Справа № 357/14268/25
Провадження № 2/357/6042/25
13 жовтня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Вдовика А. В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, в місті Біла Церква, в залі суду №5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи тим, що з 18 грудня 2009 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом останнього часу стосунки між сторонами розладились, у сторін зникло взаєморозуміння і повага, подружжя має різні погляди на життя та сімейні цінності. Сторони не підтримують шлюбних стосунків, тривалий час кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами, а тому позивач просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді від 11 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явилась, у прохальній частині позовних вимог ОСОБА_1 просила здійснювати розгляд справи за її відсутності, строку для примирення не надавати, судові витрати залишає за собою.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 13.10.2025 ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнає.
Відповідно до положення ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що сторони 18 грудня 2009 року зареєстрували шлюб, у відділі реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1682, сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наведене підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для розірвання шлюбу є те, що сторони припинили подружні відносини, мають різні інтереси та погляди на життя та сімейні обов'язки, не ведуть спільного господарства, не підтримують шлюбних стосунків. Позивач зазначила, що збереження сім'ї неможливе і дане суперечить її інтересам, сім'я розпалася остаточно.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Частина 2 ст. 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до норми вказаної статті, при розірванні шлюбу кожен із подружжя має право зберегти спільне прізвище або відновити дошлюбне. Це право може бути реалізоване лише у момент припинення шлюбу у разі його розірвання.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію позивача щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить інтересам позивача.
Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Позивач не ставить вимогу про відшкодування судових витрат та про повернення їй дошлюбного прізвища.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112,113 СК України, ст.ст. 24, 110, 112,113 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 158, 258- 265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 18 грудня 2009 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 1682 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача - « ОСОБА_5 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 13 жовтня 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола