Справа № 348/2475/25
Номер провадження 1-кп/348/325/25
(про призначення судового розгляду)
06 жовтня 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт від 30.09.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091200000164 відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України, надійшов до суду 30.09.2025 із Надвірнянської окружної прокуратури Івано-Франківської області.
В ході досудового розслідування стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін якого закінчується 07.10.2025.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01.10.2025 призначено підготовче судове засідання.
Від прокурора поступило письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання мотивує тим, що 30.07.2025 на підставі ст.ст. 276, 278 КПК України, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 26.09.2025 обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 07.10.2025, з визначенням застави в розмірі 121120,00 грн.
01.10.2025 скеровано до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 у вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зазначає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, ризик знищити, сховати вбо спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зокрема ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду підтверджується тим, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення яких законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, він усвідомлює неминучість покарання за вчинення злочинів, що може спонукати його переховуватися від суду.
Ризик того, що обвинувачений ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що він знає повні анкетні дані свідків у кримінальному провадженні, тому він, перебуваючи на волі, шляхом залякування, погроз, тощо, об'єктивно матиме можливість вчиняти на них тиск.
Ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що останній ніде не прцює, не має офіційних джерел доходу, раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, що свідчить про можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.
Вважає, що тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, у сукупності із даними про особу обвинуваченого, та з огляду на наявність у кримінальному провадженні вищевказаних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставин, визначених ст. 178 КПК України, унеможливлюють застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Тому наявні підстави для продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням застави.
Від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_6 поступило клопотання про повернення обвинувального акта, оскільки обвинувальний акт складений з порушенням вимог ст. 291 КПК України. Зокрема в обвинувальному акті неповно зазначено анкетні дані обвинуваченого.
У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження, внесення подання про визначення підсудності немає. Також прокурор підтримала подане клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави, та просила його задоволити. Заперечила проти задоволення клопотання захисника про повернення обвинувального акту за безпідставністю.
Потерпіла ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечила проти призначення справи до судового розгляду. Також зазначила, що у вирішенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою покладається на розсуд суду. У вирішенні клопотання захисника про повернення обвинувального акту також покладається на розсуд суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 -адвокат ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні заперечив проти призначення справи до судового розгляду, оскільки вбачаються підстави для повернення обвинувального акту прокурору. Проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив, оскільки тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, прокурором не доведено належними доказами продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не доведено неможливість застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Просив відмовити в задоволенні даного клопотання прокурора та обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 інший, більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні також заперечив проти призначення справи до судового розгляду. Підтримав клопотання свого захисника про повернення обвинувального акта. Підтримав думку свого захисника щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, просив обрати йому більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, оскільки наміру переховуватися від суду, впливати на потерілу та свідків, чи вчиняти інші злочини у нього немає. Також, враховуючи його важке матеріальне становище, просив застосувати до нього мінімальний розмір застави, визначений законом.
Вивчивши обвинувальний акт та додатки до нього, розглянувши клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заслухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Надвірнянському районному суду Івано-Франківської області.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог КПК України, та не підлягає поверненню прокурору.
За таких обставин є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
З врахуванням думки учасників, та вимог КПК України, судовий розгляд провести у відкритому судовому засіданні.
Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту суд зазначає, що за змістом ст. 291 КПК України, обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем.
Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Суд зазначає, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 складений з дотриманням вимог ст. 291 КПК України, містить визначені додатки, тому суд не вбачає підстав для повернення обвинувального акта прокурору.
Натомість обставини, на які посилається захисник, є недоведеними та необґрунтованими, та не можуть бути достатніми підставами для повернення обвинувального акта прокурору.
У зв'язку із наведеним, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта - відмовити.
Також згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
За змістом п. 5 ч. 2 ст. 183 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану. Санкція вказаного кримінального правопорушення передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_5 має статус обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу. Також до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.09.2025 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 07.10.2025, з визначенням застави в розмірі 121120 грн.
У вказаній ухвалі слідчого судді визнано доведеним існування ризиків переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, незаконного впливу ним на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд повинен перевірити обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд вважає, що з врахуванням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , з огляду на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, і суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема ризик переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду», за якими при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину, тобто санкція за вчинене кримінальне правопорушення має бути важливим критерієм для визначення виду запобіжного заходу, який підлягає застосуванню. За таких обставин, у разі доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що може бути мотивом для його переховування від суду. При цьому в світлі наведених актуальних даних про існування ризику переховування, родина та житло не можуть бути вирішальними факторами, що могли б знизити цей ризик до маловірогідності чи до його виключення. Також суд враховує, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи та постійного джерела доходів.
Ризик переховування від правосуддя суд оцінює в світлі обставин цього кримінального провадження та особистої поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 (особливості поведінки, сімейний стан, роботу, місце проживання, засоби до існування) і приходить до висновку, що ризик переховуватися залишається досить актуальним вважаючи на особистість обвинуваченого та тяжкість ймовірного покарання.
Ризик впливу на потерпілу та свідків по даному кримінальному провадженні є вагомим та продовжує існувати, оскільки обвинуваченому ОСОБА_5 відомі особи та анкетні дані потерпілої та свідків по кримінальному провадженні, судовий розгляд кримінального провадження лише розпочався, потерпіла та свідки ще не були допитані в ході судового розгляду, тому перебуваючи на волі та не будучи обмеженим у вільному спілкуванні із потерпілою та свідками, і маючи в результаті цього реальну можливість пересуватися, а також користуватися засобами зв'язку, обвинувачений ОСОБА_5 може здійснювати вплив на потерпілу та свідків з метою спонукання їх до зміни показань, перекручування або спотворення відомих їм обставин щодо вчинення кримінального правопорушення.
Ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що він раніше судимий за вчинення корисливих кримінальних правопорушень, має не зняту і не погашену судимість, офіційно не працевлаштований, у зв'язку з чим не має стабільного та законного джерела доходу, підозрюється у вчиненні злочину з корисливих мотивів, вчинених в умовах воєнного стану, у зв'язку з чим наявний ризик того, що перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність з метою здобуття засобів для існування.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, суд зазначає, що такий ризик прокурором не обґрунтований жодним чином та недоведений.
Таким чином посилання сторони захисту на відсутність ризиків є безпідставним, оскільки прокурором наведено достатні та переконливі докази того, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України існують, на даний час вони не зменшилися, а в сукупності дають достатні правові підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність в ОСОБА_5 статусу обвинуваченого у вчиненні умисних тяжких злочинів, та доведених ризиків, відомостей щодо особу обвинуваченого, застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів, на що покликається сторона захисту, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу тримання під вартою суд дійшов висновку, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів (особистого зобов'язання; особистої поруки; домашнього арешту) не зможе запобігти ризику можливої позапроцесуальної поведінки обвинуваченого.
Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту суд вважає недостатнім, оскільки враховує характер обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав обвинуваченого, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а так само особу обвинуваченого ОСОБА_5 , та наявність ризиків переховування, незаконного впливу на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні, та вчинення іншого кримінального правопорушення, що дає підстави стверджувати те, що домашній арешт не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченого самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені ризики переховування обвинуваченого від суду, впливу на свідків по кримінальному провадженню, вчинення іншого кримінального правопорушення, та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд приходить до висновку, що ці обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою.
Щодо розміру застави суд зазначає, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про їх особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).
Отже розмір застави відповідно до статті 183 КПК України встановлюється за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому розмір застави, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зважаючи на наведені норми законодавства, ураховуючи: тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , обставини вчинення правопорушення та розмір завданої шкоди, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, сімейний та майновий стан обвинуваченого ОСОБА_5 , суд дійшов переконання, що обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно визначити заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.
На думку суду такий розмір застави визначений в межах, передбачених ст. 182 КПК України за вказані кримінальні правопорушення, є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 суд не вбачає.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки: -прибувати до прокурора або суду за викликом; -не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Надвірна Івано-Франківської області), без дозволу прокурора або суду; -повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; -утримуватися від спілкування зі всіма потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженні; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в'їзд в Україну, зобов'язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберіганн.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно задоволити, та з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, необхідно продовжити щодо нього застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк на 60 днів, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у виді застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 42, 176, 177, 182, 183, 202, 291, 314, 315, 334, 369, 372, 376 КПК України, суд,-
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта від 30.09.2025 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025091200000164 відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області (м. Надвірна, вул. Мазепи, буд. 35, Івано-Франківської області) на 16 жовтня 2025 року о 13:00 год.
Кримінальне провадження розглядати суддею одноособово.
Про час та місце розгляду справи повідомити учасників процесу.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 -адвоката ОСОБА_6 про повернення обвинувального акта - відмовити.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовільнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15 год. 00 хв. 04 грудня 2025 року, з визначенням розміру застави.
Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України.
Визначити заставу у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить сумі 60560,00 грн (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена підозрюваним чи іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок UA158201720355259002000002265, МФО 820172, код отримувача 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
-прибувати до прокурора або суду за викликом;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає (м. Надвірна Івано-Франківської області), без дозволу прокурора або суду;
-повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі всіма потерпілими та свідками по даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за межі України і в'їзд в Україну, зобов'язавши Управління ДМС України в Івано-Франківській області прийняти відповідний паспорт на зберігання.
Порушення вище викладених умов запобіжного заходу у вигляді застави має наслідком звернення застави в дохід держави та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя/ суд вирішуватиме питання про застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Якщо підозрюваний/обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов'язання, застава повертається підозрюваному/обвинуваченому/заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» Міністерства юстиції України для виконання. Інші учасники мають право отримати її копію в суді.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1