Справа № 355/2098/25
Кримінальне провадження № 1-кп/355/153/25
"07" жовтня 2025 р. Баришівський районний суд Київської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025116080000082 від 30.04.2025 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Селичівка, Баришівського району, Київської області, українка, громадянка України, освіта середня, не працює, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, -
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, серія НОМЕР_1 та відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку серія НТМ 628187 від 03.10.2024 року, має у своїй власності будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . Вищевказаний будинок огороджений дерев'яним парканом з усіх сторін, вхід на територію садиби здійснюється через хвіртку, яка має закриваючий механізм у вигляді металевого засуву та замку.
Статтею 30 Конституції України, кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
28 квітня 2025 року, близько 17 год. 50 хв., ОСОБА_3 , проходила повз домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В цей час, у ОСОБА_3 виник умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто території садиби та будинку, розташованого за вищезазначеною адресою, достовірно усвідомлюючи, що вона порушує недоторканність іншого володіння громадян і бажаючи вчинити такі дії, за відсутності дозволу власника, самовільно, протизаконно, шляхом відкривання зачиненої хвіртки, проникла до належної ОСОБА_4 території садиби за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим грубо порушуючи вимоги ст. 30 Конституції України.
В цей час, власниця будинку ОСОБА_4 , перебувала в одній із житлових кімнат будинку за вищевказаною адресою побачила по камерах відеонагляду, що на території її садиби перебуває невідома особа. Дозволу на перебування ОСОБА_3 на території двору та будинку, ОСОБА_4 не давала.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України як незаконне проникнення до іншого володіння особи, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку).
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
В обвинувальному акті, затвердженому прокурором ОСОБА_5 , наявне клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, а потерпіла не заперечує проти розгляду кримінального провадження за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 за участю захисника ОСОБА_6 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззаперечно визнає, згоднна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказала, що її згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Потерпіла ОСОБА_7 надала письмову заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву, у якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.162 КК України, а саме: незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.162 КК України, незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують її покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
При обранні обвинуваченій ОСОБА_3 міри покарання судом враховується її відношення до вчиненого, матеріали, що її характеризують, зокрема, що остання на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, схильна до зловживання спиртними напоями, не працює, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 міру покарання в межах, встановлених в санкції статті у виді штрфу.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок на рахунок (Населений пункт: КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ/М.КИЇВ, Отримувач: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, Номер рахунку (IBAN) UA488999980313030149000010001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Баришівського
районного суду ОСОБА_1