Єдиний унікальний номер 725/7222/25
Номер провадження 3/725/1963/25
09.10.2025 року м. Чернівці
Чернівецький районний суд м.Чернівців у складі:
головуючої судді Федіної А.В.,
за участю секретаря судового засідання Попової Р.Р.,
потерпілої ОСОБА_1 ,
психологів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
захисника Мандзюка В.Б.,
та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Чернівці справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП громадянку України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 13.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи по АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно дитини, ОСОБА_1 , яка позбавлена батьківського піклування та перебуває під її тимчасовим піклуванням, а саме: словесно ображала та принижувала, чим було завдано шкоди психологічному здоров'ю ОСОБА_1 .
Такі дії ОСОБА_4 згідно вказаного протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала та зазначала, що будь-яких протиправних дій щодо ОСОБА_1 вона не вчиняла та не мала на меті її образити, хоча у розмові дійсно згадувала її біологічним батьків. Вказувала на те, що вона виявила бажання всиновити двох сестер - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які позбавлені батьківського піклування та перебували у Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей. З ОСОБА_7 у неї склались близькі стосунки, натомість ОСОБА_8 за своїм складом характеру є закритою та у неї часто виникають конфлікти з сестрою. Вважає, що заява ОСОБА_8 про домашнє насильство могла бути своєрідною помстою за її звернення в поліцію по факту імовірного розбещення малолітньої ОСОБА_7 з боку 24-річного медичного працівника Центру з яким ОСОБА_8 товаришує, а також такі дії могли також бути реакцією на встановлення обмеженян часу користування мобільним телефоном. Зазначала, що вона намагалась налаштувати з дівчатками побут, побудувати довірливі відносини, а тому була налагоджена співпраця з психологом та після кількох сеансів відносини з ОСОБА_8 почали покращуватись, вона не вважала, що між ними існує конфлікт, а тому була здивована візиту поліції. Щодо обставин, які мали місце 13.08.2025 року пояснила, що між нею та ОСОБА_8 була розмова про те, що поведінка дівчинки робить їй боляче як людині, яка її виховує та дбає про неї, на що ОСОБА_9 різко відреагувала, сказавши, що вона не її мама та у неї є біологічні батьки, у відповідь на такі слова дівчинки вона сказала, що їх тут зараз немає, а є лише вона і саме вона піклується про ОСОБА_10 та її сестру, при цьому не мала на меті образити дівчинку такими словами. Щодо нецензурною лайки, звертала увагу, що в її родині нецензурні слова не вживають, а тому висловлювання нецензурною лайкою в сторони дитини виключені, адже це не узгоджується з її звичками і є не припустимим.
Захисник в судовому засіданні просив закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 події і складу правопорушення, зазначав, що у протоколі не конкретизовано, які саме дії було вчинено та в чому виражалась шкода психологічному здоров'ю потеплілої, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що конфліктна ситуація, яка мала місце 13.08.2025 року викликала у ОСОБА_1 побоювання за свою безпеку чи спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдала шкоди її психічному здоров'ю. Просив взяти до уваги висновки психолога відповідно до якого ОСОБА_1 , була прийнята у добру та люблячу родину, але її травматичний досвід минулого сформував звичку дуже насторожено відноситься до будь-яких правил та умов. Намагання встановити домовленості розцінюється як тиск та дівчинка приймає звичні патерни поведінки, як замкнутість втеча. Для її подальшого гармонійного та повноцінного психологічного розвитку потрібно значно більше часу у позитивних умовах люблячої підтримуючої родини для зміни усталених звичок та триваліший процес. Вважає, що саме травматичний досвід минулого ОСОБА_1 спричинив її втечу в Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та подання надуманих відомостей в поясненнях, які стали підставою для складання протоколу.
