13 жовтня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5304/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Адвокат Шеромов В.Д. звернувся з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми недоплаченої пенсії за період з 01.04.2019 до 14.01.2024, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі №600/7765/23-а та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
1. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
2.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
2.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні виплати недоотриманої за життя його померлим батьком пенсії, який отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та набув право на отримання відповідних виплат згідно рішень Чернівецького окружного адміністративного суду.
2.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову. Вказав, що в силу ст.61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Оскільки у спірних правовідносинах пенсіонер помер до дати набрання судовим рішенням законної сили, перерахунок пенсії не проводився, відтак - відсутня сума боргу обчислена на виконання даного судового рішення. Враховуючи вищевказане, вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується, зокрема, копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.01.1996 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та отримував пенсію, призначену за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 у справі №600/7765/23-а, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 , з 01.04.2019 року з урахуванням розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 07.11.2023 року №ХЖ15735, виданій ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.
18.04.2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити йому, як члену сім'ї померлого (сину) суми пенсії ОСОБА_2 , що підлягали виплаті згідно вищезазначеного рішення суду й залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області листом від 17.05.2024 відмовило позивачу у виплаті недоодержаної пенсії його померлого батька та повідомило, що 16.01.2024 до Управління надійшло рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі №600/7765/23-а за позовом ОСОБА_2 . У зв'язку зі смертю позивача 14.01.2024 перерахунок пенсії на виконання даного рішення суду не проводився. Оскільки пенсіонер помер до дати набрання судовим рішенням законної сили, перерахунок пенсії не проводився, відтак - відсутня сума боргу обчислена на виконання даного судового рішення.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо невиплати недоодержаної пенсії, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 52 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною другою статті 52 Закону №1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Як встановлено судом, батько позивача перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькій області та отримував пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, в органах цивільного захисту, є Закон України від 09 квітня 1992 року за №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII).
Статтею 61 Закону №2262-XII передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Абзацом третім пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, передбачено, що заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
У відповідності до абзацу першого пункту 2.26 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право на отримання пенсійних виплат спадкоємці (правонаступники) мають у випадку, якщо така виплата була нарахована померлому або присуджена йому на підставі судового рішення, що набрало законної сили, однак померлим не отримана. Водночас суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а сформульований висновок про те, що у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя. Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі №200/12094/18-а зазначив, що такий висновок Верховного Суду (сформульований у справі №200/10269/19-а) стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, якій забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч.1 ст.52 Закону №1058-IV та ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч.2 ст.52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Таким чином, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першою статті 61 Закону №2262-XII.
Відтак, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджено Верховним Судом у постанові від 16 травня 2023 у справі №420/288/21.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача. Останній 18.04.2024, тобто в межах встановленого законодавством 6-ти місячного строку, звернувся до пенсійного органу із заявою про виплату суми пенсії недоодержаної його батьком за життя, на що отримав безпідставну відмову.
На переконання суду, позивач, відповідно до статті 61 Закону №2262-XII, має гарантоване право на отримання недоодержаних померлим батьком сум пенсії.
Разом з тим, посилання відповідача на те, що пенсіонер помер до дати набрання судовим рішенням законної сили, відтак перерахунок пенсії не проводився та відсутня сума боргу обчислена на виконання даного судового рішення суд оцінює критично, з огляду на те, що ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11.04.2024 у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду в Чернівецькій області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення було відмовлено та встановлено, що станом на момент винесення рішення суду у справі №600/7765/23-а 12.01.2024 ОСОБА_2 був живим. Отримання ж заявником копії рішення, яке набрало законної сили, вже після смерті позивача, та як наслідок неможливість проведення через дану обставину перерахунку пенсії, не можуть слугувати підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.
Оскільки рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 набрало законної сили, воно, відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Таким чином, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у виплаті на підставі статті 61 Закону №2262-XII сум пенсії, що залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю його батька.
Відтак, суд зобов'язує відповідача провести позивачу нарахування і виплату сум пенсії, які залишилися недоодержаними у зв'язку зі смертю його батька.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої - третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Оскільки, позов задоволено повністю, суд, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 968,96грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови виплатити ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми недоплаченої пенсії за період з 01.04.2019 до 14.01.2024, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.01.2024 по справі №600/7765/23-а та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (пл.Центральна, 3, м.Чернівці, 58002 ЄДРПОУ 40329345).
Суддя В.О. Кушнір