Березівський районний суд Одеської області
13.10.2025
Справа № 494/1865/25
Провадження № 3/494/640/25
13.10.2025 р. м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 року зі змінами та доповненнями (далі - КУпАП), -
19.08.2025 року до Березівського районного суду Одеської області від Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа надійшла в провадження судді Римар І.А. та призначена до судового розгляду на 29.08.2025 р .
Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №424090 про адміністративне правопорушення від 15.08.2025 року вбачається, що 15.08.2025 р о 16.25 год в с. Петрівка Березівського р-н Одеської області по вул. Миру ОСОБА_1 керував мотоциклом марки Ренегад 250714 б/н з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій відмовся (від продуву Драгер на місці зупинки та медичного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі) у встановленому законодавством порядку, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 05.11.2025 року.
У судове засідання 29.08.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом направлення судової повістки на його адресу (а.с.13), проте конверт повернувся з відповідною відміткою (а.с.14).
На підставі вказаного слухання справи відкладено на 18.09.2025 р
18.09.2025 року слухання справи відкладено на 13.10.2025 р у зв'язку з перебування судді ОСОБА_2 у щорічній відпустці (а.с.18) та повторно повідомлено ОСОБА_1 про день слухання справи на 13.10.2025 року.
У судове засідання 13.10.2025 р ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання на його адресу, зазначену у протоколі,- судової повістки про виклик до суду (а.с.21), також виклик здійснювався через оголошення на офіційному веб-сайті (а.с.22). Будь-яких клопотань чи заяв на адресу суду
не надсилав, причини неявки не повідомляв. Інших засобів зв'язку особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - не повідомив.
Суд вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 достовірно знаючи, що відносно нього був складений протокол про адміністративне правопорушення, був повідомлений про розгляд справи, однак у судове засідання не з'явився, розглядом справи не цікавився на протязі фактично 2-х місяців і доказів з приводу поважності причин неявки в судове засідання, не надав.
За таких обстави, у зв'язку з введенням воєнного стану на території України, з урахуванням ігнорування ОСОБА_1 виклику до суду та відсутністю з його боку будь-яких клопотань, заяв, та взагалі зацікавленості у розгляді справи, яка перебуває у суді фактично 2 місяці, оскільки подальше перенесення судового розгляду призведе до можливого затягування розгляду справи, а тому суд доходить висновку про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Відповідно до ст. 280 КУпАП «Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи».
Як встановлено вище та підтверджено матеріалами справи, відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №424090 від 15.08.2025 року за частиною першою статті 130 КУпАП.
Статтею 130 КУпАП передбачено: «Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Статтею 252 КУпАП встановлено: «Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».
Суд, дослідивши докази наявні у матеріалах справи, - доходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані поліцейськими за ч.1 ст.130 КУпАП.
Винуватість у вчинені адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена зібраними та дослідженими доказами, які містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом серії ЕПР1 № 424090 про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП від 15.08.2025 р, рапортом від 15.08.2025 р, направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 15.08.2025 р, постановою серії БА №258035 від 15.08.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, відеозаписом.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 - судом не встановлено.
За таких обставинах, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.
Водночас, суд враховує, що у пункті 76 рішення Європейського суду з прав людини по справі Яременка проти України (Заява № 32092/02) встановлено: «…Якість доказів також слід взяти до уваги, у тому числі, чи не викликають обставини, за яких вони були отримані, сумнівів щодо їх надійності та акуратності. Хоча проблеми із справедливістю не завжди виникають, якщо отримані докази не підтверджуються іншими матеріалами, слід відзначити, що якщо докази є дуже сильними і немає ризику їх ненадійності, необхідність у підтверджуючих доказах є, відповідно, меншою».
Суд також враховує, що у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого, звертається увага на те, що виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту.
Відповідно до вимог статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статей 34, 280 КУпАП обставин, які пом'якшують відповідальність - не встановлено. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 35 КУпАП - не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, слід з метою виховання останнього та запобіганню вчинення нових правопорушень накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 130 ч.1 КУпАП, зокрема у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. Суд вважає, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до положень ст. 321 КУпАП щодо обчислення строків позбавлення спеціального права, водії транспортних засобів вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови. Якщо особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалося.
Згідно пункту 12 розділу XIІ наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачено: у разі надходження постанови суду про позбавлення водія права керування транспортними засобами, якщо посвідчення водія не вилучено, уповноважена особа відповідного підрозділу патрульної поліції у триденний строк надсилає особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомлення про позбавлення права керування за місцем її проживання (перебування), у якому зазначає реквізити винесеної судом постанови, положення статті 321 КУпАП, а також інформацію про необхідність прибуття до підрозділу патрульної поліції у визначений строк для здачі посвідчення водія або тимчасового дозволу на право керування транспортними засобами. Якщо водій, посвідчення якого підлягає вилученню, не з'являється протягом місячного строку, серія та номер посвідчення водія заносяться уповноваженою особою підрозділу патрульної поліції до автоматизованої бази даних про посвідчення, які підлягають вилученню.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення. Доказів звільнення від сплати судового збору - матеріали справи не містять.
Керуючись статтями 40-1, статтею 130, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Березівським РСГУДМС України в Одеській області) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та застосувати щодо нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Березівським РСГУДМС України в Одеській області) на користь Державної судової адміністрації України, 050 (Отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку 899998, Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, ЄДРПОУ банку 37567646) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Роз'яснити, що відповідно до статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що на підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеційного суду.
Суддя І.А. Римар