Справа № 991/7111/25
Провадження № 1-кп/991/92/25
07 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , яка визначена для розгляду кримінального провадження одноособово (далі - Суд),
за участі: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
з боку захисту: адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,
представників потерпілих: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
представника потерпілого/цивільного позивача: ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2017 за № 42017000000002198, стосовно:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України,
під час підготовчого судового засідання, вирішуючи питання, пов'язані з підготовкою до судового розгляду,
встановив:
І. Історія кримінального провадження.
09.07.2025 до Вищого антикорупційного суду від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017000000002198 від 07.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.07.2025 визначено колегію суддів у складі: головуючої судді ОСОБА_15 , суддів ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , підставою передачі визначено «розгляд питання про об'єднання (спільного розгляду)».
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 14.07.2025 відмовлено в об'єднанні кримінального провадження № 42017000000002198 від 07.07.2017 (справа № 991/7111/25) за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, з кримінальним провадженням № 42017000000003658 від 14.11.2017 (справа № 991/13373/24) за обвинуваченням ОСОБА_14 та ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України (1); матеріали кримінального провадження № 42017000000002198 від 07.07.2017 (справа № 991/7111/25) передано апарату Вищого антикорупційного суду для забезпечення їх розподілу між суддями (2).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з положеннями ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 17.07.2025 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
ІІ. Вирішення питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.
Прокурор вважає, що обвинувальний акт складений із дотриманням вимог статті 291 КПК України, кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, підстав для закриття кримінального провадження немає, тому на підставі обвинувального акта можливо призначити судовий розгляд.
Заслухавши учасників кримінального провадження, Суд не встановив підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, з огляду на таке.
До суду не надходила угода про визнання винуватості та учасники кримінального провадження не повідомили суд про її укладення на момент проведення підготовчого судового засідання. Також, Судом не встановлено підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, для закриття кримінального провадження.
Ухвалами Вищого антикорупційного суду від 06.08.2025 та від 19.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які діють в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 , про повернення обвинувального акта.
Кримінальне провадження № 42017000000002198 від 07.07.2017 підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до положень ст. 33-1 КПК України та п. 20-2 Розділу ХІ Перехідних положень КПК України, оскільки обвинувальний акт у ньому затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 08.07.2025 та спрямовано до суду відповідно до вимог процесуального закону (ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05.08.2025).
Оскільки підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, не встановлено, Суд провів підготовку до судового розгляду.
Підстави для складання досудової доповіді у цьому кримінальному провадженні відсутні, оскільки ОСОБА_14 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, санкції яких передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років.
ІІІ. Вирішення питань, передбачених ч. 2 ст. 315 КПК України.
3.1. Учасники кримінального провадження вважають за можливе судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні здійснювати у відкритому судовому засіданні за участі прокурора, захисників/представників цивільного відповідача, представників потерпілих та представника цивільного позивача.
3.2. Клопотань про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту від учасників судового провадження до суду не надходило.
Прокурор та захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 у судовому засіданні повідомили, що перелік осіб, яких планується допитати як свідків, буде поданий під час судового розгляду.
3.3. Клопотань про витребування певних речей чи документів, а також здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні (п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України) від учасників судового провадження до суду не надходило.
3.4. Захисником обвинуваченого ОСОБА_14 - адвокатом ОСОБА_7 подані скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора (ч. 2 ст. 303 КПК України) та заперечення на ухвали слідчих суддів (ч. 3 ст. 309 КПК України), а саме:
1) скарга від 02.09.2025 на постанови про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження (Вх. № 39551/25 від 02.09.2025);
- скарга від 02.09.2025 на постанову слідчого від 29.05.2017 про оголошення розшуку підозрюваного та постанову детектива від 13.09.2021 про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного (Вх. № 39828/25 від 03.09.2025);
- скарга від 19.09.2025 на постанову детектива від 11.09.2023 про відмову у задоволенні клопотання в частині, що стосується проведення слідчої дії - допиту ОСОБА_14 (Вх. № 42931/25 від 19.09.2025);
2) заперечення від 05.09.2025 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2022 у справі № 991/8484/21 про обрання запобіжного заходу ОСОБА_14 (Вх. № 40373/25 від 05.09.2025);
- заперечення від 05.09.2025 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.09.2022 у справі № 991/6922/23 про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_14 (Вх. № 40385/25 від 05.09.2025);
- заперечення від 26.09.2025 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2023 у справі № 991/8336/23 про відмову у задоволенні скарги сторони захисту на постанову детектива про часткову відмову у задоволенні клопотання про допит ОСОБА_14 (Вх. № 44231/25 від 26.09.2025).
Позиції учасників провадження щодо заявлених скарг та заперечень
Захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали подані скарги.
Прокурор ОСОБА_4 вважає, що подані скарги та заперечення не підлягають задоволенню. Постанови про виділення - мотивовані та обґрунтовані, а питання виділення відповідних матеріалів є дискрецією прокурора. Під час судового розгляду ці постанови будуть досліджуватись, за результатами чого суд здійснить їх оцінку та прийме відповідне рішення у нарадчій кімнаті. Заперечення на ухвали слідчих суддів просив долучити до матеріалів справи та врахувати їх під час прийняття рішення.
Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження щодо поданих скарг та заперечень, дійшов до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 303 КПК України, на яку посилається сторона захисту у своїх скаргах, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (крім тих, що зазначені в ч. 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314 - 316 цього Кодексу.
Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду таких скарг по суті, а лише передбачають можливість їх розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та правил, визначених ст. 314 - 318 КПК, на що, зокрема, вказує формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядаються» чи «підлягають розгляду».
Підготовче судове засідання є самостійною обов'язковою стадією кримінального процесу, метою якої є визначення судом можливості призначити кримінальне провадження до розгляду на підставі обвинувального акта, без оцінки обставин кримінального провадження чи законності дій слідчого або прокурора.
Згідно з ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право прийняти рішення, зокрема, про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта. Статтею 315 КПК встановлено, що суд вирішує питання, необхідні для підготовки до судового розгляду, серед яких - розгляд клопотань учасників щодо виклику осіб, витребування документів чи речей, здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні, а також вчинення інших дій, необхідних для підготовки провадження.
Водночас, ні положення ч. 2 ст. 303 КПК України, ні ст. 314 - 316 КПК України, не передбачають права суду у підготовчому судовому засіданні ухвалювати рішення, визначені ч. 2 ст. 307 КПК України (скасування рішень слідчого чи прокурора, зобов'язання вчинити або припинити певні дії тощо). Таким чином, суд може розглядати лише ті скарги, рішення за результатом яких мають значення для підготовки до судового розгляду.
На думку суду, доводи, викладені у скаргах сторони захисту, потребують аналізу низки взаємопов'язаних процесуальних дій і рішень, що вимагає дослідження доказів та процесуальних документів під час судового розгляду. З огляду на те, що під час підготовчого судового засідання докази та процесуальні документи не досліджуються, суд вважає за необхідне долучити подані стороною захисту скарги до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку викладеним у них обставинам на відповідній стадії судового провадження.
При цьому Суд враховує позицію, висловлену колегією суддів в постанові ККС ВС від 21.11.2024 у справі №180/647/22, відповідно якої під час проведення підготовчого засідання норми чинного КПК України не надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, оскільки з'ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.
Щодо заперечень сторони захисту на ухвали слідчого судді, Суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 309 КПК України ухвали слідчого судді, не передбачені у ч. 1 та ч. 2 цієї статті, оскарженню не підлягають, а заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Водночас, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 314 та ст. 315 КПК України, законодавець визначив вичерпний перелік повноважень суду на стадії підготовчого провадження, який не передбачає можливості оцінювати ухвали слідчого судді з точки зору їх законності чи обґрунтованості та скасовувати їх за результатами такої оцінки.
