13 жовтня 2025 рокуСправа №160/21719/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: 28.07.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправною відмову Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025;
-зобов'язати Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати всі документи та письмову інформацію, запитані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 26.06.2025 Громадською організацією «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» направлено інформаційний запит №1080/25 на адресу Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, у якому позивач просив надати йому копії укладених Кременчуцькою міською радою охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, а також перелік адрес будівель/будинків, за якими укладено охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини у місті Кременчук. У відповідь на запит Управлінням культури і туризму Кременчуцької міської ради було відмовлено у наданні запитуваних документів з посиланням на те, що запитувана інформація не є публічною, оскільки не є зафіксованою, отриманою або створеною суб'єктом владних повноважень, а її надання вимагає створення нової інформації. Також, відповідач вказав, що в умовах воєнного стану доступ до інформації може бути обмежено для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності. Крім того, інформація може бути використана ворогом для завдання шкоди як громадянам України, так і національній безпеці територіальної громади та всієї держави. Позивач вважає таку відмову протиправною, необґрунтованою та такою, що порушує право позивача на доступ до публічної інформації.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2025 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
15.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти заявлених позовних вимог. Зокрема, відповідач вказав, що відповідь на запит була надана в межах строків і з дотриманням вимог ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Так, відповідь на запит не є відмовою, а виключно реалізацією обов'язку відповідача захистити громадян від небезпеки. Крім того, відповідач зазначив, що громадська організація зареєстрована у місті Дніпро, а її статутна діяльність спрямована переважно на територію Дніпра та Дніпропетровської області. Жодного прямого зв'язку з територіальною громадою м. Кременчука позивач не довів. Відповідач заперечує наявність суспільного інтересу в спірних правовідносинах. Обмеження доступу до інформації пояснює необхідністю захисту життя і безпеки мешканців міста Кременчука. З цих підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
20.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що він не погоджується з викладеними відповідачем у відзиві доводами. Вказує, що будь-яка дія чи бездіяльність розпорядника, наслідком якої є ненадання запитуваної інформації, за своєю правовою природою є відмовою, незалежно від того, як вона формально названа у супровідному листі. Відтак, на переконання позивача, йому було відмовлено в наданні публічної інформації за відсутності будь-яких підстав. Зазначає, що відповідачем не доведено доказів на підтвердження того, що розголошення інформації може завдати істотної шкоди. Натомість, суспільний інтерес в отриманні запитуваної інформації є значним, оскільки стосується збереження національної культурної спадщини та контролю за діяльністю органів влади, особливо в умовах війни, коли пам'ятки перебувають під загрозою не лише від ворожих обстрілів, а й від можливих зловживань чи бездіяльності влади. Доводи відповідача про те, що основна діяльність громадської організації спрямована на захист інтересів мешканців Дніпра та Дніпропетровської області, є дискримінаційними за ознаками місцезнаходження організації. Так, питання збереження культурної спадщини є загальнонаціональним, а не локальним інтересом, а право на доступ до публічної інформації гарантується кожному, безвідносно до місця реєстрації чи пріоритетності інтересів. Просить задовольнити позовні вимоги.
25.08.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. Зокрема, відповідач наголосив, що позивачем не доведено свого прямого зв'язку з територіальною громадою м. Кременчук. Вказав, що відомості про точне місцезнаходження та стан об'єктів культурної спадщини, які розташовані серед жилих кварталів, у випадку їх розголошення можуть бути використані ворогом для нанесення нових прицільних ударів. Це створює пряму загрозу життю громадян, що переважає суспільний інтерес в отриманні такої інформації.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -,-
Громадська організація «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (ідентифікаційний код: 39689459, надалі - позивач, ГО «ГромКонтроль»), відповідно до п.1.1. Статуту, є громадською організацією, яка об'єднує громадян України на засадах вільності, рівноправності.
Відповідно до п.1.8. Статуту позивача, організація здійснює свою діяльність на всій території України, в тому числі, і в галузі охорони навколишнього природного середовища відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 2.1. Статуту ГО «ГромКонтроль», мета організації, серед іншого: сприяння на громадських засадах забезпеченню системного запобігання, виявленню та припиненню корупційних правопорушень, поновленню та захисту прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, усуненню причин і наслідків вчинення корупційних діянь; слідкування за за неухильним додержанням посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вимог чинного законодавства.
Завдання ГО «ГромКонтроль» наведені в п. 2.3. Статуту організації.
