Справа №: 671/827/25
(заочне)
13 жовтня 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Подіновської Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Краснай Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Волочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
встановив:
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що 20.02.2025 між нею та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики № НТР 517762, за яким відповідач отримав від позивачки грошові кошти у розмірі 11000 доларів США і зобов'язався повернути їх до 21.03.2025.
На підтвердження відносин, що випливають з договору позики, відповідачем було власноручно підписано договір позики № НТР 517762, який був посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т.В. у м.Хмельницький та зареєстрований в реєстрі за № 518.
Відповідач не виконав взятих на себе грошових зобов'язань та ухиляється від їх виконання, хоча позивачка неодноразово спілкувалася з ним з приводу повернення коштів.
Просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики в сумі 11000 доларів США та судовий збір.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справ за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Відзиву, заяв чи клопотань від нього до суду не надходило, про дату, час та місце розгляду справи в силу п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомлений належним чином.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши надані позивачкою докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 20.02.2025 між сторонами було укладено договір позики №НТР 517762, який був посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Палінчак Т.В. у м. Хмельницький та зареєстрований в реєстрі за № 518. Відповідно до п. 2.2 та п.4.1 вказаного договору відповідач зобов'язувався повернути позивачці позику в сумі 11000 доларів США у строк до 21.03.2025 року.
Вказані обставини підтверджуються договором №НТР 517762 від 20.02.2025, оригінал якого додано позивачкою до позовної заяви.
Умов укладеного договору позики ОСОБА_2 не виконав та борг позивачці не повернув.
Докази належного виконання умов договору відповідачем у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Тож, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.
При цьому Конституція України не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Ст. 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Відповідно до ч.1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях
Згідно ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
У постанові ВП ВС від 11.09.2024 у справі № 500/5194/16 зазначено, що якщо в зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що в разі наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.
Водночас при стягненні судом заборгованості в еквіваленті іноземної валюти за курсом НБУ на день виконання рішення в судовому рішенні зазначається лише одна сума боргу (в іноземній валюті), а сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається державним / приватним виконавцем на момент здійснення боржником платежу під час виконання судового рішення.
Оскільки відповідач ОСОБА_2 належним чином своїх зобов'язань за договором №НТР 517762 від 20.02.2025 не виконав, вимоги позивачки про стягнення з відповідача заборгованості за договором позики є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4560,00грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-282, 288-289 ЦПК України, ст. ст. 525, 533, 625, 1046- 1049 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №НТР 517762 від 20.02.2025 в сумі 11000,00 (одинадцять тисяч) доларів США в еквіваленті за курсом НБУ на день виконання рішення.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 4560,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивачка: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя Г.В. Подіновська