Справа № 638/19708/25
Провадження № 2/638/8139/25
про залишення позовної заяви без руху
13 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Рибальченко Л.М., розглянувши питання можливості відкриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_1 , зареєстрований 10 листопада 2006 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова, актовий запис № 868 від 10 листопада 2006 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви встановлено, що вона не відповідає ст. 177 ЦПК України, а саме:
ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаної норми, позивачем не долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору.
Щодо долучення до позовної заяви копії посвідчення учасника бойових дій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Позовні вимоги про розірвання шлюбу не стосуються пільг, доплат чи інших соціальних гарантій позивача як учасника бойових дій.
Отже, заявлені вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій. Тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з 01.01.2025 року судовий збір за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Також, позовна заява не відповідає вимогам ч. 5 ст. 177 ЦПК України, а саме: позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частина перша, друга статті 95 ЦПК України).
Водночас суд зауважує, що під час перевірки копій документів слід брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року № 55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
Відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 160/7887/18 (провадження № К/9901/8838/19).
Однак, документи, які додані позивачем до позовної заяви, не засвідчені належним чином.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
В порушення вказаної норми, позивачем не долучено до позовної заяви копії документів, які він долучив до позовної заяви, а саме: копії паспорта, копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копії свідоцтва про шлюб, копії посвідчення УБД, копії довідки від 17 січня 2025 року № 1572/322,
Відповідно до вищевикладеного та вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України позовна заява має бути залишена без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом направлення до Шевченківського районного суду м. Харкова квитанції про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн., копії документів долучених до позовної заяви засвідчених належним чином та у відповідній кількості.
Згідно ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищенаведене, вказані обставини позбавляють можливості відкрити провадження у справі.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Ухвала в частині визначення судового збору може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Л.М. Рибальченко