Справа № 367/5089/25
Провадження №1-кп/367/850/2025
Іменем України
13 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду, у режимі відеоконференції з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону - ОСОБА_3 , клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62025100130000654 від 04.02.2025 року за підозрою:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , стрільця-оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 62025100130000654 від 04.02.2025 року за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
У клопотанні зазначено, що вимогами ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України визначено, що оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Положення ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. 17 Закону України «Про оборону України» визначають, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно з указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 год 30 хв 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який триває по теперішній час.
Згідно з ч. 6 ст. 2, п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації.
ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 .
07.04.2023 солдата ОСОБА_4 згідно наказу начальника Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (по стройовій частині) № 97 призначено на посаду старшого оператора групи технічної підтримки інформаційно-телекомунікаційного вузла Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону.
Відповідно до наказу начальника Генерального штабу Збройних сил України від 10.12.2024 № 1700-РС старшого солдата ОСОБА_4 призначено на посаду старшого стрільця-оператора стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 .
Будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старший солдат ОСОБА_4 відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватися військової дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою, не допускати негідних вчинків, у разі потреби відлучитися питати дозволу в командира, а після повернення доповідати йому про прибуття.
Однак, під час дії воєнного стану, старший солдат ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку проходження військової за наступних обставин.
Старший солдат ОСОБА_4 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, без поважних причин, в умовах воєнного стану, 14.12.2024 року самовільно, без дозволу командирів, залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби.
24.04.2025 старший солдат ОСОБА_4 усвідомлюючи протиправність своїх дій добровільно прибув до військової частини НОМЕР_2 .
Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненене в умовах воєнного стану.
У подальшому, під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
Крім того, командиром військової частини НОМЕР_2 було надано згоду на продовження проходження підозрюваним ОСОБА_4 військової служби.
Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до слідчого про намір продовжувати проходити військову службу, прокурор просив суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою законної сили невідкладно прийняти/поновити ОСОБА_4 на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , а ОСОБА_4 не пізніше 72 годин, з дня набрання ухвалою суду законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби. Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 повідомити Ірпінський міський суд Київської області та Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про прийняття/поновлення ОСОБА_4 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
У підготовчому засіданні прокурором було підтримано клопотання про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України з викладених в ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_4 у засіданні після роз'яснення йому підозри, наслідків та підстав звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання прокурора підтримав у повному обсязі, та клопотав перед судом особисто, просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та у зв'язку з цим закрити кримінальне провадження. Пояснив, що він дійсно 14.12.2024 року самовільно, без дозволу командира, без поважних причин залишив військову частину НОМЕР_1 , де проходив військову службу. Проводив час на власний розсуд. Лише 24.04.2025 року самостійно, добровільно повернувся до військової частини НОМЕР_2 . Свою провину визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся, висловив бажання та намір продовжити військову службу, обіцяв більше порушень не допускати.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи та подане клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Вказаний факт не заперечувався ОСОБА_4 та був визнаний ним під час підготовчого судового засідання.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КПК України, у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2, 12 ПП ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року № 1 - умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.
Суди повинні враховувати, що в ряді норм Особливої частини КК України (зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. 3 ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 401) передбачено спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності. У всіх зазначених випадках за наявності обставин, передбачених конкретною нормою закону, суд зобов'язаний звільнити відповідних осіб від кримінальної відповідальності.
У ч. 5 ст. 407 КК України передбачено кримінальну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Положення ст. 401 КК України доповнено приписом ч. 5 шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» № 3902-IX від 20.08.2024 року, який набрав законної сили 07.09.2024 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Положеннями Закону України № 3902-IX від 20.08.2024 року передбачено право суду за наявності визначених умов звільнити від кримінальної відповідальності особу, яка обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вказане свідчить про можливість відмови держави від кримінально-правового переслідування особи, що обвинувачується у вчиненні певного кримінального правопорушення, за наявності для того відповідних умов. Відповідно це кореспондує праву особи не зазнавати такого переслідування, якщо наявні умови для звільнення від кримінальної відповідальності. Наведені обставини свідчать про те, що положення Закону України № 3902-IX від 20.08.2024 року пом'якшують становище осіб, які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 407, 408 КК України.
Враховуючи, що приписами Закону України № 3902-IX від 20.08.2024 року закон про кримінальну відповідальність було доповнено можливістю звільнення особи від кримінальної відповідальності, то суд приходить до висновку, що вказаний Закон має зворотну дію та поширюється на вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення.
Аналіз ч. 5 ст. 401 КК України дає можливість зробити висновок, що звільнення особи від кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, можливе при дотриманні наступних умов: 1) особа вперше в період дії воєнного стану вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.ст. 407, 408 КК України; 2) особа добровільно звернулася з клопотанням про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; 3) наявність письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 вперше в період дії воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ст.407 та ст. 408 КК України жодного разу не притягався.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно з'явився до слідчого з клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_5 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
Таким чином, судом встановлено, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_4 добровільно з'явився до правоохоронних органів та повідомив про свій намір повернутися до несення військової служби у військовій частині НОМЕР_2 .
Командир військової частини НОМЕР_2 підполковник ОСОБА_6 надав письмову згоду на продовження військової служби старшому солдату ОСОБА_4 , 1989 року нароження, з наступним призначенням його на вакантну посаду водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 , ВОС 790037А, ШПК «солдат», штат 57/950-01, згідно вимог ч.5 ст. 401 КК України.
Також судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_4 розуміє підстави та наслідки закриття провадження відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав, безумовної можливості судового розгляду провадження з його вирішенням по суті.
Таким чином, судом встановлено наявність всіх умов, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України, для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 вперше в умовах воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, добровільно звернувся з клопотанням про намір продовжити проходження військової служби, добровільно вжив заходів щодо повернення до військової служби, а командування військової частини надало письмову згоду на проходження ОСОБА_4 військової служби. ОСОБА_4 не заперечував проти звільнення його від кримінальної відповідальності з цих підстав, а також проти закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 284 КПК України, зокрема у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Вирішуючи питання можливості звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд враховує конкретні обставини та факти вчиненого правопорушення, обставини, що зумовили вчинення ОСОБА_4 правопорушення, тяжкість вчиненого правопорушення, визнання ОСОБА_4 вини у вчиненому правопорушенні, щире каяття щодо своєї поведінки та усвідомлення її суспільної небезпечності, факт добровільного з'явлення ОСОБА_4 до правоохоронних органів, факт добровільного повернення ОСОБА_4 до військової служби. Крім того, судом враховано, що ОСОБА_4 раніше кримінальної відповідальності не притягувався.
За наведених обставин суд вважає за можливе застосувати право, визначене ч. 5 ст. 401 КК України, та звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Судом встановлено, що процесуальні витрати в межах кримінального провадження відсутні. Речові докази в межах кримінального провадження відсутні. Кримінальним правопорушенням шкоди не завдано, цивільний позов в межах кримінального провадження не подавався. Відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
Керуючись ч.5 ст.401, ч. 5 ст. 407 КК України, ст. 284, 285, 286, 288, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2025 року за № 62025100130000654 - задовольнити.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та закрити кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.02.2025 року за № 62025100130000654, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Зобов'язати командира військової части НОМЕР_2 невідкладно прийняти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше 72 годин з моменту оголошення ухвали прибути до військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 повідомити Ірпінський міський суд Київської області та Київську спеціалізовану прокуратуру у сфері оборони Центрального регіону про прийняття ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1