Також, в судовому засіданні було допитано потерпілу ОСОБА_1 , в присутності психологів, яка пояснила, що вони з сестрою проживали у сім'ї ОСОБА_4 та її чоловіка. ОСОБА_11 встановила певні правила, яких вони з сестрою повині були дотримуватись, зокрема ці правила стосувались в основному прибирання, а також користування телефоном. 13.08.2025 року спочатку виник конфлікт за чергування, ОСОБА_11 на кухні кричала на ОСОБА_12 після чого прийшла до неї в кімнату та почала кричати на неї, при цьому вона згадувала її біологічних батьків, погано відзивалась про її біологічну матір, а після цього почала говорити про батька і зазначала, що вона схожа на свого біологічно батька. Вказувала на те, що в ході конфлікту 13.08.2025 року ОСОБА_11 вживала нецензурну лайку.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які працюють на посаді практикуючого психолога Центру соціально-психологічної реабілітації дітей, кожна окремо пояснили, що ОСОБА_13 та ОСОБА_8 потрапляють у Центр вже не вперше та вони добре знають дівчаток. У ОСОБА_14 мало друзів, вона інтроверт та тримає усі своє емоції в собі, вона більш вразлива ніж ОСОБА_7 . Зазначали, що тема батьків для ОСОБА_14 дуже болюча і тому слова ОСОБА_15 , які стосувались її біологічних матері та батька, дійсно могли сильно вплинути на дитину. Також, вони схильні вірити словам ОСОБА_8 про те , що ОСОБА_11 на емоціях дійсно могла вживати нецензурні слова, адже вони ніколи не помічали за ОСОБА_8 звички брехати та дофантазовувати.
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 13.08.2025 року у них з ОСОБА_8 стався конфлікт через те, що вони встановили їй обмеження часу користування мобільним телефоном на що ОСОБА_8 відреагувала дуже агресивно, погрожувала їм, а потім написала записку про те, що йде. Вважає, що дії ОСОБА_8 можуть бути помстою за їх звернення в поліцію щодо імовірного розбещення малолітної працівником Центру соціально-психологічної реабілітації дітей з яким ОСОБА_8 підтримує стосунки. Вказував на те, що ні він ні ОСОБА_11 не вживають нецензурну лайку та не приймають у своїй родині ні фізичного ні морального насильства, а тому висловлювання в сторони дівчинку нецензурною лайкою виключається.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною другою вказаної статті передбачено відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно п.3 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
У відповідності до вимог п.п. 4, 14, 17 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи; фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
Таким чином, психологічне насильство відносно потерпілого, яке полягає у словесних образах, утворює склад правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у тому випадку, якщо такі дії могли спричинити
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_4 ображала та принижувала ОСОБА_1 , чим було завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
В судовому засіданні було заслухано пояснення ОСОБА_4 , які підтверджені показами свідка ОСОБА_16 , а також пояснення потерпілої ОСОБА_1 , у правдивості яких не мали сумніву психологи, які працюють в Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей, де тимчасово перебувала ОСОБА_1 .
Пояснення особи, яка притягається до відповідальності та потерпілої є протилежними та будь-яких доказів на їх підтвердження чи спростування матеріали справи не містять. Так, суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_16 , який є чоловіком ОСОБА_4 та не був безпосередньо свідком конфлікту між нею та ОСОБА_1 , у зв'язку з чим його покази не мають змістовного значення для доведення чи спростування обставин, які мали місце саме 13.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. по вул. Магалянська, 34А в м.Чернівці по факту яких складений протокол. Також, надаючи оцінку поясненням ОСОБА_1 , суд враховує те, що такі пояснення не можна розцінювати як єдиний і беззаперечний доказ вини ОСОБА_4 , оскільки оцінка висловлювань останньої з боку дитини може бути суб'єктивною та залежати від того, як дівчинка сприймає ситуацію в сім'ї саме в цей момент.
Вказані обставини унеможливлюють встановлення факту наявності чи відсутності в діяї ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП по факту обставин, вказаних у протоколі, а тому дані справу доцільно повернути на доопрацювання з метою збирання органом, уповноваженим складати протокол про адміністративне правопорушення, додаткових доказів на підставі яких можна дійти однозначного висновку про події, які мали місце 13.08.2025 року близько 16 год. 00 хв. по вул. Магалянська, 34А в м.Чернівці між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .
Так, Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що діяння було вчинене і особа є винно. У вчиненні цього діяння.
Таким чином, вина особи має бути підтверджена сукупністю належних та допустимих доказів, які кожен окремо та у взаємозв'язку між собою поза розумним сумнівом підтверджують обставини викладенні у протоколі, натомість враховуючи наведені вище обставини, відповідні докази, які б давали можливість встановити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП за обставин вказаних у протоколі, в матеріалах справи відсутні.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів покладений на орган уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення та суд позбавлений можливості самостійно збирати докази в рамках справи про адміністративне правопорушення, що узгоджується з практикою ЄСПЛ.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. 1, 3, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 33,34,35, 253, 283, 284, 285, 294, 173-2 КУпАП, -
Справу про притягнення до адмiнiстративної вiдповiдальностi за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_4 повернути ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області для доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.