Україна
Донецький окружний адміністративний суд
10 жовтня 2025 року Справа№200/4453/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
визнати протиправним дії, які полягають в неправильному проведені індексації пенсії;
зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку - 1,115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 13 559,41 ( за 2021, 2022 та 2023 роки) та перерахувати пенсію позивачу, з урахуванням вказаних показників, починаючи з 01.03.2025 та зарахувати до страхового стажу позивача для визначення розміру пенсії періоди роботи з 01.09.1987 по 27.06.1989, з 04.07.1989 по 14.09.1990.
В обґрунтування вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, є отримувачем пенсії за віком з 2024 року, розмір пенсії під час призначення обчислений із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2021-2023 році - 13 559,41 грн. За змістом позову під час проведення відповідачем індексації пенсії з 01.03.2025 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» відповідачем був застосований коефіцієнт 1,023, а не 1,115.
Крім цього, у наданому до суду позові позивач зауважила на протиправності неврахування до страхового стажу періоду її навчання та періоду роботи з 04.07.1989 по 14.09.1990 та просила зобов'язати відповідача врахувати зазначені періоди до її страхового стажу.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди із позовом визначив у наданому до суду відзиві. Відповідач зауважив, що з 01.03.2025 позивачу проведено автоматичний перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209). Відповідно до п.6 ч.2 постанови №209 під час перерахунку пенсії позивача, призначеної із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році застосовано коефіцієнт 1,023.
Щодо неврахування певних періодів її зайнятості до стажу відповідач зазначив, що пенсію позивачу призначено на підставі рішення суду. Період з 01.09.1987 по 27.06.1989 та з 04.07.1989 по 14.09.1990 не враховано до страхового стажу оскільки період її навчання в трудовій книжці та в дипломі відрізняються, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.
В наданому відзиві відповідач також зауважив на тому, що позивач не зверталася до управління із заявою про перерахунок пенсії, рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії Головним управлінням не приймалося.
Ухвалою від 23.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Позивач, ОСОБА_1 , є отримувачем пенсії за віком, з 2024 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, що є відповідачем у справі.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі 200/9001/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 02.10.2024 року №057350008709 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 з 24.09.2024 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п."б" ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. №213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі 200/9001/24 набрало законної сили 04.03.2025.
Згідно з рішенням про перерахунок пенсії від 30.05.2025 позивачу з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсії за віком та встановлено доплату по індексації в сумі 22,84 грн. Відповідно до зазначеного рішення середньомісячний заробіток, з якого обчислено пенсію становить 13 456,35 грн, основний розмір пенсії - 3431,42 грн (13456,35 * 0,2550) (коефіцієнт стажу). Згідно з розрахунком заробітку для обчислення пенсії середньомісячний заробіток позивача для обчислення пенсії розміром 13 456,35 грн визначено шляхом добутку заробітку за 2021-2023 роки (13 559,41) на коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати - 1,023 та індивідуального коефіцієнту 0,97010.
Згідно з розрахунком стажу позивача страховий стаж позивача становить 25 років 6 місяців 2 дні, відповідно до розрахунку періоди з 01.09.1987 по 27.06.1989 та з 04.07.1989 по 14.09.1990 до страхового стажу не враховані.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Преамбулою названого Закону України визначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені у ст. 24 Закон № 1058.
Так, відповідно до ч. 1-2 цієї статті страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
До впровадження системи персоніфікованого обліку порядок призначення пенсії та обчислення стажу визначався Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі за текстом Закон № 1788)
Згдіно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 До стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Пунктом «д» ч. 3 цієї статті визначено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Статтею 62 Закону № 1788 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою КМУ від 12.08.1993 № 637. Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 8 цього Порядку встановлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Згідно з пунктом 4-5 Розділу XV Прикінцеві положення збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
Відповідно до ч. 5 статті 2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 (далі - Порядок №124).
Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що цим порядком визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно з абзацом другим пункту 2 Порядку №124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону України №1058-IV.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:
по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);
в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до пункту 4 Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К=((ЗСЦ + ЗСЗ) х 50%)/100 + 1,
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Відповідно до пункту 1 Постанови №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Постанови № 209 з метою зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених у різні роки, пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) за зверненнями, що надійшли до 31.12.2024 включно, які не підвищені згідно з пунктом 1 цієї постанови, перераховуються шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який використовувався для призначення/перерахунку їх пенсії, на коефіцієнт збільшення:
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році, - 1,0575;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, - 1,046;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, - 1,0345;
для пенсій, призначених/перерахованих із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2024 році, - 1,023.
Перерахунок пенсій відповідно до цього підпункту проводиться із збереженням щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» і підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», в межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час подальших перерахунків пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За обставин справи, що розглядається, під час призначенні пенсії позивачу до страхового стажу не враховано період з 01.09.1987 по 27.06.1989 та з 04.07.1989 по 14.09.1990, з з 01.03.2025 відповідач провів перерахунок (індексацію) пенсії позивачу шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на коефіцієнт індексації, однак для індексації пенсії застосував коефіцієнт підвищення 1,026, встановлений підпунктом 6 пункту 2 постанови КМУ №209, а не коефіцієнт збільшення 1,115, що визначений пунктом 1 цієї постанови.
Під час вирішення питання правомірності обчислення страхового стажу позивача суд на підставі ст. 24 Закону № 1058 виходить із нормативно-правових актів що визначали порядок обчислення стажу до набрання чинності Законом України №1058, оскільки спірні періоди стосуються періодів до впровадження системи персоніфікованого обліку
Згідно з відомостями трудової книжки серії НОМЕР_1 виданої на ім'я Афоніна (перекреслено) ОСОБА_1 (трудова книжка містить відомості про зміну прізвища на підставі паспорту НОМЕР_2 , виданого Добропільським МРО УМВС України в Донецькій області, виданого 27.12.2001) позивач в період з 01.09.1986 по 27.06.1989 навчалася в ПТУ № 127 пмт Старобешеве, підставою внесення запису зазначено диплом № НОМЕР_3 (записи № 1-2), в період з 04.07.1989 по 14.09.1990 працювала кравцем верхнього одягу 3 розряду у Добропільському комбінаті побутового обслуговування населення (записи3-4).
Пунктом д ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлювалося зарахування до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію періоду навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
За правилами п. 1, 8 Порядку № 637 період навчання підтверджується, окрім відомостей трудової книжки, дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до атестату від 27.06.1989, № 4527 , виданого ОСОБА_2 остання вступила до середнього професійно-технічного училища № 127 м. Старобешеве, 27.06.1989 закінчила повний курс названого училища за професією кравець верхнього одягу.
Період навчання в трудовій книжці (01.09.1986 по 27.06.1989) та атестаті від 27.06.1989 № 4527 (01.09.1987 по 27.06.1989) відрізняються, проте сам факт невідповідності запису трудової книжки відомостям документу, на підставі яких він внесений не виключає можливість врахування періоду навчання, а лише визначає необхідність правильного встановлення такого періоду. В такому випадку на підставі п. 8 Порядку № 637 період навчання мав визначатися на підставі атестату , згідно з яким періодом навчання позивача є з 01.09.1987 по 27.06.1989, на підставі якого внесено запис до трудової книжки позивача. Таким чином, зазначений період підлягає врахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо періоду роботи позивача з 04.07.1989 по 14.09.1990, то враховуючи оформлення записів по роботу в зазначеному періоді у відповідності до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої Держкомітету СРСР по труду та соціальним питанням від 20.06.1974 № 162, що була чинною на час вчинення таких записів, відсутність недоліків оформлення записів про прийняття на роботу та звільнення, зазначений період також був протиправно не врахований до страхового стажу позивача.
Таким чином, вимоги позивача про зобов'язання врахувати зазначений період роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
При вирішенні питання проведення перерахунку пенсії, призначеної у 2024 році відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до частини другої статті 42 цього Закону, Порядку 124, та відповідних постанов Кабінету Міністрів України, шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії на коефіцієнт щорічної індексації, що встановлений у 2025 році суд виходить із такого.
Згідно з частинами першою, третьою статті 4 Закону №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Порядок проведення індексації пенсій урегульований статтею 42 Закону №1058-IV, якою встановлено порядок визначення коефіцієнту, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, такий коефіцієнт відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Отже, в силу приписів абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, не може бути меншим суми доданків, що відповідають 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Виходячи з темпів зростання споживчих цін у 2024 році (12%) і зростання середньої заробітної плати (11%) за останні три роки (2022-2024 роки) порівняно з попередніми трьома роками (2021- 2023 роки) постановою №209 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнт 1,115, що відповідає приписам абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Водночас Закон №1058-IV не визначає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що приписи підпункту 6 пункту 2 постанови №209 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021-2024 роках, не відповідають положенням частини другої статті 42 Закону №1058-IV, а тому не підлягають врахуванню.
За наведених обставин, індексація пенсії позивача з 01.03.2025 мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (13559,41 грн) на коефіцієнт збільшення 1,115, що встановлений пунктом 1 постанови №209.
Таким чином, дії ГУПФ України в Донецькій області щодо здійснення перерахунку (індексації) пенсії позивача з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,023, що встановлений підпунктом 6 пункту 2 постанови №209, є неправомірними.
Суд не приймає посилання відповідача на відсутність звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії, оскільки нездійснення такого звернення до органів пенсійного фонду із заявою про перерахунок не є перешкодою для звернення до суду із позовом щодо оскарження правомірності проведення індексації пенсії.
Таким чином, також підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання провести перерахунок пенсії застосувавши коефіцієнт збільшення при проведені перерахунку 1.115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 13559.41 (за 2021, 2022 та 2023 роки) та перерахувати пенсію позивачу, з урахуванням вказаних показників, починаючи з 01.03.2025.
Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частинами 1, 3, 8 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
З огляду на те, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 968,96 грн за квитанцією від 17.06.2025 № 0.0.4417058961.1.
Беручи до уваги викладене вище, на підставі положень Законів України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо проведення з 01.03.2025 індексації пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,023.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області провести перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту збільшення при проведені перерахунку 1.115, до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача - 13559.41 (за 2021, 2022 та 2023 роки) з 01.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1987 по 27.06.1989 та період роботи з 04.07.1989 по 14.09.1990.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відомості про сторін:
ОСОБА_1 (позивач) - адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (відповідач) - адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010
Суддя А.С. Михайлик