м. Львів
10 жовтня 2025 рокусправа № 380/15785/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області п/с 91/08521 від 31.01.2025 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію її померлого батька ОСОБА_2 у загальному розмірі 146585,69 гривень, нарахованої на виконання Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 року у справі № 380/1720/23 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 року у справі № 380/17946/23.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проживала з батьком, якому було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». На виконання судового рішення пенсійним органом проведено перерахунок пенсії батьку позивача, внаслідок чого утворилась заборгованість по виплаті пенсії. Після смерті батька позивач звернувся до відповідача про виплату недоотриманої пенсії померлого батька. Проте відповідач відмовив у виплаті вказаної заборгованості, у зв'язку з чим звернувся до суду за захистом порушеного права та просить позов задовольнити.
Ухвалою судді від 04.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
20.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що позивач фактично просить суд змінити спосіб виконання вказаних судових рішень шляхом зміни судового рішення зобов'язального характеру на зобов'язання - виплатити недоодержану пенсію батька після його смерті.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.
Отже, вважає, що позивачем обрано спосіб захисту шляхом подання нового позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду.
З огляду на викладене, просить в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
25.08.2025 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково обґрунтовує підставність позовних вимог.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 .
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 380/1720/23, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та відповідно до розрахунку на доплату за пенсійною справою № 91 08521 сума доплати до пенсії за рішенням суду становить 134 311,12 грн.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 380/17946/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 та відповідно до розрахунку на доплату за пенсійною справою № 91 08521 сума доплати до пенсії за рішенням суду становить 12 274,57 грн.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 16.10.2024.
Відповідно до Довідки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФОРТЕЦЯ - 44» від 16.01.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав разом з донькою ОСОБА_1 до дня його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_3 ), за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач 16.01.2025 звернувся до відповідача із запитом, у якому просив нарахувати і виплатити йому недоотриману пенсію померлого батька.
За результатами розгляду заяви відповідачем прийнято рішення п/с 91/08521 від 31.01.2025 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії.
Рішення вмотивоване тим, що у поданих ОСОБА_1 до відділу обслуговування військовослужбовців та деяких інших категорій громадян (сервісний центр) документах зазначено, що вона зареестрована за адресою: АДРЕСА_2 , а померлий ОСОБА_2 за матеріалами пенсійної справи був заресстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищезазначене, підстави для виплати недоодержаної пенсії ОСОБА_1 за померлого ОСОБА_2 відсутні.
Вважаючи рішення пенсійного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Змістом спірних правовідносин, які склалися між сторонами, є право членів сім'ї на одержання сум пенсій, що підлягали виплаті пенсіонеру з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону № 1058-IV сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Частиною 2 ст. 52 Закону № 1058-IV установлено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
Статтею 61 Закону №2262-ХІІ передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну (частина 2).
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (частина 3).
Відповідно до п. 4. Розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1) (далі - Порядок № 3-1) Заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку)), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку)), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Відповідно до п. 9. Розділу ІІ Порядку № 3-1 до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Згідно зі ст.ст. 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказаний підхід суду щодо застосування ст. 61 Закону № 2262-ХІІ підтверджено Верховним Судом у постанові від 16.05.2023 у справі № 420/288/21.
Судом встановлено, що на момент смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) разом з померлим ОСОБА_2 , проживала його дочка ОСОБА_1 , що підтверджується Довідкою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФОРТЕЦЯ - 44» від 16.01.2025. Позивач звернувся із заявою про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера 16.01.2025, тобто в межах шестимісячного строку визначеного ч. 3 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
Отже, позивачем дотримані усі умови, передбачені ст. 61 Закону №2262-ХІІ для виплати членові сім'ї недоотриманої пенсійної виплати.
Відповідачем не надано доказів того, що будь-які інші особи, з числа визначених ч. 1 ст. 61 Закону №2262-ХІІ, які мають відповідне право, звертались із заявою про виплату недоодержаних сум пенсії. Також відповідачем не надано заперечень щодо суми пенсії, що підлягали виплаті на виконання рішення суду і залишились недоодержаними у зв'язку з смертю пенсіонера.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у виплаті недоодержаних сум пенсії померлого батька, оскільки позивач є особою, яка має право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті її батькові як пенсіонеру з числа військовослужбовців, і залишилась недоодержаною у зв'язку з його смертю, та звернулася до відповідача з відповідною заявою до спливу присікального шестимісячного строку, встановленого Законом №2262-ХІІ, а тому були відсутні підстави для відмови у виплаті йому таких сум.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області п/с 91/08521 від 31.01.2025 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати, задовольнивши першу позовну вимогу.
Друга позовна вимога є похідною та підлягає до задоволення шляхом зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 380/1720/23 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 380/17946/23, і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, в сумі 146 585 (сто сорок шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 69 копійок.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог. Тому, позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути сплачений судовий збір в сумі 1172,69 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області п/с 91/08521 від 31.01.2025 про відмову у виплаті недоотриманої пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити виплату ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 380/1720/23 та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2023 у справі № 380/17946/23, і залишились недоодержаними у зв'язку з його смертю, в сумі 146 585 (сто сорок шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) гривень 69 копійок.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 1172 (одна тисяча сто сімдесят дві) гривні 69 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10; код ЄДРПОУ 13814885).
Повне рішення суду складено 10.10.2024.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна