Справа № 229/5938/24
Провадження №2/594/620/2025
08 жовтня 2025 року
Борщівський районний суд Тернопільської області
у складі: головуючого Зушман Г.І.
з участю секретаря Шимків Н.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, в залі суду, в м.Борщеві, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк»), у вересні 2024 року звернувся в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 18.01.2022, посилаючись на те, що відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконала, внаслідок чого станом на 21.08.2024 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 37813.28 грн, яка складається з 31774,75 грн заборгованості за тілом кредиту та 6038,53 грн заборгованості за простроченими відсотками. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначив, що 18.01.2022 відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт кредиту. 18.01.2022 відповідачка підписала власноручно заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до п. 4.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). На підставі укладеного договору відповідачка, отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 зі строком дії - 12/25, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідачка користувалась кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку та вчиняла операції.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 07.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
20.11.2024 відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що місце її проживання було зареєстровано в АДРЕСА_1 , яке з 2023 року окуповане та зруйноване, відповідно на теперішній час її фактичне місце проживання знаходиться в АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 23.08.2022№ 6102-7001448522 «Про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи». Окрім цього, відповідно до положень Закону України “Про споживче
кредитування» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний
строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання
зобов'язань за договором про споживчий кредит: споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення, не підлягає сплаті неустойка (штраф, пеня), забороняється збільшення процентної ставки. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем. Згідно зі ст. 9-2 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є ВПО, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором. Не підлягає сплаті неустойка (штраф, пені) та збільшення боргу з урахуванням індексу інфляції. Кредитор зобов'язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи. Також зазначила, що на даний час вона перебуває в скрутному становищі, на її утриманні є неповнолітня дитина, яку вона утримує сама і допомоги, яку надає держава як внутрішньо переміщеній особі їй не вистачає.
Представник позивача 12.12.2024 направив суду відповідь на відзив та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що 18.01.2022 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив умови договору. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 “Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України». Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов'язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов'язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов'язань Відповідача з погашення кредиту. Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості. Для підтримки клієнтів ПриватБанк з 01 березня 2022 року до 01 червня 2022 року запровадив кредитні канікули для фізичних осіб за всіма кредитними картками. Це пільгові умови договору, коли клієнти мають право не вносити обов'язковий мінімальний платіж. Кредитні канікули означають, що банк не штрафував за прострочені платежі. В ПриватБанку такі умови діяли до 01 червня 2022 року. Стандартні умови пільгового періоду картки залишались незмінними. Кредитні канікули не означають відсутність процентів за користування кредитними коштами. Додатково до канікул, у березні ПриватБанк встановив кредитну ставку 0,001%, практично зробивши користування кредитними коштами безкоштовним. З 01 квітня Банк частково повернув деякі тарифи, при цьому знизивши їх порівняно з довоєнним рівнем. Так, було встановлено пільговий розмір кредитної ставки на рівні 1,7%, що є вдвічі меншим, ніж до війни. Проценти нараховувались і у травні, але до 01 червня 2022 року за кредитними канікулами погашення платежу не було обов'язковим. З 01.09.2022 відсоткова ставка була повернута до рівня 3,5% на місяць, про розмір якої клієнт був проінформований. Звертає увагу на те, що при подачі позовної заяви Банком не було заявлено стягнення неустойки за наданим кредитом. Окрім того, згідно виписки по рахунку, вбачається, що відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов'язання за Договором. Тому посилання відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.
06.06.2025 ухвалою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, до якого перейшла підсудність судових справ Дружківського міського суду Донецької області, цивільну справу 229/5938/25 передано на розгляд Борщівському районному суду Тернопільської області за територіальною підсудністю за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи, відповідачкиОСОБА_1 .
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 17.07.2025 прийнято справу до провадження Борщівського районного суду Тернопільської області, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, додав до матеріалів справи клопотання, в якому просить суд розглядати справу за його відсутності.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася повторно, викликалася шляхом направлення судової повістки за зареєстрованою адресою місця проживання внутрішньо переміщеної особи, однак поштові конверти повернулися з відміткою про відсутність відповідачки за зазначеною адресою, що відповідно до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним врученням судової повістки.
Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.
Відповідачка ОСОБА_1 18.01.2022 підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.
Судом також встановлено, що відповідачка ознайомилася з умовами кредитування та підписала паспорт споживчого кредиту від 18.01.202, в якому також є інформація про відсоткові ставки по кредитування по картковим рахункам, та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. Договору); розмір мінімального обов'язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до п. 4.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).
Пільговий період діє до 55 днів за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості. Процентна ставка у пільговий період становить 0,00001% річних, поза межами пільгового періоду - 42,0% річних.
Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачкою підписано власноруч на планшеті.
Відповідачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку НОМЕР_1 , відкриту 18.01.2022 зі строком дії до 12/25, тип - Універсальна, що підтверджується довідкою АТ «Приватбанк» від 17.06.2024 №0000003609642193.
Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки станом на 18.01.2022 кредитний ліміт по картці НОМЕР_1 становив 33000,00 грн.
Відповідно до виписки за договором № б/н за період з 18.01.2022 по 17.06.2024, встановлено, що відповідачка користувалась кредитними коштами, здійснювала оплату за товари та послуги, поповнення картки та переказ коштів.
Отже, позивач виконав умови договору та надав відповідачці кредитні кошти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.01.2022, відповідачка станом на 21.08.2024 має заборгованість за кредитним договором в розмірі 37813.28 грн, яка складається з 31774,75 грн заборгованості за тілом кредиту та 6038,53 грн заборгованості за простроченими відсотками.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а отже позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, який станом на 18.01.2022 становив 33000,00 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки.
Відповідачкою не виконуються зобов'язання за кредитним договором.
Таким чином суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідачки суми боргу за тілом кредиту, оскільки укладення кредитного договору між сторонами підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів.
Крім того, враховуючи наведене вище, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками за користування кредитом позивачем заявлені також обґрунтовано наявністю домовленостей про процентну ставку за кредитним договором з огляду на зміст, як заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 18.01.2022, так і Паспорту споживчого кредиту, в яких умова щодо процентної ставки погоджена з позичальником під її підпис.
Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру процентів за кредитним договором наявні відомості про те, що саме ОСОБА_2 погодилася з умовами з приводу процентної ставки за кредитом та банком доведені обставини, які давали можливість суду переконатись в тому, з приводу яких відносин була складена заява від 18.01.2022.
Отже, в матеріалах справи наявні докази в підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування процентів за кредитним договором.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 6038,53 грн також підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
На виконання вищенаведеної норми, позивачем надано розрахунок заборгованості з якого слідує наявність заборгованості за кредитним договором, яка виникла у ОСОБА_1 перед позивачем, та заборгованість по процентах, в той же час, відповідачем будь-яких заперечень та доказів стосовно відсутності боргу, його погашення або свого контррозрахунку суми заборгованості суду не надано.
Крім того, як слідує з відзиву, відповідачка фактично визнає, що уклала фінансові зобов'язання з банком, та на виконання умов договору отримала кошти у користування, однак як на підставу для відмови у позові посилається на положення ст. 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Так, статтею 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» регламентується, звільнення внутрішньо переміщених осіб, які залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, від негативних наслідків невиконання грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики.
Однак на думку суду, ці посилання є безпідставними, оскільки в даному випадку позивач здійснював нарахування відсотків у відповідності до умов договору за користування кредитними коштами, що за своєю природою не є мірою відповідальності за прострочення виконання зобов'язань за споживчим кредитом, позивач не ставить питання про стягнення з відповідача штрафних санкцій та пені.
Окрім того, статтею 9-2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено наступне:
ч.1 - загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій російською федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором;
ч.2 - за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов'язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру;
ч.3 - кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов'язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.
У разі невиконання кредитором свого обов'язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.
ч.5 - відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов'язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на російську федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права;
ч.6 - положення частин першої - п'ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:
до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях.
Положення частин першої - п'ятої цієї статті не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:
залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій російською федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;
залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє по теперішній час.
Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014, тимчасово окупована російською федерацією територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 , яке наразі є тимчасово окупованим російською федерацією з 25.01.2023.
Відповідно до довідки № 6102-7001448522 від 23.08.2022 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
З розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви позивачем вбачається, що станом на січень 2023 року (тимчасова окупація м.Соледар), а також станом на момент отримання відповідачкою статусу внутрішньо переміщеної особи, у неї наявна заборгованість за кредитним договором, оскільки вона не в повному обсязі виконувала свої зобов'язання по сплаті щомісячних обов'язкових платежів ще до повномасштабного вторгнення рф на територію України.
Нарахування відсотків за користування кредитними коштами відбувалося за мінімальною ставкою, визначеною п.4 Кредитного договору, неустойка (пеня, штрафи) Банком не нараховувались.
Зважаючи на надані позивачем докази, суд не може погодитись з доводами відповідачки, викладеними у відзиві на позовну заяву, про наявність підстав для застосування положень статті 9-2 Закону України №1646 ІХ від 14.07.2021 року до спірних правовідносин, оскільки, незважаючи на те, що кредитний договір укладено до лютого 2022 року і після окупації м.Соледар Донецької області відповідачка набула статусу внутрішньо переміщеної особи, однак станом на січень 2023 року та на момент отримання відповідачкою статусу внутрішньо переміщеної особи у позичальника мало місце прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, що відповідно до положень ч.6 ст.9-2 зазначеного Закону має наслідком не поширення положень частин першої - п'ятої цієї статті на заборгованість внутрішньо переміщених осіб.
Крім того, з позовної заяви вбачається, що вимог про стягнення неустойки, підвищеної процентної ставки за прострочення виконання зобов'язань у цій справі Банком не заявлено.
Частинами 2 та 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи наведене, суд доходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 526, 610 - 612, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 18.01.2022 станом на 21.08.2024 в розмірі 37813 (тридцять сім тисяч вісімсот тринадцять) грн 28 коп, яка складається з 31774,75 грн заборгованості за тілом кредиту та 6038,53 грн заборгованості за простроченими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 13 жовтня 2025 року
Головуючий: Г.І.Зушман