Справа № 307/3853/25
Провадження № 3/307/1491/25
10 жовтня 2025 року м. Тячів
Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, мешканця АДРЕСА_1 , передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №009894Е від 26.09.2025 року вбачається, що 26.09.2025 року о 12 год. 05 хв. прикордонним нарядом "ПД" було виявлено громадянина України ОСОБА_1 під час перетинання державного кордону на напрямку вихід з України в ППр "Солотвино" який надав для перетину державного кордону закордонний паспорт громадянина України. В ході оформлення відбулося спрацювання БД "Подвійний перетин в одному напрямку". За результатами проведення фільтраційно-перевірочних заходів п/н "СПНПП" за допомогою БД "Ризик" встановлено, що вищевказаний громадянин являється громадянином Румунії. Даний громадянин здійснив незаконний перетин державного кордону 20.09.2025 року із використанням документа який не надає права громадянам України перетинати державний кордон. Своїми діями громадянин порушив вимоги ст. 23 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
07.10.2025 року ОСОБА_1 подав до суду заперечення проти протоколу про адміністративне правопорушення, у якому вказує, що вину не визнає. Зазначив, що в його діях не було умислу на вчинення зокрема адміністративного правопорушення, так як 20.09.2025 року він дійсно заїзджав на територію України через КПП "Дяково" Виноградівського району, але жодних претензій працівники прикордонної служби до нього не мали. Вважає, що начальник групи інспекторів прикордонного контролю відділення прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " ОСОБА_2 не мала жодних юридичних підстав складати протокол про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 , в судовому засіданні вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав. Просив справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу правопорушення посилаючись на доводи вказані у поданих запереченнях.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, виходячи з наступного.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Диспозицією ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
Об'єктом даного адміністративного проступку є встановлений порядок управління, а також безпека особи, суспільства і держави. Об'єктивна сторона цього правопорушення виражається у перетинанні державного кордону України поза пунктами пропуску, а також у пунктах пропуску через державний кордон України без установлених документів або дозволу відповідних органів державної влади.
Із суб'єктивної сторони незаконне перетинання державного кордону припускає прямий умисел, тобто виражається в умисній формі вини. Особа усвідомлює, що незаконно перетинає кордон і бажає зробити такі протиправні дії.
Згідно з наявних у матеріалах справи письмових пояснень працівника прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_4 " ОСОБА_2 від 26.09.2025 року вбачається, що в період з 08 год. 00 хв. 26 вересня 2025р. по 08 год. 00 хв. 27 вересня 2025 р. виконувала наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Старший прикордонних нарядів в пункті пропуску» в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Солотвино». Близько 12 год. 05 хв. 26 вересня 2023 року отримала доповідь від прикордонного наряду «Перевірка документів» у складі головного-сержанта ОСОБА_3 про те, що ним був виявлений громадянин України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , який надав паспорт громадянинл України серії НОМЕР_1 орган що видав 2521, виданий 10.01.2020 року, на ім'я ОСОБА_4 . В ході проведення фільтраційно-перевірочних заходів за допомогою БД «Ризик» було встановлено, що дана особа являється громадянином Румунії на ім'я ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шляхом опитування особи було встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 підтверджує громадянство Румунії та надав паспорт громадянина Румунії НОМЕР_2 , виданий 18.02.2020 року, орган що видав MARAMURES. Своїми діями громадянин України порушив вимоги статей 2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвержених постановою КМУ від 7.01.1995 року N57, тобто здійснив спробу незаконного перетину ДКУ без відповідних документів, вчинивши адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 сп. 204-1 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та долученого до нього паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданого 10.01.2020, орган що видав 2612 встановлено, що ОСОБА_4 являється громадянином України.
З протоколу про адміністративне правопорушення ЗхРУ №009894Е від 26.09.2025 року складеного щодо ОСОБА_1 , не вбачається та не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , що підпадає під ознаки об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, а матеріали справи про адміністративне правопорушення, оформлені за результатами вчиненого правопорушення не містять жодних доказів, що подані ОСОБА_1 документи при спробі перетину державного кордону 20.09.2025 року у пункті пропуску «Дяково» містять недостовірні відомості про особу ОСОБА_1 та є підробленими чи не дійсними, і такими, що не дають право перетнути кордон України.
Як встановлено суддею та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 пред'явив на паспортний контроль закордонний паспорт громадянина Румунії серії НОМЕР_3 і такі дії йому кваліфіковано, як спроба незаконного перетинання державного кордону.
З матеріалів справи вбачається, що в ОСОБА_1 наявний паспорт громадянки України для виїзду за кордон, що підтверджується наявною у матеріалах справи відомостями копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого 10.01.2020 року, а також у нього наявний вищезазначений паспорт громадянина Румунії, що стверджується долученим до матеріалів справи його копією.
Суддя враховує, що матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу того, що паспорт громадянина Румунії, пред'явлений ОСОБА_1 є підроблений або містить недостовірні відомості, а тому сам факт пред'явлення документу, який є дійсним, не може вважатися порушенням законодавства та не вважається порушенням правил та порядку перетинання державного кордону України.
Як роз'яснено у п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту. Відповідно до п. 4.1 вказаного Рішення процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
При прийнятті рішення суддя також враховує принципи Європейської конвенції про громадянство від 06.11.1997 року, ратифікованої Україною із застереженням та заявою Законом № 163-V (163-16) від 20.09.2006 року, згідно з якою Україна зобов'язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17, відповідно до якої, визначаючи права та обов'язки, пов'язані із множинним громадянством: громадяни держави - учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Статтею 62 Конституції України регламентовано, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що у справі відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, приходжу до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 247 п. 1, 251, 252, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М.М. Бряник