07 жовтня 2025 рокуСправа №160/24595/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» про стягнення податкового боргу, -
27 серпня 2025 року Головне управління ДПС у Житомирській області в особі представника Бучинської Ірини Володимирівни звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» з вимогами:
- стягнути з ТОВ «Вояж 1» податкову заборгованість в сумі 3 712 156,30 грн., здійснити стягнення з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг, а саме заборгованість з адміністративних штрафів та інших санкцій на загальну суму 3 712 156,30 грн. З урахування вимог ст. 56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Ухвалою суду від 12.09.2025 відкрито провадження в адміністративній справі №160/24595/25 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 12.09.2025 засобами поштового зв'язку, яка згідно трек-номеру Укрпошти щодо поштового відправлення №0610278356267 повернення відправнику з позначкою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи, що ухвала суду є різновидом судового рішення, а відповідно до ст.251 КАС України та ч.11 ст.126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою або судовим рішенням, які не вручені адресату з незалежних від суду причин, вважаються врученими.
Таким чином відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце слухання справи. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.
В судове засідання 07.10.2025 представник позивача не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Враховуючи, що в судове засідання прибули не всі особи, що беруть участь у розгляді справи, суд не вбачає підстав для відкладання розгляду справи, та вважає за можливе вирішити справу за наявними у ній доказами у письмовому провадженні за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, відповідно до частин 3 статті 194 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Вояж 1», як юридична особа зареєстроване 30.01.2017, та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області
Станом на день звернення до суду з позовом в інтегрованих картках платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 3 712 156,30 грн.
На підставі акту перевірки від 04.04.2025 №7268/06-30-09-02/41109829, Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 №00092780902, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 360000,00 грн.
На підставі акту перевірки від 04.04.2025 №7268/06-30-09-02/41109829 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2025 №00092810902, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 680000,00 грн.
На підставі акту перевірки від 04.04.2025 №7268/06-30-09-02/41109829 Головним управлінням ДПС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення від09.05.2025 №00092780902, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2 672 156,30 грн
Податкові повідомлення-рішення направлені податковим органом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте до податкового органу повернувся конверт з відміткою поштового відділення про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявні докази належного направлення на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень, в адміністративному та судовому порядку останні не оскаржувались, доказів зворотного не надано, а відтак у силу положень Податкового кодексу України, сума штрафної санкції у розмірі 3 712 156,30 грн вважається узгодженою.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п.п. 36.1-36.3 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковим боргом вважається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податкову вимогу форми «Ю» від 27.06.2025 №0006296-1302-0630 надіслано рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача.
У постанові від 09.10.2018 у справі №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2022 у справі №810/3116/18.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20.
При цьому, слід зазначити, в межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22.
Згідно з положенням п. п. 41.1, 41.2 ст. 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Згідно з пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірним стягнення з відповідача суми податкового боргу у загальному розмірі 3 712 156,30 грн, оскільки докази самостійного погашення заборгованості відповідачем відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, на підставі викладеного, враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Тютюнника Юрка, буд. 7, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10003; ІК в ЄДРПОУ 44096781) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» (вул. Святослава Хороброго, буд. 12, м. Дніпро, Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49001; ІК в ЄДРПОУ 41109829) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вояж 1» до бюджету у розмірі 3 712 156,30 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судове рішення в повному обсязі складено 10.10.2025.
Суддя Е.О. Юрков