Судом встановлено, що 26.06.2025 Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль», реалізуючи завдання та цілі, передбачені Статутом, було направлено Інформаційний запит №1080/25 на доступ до інформації, на адресу Кременчуцької міської ради щодо отримання публічної інформації.
Відповідно до Інформаційного запиту №1080/25 від 26.06.2025, Громадською організацією «Платформа Громадський Контроль» було запитано у відповідача перелік адрес будівель/будинків, по яким укладені охоронні договори на пам'ятки культурної спадщини у місті Кременчук, або копія документа, де це зазначено, а також копії всіх укладених охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини з Кременчуцькою міською радою, її управліннями, департаментами та комунальними підприємствами.
У відповідь на вищезазначений запит Управлінням культури і туризму Кременчуцької міської ради було надано відповідь №660/01-28 від 02.07.2025, якою відмовлено у наданні запитуваних документів з посиланням на те, що запитувана інформація не є публічною, оскільки не є зафіксованою, отриманою або створеною суб'єктом владних повноважень, а її надання вимагає створення нової інформації. Також, відповідач вказав, що в умовах воєнного стану доступ до інформації може бути обмежено для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності. Крім того, інформація може бути використана ворогом для завдання шкоди як громадянам України, так і національній безпеці територіальної громади та всієї держави.
Відтак, відповідачем відмовлено у задоволенні запиту на інформацію.
Вважаючи відмову в задоволенні інформаційного запиту протиправною, позивач звернувся до суду захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Натомість, здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з преамбулою Закону України «Про інформацію» цей Закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Відповідно до статей 1, 4 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді; документ - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
Суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень.
Об'єктом інформаційних відносин є інформація.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
За змістом частини 1 статті 6 Закону України «Про інформацію», право на інформацію забезпечується, зокрема, обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та медіа про свою діяльність і прийняті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про інформацію», право на інформацію охороняється законом.
Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, є Закон України «Про доступ до публічної інформації».
Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13 січня 2011 року (далі Закон - №2939-VI) визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 3 Закону №2939-VI визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини 1 статті 5 цього Закону).
Відповідно пункту 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У силу частини четвертої статті 13 Закону №2939-VI усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону №2939-VI публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Такі випадки встановлені ч. 1 ст. 6 Закону №2939-VI, згідно з якою публічною інформацією з обмеженим доступом, є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону №2939-VI обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
При цьому, законодавством України чітко встановлено обов'язок розпорядника інформації надати мотивовану відповідь на запит у визначений Законом строк.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Законом визначено виключний перелік випадків для надання відмови в задоволенні запиту. Зокрема, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 22 Закону №2939-VI).
У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено, серед іншого, мотивовану підставу відмови та порядок оскарження відмови.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відповідно до п.п. 3.7. Положення про управління культуру і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Управління культури і туризму в процесі виконання покладених на нього завдань здійснює повноваження органу охорони культурної спадщини відповідно до законодавства України.
Згідно з пунктом 11 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Згідно з пунктом 4 Порядку укладення охоронних договорів на пам'ятки культурної спадщини, щойно виявлені об'єкти культурної спадщини чи їх частини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 р. № 1768 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 630), документообіг, пов'язаний з укладенням, зміною та припиненням охоронного договору, здійснюється в електронній та/або паперовій формі. Після укладення або зміни охоронного договору відповідний орган охорони культурної спадщини створює в установленому порядку електронну копію паперового оригіналу охоронного договору.
Відповідачем не зазначено про наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», за яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту. Докази на підтвердження наявності таких обставин у матеріалах справи відсутні.
Повертаючись до обставин справи.
Як на підставу відмови у наданні запитуваних позивачем копій документів та інформації відповідач у своєму листі зазначив, що запитувана інформація не є публічною, оскільки не є зафіксованою, отриманою або створеною суб'єктом владних повноважень, а її надання вимагає створення нової інформації. Також, відповідач вказав, що в умовах воєнного стану доступ до інформації може бути обмежено для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності. Крім того, інформація може бути використана ворогом для завдання шкоди як громадянам України, так і національній безпеці територіальної громади та всієї держави.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 3.7. Положення про управління культуру і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області Управління культури і туризму в процесі виконання покладених на нього завдань здійснює повноваження органу охорони культурної спадщини відповідно до законодавства України.
