Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 жовтня 2025 р. №520/19041/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» (вул. Вишнева, буд. 95, с. Старовірівка, Красноградський район, Харківська область,63254, код ЄДРПОУ44093424) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдінг Старовірівка" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8147011/44093424 від 25.01.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №104 від 08.12.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдінг Старовірівка" (код 44093424) за датою її фактичного подання.
В обґрунтування позову зазначено, що спірним у даній справі рішенням відмовлено у реєстрації податкової накладної. На думку позивача, контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення податкової накладної до ризикових. Так, позивачем зазначено, що спірне рішення є незаконними та такими, що порушує його права, оскільки позивачем надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставою для складення та реєстрації податкової накладної. В той же час, у спірному рішенні вказано на ненадання позивачем копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а у графі “Додаткова інформація» вказано на відсутність документів щодо с/г техніки, оборотно-сальдові відомості по рах. 631, 28, акти звірки, акти списання пального, складські квитанції, документи щодо транспортування кукурудзи до місця зберігання.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувача, що підтверджується електронною роздруківкою.
Представником Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України надіслано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що платником податку направлено контролюючому органу повідомлення від 19.01.2023 № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, яких зупинено, а саме податкової накладної №104 від 08.12.2022 року. Однак, повідомлення не містило повного пакету документів, передбачених вимогами п. 6 Порядку №1165 та п.5 Порядку №520, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. З огляду на вищенаведене, Комісією ГУ ДПС у Рівненській області правомірно прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8147011/44093424 від 25.01.2023 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №104 від 08.12.2022 року, в якому чітко вказано, яких саме документів, визначених Порядком №1165. позивачем не надано до повідомлення, а саме: первинних документів щодо постачання придбання товарів послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У зв'язку з чим просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник Державної податкової служби України своїм правом на надання відзиву на позов не скористався.
Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.
Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА», код ЄДРПОУ - 44093424, зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представником позивача у позовній заяві вказано, що товариство є сільськогосподарським підприємством-виробником реального сектору економіки, платником єдиного податку четвертої групи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» здійснює свою діяльність з лютого 2021 року на території Красноградського (колишнього Нововодолазького) району Харківської області.
Основною діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» є вирощування сільськогосподарських культур (відповідно до кодів діяльності КВЕД: основний - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; додаткові - 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.21 Вирощування винограду, 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів, 01.29 Вирощування інших багаторічних культур, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.46 Розведення свиней, 01.47 Розведення свійської птиці, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві).
Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» як сільськогосподарський товаровиробник на постійній основі реалізує сільськогосподарські культури (здебільшого, власно вирощені) з кодами УКТЗЕД Соняшник код 120600, Озима пшениця код 1001, Кукурудза код 1005, Ячмінь код 1003, надає допоміжні послуги у рослинництві іншим суб'єктам господарювання тощо, а також займається придбанням товарів - добрива мiнеральнi або хімічні, азотнi код 3102, Нафта або нафтопродукти код 2710, Добрива мінеральні або хімічні із вмістом двох чи трьох поживних елементів 3105, Аміак, безводний або у водному розчині 2814.
Представником позивача у позовній заяві вказано, що підприємством подавалася наступна звітність, яка прийнята контролюючими органами та містить відомості про обсяги посівних площ та зібраного врожаю: звіт за формою №4-сг (річна) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року, відповідно до якого посівні площі під кукурудзу становлять 319,50 га; звіт за формою 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році, відповідно до якого товариство зібрало із 319,50 га посівної площі 27628,20 ц кукурудзи, а також податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік із додатком - відомості про наявність земельних ділянок.
Відповідно до штатного розкладу підприємства на 2022 року, передбачені посади бухгалтера, обліковця, кухаря, охоронця, інженера, тракториста, водія та інші.
Також, представником позивача повідомлено суду про те, що діяльність підприємства є сезонною, у сезон середня кількість працівників становить близько 40 осіб (за основним місцем роботи, за сумісництвом та на підставі договір цивільно-правового характеру).
Отже, зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що в рамках своєї господарської діяльності між ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» як постачальником та ТОВ “АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ» як покупцем було укладено договір поставки №0112-П від 01.12.2022 року, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію кукурудзу врожаю 2022 року, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.
Відповідно до умов вказаного договору, поставка товару здійснюється за місцем складу - ТОВ “Власівський Мірошник» з оформленням тристоронніх актів приймання-передачі.
На підставі вказаного договору сторонами було здійснено кілька господарських операцій щодо поставки кукурудзи, оформлені видаткові накладні, тристоронні акти приймання-передачі, а саме:
- видаткова накладна №89 від 02.12.2022 на обсяг кукурудзи врожаю 2022 року 302,53 т загальною вартістю 1512651,75 грн., в тому числі ПДВ 185764,25 грн., та тристоронній акт приймання - передачі №ФВМ00000017 від 02.12.2022 на цей обсяг кукурудзи;
- видаткова накладна №90 від 05.12.2022 на обсяг кукурудзи врожаю 2022 року 400,00 т загальною вартістю 2000002,32 грн., в тому числі ПДВ 245614,32 грн., та тристоронній акт приймання - передачі №ФВМ00000018 від 05.12.2022 на цей обсяг кукурудзи;
- видаткова накладна №91 від 08.12.2022 на обсяг кукурудзи врожаю 2022 року 200,00 т загальною вартістю 1000001,16 грн., в тому числі ПДВ 122807,16 грн, та тристоронній акт приймання - передачі №ФВМ00000019 від 08.12.2022 на цей обсяг кукурудзи.
Також, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що з ТОВ “ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» (зерновим складом) ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» та ТОВ “АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ» укладені відповідні договори складського зберігання, а саме:
- договір складського зберігання №4 від 06.07.2022 року з ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» з додатками та додаткові угоди до нього №2 від 01.09.2022 року, №3 від 01.10.2022 року;
- договір складського зберігання №10 від 07.11.2022 року з ТОВ “АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ» з додатками.
Представником позивача у позовній заяві вказано, що ТОВ “АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ» була здійснена часткова оплата товару за договором поставки №0112-П від 01.12.2022 року, що підтверджується платіжним дорученням №180 від 05.01.2023 року на суму 1100000,00 грн. та рахунком №34 від 02.12.2022 року.
При цьому, товар за договором поставки №0112-П від 01.12.2022 року є власно вирощеною продукцією ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА».
Під час розгляду справи встановлено, що за результатами проведеної фінансово-господарської діяльності, дотримуючись положень ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» як постачальником (продавцем) було складено на отримувача (покупця) - ТОВ “АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ» (ідентифікаційний код 4487837, індивідуальний податковий номер 44878320205) податкову накладну на товар - кукурудзу врожаю 2022 року №104 від 08.12.2022 на загальну суму 1000001,16 грн., в тому числі ПДВ 122807,16 грн., яку направлено до Єдиного реєстру податкових накладних для проведення реєстрації.
Однак, у відповідь, податковим органом сформовано квитанцію від 29.12.2022, якою ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» повідомлено про те, що документи збережено, однак відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В якості підстави зупинення реєстрації податкових накладних вказано наступне: “Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Контролюючим органом запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вимог Податкового кодексу України ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» подано пояснення та копії документів щодо податкової накладної №104 від 08.12.2022 року, що підтверджується квитанцією №2 від 22.02.2022 року про подання повідомлення щодо подачі документів на підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.
Так, представником позивача у позовній заяві вказано, що до пояснень були додані договори купівлі-продажу товарів, договір постачання між ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» та ТОВ “АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ»: договір постачання, видаткові накладні №89 від 02.12.2022, №90 від 05.12.2022, №91 від 08.12.2022, акти приймання - передачі №ФВМ00000017 від 02.12.2022, №ФВМ00000018 від 05.12.2022, №ФВМ00000019 від 08.12.2022; доручення №5 від 02.12.2022; платіжне доручення №180 від 05.01.2023; рахунок №34 від 02.12.2022; договір складського зберігання №4 від 06.07.2022 року з ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» з додатками та додаткові угоди до нього №2 від 01.09.2022 року, №3 від 01.10.2022 року; договір складського зберігання №10 від 07.11.2022 року з ТОВ “АГРОІНВЕСТ ОХОЧЕ» з додатками; - оборотно-сальдові відомості; виписка з ЄДРПОУ щодо ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА»; наказ про призначення директора ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА»; інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» від 02.02.2022; звіт за формою №4-сг (річна) про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2022 року із квитанцією про прийняття; звіт за формою 29-сг про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2022 році; податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи на 2022 рік та додаток “Відомості про наявність земельних ділянок»; штатний розпис на 2022 рік ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА»; повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП з відмітками та квитанціями про прийняття; ліцензія на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) від 19.11.2020 року №20200414202100320; документи щодо придбання засобів захисту рослин, добрив, насіння, паливно-мастильних матеріалів.
За результатом розгляду контролюючим органом поданих підприємством позивача документів, було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №104 від 08.12.2022 року, що підтверджується рішенням про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.01.2023 року №8147011/44093424. В якості підстав для відмови у реєстрації податкових накладних зазначено наступне: “ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання та транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; а в графі “Додаткова інформація» вказано: відсутні документи щодо с/г техніки, оборотно-сальдові відомості по рах. 631, 28, акти звірки, акти списання пального, складські квитанції, документи щодо транспортування кукурудзи до місця зберігання».
ТОВ “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» в адміністративному порядку оскаржено вказане вище рішення податкового органу шляхом направлення 08.02.2023 направлення скарги, до яких окрім раніше наданих документів, було додатково додані оборотно-сальдові відомості по рахункам.
За результатами розгляду вказаної скарги податковим органом прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №15291/44093424/2 від 15.02.2023, відповідно до якого скарга залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЕРПН залишені без змін з підстав: ненадання платником податків первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), в тому числі рахунки-фактури/ інвойси.
При цьому, представником позивача у позовній заяві вказано, що і до пояснень, і до скарги позивачем подавався договір постачання, в п. 5.3 якого чітко зазначено, що постачання здійснюється за місцем розташування складу - ТОВ “ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» з оформленням тристоронніх актів приймання передачі, що свідчить про неможливість надати документи, які б підтверджували навантаження та транспортування, оскільки їх не існує. При цьому, тристоронній акт передачі №ФВМ00000019 від 08.12.2022, а також договори на зберігання укладені покупцем і продавцем з ТОВ “ВЛАСІВСЬКИЙ МІРОШНИК» були надані разом з поясненнями.
Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, підприємство позивача звернулось до суду з даним позовом.
Стосовно поданої до суду представником позивача заяви про поновлення строку суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч. 4 ст. 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому, положеннями ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на вищевикладене та враховуючи доводи представника позивача, зазначені у заяві, суд приходить до висновку про наявність підстав вважати, що позивачем строк звернення до суду було пропущено з поважних причин.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Положеннями п.7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно із пунктом 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до п.25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, з аналізу вищевикладених приписів вбачається, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
При цьому, суд зазначає, що законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної який є проміжним перед прийняттями рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, суд приходить до висновку, що рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.
Під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОІНВЕСТ ХОЛДІНГ СТАРОВІРІВКА" зареєстровано за адресою: вул. Вишнева, 95, с. Старовірівка, Красноградський район, Харківська область, 63254.
Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в квитанціях контролюючий орган вказав на те, що для реєстрації податкової накладної обсяг постачання товару/послуги 1005, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару-послуги та обсягу його постачання.
Водночас, зазначені квитанції не містять інформації або ж зазначення про те, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.
З аналізу наведених судом правових норм слід дійти висновку, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як вбачається з доданих до позову матеріалів, рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної, а в якості підстави визначено ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, а у графі “Додаткова інформація» вказано на відсутність документів щодо с/г техніки, оборотно-сальдові відомості по рах. 631, 28, акти звірки, акти списання пального, складські квитанції, документи щодо транспортування кукурудзи до місця зберігання.
Вказані обставини свідчать про те, що контролюючим органом не було надано оцінки поданим позивачем поясненням та документам.
Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірної податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Також суд наголошує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірної податкової накладної.
При цьому, як вбачається зі змісту наданих до суду доказів, підприємством позивача після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної на виконання норм діючого законодавства було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення господарської операції, що стала підставою для складання та реєстрації спірної податкової накладної.
Однак, комісією було прийнято рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу документів, а саме копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Як передбачено приписами п. 11 Порядку № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, з аналізу вищевикладеної норми вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.
Натомість, як встановлено судовим розглядом справи, зупинення реєстрації спірної податкової накладної як передумов прийняття відповідних рішень Комісії про відмову у її реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості.
Таким чином, позивачем до контролюючого органу надано достатні та належним чином оформлені документи, які давали змогу здійснити реєстрацію податкових накладних.
При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідних рішень Комісії.
Вказані обставини свідчать про протиправність рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8147011/44093424 від 25.01.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 104 від 08.12.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з чим останнє підлягає скасуванню.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №104 від 08.12.2022 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» за датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.
Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".
Посилання представника відповідача на дискреційність повноважень відповідача стосовно реєстрації податкових накладних є помилковими з огляду на наступне.
На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може».
У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень він не обрав, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.
Натомість, відповідач у спірних правовідносинах вже реалізував надані йому законодавством дискреційні владні повноваження, прийнявши спірні у даній справі рішення про відмову в реєстрації податкових накладних.
Виходячи із фактичних обставин справи та враховуючи нормативно-правове обґрунтування, суд приходить до висновку, що у даному випадку повноваження відповідача не є дискреційними та у Державної податкової служби України є лише один варіант поведінки, а саме зареєструвати подані підприємством позивача податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів позивача, є саме зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №104 від 08.12.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» за датою її фактичного подання.
Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА».
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» (вул. Вишнева, буд. 95, с. Старовірівка, Красноградський район, Харківська область,63254, код ЄДРПОУ44093424) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне, 33023, код ЄДРПОУ 44070166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8147011/44093424 від 25.01.2023 року про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №104 від 08.12.2022 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» (код 44093424) за датою її фактичного подання.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» (код ЄДРПОУ 44093424) сплачену суму судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП - 44070166).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОІНВЕСТ ХОЛДИНГ СТАРОВІРІВКА» (код ЄДРПОУ 44093424) сплачену суму судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя А.С.Мороко