Справа № 308/4995/25
Іменем України
03 жовтня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 14 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду від 14 липня 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови, - 01.04.2025 року о 05 год. 38 хв. по вул. Свободи в с. Розівка Ужгородського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT 35», р/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що місцевий суд не врахував усіх обставин справи, не прийняв до уваги медичну довідку про відсутність ознак алкогольного сп'яніння, яка була видана на підставі самозвернення гр. ОСОБА_1 .
У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 повторно не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином. Про причини неявки не повідомив.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ці положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді доказах, а саме досліджено:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 287327 від 01.04.2025 р., який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1);
- копію постанови серії ЕНА № 439823 від 01.04.2025 р., про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за керування автомобілем з несправними зовнішніми світловими приладами в темну пору доби (а.с.2);
- розписку про залишення автомобіля марки «Volkswagen LT 35», р/н НОМЕР_1 , на зберіганні за адресою: с. Розівка, вул. Свободи, 38, Ужгородський район (а.с.4);
- відеозапис з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, який додано до матеріалів протоколу, та на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я (а.с.6).
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення - 01.04.2025 року о 05 год. 38 хв. по вул. Свободи в с. Розівка Ужгородського району водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen LT 35», р/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вказав, що від пояснень по суті правопорушення він відмовляється.
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Під час складання адміністративного матеріалу застосовувалася відеозйомка, диск додано до матеріалів справи.
Із відеозапису слідує, що водій ОСОБА_1 був зупинений по причині того, що не горів задній правий габарит в темну пору доби. У водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано можливість пройти відповідний огляд. Гр. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд в медичному закладі. Однак, безпосередньо в лікарні під час роз'яснення процедури проходження огляду, ОСОБА_1 відмовився, вказавши, що збирається пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння самостійно в іншій лікарні. Працівники поліції наслідки повідомили, права роз'яснили.
Наявний відеозапис події правопорушення дає повне уявлення про подію, підстав сумніватися у його достовірності не має.
Дії працівників поліції щодо можливої незаконної зупинки транспортного засобу апелянт не оскаржував. Так само ним не оскаржувалася постанова серії ЕНА № 439823 від 01.04.2025 р., про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. за керування автомобілем з несправними зовнішніми світловими приладами в темну пору доби.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння не спростовано.
Зупинка транспортного засобу була проведена у відповідності до вимог закону, протилежне судом не встановлено. Ознаки алкогольного сп'яніння були наявні, водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного спяніння.
Доданий в суді першої інстанції висновок № 290 від 01.04.2025 року щодо результатів медичного огляду стану алкогольного сп'яніння, виданий за наслідками самозвернення гр. ОСОБА_1 , обґрунтовано не прийнято до уваги, оскільки такий суперечить Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735.
Так, відповідно до п. 2 розділу ІІІ цієї Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського.
Акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я (п.18 Інструкції).
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається у присутності поліцейського в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Таким чином, доданий в суді першої інстанції висновок № 290 від 01.04.2025 року щодо результатів медичного огляду стану алкогольного сп'яніння, виданий за наслідками самозвернення гр. ОСОБА_1 , є недійсним, оскільки суперечить вказаній вище Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є повністю доведена, сумнівів з цього приводу немає. Висновки місцевого суду щодо категоричної відмови у проходженні огляду на стан сп'яніння є правильними, відповідають обставинам справи, у тому числі підтверджуються відеозаписом події правопорушення.
Оскаржувана постанова місцевого суду є законна та обґрунтована, а отже підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду від 14 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.