Згідно з пунктом 11 частини другої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить укладення охоронних договорів на пам'ятки в межах повноважень, делегованих органом охорони культурної спадщини вищого рівня відповідно до закону.
Відтак, реалізуючи зазначені повноваження з обліку та моніторингу об'єктів культурної спадщини відповідач не може не володіти відомостями щодо переліку адрес об'єктів охорони культурної спадщини.
Зазначена інформація, як мінімум, міститься в укладених Кременчуцькою міською радою охоронних договорах, відтак, може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу). Отже, запитувана позивачем інформація щодо переліку адрес об'єктів охорони культурної спадщини відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» та є публічною.
Відтак, надання переліку адрес не потребує створення нової інформації, оскільки зазначеними відомостями відповідач зобов'язаний володіти в силу покладених на нього повноважень.
Також, в силу положень ч. 1 ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідач веде облік та інвентаризацію пам'яток культурної спадщини на території міста Кременчук. Отже, має договори, які є предметом запиту позивача.
Щодо доводів відповідача про наявність підстав для обмеження доступу до запитуваної інформації в умовах воєнного стану.
Суд вкотре наголошує, що обмеження доступу до інформації можливе виключно з підстав, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Попри зазначення відповідачем у відповіді на запит мети обмеження доступу до публічної інформації (для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності, громадського порядку), відповідачем не обґрунтовано, яким чином надання запитуваної інформації може завдати істотної шкоди зазначеним інтересам.
Зокрема, відповідач не довів причинно-наслідкового зв'язку між задоволенням запиту та виникненням високого ступеня ймовірності настання значних негативних наслідків у ситуації, коли в мережі інтернет у відкритому доступі міститься інформація щодо пам'яток культурної спадщини м. Кременчук та їх адрес.
За викладених обставин, не знаходять свого логічного пояснення доводи щодо того, що шкода від надання запитуваної у запиті інформації переважатиме суспільний інтерес в її отриманні, який, до слова, полягає у здійсненні громадського контролю за виконанням суб'єктом владних повноважень покладеного на нього обов'язку щодо укладення охоронних договорів.
Суд погоджується з тим, що суспільний контроль забезпечить інформування населення щодо заходів, здійснених для захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження.
При цьому, відповідач не позбавлений надати позивачу для ознайомлення виключно інформацію, доступ до якої не є обмеженим.
Так, Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів, стаття 6 частина 2, визначає, що у разі обмеження доступу до деякої інформації, що міститься в офіційному документі, державний орган повинен, ти не менш, надати доступ до решти інформації, що у ньому міститься. Будь-які пропуски у документі повинні бути чітко позначені.
Щодо доводів відповідача про те, що позивачем не доведено свого прямого зв'язку з територіальною громадою м. Кременчук.
Так, відповідач зазначив, що громадська організація зареєстрована у місті Дніпро, а її статутна діяльність спрямована переважно на територію Дніпра та Дніпропетровської області. Жодного прямого зв'язку з територіальною громадою м. Кременчука позивач не довів, з чим, серед іншого, відповідач пов'язує право на відмову в наданні запитуваної інформації.
Суд не приймає зазначені доводи до уваги, оскільки відповідач не керувався ними при наданні відмови у наданні інформації і зазначив про це лише у відзиві.
Крім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Таке право не ставиться в залежність від місця реєстрації запитувача інформації, тим паче, що запит стосувався загальнонаціонального питання - пам'яток культурної спадщини, яка є надбанням всього українського народу, а не окремої територіальної громади.
Враховуючи вище зазначене, під час розгляду справи не встановлено наявність обставин чи підстав, які б надавали право відповідачу на відмову в задоволенні запиту позивача на отримання запитуваних інформації та документів.
Відтак, підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправною відмови Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025.
Також, порушені права Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» підлягають захисту шляхом зобов'язання Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2422,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №6152 від 25.07.2025.
З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 2422,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Ульянова, буд. 24 офіс 9; Ідентифікаційний код: 39689459) до Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Ідентифікаційний код: 02230017, місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук пл. Перемоги, буд. 2) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025.
Зобов'язати Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області надати всі документи та письмову інформацію, запитувані в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» №1080/25 від 26.06.2025.
Стягнути на користь Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Ульянова, буд. 24 офіс 9; Ідентифікаційний код: 39689459) судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління культури і туризму Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (Ідентифікаційний код: 02230017, місцезнаходження: 39600, Полтавська область, м. Кременчук пл. Перемоги, буд. 2).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон