Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/506/25
Провадження № 2/670/313/25
10 жовтня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий виклад позовних вимог.
07.07.2025 в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшов позов представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Коваленко Яни Олегівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № 1337-9608 від 26.01.2024 в розмірі 35000,00 грн, яка складається з: 7000,00 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 28000,00 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26.01.2024 між позивачем та відповідачем за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1337-9608. Кредитний договір у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор С8975, для підписання кредитного договору №1337-9608 від 26.01.2024, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту - 7000,00 грн; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 10 днів; знижена % ставка - 2,50% в день; стандартна % ставка - 2,50 % в день. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті на карту отримувача, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Однак свої кредитні зобов'язання відповідач не виконує. Станом на 04.06.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становив 59500,00 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 7000,00 грн, простроченої заборгованості за нарахованими процентами в сумі 52500,00 грн. Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 24500,00 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 35000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а лише 35000,00 грн та сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рух справи в суді та позиція сторін у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою К підсудності здійснив запит та отримав відповідь з Єдиного демографічного реєстру щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Ухвалою суду від 10.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача Коваленко Я.О. в судові засідання не з'явилася, при подачі позову подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Клопотань до суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Враховуючи пункт 1 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день вручення судової повістки під розписку.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 10.10.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 26.01.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1337-9608, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С8975. Вказаний кредитний договір укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (CreditKasa), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле (а.с.11-18).
Відповідно до п.2.2. договору, кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
П.3.1. визначено, що цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Зокрема, розділом 3 договору визначено порядок укладання договору, а саме заповнення на веб-сайті відповідної форми, реєстрація позичальника, створення його особистого розділу, перевірка даних позичальника, обробка інформації, погодження умов договору, надання відповіді позичальника, підписання договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, за допомогою смс-повідомлення.
Пунктом 3.10. визначено, що укладаючи цей договір, кредитодавець та позичальник визнають усі документи (в тому числі договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»; сторони підтверджують, що цей договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчиненні в простій письмовій формі; підписуючи цей договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.
Згідно п. 4.1 Договору, загальний розмір кредиту становить 7000,00 грн. Дата видачі кредиту - 26.01.2024 (п. 4.2. Договору).
Згідно п. 4.6 Договору кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п. 4.1 Договору на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Номер особистого електронного платіжного засобу позичальника - НОМЕР_1 (розділ 12 Договору).
Пунктом 4.8 Договору визначено, що базовий період складає 10 календарних днів.
Відповідно до п. 4.10. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Стандартна процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом усього строку дії договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою або пільговою процентними ставками).
Згідно п.10.1. Договору знижена процентна ставка становить 2,50% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі нарахованих за пільговою процентною ставкою відсотків за користування кредитом не пізніше останнього дня першого базового періоду, нарахування процентів за користування кредитом за перший базовий період здійснюється за стандартною процентною ставкою (п.10.2. Договору).
Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 20.11.2024 року (п.4.12. Договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 59500,00 грн, та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом (п.4.14. Договору).
Відповідно до п.8.1. договору, позичальник несе відповідальність перед кредитодавцем за порушення умов цього договору відповідно до вимог законодавства України та умов договору і правил.
Така ж інформація стосовно порядку та строків повернення кредиту, обрахунку відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у правилах відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «CreditKasa», які підписані електронним підписом - одноразовим ідентифікатором С8975 (а.с.19-26).
Відповідно до п.9.3.2.4 правил відкриття кредитної лінії, позичальник зобов'язаний своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку, визначеному цими правилами та договором про відкриття кредитної лінії.
ОСОБА_1 також підписала, ознайомилася та погодилася із паспортом споживчого кредиту (а.с.26а-28) та таблицею обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (а.с 28а-29а).
Дані документи містять інформацію про правила надання кредиту, порядок сплати відсотків, повернення кредиту, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача.
Згідно даних документів сума кредиту складає 7000,00 грн; строк кредитування становить 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків становить 10 днів; знижена % ставка становить 2,50% в день; стандартна % ставка становить 2,50 % в день.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 7000,00 грн підтверджено довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування ОСОБА_1 суми кредиту 7000,00 грн за кредитним договором №1337-9608 від 26.01.2024 за допомогою платіжної системи LigPay, платіж 2418966063 на платіжну карту № НОМЕР_1 (а.с.33).
Крім того, до позовної заяви долучено лист, підписаний 13.06.2025 начальником департаменту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Чаплінською М.В., про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії № 1337-9608 від 26.01.2024 (а.с.30-32).
На підставі вищенаведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором №1337-9608 від 26.01.2024, станом на 04.06.2025 відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у сумі 59500,00 грн, з яких: 7000,00 грн - основний борг; 52500,00 грн - залишок відсотків (а.с. 34-36).
26 грудня 2023 року позивач затвердив правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», якими визначив умови часткового списання заборгованості шляхом зазначення про це у позовній заяві (а.с.37-39).
У позовній заяві міститься повідомлення про те, що позивач прийняв рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності шляхом часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами на суму 24500 грн.
Враховуючи вищезазначене, кредитодавець просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 7000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 28000,00 грн; що разом становить 35000,00 грн.
Із встановлених обставин вбачається, що спір виник щодо заборгованості, яка утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.
Застосоване судом законодавство.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021 року, № 732/670/19 від 09.09.2020 року, № 404/502/18 від 23.03.2020 року, № 127/33824/19 від 07.10.2020 року, № 561/77/19 від 16.12.2020.
У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі Закон).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З наданих представником позивача доказів вбачається, що кредитний договір №1337-9608 від 26.01.2024, підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора С8975, є укладеним, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) від 12.01.2021 року: «електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Суди, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Як вказано у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) тлумачення ст. 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
З урахуванням принципу тлумачення «favor contractus» (тлумачення договору на користь дійсності) сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.03.2021 у справі №607/11746/17 (провадження № 61-18730св20).
Суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсними.
Підписавши вказаний договір, відповідач ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, ними погоджено усі істотні умови договору, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.
Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала кредитні кошти в сумі 7000,00 грн строком на 300 днів, зі сплатою відсотків, однак порушила свої обов'язки за кредитним договором, не повернула суму кредиту та не сплатила відсотки, передбачені умовами договору, внаслідок чого виникла заборгованість.
Кредитор виконав належним чином взятий на себе обов'язок надати кредит, що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 13.06.2025 та довідкою позивача про перерахування суми кредиту за договором №1337-9806 від 26.01.2024 на рахунок ОСОБА_1 . У цих документах зазначено дату видачі, суму, номер договору та номер платіжної картки. Цей номер платіжної картки відповідає номеру платіжної картки, яку зазначила відповідач в кредитному договорі.
Однак, судом встановлено, що в порушення умов кредитного договору з відповідними додатками, відповідач не виконує умови договору, внаслідок чого в неї утворилася заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №1337-9608 від 26.01.2024, станом на 04.06.2025 загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» становить 59500,00 грн, яка складається з: 7000,00 грн - основний борг, 52500,00 грн - заборгованість по процентах (а.с. 34-36)..
У позовній заяві позивач зазначає, що прийняв рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності затвердженої 26 грудня 2023 року «Правила акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», шляхом часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами на суму 24500,00 грн (а.с.37-39).
Тому, враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом - 7000,00 грн та прострочена заборгованість за нарахованими процентами 28000,00 грн; що разом становить 35000,00 грн.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, позивач, як кредитор здійснював нарахування відсотків за ставкою 2,50 % з 26.01.2024 по 20.11.2024, надалі в період з 21.11.2024 по 04.06.2025 нарахування відсотків позивачем не здійснювалося.
Однак варто зазначити, що вирішуючи питання про суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд щодо нарахування процентів зазначає таке.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що останнім здійснено нарахування процентів за користування кредитом за період з 26.01.2024 по 20.11.2024 (300 днів) за відсотковою ставкою 2,50% в день, що у сумі складає 52 500,00 грн.
Разом із тим, суд вважає, що нарахування відсотків за період з 23.04.2024 по 20.11.2024 у такому розмірі не відповідає вимогам законодавства, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Дана стаття 8 Закону була доповнена частиною п'ятою відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №3498-ІХ набрав чинності 24.12.2023.
Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Суд бере до уваги, що перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому, перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділ І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Отже, після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 №3498-ІХ (24.12.2023), максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %, протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
З огляду на викладене вище, оскільки, договір про відкриття кредитної лінії №1337-9608 укладений 26.01.2024, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,5% після 22.04.2024 є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 Закону, з врахуванням пункту 17 Прикінцевих та Перехідних, та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість нарахованих позивачем загалом процентів за користування кредитом за період з 26.01.2024 по 20.11.2024 (300 днів) за процентною ставкою 2,50% в день, що у сумі складає 52 500,00 грн.
Так, згідно з розрахунку заборгованості за договором №1337-9608 від 26.01.2024 вбачається, що у період з 26.01.2024 по 22.04.2024 (протягом перших 120 днів - 2,5 %, передбачених нормами закону) залишок нарахованих та непогашених процентів станом на 22.04.2024 становить 15 400,00 грн (а.с.34-36).
Тому, з врахуванням вимог положень частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» та п. 17 Прикінцевих та Перехідних Закону у період з 23.04.2024 по 20.08.2024 (протягом наступних 120 днів - 1,5 % передбачених нормами закону) розмір не погашених процентів повинен становити 12600,00 грн (1,5%х7000,00 грн х 120 днів); а в період з 21.08.2024 по 20.11.2024 - 6440,00 грн (1% х 7000,00 грн х 92 днів).
Таким чином, загальна сума процентів за кредитом на умовах визначених договором та відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» становить 34 440,00 грн (15 400,00+12600,00 +6440,00).
При цьому, позивач, просить стягнути заборгованість в розмірі 35000,00 грн, з яких: 7000,00 грн прострочена заборгованість за кредитом; 28000,00 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами, що є правом позивача.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за кредитним договором, зменшення суми заборгованості є диспозитивним правом позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1337-9608 від 26.01.2024 у розмірі 35000,00 грн, яка складається з: 7000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом; 28 000,00 грн простроченої заборгованості за нарахованими процентами.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідачки заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.
Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , а відтак, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №1337-9806 від 26.01.2024 в сумі 35000,00 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 7000,00 грн та простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 28000,00 грн.
Судові витрати у справі.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позовна заява ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» була подана до суду у електронному вигляді з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний Суд», позивачем сплачено судовий збір із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 73303 від 03.07.2025 (а.с. 8).
Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст. 205, 207, 525-527, 530, 626-629, 638-639, 1048- 1049 ЦК України, ст.2, 4, 12, 13, 76, 80-81, 89, 141, 263-265, 280-285, 288 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 35000,00 грн (тридцять п'ять тисяч гривень 00 копійок) заборгованості за кредитним договором №1337-9608 від 26.01.2024.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Є. Голуб