справа № 361/8750/25 головуючий у суді І інстанції Гізатуліна Н.М.
провадження № 22-ц/824/15814/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.
Іменем України
10 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2025 року про повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Гізатуліної Н.М. у м. Бровари Київської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції батальйону забезпечення супроводження роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Мусідрая Євгенія Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням поліцейського, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора патрульної поліції батальйону забезпечення супроводження роти № 2 Управління патрульної поліції в м. Києві старшого лейтенанта поліції Мусідрая Євгенія Сергійовича, Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням поліцейського.
Ухвалою суду від 31 липня 2025 року позовна заява залишена без руху, наданий строк на усунення недоліків, а саме, враховуючи направлення ОСОБА_1 позовної заяви на електронну пошту суду, надати належні докази надсилання відповідачам копії позовної заяви та доданих до неї документів та належним чином засвідчити копії документів доданих до позовної заяви.
11 серпня 2025 року ОСОБА_1 через електронну пошту подав заперечення на ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 31 липня 2025 року у яких зазначив, що вважає такі вимоги не законними, враховуючи, що позовна заява ним направлена на офіційну адресу суду із накладенням кваліфікованого електронного підпису, вимога направлення копій відповідачам листом з описом передбачена лише для випадків подання документів у паперовій формі, також вважає незаконною вимогою щодо засвідчення документів.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 12 серпня 2025 року про повернення позовної заяви, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що частина перша ст. 177 ЦПК у чинній редакції прямо встановлює, що у разі подання позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати докази надсилання копій іншим учасникам; при цьому надіслання здійснюється за правилами ч. 7 ст. 43 ЦПК (через ЄСІТС, а за відсутності е-кабінету у іншого учасника поштою). Тобто обов'язок додавати докази надсилання копій у такій формі пов'язаний саме з поданням через електронний кабінет. А в даному випадку позов подано на офіційну електронну адресу суду без використання е-кабінету, тож висновок суду про необхідність надання доказів поштового надсилання як умови відкриття провадження помилковий.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів надсилання відповідачам копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 ЦПК України.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
У статті 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (пункт 1 частини 2 статті 43 ЦПК України).
За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до положень ст. ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.
Статтею 175 ЦПК України встановлено ряд вимог, яким повинна відповідати позовна заява. Також в ст. 177 ЦПК України встановлено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Так, положеннями частин 1-2 вказаної статті передбачено, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до суду засобами електронної пошти з накладенням на подану заяву та додатки до неї кваліфікованого цифрового підпису.
У відповідності до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в Постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22 - звернення фізичної особи (за виключенням адвокатів та інших, передбачених пунктом 10 Положення про ЄСІТС осіб) до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
На правила безпосереднього звернення до суду засобами поштового зв'язку чим подачу заяви до канцелярії суду розповсюджуються вимоги ч. 1 ст. 177 ЦПК України, а саме, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Зазначених вимог закону позивач не дотримався, не надав суду копій позовної заяви з усіма належним чином завіреними додатками у відповідності до кількості учасників справу.
Вказаним обставинам суд першої інстанції надав вірну оцінку, залишивши позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175, 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, недоліки заяви у встановлений судом строк ним не усунуті, а тому позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала на підставі ст. 185 ЦПК України.
Разом з тим помилковими є висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів направлення позовної заяви з додатками усім учасникам справи.
Частиною 7 статтею 43 ЦПК України передбачено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Отже, обов'язок позивача надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи, наявний в особи, виключно у разі її звернення до суду черес систему електронний суд.
З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в Постанові від 13 вересня 2023 року у справі № 204/2321/22, звернення до суду засобами електронної пошти прирівнюється до звернення до суду через канцелярію суду, що не передбачає обов'язку позивача направляти копії позовної заяви з додатками іншим учасникам. В такому разі позивач зобов'язаний лише надати суду такі копії, чого позивач в даному випадку не виконав.
Не дивлячись на частково помилкові висновки суду в цій частині, ухвала суду про повернення позовної заяви не може бути скасована, оскільки позивачем було допущено інші недоліки заяви при зверненні до суду (не надання суду копій заяви з додатками, засвідченими належним чином у відповідності до кількості учасників), які не були усунуті у встановлений судом строк, що є окремою, достатньою підставою як до залишення позовної заяви без руху, так і повернення її позивачеві.
З зазначених підстав доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позовна заява направлена на офіційну адресу суду із накладенням кваліфікованого електронного підпису, вимога направлення копій відповідачам листом з описом передбачена лише для випадків подання документів у паперовій формі, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки такі доводи ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем вимог статей 43 та 177 ЦПК України.
Так, прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух (Рішення Суду у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Враховуючи викладені обставини, зважаючи на ненадання суду першої інстанції належних копій позовної заяви з додатками, засвідченими належним чином у відповідності до кількості учасників, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про не виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зводяться до непогодження із висновком суду першої інстанції та тлумаченні норм чинного законодавства на власний розсуд.
На підставі викладеного та керуючись ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді Фінагеєв В.О.
Кашперська Т.Ц.
Яворський М.А.