Рішення від 13.10.2025 по справі 183/13206/24

Справа № 183/13206/24

№ 2/183/2495/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2025 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

за участю секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позиція позивача.

Позивач посилається на те, що 11 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 22030000069234, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 32 997,16 грн. з нарахуванням процентів за користування кредитом зі строком кредитування до 11 липня 2023 року.

Також, 15 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений договір про встановлення кредитного ліміту № 26204000456925, за умовами якого відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 5000,00 грн. з нарахуванням процентів за користування кредитом зі строком кредитування до 14 січня 2022 року.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу № 15/12/2021, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитними договорами № 22030000069234 від 11 липня 2018 року та № 26204000456925 від 15 січня 2020 року.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість:

- за кредитним договором № 22030000069234 від 11 липня 2018 року у розмірі 37 405 грн. 39 коп., у тому числі: тіло кредиту - 22 019 грн. 39 коп., заборгованості по відсоткам - 34 грн. 12 коп., заборгованість по комісії - 14 446 грн. 08 коп.; збитки за інфляції - 779,11 грн., 3 % річних - 129,69 грн.;

- за кредитним договором № 26204000456925 від 15 січня 2020 року у розмірі 9 395 грн. 85 коп., у тому числі: тіло кредиту - 4 769 грн. 35 коп., заборгованості по відсоткам - 34 грн. 12 коп., заборгованість по комісії - 0 грн., збитки від інфляції - 168,75 грн., 3 % річних - 27,44 грн.

Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів за кредитним договором № 22030000069234 від 11 липня 2018 року у розмірі 37 405 грн. 39 коп. та за кредитним договором № 26204000456925 від 15 січня 2020 року у розмірі 9 395 грн. 85 коп., позивач просить стягнути їх на свою користь, судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27 січня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження по справі з викликом сторін (а.с. 91).

В судове засідання представник позивача не з'явився, в прохальній частині позовної заяви зазначив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач відзив на позов подала, в судове засідання повторно не з'явилася, була повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, причина неявки суду не відома, а тому у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, за наявними у справі доказами.

Згідно з ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Висновки за результатами розгляду заявлених вимог.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як визначено статтями 512, 514, 516 Цивільного кодексу України, кредитору зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом установлено і не заперечується сторонами, що 11 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 22030000069234, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 32 997,16 грн. з нарахуванням процентів за користування кредитом зі строком кредитування до 11 липня 2023 року (а.с. 12).

Також, 15 січня 2020 року між Акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладений договір про встановлення кредитного ліміту № 26204000456925, за умовами якого відповідач отримав кредитний ліміт у розмірі 5 000,00 грн. з нарахуванням процентів за користування кредитом зі строком кредитування до 14 січня 2022 року (а.с. 13).

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладений договір факторингу № 15/12/2021, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитними договорами № 22030000069234 від 11 липня 2018 року та № 26204000456925 від 15 січня 2020 року (а.с. 23-26).

Позивач, згідно Витягу з реєстру боржників від 15.12.2021, просить стягнути з відповідача заборгованість:

- за кредитним договором № 22030000069234 від 11 липня 2018 року у розмірі 37 405 грн. 39 коп., у тому числі: тіло кредиту - 22 019 грн. 39 коп., заборгованості по відсоткам - 34 грн. 12 коп., заборгованість по комісії - 14 446 грн. 08 коп.; збитки за інфляції - 779,11 грн., 3 % річних - 129,69 грн. (а.с. 16);

- за кредитним договором № 26204000456925 від 15 січня 2020 року у розмірі 9 395 грн. 85 коп., у тому числі: тіло кредиту - 4 769 грн. 35 коп., заборгованості по відсоткам - 34 грн. 12 коп., заборгованість по комісії 0 грн., збитки від інфляції - 168,75 грн., 3 % річних - 27,44 грн. (а.с.17).

Зазначений розмір заборгованості підтверджується картками обліку заборгованості від 13.12.2024 року, розрахунком заборгованості, випискою по особовому рахунку (а.с. 18-19, а.с. 70, 86-87, а.с. 32-85).

До правовідносин, що виникли між сторонами, підлягають застосуванню такі норми права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 11 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування»).

Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Включення до тексту кредитного договору № 22030000069234 від 11.07.2018 року умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 14 446,08 грн. суд вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Стосовно 3% річних та інфляційних збитків суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5ЦК України, відтак приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань незалежно від підстав їх виникнення, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань. Аналогічну позицію з цього приводу викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Під індексом інфляції розуміється показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, отже норма ЦК України, яка регламентує сплату індексу інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання, поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання, яке визначене договором. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України"Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 101 %.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 у справі №6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц. Про особливості здійснення нарахувань в порядку ст.625 ЦК України також зазначено в постанові Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.

Правовий аналіз положень ст.ст.526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

Так, ТОВ «Цикл Фінанс» здійснено нарахування 3% річних та індексу інфляції, що полягає в компенсації боржником плати за користування утримуваними ними грошовими коштами, належними до сплати.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву не скористалася, хоча була повідомлена про розгляд справи, та можливість подати свої заперечення стосовно позову, тому доводи позивача відповідачем не спростовано.

Факт отримання кредитних коштів підтверджується дослідженими судом випискою за рахунками, у якій наявні відомості про зарахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. З цього ж доказу вбачається, що відповідач активно користувалася кредитними коштами, частково сплачувала заборгованість. Доказів належного виконання зобов'язань відповідач на час розгляду справи суду не надала, тому враховуючи викладене, позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Щодо відступлення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» права вимоги за кредитним договором, то суд зазначає наступне.

Статтею 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Розподіл судових витрат.

За змістом статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові ви трати,пов'язані з розглядом справи,покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Крім того, позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 7 570 грн., яку підтверджують договором про надання правничої допомоги № 16/05 від 16 травня 2023 року (а.с.20-22), рахунок-фактура з детальним описом робіт (а.с.15), актом № 670 від 13.12.2024 року про надання юридичної допомоги (а.с.зворот 15).

Відповідно до ч.2ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.2 ч.1ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката не співмірна із складністю справи, оскільки адвокат не з'являвся в судові засідання та подав заяву про розгляд справи без його участі, тому визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 7 570 грн. є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.

Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.

Керуючись статтями 3,12,76-81,89,141, 264-265,280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Аозов Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» заборгованість:

- за кредитним договором № 22030000069234 від 11 липня 2018 року у розмірі 37 405 гривень 39 копійок (тридцять сім тисяч чотириста п'ять гривен, 39 копійок), у тому числі: тіло кредиту - 22 019 грн. 39 коп., заборгованості по відсоткам - 34 грн. 12 коп., заборгованість по комісії - 14 446 грн. 08 коп.; збитки за інфляції - 779,11 грн., 3 % річних - 129,69 грн.;

- за кредитним договором № 26204000456925 від 15 січня 2020 року у розмірі 9 395 гривень 85 копійок (дев'ять тисяч триста дев'яносто п'ять гривень, 85 копійок), у тому числі: тіло кредиту - 4 769 грн. 35 коп., заборгованості по відсоткам - 34 грн. 12 коп., збитки від інфляції - 168,75 грн., 3 % річних - 27,44 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», 04112 місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ЄДРПОУ 43453613,

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Сорока О.В.

Попередній документ
130930785
Наступний документ
130930788
Інформація про рішення:
№ рішення: 130930787
№ справи: 183/13206/24
Дата рішення: 13.10.2025
Дата публікації: 15.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 26.12.2024
Предмет позову: Про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
09.04.2025 11:30 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
02.07.2025 12:45 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
13.10.2025 11:30 Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області