про закриття провадження у справі
10 жовтня 2025 рокусправа № 380/17961/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішень -
ОСОБА_1 (далі - позивач), з урахуванням заяви про заміну належного відповідача, а також заяв про зміну предмета позову, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач-1), Управління патрульної поліції у Львівській області (далі - відповідач-2), в якому просить:
- визнати рішення інспектора 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Марциняк Михайла Олександровича, виявлені в наданні повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції щодо прибуття ОСОБА_1 06.09.2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19, каб. 29) для складання протоколу про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху, вчинене ОСОБА_1 20.01.2025 року о 19 год. 20 хв., за адресою вул. Київська, 7 с. Малехів, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП - протиправними.
- скасувати повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції щодо прибуття ОСОБА_1 15.10.2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19, каб. 29) для складання адмінматеріалів.
В обґрунтування позову позивач вказав, що підставою для звернення до адміністративного суду став той факт, що він вважає протиправним та просить скасувати рішення суб'єкта владних повноважень щодо запрошення ОСОБА_1 до підрозділу патрульної поліції, відповідно до якого позивачу запропоновано прибути 06.09.2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19, каб. 29) для складання адмінматеріалів. Повідомив, що 07.10.2025 року на його офіційну електронну пошту надійшло повідомлення про результати розгляду клопотання позивача від 26.09.2025 року та засобами поштового зв'язку надійшло повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції щодо прибуття ОСОБА_1 15.10.2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19, каб. 29) для складання адмінматеріалів. Позивач стверджує, що оформлення патрульним поліцейським матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху здійснюється ним на виконання покладених на нього функцій та завдань, а дії зі складання протоколу про адміністративне правопорушення не породжують правових наслідків для особи, щодо якої складено такий протокол, крім тих, що пов'язані з розглядом такого протоколу судом. Протокол про адміністративне правопорушення, який є офіційним процесуальним документом, складається уповноваженою особою у встановленій формі і повинен містити відомості, потрібні для розгляду справи по суті, зокрема зазначення характеру адміністративного правопорушення та нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. Вказав, що протиправність дій чи бездіяльності посадової особи або органу є одним з обов'язкових елементів, встановлення якого створює сукупність підстав для виникнення обов'язку з відшкодування шкоди, завданої рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, оскільки за змістом статей 1173, 1174 ЦК України підлягає відшкодуванню шкода, завдана не будь-якими, а саме незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади чи його посадової особи. Під протиправністю потрібно розуміти безпосередню суперечність (невідповідність) рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта. Зважаючи на все вищенаведене, вважає, що дії інспектора, виявлені в наданні позивачу повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції відповідно до якого позивачу запропоновано прибути за місцезнаходженням управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфейького, 19, каб. 29) для складання адмінматеріалів є протиправними.
Від відповідача на адресу суду (вх. № 76969 від 25.09.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування такого вказав, що пунктом 1 розділу XV Наказу МВС № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено бланки протоколів про адміністративні правопорушення, постанов у справах про адміністративне правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами виготовляються відповідно до технічного опису бланка тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами (додаток 14), технічного опису бланка постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 15), технічного опису бланка протоколу про адміністративне правопорушення (додаток 16). Крім цього додаток 4 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі містить зразок бланку повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції. Зазначив, що повідомлення про запрошення до підрозділу поліції за своєю правовою природою: не містить обов'язкового припису, не встановлює жодних нових прав чи обов'язків для адресата, не тягне правових наслідків у вигляді відповідальності за невиконання. Це лише інформаційне звернення органу поліції, яке за своєю суттю має рекомендаційний, організаційний чи роз'яснювальний характер. При цьому в прохальній частині позивач просить визнати рішення інспектора патрульної поліції в надані повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для складання адміністративних матеріалів протиправними. Зазначив, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. У даному випадку повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції не породжує юридичних наслідків, не встановлює обов'язку прибувати до поліції, не передбачає санкцій за невиконання. Отже, воно не відповідає визначенню індивідуального акта. Інформаційні листи, запрошення, повідомлення, роз'яснення не є рішеннями (актами) у розумінні КАС України. Таке повідомлення має лише інформаційний характер і не створює для особи юридичних наслідків. Воно не встановлює вину, не накладає стягнення і не позбавляє прав. На відміну від постанови про адміністративне правопорушення, яка є актом індивідуальної дії і підлягає оскарженню, його мета - повідомити про необхідність з'явитися для з'ясування обставин. Отже, враховуючи те, що поліцейський діяв на виконання своїх прямих повноважень, визначених законом, жодних правових наслідків для позивача немає, відповідно вимога позивача визнати рішення інспектора протиправним (у формі повідомлення про запрошення) є юридично необґрунтованою, як і вимога скасувати повідомлення про запрошення до патрульної поліції. Просив у задоволенні позову відмовити.
Позивач надіслав на адресу суду відповідь на відзив (вх. № 77765 від 29.09.2025) у якій вказав, що представником відповідача не наведено жодного арґумента в заперечення правової позиції позивача стосовно того, що в ході доопрацювання отриманих адміністративних матеріалів працівником поліції повторно допускається порушення вимог закону щодо порядку оформлення протоколу про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи той факт, що, на думку представника відповідача, Марків Р.Б. вчинив адміністративне правопорушення 20.01.2025 року, особу позивача будо встановлено 20.08.2025 року, протокол про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху заплановано скласти 09.06.2025 року, в той час як ч. 2 ст. 254 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Просив позов задовольнити повністю.
Ухвалою від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою від 23.09.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог (вх. № 75444 від 22.09.2025).
Ухвалою суду від 23.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішень.
Ухвалою від 10.10.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог (вх. № 80545 від 08.10.2025).
Ухвалою суду від 10.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішень.
З огляду на предмет позову, а також на доводи сторін, суд дійшов висновку про необхідність розгляду питання про закриття провадження у справі.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив розглянути питання щодо закриття провадження у порядку письмового провадження.
При вирішенні питання про закриття провадження суд керується таким.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Згідно із частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Аналіз зазначених положень дозволяє дійти висновку, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 31.01.2023 у справі № 640/13808/21.
Таким чином, публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.
Із матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує рішення інспектора 2 взводу 3 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області старшого лейтенанта поліції Марциняк Михайла Олександровича, виявлені в наданні повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції щодо прибуття ОСОБА_1 06.09.2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19, каб. 29) для складання протоколу про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення дорожнього руху, вчинене ОСОБА_1 20.01.2025 року о 19 год. 20 хв., за адресою вул. Київська, 7 с. Малехів, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також просить скасувати повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції щодо прибуття ОСОБА_1 15.10.2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19, каб. 29) для складання адмінматеріалів.
Процедура оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі регулюється Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах.
Постанова виноситься в разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтею 127-3 КУпАП поліцейськими підрозділу Департаменту патрульної поліції, Департаменту внутрішньої безпеки, а за частинами першою і другою статті 127-4 КУпАП поліцейськими підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки.
В силу приписів п. 1 Розділу ІІ Інструкції № 1395 протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються:
1) письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності;
2) акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання;
3) акт огляду на стан сп'яніння в разі проведення огляду на стан сп'яніння;
4) інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
За наявності технічної можливості протокол про адміністративне правопорушення складається в електронній формі з автоматичним присвоєнням йому відповідної серії та номера, який роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Як слідує з п. 6 Розділу ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Розгляд справ про адміністративне правопорушення у закритому режимі проводиться із додержанням усіх правил провадження. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у закритому режимі можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у провадженні в цій справі.
Згідно з п. 8 Розділу ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП).
Якщо при складанні протоколу (якщо складення протоколу передбачається КУпАП) особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не була належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи, їй за місцем проживання (перебування), роботи надсилається повідомлення про запрошення до підрозділу поліції (додаток 4) на розгляд справи.
Таким чином, саме по собі повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції щодо прибуття ОСОБА_1 06.09.2025 року о 10 год. 00 хв. за місцезнаходженням Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (м. Львів, вул. Перфецького, 19, каб. 29) для складання протоколу про адміністративне правопорушення не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України.
Отже, зазначене вище свідчить про відсутність порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, що є обов'язковою умовою надання правового захисту судом.
Верховний Суд у постанові від 08.09.2022 у справі № 300/1263/22 зазначив, що повістка є лише засобом оповіщення військовозобов'язаної особи для її прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування, форма якої визначена Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921. При цьому обов'язок військовозобов'язаної особи з'явитись за викликом до відповідного територіального центру комплектування встановлений не оскаржуваною позивачем повісткою, а Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Суд звертає увагу, що у справі № 300/1263/22, фактично предметом спору є також незгода позивача із діями суб'єкта владних повноважень (начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки) щодо вручення повістки та необхідності прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Суд зазначає, що по своїй суті повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції є по своїй суті повісткою.
Таким чином, висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.09.2022 у справі №300/1263/22 є релевантними до спірних правовідносин у даній справі та з огляду на приписи ч.5 ст.242 КАС України, є обов'язковими для врахування судом.
Суд звертає увагу на те, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України, є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06, пункт 33).
У постанові від 10 червня 2021 року у справі № 380/1854/20 Верховний Суд зазначив, що вжите в законі формулювання «не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» треба розуміти і трактувати так, що не підлягають розгляду не тільки справи, спори в яких виникають поза сферою адміністративних публічно-правових відносин, але й ті, які можна розглядати за правилами адміністративного судочинства, однак щодо них на рівні імперативного законодавчого положення встановлено вимогу, яка обмежує таке звернення і відтермінує судовий захист порушеного права до події, з настанням якої виникають відповідні підстави для цього.
Крім того, Верховний Суд в таких спорах вказував, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.
Подібну за змістом правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року № 9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18 та від 16.10.2019 у справі № 1340/4052/18.
Ураховуючи наведені висновки Верховного Суду, обставини, щодо яких виникли спірні правовідносини, суд роз'яснює позивачу, що цей спір не віднесений до юрисдикції жодного суду, оскільки не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.
Таким чином, оскаржуваний наказ не порушує прав, свобод або інтересів позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства та взагалі не підлягає судовому розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
1. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішень закрити.
2. Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу про закриття провадження у справі суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач-1: Департамент патрульної поліції Національної поліції України (03048 м. Київ вул. Федора Ернста 3; код ЄДРПОУ 40108646).
Відповідач-2: Управління патрульної поліції у Львівській області (79044 м. Львів вул. Перфецького 19; код ЄДРПОУ 40108646).
Суддя Р.П. Качур