Отже, під час підготовчого судового засідання сторони кримінального провадження можуть подати заперечення на ухвали слідчого судді, а суд, у свою чергу, має право лише прийняти ці заперечення до матеріалів справи для подальшої оцінки під час судового розгляду та ухвалення остаточного рішення у справі. Оскільки вирішення питань законності та обґрунтованості ухвал слідчого судді виходить за межі повноважень суду на цій стадії, суд вважає за необхідне долучити подані стороною захисту заперечення до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку викладеним у них доводам на відповідній стадії судового провадження.
3.5. 22.09.2025 на адресу Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 .
Клопотання обґрунтовано тим, що:
- ОСОБА_14 висунуто обвинувачення у заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем у особливо великому розмірі, у складенні службовою особою завідомо неправдивих документів, та у вчиненні фінансових операцій з коштами, отриманих внаслідок заволодіння коштів, а також дій, спрямованих на приховування незаконного походження таких коштів, прав на такі кошти, джерела їх походження, а так само набуття, володіння та використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів;
- ОСОБА_14 покинув територію України 11.11.2016 повітряним транспортом (сполучення «Київ-Париж») та досі до України не повертався;
- 29.05.2017 ОСОБА_14 оголошено у розшук, а 13.09.2021 - у міжнародний розшук;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2022 підозрюваному ОСОБА_14 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до його затримання і доставки до місця кримінального провадження та розгляду питання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею за участю підозрюваного або зміну обраного запобіжного заходу на більш м'який запобіжний захід;
- ОСОБА_14 , володіючи разом із сім'єю значною кількістю нерухомості на території Французької Республіки та проживаючи там, ухиляється від явки до органів досудового розслідування в Україні та від кримінальної відповідальності;
- ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_14 ;
- ОСОБА_14 є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні та йому очевидно відомо, що стосовно нього здійснюється кримінальне провадження, оскільки ним подавались заяви, клопотання тощо.
Позиції учасників провадження щодо заявленого клопотання
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 пояснив, що останнє відоме місце проживання ОСОБА_14 - АДРЕСА_2 . Місце проживання ОСОБА_14 підтверджується карткою ДМС України. З реєстрації він був знятий у 2023 році, вже після висунення обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень та фактично перед направленням кримінального провадження до суду. Зняття з реєстрації відбулося за його відсутності, оскільки 11.11.2016 ОСОБА_14 виїхав за межі України та до цього часу не повертався. На момент виїзду перешкод для залишення території країни у нього не було, а підстави такого виїзду невідомі. Після виїзду ОСОБА_14 всі члени його родини проживали у Республіці Франція. У період 2019 - 2020 років французькими правоохоронними органами стосовно ОСОБА_14 та його дружини здійснювалося розслідування за фактом легалізації коштів, оскільки у них виникли підозри щодо походження грошових коштів, які витрачались родиною на території Франції. Про обізнаність ОСОБА_14 із фактом існування цього кримінального провадження свідчить його допит французькими правоохоронцями у межах зазначеного розслідування. Військова прокуратура України здійснювала спроби екстрадиції ОСОБА_14 , однак у задоволенні відповідного запиту було відмовлено.
Захисник ОСОБА_6 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та зазначив, що ОСОБА_14 проживає у місті Париж, Республіка Франція, за адресою, вказаною у клопотанні. Це місце є його фактичним місцем проживання та перебуває у його власності. Факт проживання ОСОБА_14 підтверджується рішенням французького суду. У м. Києві ОСОБА_14 орендував житло за адресою: АДРЕСА_2 , де також був зареєстрований. ОСОБА_14 виїхав з України та подав документи про надання політичного притулку у Франції у 2016 - 2017 роках. Законні підстави його перебування у Франції підтверджуються повідомленням адвоката, який супроводжує ОСОБА_14 у кримінальному провадженні у Франції (лист французькою мовою). Наразі у Франції щодо ОСОБА_14 здійснюється судовий контроль, зокрема йому заборонено залишати материкову частину країни. Із громадянства України він не виходив. Про наявність кримінального провадження в Україні йому відомо, однак він наполягає, що процесуальні документи компетентними органами України йому не вручалися. За роз'ясненням адвоката ОСОБА_14 , розгляд заяви про надання політичного притулку та виконання судових обмежень, встановлених владою Франції, унеможливлюють спілкування ОСОБА_14 з компетентними органами України поза межами процедури міжнародної допомоги. У 2023 році ОСОБА_14 звертався до суду м. Бордо з клопотанням про скасування встановлених судових обмежень, проте у його задоволенні було відмовлено. Повідомив, що з обвинуваченим ОСОБА_14 переважно спілкується інший адвокат - ОСОБА_7 , на такі контакти вказані обмеження не поширюються.
У поданому ним письмовому запереченні (Вх. № 44842/25 від 30.09.2025) зазначив, що:
- ОСОБА_14 не був повідомлений про характер і причини обвинувачення в порядку, передбаченому КПК України;
- застосування процедури спеціального судового розгляду за відсутності ОСОБА_14 призведе до неможливості його участі у судових засіданнях, обмежить його у доступі до правосуддя та можливості здійснювати свій захист.
Захисник ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора та зазначив, що ОСОБА_14 виїхав з України у 2016 році, оскільки його дружина переважно проживала у Франції та вела там бізнес, а діти навчалися. Після завершення роботи на державній посаді він поїхав до своєї сім'ї. Від громадянства України ОСОБА_14 не відмовлявся, а судові заборони, застосовані до нього у Франції, продовжують діяти. Наразі він проживає у м. Париж, за адресою, яку сам повідомив. Покинути територію Франції ОСОБА_14 не може у зв'язку з дією судової заборони.
У поданому ним письмовому запереченні (Вх. № 46162/25 від 07.10.2025) зазначив, що:
- ОСОБА_14 не був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання відповідно до вимог ч. 2 ст. 134, ч. 7 ст. 135 та ст. 566 КПК України;
- стороні обвинувачення з червня 2017 року відоме місце проживання ОСОБА_14 у м. Бордо Республіки Франція;
- ОСОБА_14 не був повідомлений про підозру у законний спосіб, з урахуванням місця його перебування та обмежень у свободі пересування, встановлених рішенням Апеляційного суду м. Бордо від 02.08.2017;
- рішення детектива про оголошення ОСОБА_14 у міжнародний розшук є неправомірним, оскільки він не набув статусу підозрюваного, а факт його переховування від органів досудового розслідування відсутній.
Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Відповідно до ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов'язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), якщо стосовно нього уповноваженим органом прийнято рішення про передачу його для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся. За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого (ч. 3 ст. 323 КПК України).
Отже, Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено перелік правових підстав, за сукупності яких можливе здійснення спеціального судового провадження, а саме:
- обвинувачення особи у вчиненні злочинів, зазначених в ч. 2 ст. 297-1 цього Кодексу;
- підтвердження того, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате стосовно нього кримінальне провадження;
- переховування обвинуваченого від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошення обвинуваченого у міжнародний розшук, або прийняття уповноваженим органом рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого та такий обмін відбувся.
Під час розгляду клопотання прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 зазначив, що підставами для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 є пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, обізнаність останнього з розпочатим стосовного нього кримінальним провадженням та оголошення його у міжнародний розшук.
Зі змісту обвинувального акта слідує, що ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 3 ст. 209 КК України. З огляду на викладені обставини, здійснення спеціального судового провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених ст. 191 КК України (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем) та ст. 209 КК України, є можливим відповідно до ч. 2 ст. 297-1 КПК України.
