг (а.с. 35).
Згідно з листом Національної служби здоров'я України від 08.01.2025, у 2024 році між НСЗУ на КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» було укладено договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №2683-Е124-Р000 від 08.02.2024, №0280-Е124-Р000 від 23.01.2024. Послуги КНП пов'язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам оплачено НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с.53-55).
З листа КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» від 21.01.2025 №142, розрахунку вартості лікування проведеного КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради», що неповнолітня ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «ОКДЛ КОР» з 02.06.2024 по 04.07.2024, тобто 32 ліжко-днів. Медична картка стаціонарного хворого №5704. ОСОБА_1 не відшкодував КНП «ОКДЛ КОР» витрати на лікування потерпілої особи - ОСОБА_2 . Вартість 1 ліжко-дня у КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» (без медикаментів) (за рахунок коштів НСЗУ та місцевого бюджету) становлять 1155 грн 06 коп. Таким чином загальна вартість лікування без медикаментів становить 36961 грн 92 коп. (НСЗУ - 34661 грн 76 коп., місцевий бюджет -2300 грн 26 коп.). Також на лікування ОСОБА_2 було використано медикаменти вартість яких за рахунок коштів НСЗУ становить 1091 грн 84 коп. Та проведено дослідження (КТ, МРТ) за рахунок місцевого бюджету, вартість яких складає становить 1100 грн. Всього на лікування (з медикаментами) ОСОБА_2 за 32 ліжко-днів витрачено 39153 грн 76 коп. За рахунок коштів місцевого бюджету 3400 грн 16 коп. та за рахунок держаних коштів (НСЗУ) - 35753 грн 60 коп. (а.с.58-59,60).
Також до позовної заяви додано розрахунок вартості медикаментів, що були використані для лікування ОСОБА_2 за 32 ліжко - днів (02.06.2024 - 07.07.2024) за рахунок коштів обланого бюджету та коштів НСЗУ. У вказаному розрахунку наведений перелік медикаментів, лікарських засобів, їх кількість, ціна. Всього витрачено 1091 грн 84 коп. Та розрахунок вартості 1-го ліжко-дня без медикаментів за рахунок коштів НСЗУ КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради», вартість якого склала 1083 грн 18 коп.(а.с.61,62).
Відповідачем на обґрунтування своїх заперечень до справи долучено платіжні інструкції, з яких вбачається, що ОСОБА_6 17.06.2024 було здійснено переказ грошових коштів в сумі 9000 грн отримувачу ОСОБА_5 , призначення платежу: переказ власних коштів на лікування. Також ОСОБА_6 на рахунок ОСОБА_5 перераховувалися грошові кошти 16.06.2024 в сумі 10000 грн, 02.06.2024 в сумі 10000 грн, 04.07.2024 в сумі 6950 грн, з призначенням платежу -переказ власних коштів на лікування (а.с.109,110,111,112).
Згідно з ч.3, 7 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні кримінального правопорушення, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього кримінального правопорушення.
Згідно з положенням ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, спільній власності територіальних громад, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету, за рахунок якого таке лікування фінансувалося. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, який за відповідні надані медичні послуги отримує кошти згідно з договором про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, такі кошти зараховуються до Державного бюджету України.
Питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 №545, зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 (868-2012-п) від 19.09.2012,
Вказаним порядком передбачено, що сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.
Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні.
Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я.
Стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст.84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження N 14-400цс19).
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що в результаті злочинних дій ОСОБА_1 , неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 в період з 02.06.2024 по 04.07.2024 перебувала на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні КНП «Обласна клінічна дитяча лікарня Кіровоградської обласної ради» та на її лікування закладом витрачено грошові кошти в сумі 39153 грн 76 коп. (за рахунок рахунок держаних коштів (НСЗУ) - 35753 грн 60 коп. та за рахунок коштів місцевого бюджету 3400 грн 16 коп.), які відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано.
Розрахунок вартості лікування на суму 39153 грн 76 коп. проведений у відповідності до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх виконання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року, зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 868 (868-2012-п) від 19.09.2012.
Відповідачем на виконання вимог частини першої статті 81 ЦПК України, не надано доказів на спростування нарахованих сум та клопотання про їх витребування суду не заявлялося.
Надані суду платіжні інструкції не свідчать про відшкодування відповідачем витрат понесених державою на лікування потерпілої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 , оскільки їх отримувачем є ОСОБА_5 , а не державний або місцевий бюджет, за рахунок яких таке лікування фінансувалося та навіть не медичний заклад.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 , як особа, яка вчинила кримінальне правопршунення, зобов'язаний відшкодувати державі витрати на лікування потерплої від кримінального правопорушення ОСОБА_2 . Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає до стягнення судовий збір сплачениц за подання даної позовної заяви до суду.
На підставі викладеного та керуючисьст.4,12,13,76-78,81,141,263-265,354 ЦПК України,
Позов Виконувача обов'язків керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави уповноваженим органом якої виступає Національна служба здоров'я України, Кіровоградська обласна рада, до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , в сумі 35753 (тридцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три) грн 60 коп., які зарахувати в дохід державного бюджету на рахунок: UА 978999980313080115000026011; отримувач ГУК у м.Києві/Шевченківський р-н/24060300; код отримувача 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , в сумі 3400 (три тисячі чотириста) грн 16 коп., які зарахувати в дохід місцевого бюджету на рахунок: UA 828999980314060544000011001; отримувач ГУК у Кіровоградській області; код отримувача 37918230; банк отримувача - ГУДКСУ у Кіровоградській області МФО банку 823016.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Кіровоградської обласної прокуратури (отримувач коштів: Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Орган, якому законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб: Знам'янська окружна прокуратура, місце знаходження вул.Братів Лисенків, 5, м.Знам'янка Кіровоградської області, 27400, код ЄДРПОУ 02910025.
Позивач - Національна служба здоров'я України, місцезнаходження: просп. Степана Бандери, 19, місто Київ, 04073, код ЄДРПОУ 42032422.
Позивач - Кіровоградська обласна рада, місцезнаходження: площа Героїв Майдану, 1, м.Кропивницький Кіровоградської області, 25002, ЄДРПОУ 22223982.
Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя Г.В. Берднікова