Провадження № 2-а/359/85/2025
Справа № 359/6000/25
Іменем України
23 вересня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Яковлєвої Л.В.,
при секретарі Бокей А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомленням учасників справи без технічної фіксації справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
22 травня 2025 року через систему «Електронний суд» до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов, яким представ-ник позивача ОСОБА_2 просить суд : постанову №607 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 13 травня 2025 року тимчасово виконуючого обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - скасувати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про притягнення його до відповідаль-ності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є протиправною, оскільки позивач оновив дані 30 квітня 2024 року, з цього часу його дані не змінювались, та до протоколу про адміністративне правопорушення не приєднано доказів перевірки функціонування системи військового обліку громадян в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях з приводу відсутності інформації про позивача як такого, що не перебуває на військовому обліку та не виконує правил військового обліку.
За таких обставин позивач вважає, що його безпідставно притягнуто до відповідальності, внаслідок чого спірна постанова підлягає скасуванню як протиправна.
Ухвалою суду від 05 вересня 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін. Сторонам роз'яснено права, обов'язки та встановлено строки для вчинення процесуальних дій.
22 вересня 2025 року від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, яким просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступного висновку.
Відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
За змістом ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використан-ням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 13 травня 2025 року винесена постанова №607 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 23 квітня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 під час звірки військово-облікових даних через ІКС «Оберіг» виявлено, що ОСОБА_4 у період з у період з 18 травня по 16 липня 2024 року (включно) не уточнив свої облікові дані (місце проживання, номер засобу зв'язку та адресу електронних пошти (у разі наявності) через центр надання адміністративних послуг, або електронний кабінет, або через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження, чим порушив:
- абз. 4 п. 1 ч.2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (документ № 3633-ІХ).
Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного ОСОБА_1 № НОМЕР_1 видано 21 вересня 2016 року.
З витягу «Резерв+», вбачається, що позивач є військовозобов'язаний, постанова ВЛК (придатний до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), мед підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, ОЗ, охорони), дата ВЛК 27.02.2025, дата уточнення даних 23.04.2025.
З витягу ІКС «Оберіг» вбачається, що позивачем звірено контакті дані 27.02.2025
Позивач, вважаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 23 квітня 2025 року №607 протиправною, звернувся з даним позовом до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон №3543-XII), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі - Порядок №560).
Так, згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У ст. 245 КУпАП закріплено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року за №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності саме за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Згідно з абз. 7 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18 травня 2024 року згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року за № 3633-ІХ) інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіаль-ному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях чи бездіяльності відповідного складу правопорушення.
Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення та у спірній постанові наявне посилання на порушення позивачем абз. 7 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з яким інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військово-зобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Зазначене вище положення Закону № 3543-XII набрало чинності 18 травня 2025 року у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законо-давчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX ( далі - Закон № 3633-IX).
Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 3633-IX було передбачено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані.
Отже, у позивача виник обов'язок з уточнення облікових даних у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, втім ОСОБА_1 не виконав даний обов'язок, чим допустив порушення абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,.
Також суд приймає до уваги правовий підхід, закладений ЄСПЛ при вирішенні справи «Сутяжник проти РФ» (рішення від 25 квітня 2018 року) та застосований Верховним Судом у справах №№ 826/5575/17, 910/10616/17, відповідно до якого надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом є правовим пуризмом. Скасування правильного по суті рішення, за відсутності фундаментального порушення, є відступленням від принципу правової визначеності («res judicata») та недопустимим.
Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, суд, не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законо-давством процедури ухвалення того чи іншого рішення, вважає, що порушення такої процедури може бути підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правомірність такого рішення.
Наведені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 1640/3394/18 та відповідно ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковими для врахування колегією суддів при розгляді цієї справи.
Посилання позивача на проходження ним ВЛК у 2023 році та оновлення даних 30.04.2024 року у за стосунку «Резерв+» не виключає наявності складу адміністративного право-порушення, за яке ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Доводи позивача про відсутність доказів вжиття заходів для отримання персональних відомостей ОСОБА_1 в порядку електронної інформаційної взаємодії, суд до уваги не приймає, оскільки примітка до ст. 210-1 КУпАП не може бути застосована в цьому випадку, оскільки чинне законодавство зобов'язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк.
Враховуючи викладені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. 7, 183, 251, 268, 283-284 КУпАП, ст.2, 8, 9, 72-78, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Яковлєва Л.В.