Про обізнаність обвинуваченого ОСОБА_14 із розпочатим стосовно нього кримінальним провадженням свідчить той факт, що в його інтересах діють захисники, які брали участь як під час досудового розслідування, так і на стадії підготовчого провадження, що підтверджується наданими ордерами серії АІ № 1871912 та АА № 1330000, виданими на підставі укладених 17.07.2023 між ОСОБА_14 та адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договорів про надання правничої допомоги.
Факт обізнаності ОСОБА_14 доводиться й тим, що його захисники підтримують із ним особистий контакт, узгоджують правові позиції, обговорюють процесуальні дії тощо, про що вони повідомляли у судових засідань. На переконання Суду, проведений 02.10.2017 допит ОСОБА_14 уповноваженими особами компетентного органу Республіки Франція, під час якого він надавав показання щодо обставин цього провадження, також підтверджує, що він добре поінформований про обставини та хід цього кримінального провадження.
На думку Суду, факт обізнаності обвинуваченого з обставинами цього кримінального провадження підтверджується також тим, що сторона захисту висловлює позицію про політичний характер розпочатого провадження та розглядає його як форму політичного переслідування ОСОБА_14 , у зв'язку з чим останнім була подана заява до компетентних органів Республіки Франція про надання політичного притулку. Як у судовому засіданні повідомив захисник, ця заява перебуває на розгляді.
Таким чином, викладені обставини дають підстави для висновку, що обвинувачений ОСОБА_14 обізнаний з обставинами розпочатого стосовно нього кримінального провадження, а також з розглядом обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні у Вищому антикорупційному суді.
Прокурор ОСОБА_4 у своєму клопотанні посилається на факт оголошення обвинуваченого ОСОБА_14 у міжнародний розшук, як на підставу для здійснення спеціального судового провадження, у зв'язку з чим Суд оцінює наявність такої обставини.
Чинний КПК України не розкриває поняття «міжнародний розшук» та не визначає момент, з якого особа вважається такою, яка оголошена у міжнародний розшук. Водночас, статтею 281 КПК України встановлено, що момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед судом факт того, що підозрюваний (обвинувачений) оголошений у розшук, є наявність у матеріалах кримінального провадження процесуального рішення про оголошення особи в розшук, оформленого постановою.
Отже, для того, щоб підозрюваний (обвинувачений) вважався у розумінні ч. 2 ст. 281 КПК України оголошеним у розшук, має бути наявна постанова про оголошення особи в розшук.
Судом встановлено, що постановою детектива Національного бюро від 13.09.2021 оголошено у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_14 , у зв'язку з тим, що його точне місцезнаходження стороні обвинувачення не відоме, а також через ухилення останнього від явки до органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
У змісті постанови зазначено, що 11.11.2016 ОСОБА_14 покинув територію України повітряним транспортом (рейс № 1753) сполученням «Київ - Париж» та до сьогоднішнього дня не повертався.
21.09.2021 детективом Національного бюро на поштову адресу Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України направлено лист за вих. № 0413-192/28974, з додатками, з проханням вжити заходів, спрямованих на публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Черевного оповіщення щодо ОСОБА_14 , з метою його затримання, арешту та подальшої екстрадиції до України.
Наведені обставини свідчать про те, що обвинуваченого ОСОБА_14 оголошено у міжнародний розшук, а органом досудового розслідування здійснено заходи з метою організації його міжнародного розшуку з використанням можливостей міжнародного поліцейського співробітництва.
На момент розгляду Судом клопотання про здійснення спеціального судового провадження, за наявною у сторони обвинувачення інформацією, ОСОБА_14 не повертався в Україну, не перетинав державний кордон України у державних пунктах пропуску, що було підтверджено у судовому засіданні захисниками обвинуваченого.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду. Давність персоніфікована, у зв'язку з чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.
При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30.07.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000002198 від 07.07.2017 стосовно ОСОБА_14 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Таким чином, у період часу з 30.07.2024 - 09.07.2025 (до моменту направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні до суду) стосовно підозрюваного ОСОБА_14 здійснювалось спеціальне досудове розслідування.
09.07.2025 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42017000000002198 від 07.07.2017, після чого ОСОБА_14 відповідно до ч. 2 ст. 42 КПК України набув статусу обвинуваченого та викликався до суду у спосіб, встановлений ст. 135 КПК України.
Судом здійснювались виклики обвинуваченого ОСОБА_14 у підготовчі судові засідання у цьому кримінальному провадженні, що були призначені на 28.07.2025, 06.08.2025, 13.08.2025, 05.09.2025 (знято з розгляду), 19.09.2025, 26.09.2025, 29.09.2025 та 07.10.2025.
Також, Судом вжито заходів для повідомлення обвинуваченого ОСОБА_14 про час, дату та місце судових засідань шляхом розміщення повісток про виклик у підготовчі судові засідання на зазначені вище дати на сторінці Вищого антикорупційного суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Водночас, будучи зобов'язаним прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд, відповідно до положень п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, обвинувачений ОСОБА_14 у визначені дати судових засідань до суду не з'явився, про причини своєї неявки завчасно не повідомив.
Судові повістки, які направлялись за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_14 , повернулись до суду з відмітками працівника поштового зв'язку АТ «Укрпошта»: «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КПК України ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Із врахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_14 систематично ухиляється від явки до суду, а його поведінка свідчить про умисне ухилення від виконання обов'язку явки на виклик суду, що відповідно до положення ч. 5 ст. 139 КПК України є підставою для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук.
З огляду на досліджені у ході розгляду клопотання факти та обставини, Суд дійшов висновку про доведення підстав для здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 , у зв'язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Заперечення сторони захисту щодо неналежного повідомлення ОСОБА_14 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень
Суд зазначає, що питання належності повідомлення особи про підозру не підлягає дослідженню під час розгляду клопотання прокурора про надання дозволу на здійснення спеціального судового провадження.
Відповідно до положень ст. 291 та ч. 3 ст. 314 КПК України після надходження обвинувального акта до суду стадія досудового розслідування вважається закінченою. Перевірка законності та обґрунтованості процесуальних рішень органу досудового розслідування, у тому числі повідомлення про підозру, не входить до повноважень суду на стадії підготовчого судового засідання.
Суд на цій стадії перевіряє лише наявність передбачених ст. 323 КПК України підстав для здійснення спеціального судового провадження, не надаючи оцінки законності повідомлення про підозру чи інших процесуальних рішень, ухвалених під час досудового розслідування.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо неналежного повідомлення ОСОБА_14 про підозру не можуть бути предметом дослідження під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального судового провадження, оскільки це питання виходить за межі повноважень суду на цій стадії кримінального провадження.
Заперечення сторони захисту щодо необхідності здійснення виклику обвинуваченого ОСОБА_14 у кримінальному провадженні у рамках міжнародної правової допомоги
Із долучених учасниками кримінального провадження матеріалів вбачається, що:
- останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_14 є адреса: АДРЕСА_1 ;
- місцем проживання ОСОБА_14 відповідно до повідомлення адвокатів АО «ІНФОРМАЦІЯ_2» від 24.05.2017 за вих. № 108-25/05-17 є адреса: АДРЕСА_4;
- місцем проживання ОСОБА_14 у протоколі його допиту уповноваженими особами компетентних органів Республіки Франція від 02.10.2017 та підписці про невиїзд від 15.12.2017 (перекладених українською мовою) зазначена адреса: АДРЕСА_3 ;
- місцем проживання ОСОБА_14 відповідно до повідомлення адвокатів АО «Defensores» від 27.05.2024 за вих. № 2198 є адреса: АДРЕСА_5. Ця адреса наразі зазначається стороною захисту як контактна адреса місця проживання обвинуваченого ОСОБА_14 у заявах та клопотаннях, що подаються ними до суду.
