30 вересня 2025 рокусправа № 380/7737/25
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
секретар судового засідання Кононюк Д.В.,
за участю:
представника позивача Довгань В.І.
представника відповідача Кузьмич Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ-3000» до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ 3000» (далі - позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач), в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог):
- визнати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №18450/17000704 від 29.11.2024 яким до ТОВ «ПЛАСТ-3000» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 5 статті 13 Закону України від 21.06.2018р. №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2770285,63 грн. (два мільйона сімсот сімдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 63 копійок) протиправним та скасувати в частині нарахування пені в розмірі 1.880.716,63грн., (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч сімсот шістнадцять гривень 63 копійок).
Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що рішення Головного управління у Рівненській області №18450/17000704 від 29.11. 2024 про застосування до платника податків штрафних санкцій у розмірі 2770285,63 грн. є частково протиправним, оскільки, на думку Позивача, контролюючим органом неправильно встановлені обставини справи, відсутній частково склад податкового правопорушення в діях платника, санкції обраховані невірно у зв'язку з чим є частково безпідставними. Зокрема, Позивач в адміністративному позові зазначає, що оскаржуване рішення ґрунтується на помилковому висновку Відповідача про розмір валютної виручки яка не надійшла Позивачу за зовнішньоекономічним контрактом, зокрема, Позивач зазначає, що не отримав валютну виручку згідно Контракту лише в розмірі 14594,00 Євро, а висновок податкової перевірки про ненадходження валютної виручки в розмірі 82800,00 Євро є безпідставним.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 року позовну заяву залишено без руху.
05.05.2025 року на адресу суду надійшло клопотання на виконання вимог ухвали.
Ухвалою від 09.05.2025 продовжено строк на усунення недоліків.
13.05.2025 на адресу суду надійшло клопотання на виконання умов ухвали.
Ухвалою від 16.05.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі.
Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 17.06.2025.
Ухвалою суду від 08.07.2025 закрито підготовче провадження в справі, розгляд справи призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях, представник відповідача заперечив проти позову, посилаючись на обставини, які викладені у відзиві на позовну заяву та в додаткових поясненнях.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частиною першою статті 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п'ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з частиною дев'ятою статті 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом частини десятої статті 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п'ятої, восьмої статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Отже, за експортними операціями податковий орган стягує з резидентів (продавців) пеню, якщо оплата поставки від нерезидента не відбулася в обумовлені договором строки, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення митного оформлення продукції. Розмір такої пені становить 0,3 відсотка вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення.
При цьому, якщо розрахунки за договором провадяться в іноземній валюті, то з метою обчислення розміру пені вартість неоплаченого товару в іноземній валюті перераховують у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.
ТОВ «ПЛАСТ-3000» зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності: 22.1 виробництво плит, листів, труб і профілів з пластмас, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до матеріалів справи, 22.10.2020р. між ТОВ «ПЛАСТ-3000» та фірмою - нерезидентом «Eurocycle GmbH Eschborn» Федеративна Республіка Німеччина укладено Контракт №2 на загальну суму 200000,00 Євро.
Номенклатура та кількість товару визначалися Специфікаціями, які погоджувалися окремо для кожної партії, а строк оплати кожної партії не повинен перевищувати 14 днів з дня відправки товару.
Головне управління ДПС у Рівненській області з 15.10.2024 по 21.10.2024 провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПЛАСТ-3000» з питань дотримання валютного законодавства при здійсненні розрахунків по зовнішньоекономічному експортному контакту №2 від 22.10.2020р., укладеному з фірмою - нерезидентом «Eurocycle GmbH Eschborn» Федеративна Республіка Німеччина за період з 22.10.2020р. по 30.09.2024р.
По закінченню зазначеної перевірки Головним управлінням ДПС у Рівненській області складено Акт перевірки від 28.10.2024р. №16755/Ж5/17-00-07-04-15/31729738.
Згідно висновків перевірки, встановлено, що ТОВ «ПЛАСТ 3000» порушено частини 1 та 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018р. №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (із змінами і доповненнями), пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019р. №5 (із змінами і доповненнями) та пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), а саме: ненадходження валютної виручки в законодавчо встановлені строки у сумі 82800,00Євро при виконанні зовнішньоекономічного експортного контакту №2 від 22.10.2020р., укладеного з фірмою - нерезидентом «Eurocycle GmbH Eschborn» Федеративна Республіка Німеччина за період з 22.10.2020р. по 30.09.2024р.
На підставі Акту перевірки 29.11.2024р. Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено Податкове повідомлення-рішення №18450/17000704, яким до ТОВ «ПЛАСТ-3000» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 5 статті 13 Закону України від 21.06.2018р. №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2.770.285,63 грн. (два мільйона сімсот сімдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 63 копійок).
Не погоджуючись з ППР №18450/17000704, Позивач подав скаргу до Державної податкової служби України, яка рішеннями від 21.02.2025р. відмовила в поновленні строку оскарження та залишила скаргу Позивача без розгляду.
Позивач вважає, що Контролюючий орган неправильно встановив обставини справи та наявність порушення валютного законодавства, у зв'язку з чим штрафні (фінансові) санкції накладено частково безпідставно, тому звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до матеріалів справи, за умовами зазначеного Контракту ТОВ «ПЛАСТ-3000» (постачальник) експортувало нерезиденту «Eurocycle GmbH Eschborn» Федеративна Республіка Німеччина товар за 3-ма митними деклараціями на загальну суму 82800 Євро в тому числі за:
-МД-2 UA209140/2020/112049 від 25.11.2020р. фактурною вартістю 23328,00 Євро;
-МД-2 UA209140/2021/044881 від 07.05.2021р. фактурною вартістю 24948,00 Євро;
-МД-2 UA209140/2021/120795 від 23.11.2021р. фактурною вартістю 34524,00 Євро.
За товар експортований за двома МД-2:
-МД-2 UA209140/2020/112049 від 25.11.2020р. фактурною вартістю 23328,00 Євро та
-МД-2 UA209140/2021/044881 від 07.05.2021р. фактурною вартістю 24948,00 Євро; ТОВ «ПЛАСТ-3000» отримало 100% валютної виручки на рахунок в АТ «Кредобанк».
Виручка поступила ТОВ «ПЛАСТ-3000» у визначені п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019р. №5 граничні строки розрахунків (365к.д.), а саме за експортований товар по МД2:
- UA209140/2020/112049 від 25.11.2020р. (фактурною вартістю 23328,00 Євро) - валютна виручка поступила 11.12.2020р., що підтверджується випискою по особовим рахункам сформованою АТ «КРЕДОБАНК», інвойс №1 від 25.11.2020р.
«Eurocycle GmbH Eschborn» здійснено переплату по інвойс №1 від 25.11.2020р. в розмірі 4965 Євро, яка врахована Позивачем як аванс в наступні поставки.
- UA209140/2021/044881 від 07.05.2021р. (фактурною вартістю 24948,00 Євро) - валютна виручка поступила 19.05.2021р. в розмірі 24913Євро, що підтверджується випискою по особовим рахункам, сформованою АТ «КРЕДОБАНК» та інвойс №2 від 07.05.2021р. З авансу отриманого 25.11.2020р. зараховано 35,00 Євро в рахунок оплати за інвойс №2 від 07.05.2021р.
За товар експортований за 3-ю МД2 UA209140/2021/120795 від 23.11.2021р. фактурною вартістю 34524,00 Євро валютна виручка отримана ТОВ «ПЛАСТ-3000» частково, а саме: 4930 Євро зараховано з авансу 11.12.2020р. (оплата по інвойс від 25.11.2020р.) та інші платежі надійшли з порушенням граничного строку платежів - 14.03.2024р. ТОВ «ПЛАСТ-3000» отримано 14 980 Євро валютної виручки, що підтверджується випискою по особовому рахунку АТ «КРЕДОБАНК».
З урахуванням банківських виписок, виручка, яка не надійшла Позивачу за Контрактом, зокрема за 3-ю МД-2 становить 14594,00 Євро.
В такому ж розмірі 14594,00 Євро, встановлено ненадходження валютної виручки Позивачу за МД-2 UA209140/2021/120795 від 23.11.2021р. за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Пласт-3000» проведеної Головним управлінням ДПС у Львівській області в період з 21.05.2025р. по 27.05.2025р., які оформлені Актом документальної позапланової перевірки від 03.06.2025р. №24706/13-01-07-10/31729738.
Зазначений Акт перевірки від 03.06.2025р. №24706/13-01-07-10/31729738 спростовує висновки перевірки Головного управління ДПС у Рівненській області оформлені Актом перевірки від 28.10.2024р. №16755/Ж5/17-00-07-04-15/31729738, про те, що за 3-ю МД-2 Позивачу не надійшла валютна виручка в розмірі 34524,00 Євро оскільки Акт Головного управління ДПС у Львівській області підтверджує, що в період з 23.11.2021р. по 14.03.2024р. валютна виручка надійшла Позивачу в розмірі 4930,00 Євро без порушення граничних строків; виручка в розмірі 15000,00 Євро надійшла з порушенням строків; та не надійшла виручка в розмірі 14614,00 Євро (стор. 4 Акта перевірки від 03.06.2025р.).
Таким чином, відповідно до банківських виписок та Акта перевірки від 03.06.2025р. №24706/13-01-07-10/31729738 експортований Позивачем товар за двома МД2 загальною вартістю 48276,00 Євро оплачений повністю (UA209140/2020/112049 від 25.11.2020р. фактурною вартістю 23328,00 Євро + UA209140/2021/044881 від 07.05.2021р. фактурною вартістю 24948,00 Євро); товар експортований за 3-ю з черги МД2 UA209140/2021/120795 від 23.11.2021р. фактурною вартістю 34524,00 Євро - оплачено частково: 4930 Євро надійшло в якості авансу 25.11.2020р.; та 14980Євро 14.03.2024р.
Розмір валютної виручки, яка не надійшла ТОВ «ПЛАСТ-3000» становить 14614,00 Євро (34524 - (4930+14980)).
Тобто, наведеними банківськими виписками, контрактом, інвойсами, МД2 та Актом перевірки ГУ ДПС у Львівській області від 03.06.2025р. №24706/13-01-07-10/31729738 підтверджується, що Позивачем:
- не допущено порушення граничних строків отримання валютної виручки в розмірі 48276,00 Євро, в тому числі за МД2 UA209140/2020/112049 від 25.11.2020р. фактурною вартістю 23328,00 Євро та МД2 UA209140/2021/044881 від 07.05.2021р. фактурною вартістю 24948,00 Євро;
- допущено порушення дотримання граничних строків повернення валютної виручки за МД2 UA209140/2021/120795 від 23.11.2021р. фактурною вартістю 34524,00 Євро, в тому числі валютна виручка надійшла в розмірі 14980Євро із протермінуванням - 14.03.2024р., а в розмірі 14614,00 Євро - виручка не надійшла.
Граничний строк щодо надходження виручки в розмірі 34524,00 Євро за експортною операцією за МД2 UA209140/2021/120795 від 23.11.2021р. становив 22.11.2022р., відтак, кількість днів прострочення за період з 23.11.2022р. по дату часткового розрахунку 14.03.2024р. - 478 к.д.
З урахуванням наведеного, пеня підлягала нарахуванню Позивачу щодо валютної виручки в розмірі 29594,00 Євро, яка не надійшла в граничні строки - тобто з 23.11.2022 по 14.03.2024р. та в частині 14954,00 Євро в період з 14.03.2024р. по 30.09.2024р.
Зі змісту Акта перевірки від 28.10.2024р. №16755/Ж5/17-00-07-04-15/31729738 вбачається, що Головне управління ДПС у Рівненські області не досліджувало банківських документів щодо надходження валютної виручки на рахунок Позивача від фірми - нерезидента «Eurocycle GmbH Eschborn» Федеративна Республіка Німеччина.
Підпунктом 18 пункту 6 Положення «Про Державну податкову службу України», органам ДПС для виконання покладених завдань надано право:
« 18) отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених Податковим кодексом України, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, інформацію щодо дотримання встановлених Національним банком граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів у порядку, передбаченому Законом України “Про банки та банківську діяльність», а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;».
Аналіз наведених положень свідчить про те, що податковий орган в ході проведення перевірки повинен був отримати інформацію про господарську діяльність Позивача, зокрема на запит адресований банку та Позивачу.
Тобто для належної перевірки факту дотримання Позивачем валютного законодавства, Відповідач повинен був здобути інформацію щодо надходження валютної виручки у банку, в якому відкрито валютні рахунки Позивача.
Відповідачем не надано суду доказів звернення із запитами до банківської установи щодо отримання інформації щодо дотримання встановлених Національним банком граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів як передбачено підп. 18 пункту 6 Положення «Про Державну податкову службу України» та доказів, які підтверджують висновки перевірки в частині валютної виручки, що не надійшла на рахунок Позивача.
У спірному випадку Головне управління ДПС у Рівненські області помилково встановило, що Позивачу не надійшла валютна виручка у сумі 82800,00 Євро, так як згідно матеріалів розмір валютної виручки яка не надійшла в межах граничного строку становить 29594,00 Євро (тобто з 23.11.2022 по 14.03.2024р.) та яка не надійшла на час перевірки - 14954,00 Євро (тобто в період з 14.03.2024р. по 30.09.2024р.).
При цьому, гривневий еквівалент суми неоплаченого товару контролюючий орган обрахував, виходячи з суми операції в іноземній валюті 82800,00 Євро за курсом Національного банку України до гривні станом на дату першого дня прострочення граничного строку надходження валютної виручки.
Як вже було зазначено вище, при перерахунку суми неоплаченого товару в іноземній валюті у національну валюту береться курс Національного банку України, встановлений на день виникнення заборгованості.
Ключовим питанням у цій справі є те, яку саме подію слід уважати днем виникнення заборгованості у розумінні положень Закону № 2473-VIII, оскільки цей Закон не визначає та не надає чіткого визначення поняття «день виникнення заборгованості» у відносинах стосовно експорту товару.
Положення пункту 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, визначають, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків:
- за операціями з експорту товарів: з дати оформлення митної декларації на продукцію, що експортується;
- за операціями з імпорту товарів: з дати здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта).
Підпунктом 4 пункту 3 Інструкції встановлено, що днем виникнення порушення є перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
Податковий орган, визначаючи курс валюти для обрахунку пені, використовує перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків, тим самим ототожнюючи поняття «день виникнення порушення» і «день виникнення заборгованості».
Суд не погоджується з таким підходом контролюючого органу при визначенні дня виникнення заборгованості, оскільки відповідач фактично за основу бере перший день прострочення граничного строку, тобто день виникнення порушення.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 20.12.2024 у справі № 160/6138/24, день виникнення заборгованості в експортних правовідносинах це день митного оформлення товару резидентом, а не перший день після спливу граничних строків платежу. Лише після спливу встановлених строків заборгованість переходить у стан простроченої, що й зумовлює нарахування пені.
Зокрема, в зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, що день виникнення порушення не є тотожним за змістом словосполученню «день виникнення заборгованості», прив'язка до якої встановлена у частині п'ятій статті 13 Закону № 2473-VIII і з урахуванням якої здійснюється обрахунок пені.
Якщо розглядати правовідносини з експорту товару, то положення частини другої статті 13 Закону № 2473-VIII пояснюють, що строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.
Зміст цієї норми свідчить про те, що з точки зору відносин у сфері зовнішньоекономічної діяльності з експорту товару, заборгованість нерезидента (покупця) перед резидентом (продавцем) виникає саме у день митного оформлення продукції, що експортується, і існує до її фактичного погашення нерезидентом. Закон № 2473-VIII не містить вказівки на будь-який інший день, зокрема про перший день після закінчення граничного строку.
Також положення частини п'ятої статті 13 Закону № 2473-VIII не містить вказівки, що у понятті «день виникнення заборгованості» така заборгованість має бути простроченою. Відтак, використання для визначення дня виникнення заборгованості моменту, коли вона набуває статусу простроченої через порушення встановлених строків розрахунків, є помилковим.
Таким чином, день виникнення заборгованості в експортних правовідносинах не може бути ототожнений з днем виникнення порушення. Днем виникнення заборгованості в цих правовідносинах є день митного оформлення товару, а не перший день після спливу граничних строків розрахунків. Лише коли договірні або встановлені Національним банком України строки поставки спливають, заборгованість переходить у стан простроченої, що й зумовлює нарахування пені. Відповідно, застосування у спірному випадку контролюючим органом курсу валюти, встановленого Національним банком України станом на перший день після закінчення граничного строку розрахунків, а не на день митного оформлення товару, є помилковим.
Отже, застосування контролюючим органом курсу валюти станом на перший день після закінчення строку розрахунків, є помилковим, а нараховані штрафні санкції частково незаконними.
Беручи до уваги зазначену правову позицію, пеня за порушення Позивачем строків надходження валютної виручки підлягає розрахунку виходячи з курсу Євро на дату митного оформлення МД-2 UA209140/2021/120795 від 23.11.2021р. в розмірі 30,0591 грн. за якою мало місце порушення граничних строків.
Таким чином на дату виникнення заборгованості (23.11.2021р.) розмір заборгованості нерезидента 29594,00 Євро перед Позивачем становив суму в гривнях (за курсом на дату виникнення заборгованості) 889569,00 грн. (29594,00Євро х 30,0591 грн/Євро).
Відтак, розмір пені за прострочення 889569,00 грн. за період з 23.11.2022р. по 14.03.2024р. становить суму:
1 275 641,95 грн. (889569,00 грн. х0.3%х478к.д./100%).
Враховуючи, що розмір пені відповідно до ч.5 ст. 13 Закону №2473-VІІІ не може перевищувати розміру неодержаної валютної виручки, розмір пені обмежується сумою неодержаної виручки та становить 889569,00 грн.
так як розмір пені перевищує розмір неповерненої виручки Позивачу, на залишок неповерненої валютної - 14954,00 Євро в період з 14.03.2024р. по 30.09.2024р. пеня нарахуванню не підлягає, оскільки нарахування пені на залишок боргу, призведе до перевищення пені над сумою неодержаної виручки, що суперечитиме ч.5 ст. 13 Закону №2473-VІІІ.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №18450/17000704 від 29.11.2024 є правомірним в частині нарахування пені в розмірі 889.569,00 грн. та є неправомірним в частині нарахування пені в розмірі 1.880.716,63 грн. (2.770.285,63грн.-889.569,00 грн.).
Відповідно до ч. 2 КАС України обов'язок доведення правомірності рішення покладається на відповідача, який не надав доказів порушення Позивачем вимог валютного законодавства з приводу яких вигнесено оскаржуване Податкове повідомлення рішення.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Також суд бере до уваги правову позицію висловлену Верховним Судом щодо питання скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано (неправомірно) застосованого (визначеного) податкового зобов'язання чи штрафу. Зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2021 у справі N 806/788/17, від 05.10.2023 у справі N 520/14773/21, від 16.11.2023 у справі N 160/24147/21, від 19.04.2024 у справі N 580/5283/23 висловлено позицію що у суду відсутні перешкоди для скасування податкового повідомлення-рішення лише в частині суми необґрунтовано застосованого штрафу чи скасування вимоги в частині, у випадку встановлення факту відсутності у платника податків боргу з певного податку на відповідну суму.
У спірних правовідносинах суд вважає можливим скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині, з огляду на те, що таке ґрунтується на висновках перевірки, результати якої не знайшли підтвердження та частково спростовані банківськими виписками та Актом перевірки Головного управління ДПС у Львівській області від 03.06.2025р., а також з огляду на те, що податковим органом не було застосовано для розрахунку пені курсу валюти на дату виникнення заборгованості, а помилково застосовано курс на дату прострочення заборгованості.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 22568,59 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС у Рівненській області.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАСТ-3000» до Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області про скасування рішення задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №18450/17000704 від 29 листопада 2024 року яким до ТОВ «ПЛАСТ-3000» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та частини 5 статті 13 Закону України від 21.06.2018р. №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» застосовано пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 2770285,63 грн. (два мільйона сімсот сімдесят тисяч двісті вісімдесят п'ять гривень 63 копійок) протиправним та скасувати в частині нарахування пені в розмірі 1.880.716,63грн., (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч сімсот шістнадцять гривень 63 копійок).
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (ЄДРПОУ 44070166) на користь ТзОВ «ПЛАСТ-3000» (ЄДРПОУ 31729738) 22 568 (двадцять дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 59 коп. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст складено та підписано 13.10.2025.
СуддяГрень Наталія Михайлівна