Разом із тим, у матеріалах також містяться копії поштових відправлень, адресованих на ім'я ОСОБА_14 , на такі адреси:
- АДРЕСА_4,
- АДРЕСА_6,
які були повернуті адресанту - Національному антикорупційному бюро (03035, м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3) з причини «адресат невідомий за вказаною адресою».
Мовою оригіналу: «La Poste has made every effort to deliver this item. However, we are returning it for the following reason: Addressee unknown at marked address.
Із відповіді директора Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ України від 30.05.2024 за вих. № 71/16-533-73541 слідує, що за даними Відомчої інформаційної системи МЗС України та за даними закордонних дипломатичних установ, інформація щодо перебування на консульському обліку громадянина України ОСОБА_14 відсутня.
За інформацією, наданою територіальними органами ДМС, з питання щодо оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання ОСОБА_14 у встановленому законодавством України порядку до територіальних підрозділів ДМС України не звертався, що підтверджується листом Першого заступника Голови ДМС України від 31.05.2024 за вих. № 6.2-5307/2-24.
Ці відомості свідчать про те, що на момент проведення судового засідання точну та єдину адресу місця проживання ОСОБА_14 за кордоном достовірно встановити неможливо, а також про те, що ОСОБА_14 , будучи громадянином України, не вжив належних заходів для оформлення документів, які б підтверджували його постійне проживання за межами України, зокрема у Республіці Франція.
Виклик особи в порядку міжнародної правової допомоги (через компетентні органи іноземної держави) можливий лише за умови достовірного встановлення її місця проживання або перебування за кордоном. Це випливає з положень Конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах та ст. 551, 552 КПК України, які передбачають, що запит про міжнародну правову допомогу повинен містити точну адресу особи, якій необхідно вручити процесуальний документ.
У цьому випадку у матеріалах кримінального провадження наявні відомості про три різні адреси місця проживання обвинуваченого ОСОБА_14 за кордоном, а також встановлено, що він не перебуває на консульському обліку у Республіці Франція. Це унеможливлює достовірне визначення його місцезнаходження і, відповідно, робить неможливим виконання міжнародного доручення про вручення повістки та/або інших процесуальних документів.
Таким чином, відсутність належно підтвердженого постійного місця проживання обвинуваченого ОСОБА_14 за кордоном, зокрема у Республіці Франція, спростовує доводи захисників про необхідність виклику обвинуваченого в порядку міжнародної правової допомоги, оскільки така процедура за відсутності точної адреси не може бути реалізована належним чином і не забезпечить мети здійснення такого повідомлення особи.
3.6. Від обвинуваченого ОСОБА_14 клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього колегіально судом у складі трьох суддів, передбаченого ч. 4 ст. 315 КПК України, до суду не надходило.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 повідомив, що жодних доручень щодо цього питання від обвинуваченого ОСОБА_14 він не отримував.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33-1, 139, 297-1, 314, 315, 323, 372, 376 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42017000000002198 від 07.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України, у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду (адреса: м. Київ, проспект Берестейський, 41) о 10 год. 00 хв. 09.10.2025.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_14 - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2017 за № 42017000000002198, стосовно ОСОБА_14 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України.
Повідомити обвинуваченого ОСОБА_14 про прийняте рішення про здійснення спеціального судового провадження стосовно нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинуваченого та інформацію про процесуальні документи надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
Цивільний позов ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» до ОСОБА_14 про відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, прийняти до розгляду в одному провадженні з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42017000000002198 від 07.07.2017.
Судовий розгляд здійснювати за участі прокурора, захисників/представників цивільного відповідача, представників потерпілих ДП «Спеціалізована зовнішньоторгівельна фірма «Прогрес», ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова», АТ «Антонов» та представника цивільного позивача ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова».
Скарги адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_14 , подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України, та заперечення щодо ухвал слідчих суддів, подані в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1