Справа № 452/374/23
Провадження №2/452/286/2025
"29" квітня 2025 р. м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кущ Т.М.,
при секретарі судового засідання Роман Л.І.,
за відсутності осіб, які повинні брати участь у справі,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самбірського міськрайонного суду Львівської області цивільну справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін та з їх викликом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, -
На підставі частини 6 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в судовому засіданні 29 квітня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
27 січня 2023 року ОСОБА_1 та його представник - адвокат Манукян М.А. звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про визнання шлюбу недійсним, який було зареєстровано між сторонами 21 вересня 2022 року у відділі «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, відповідний актовий запис №65, посилаючись на те, що відповідач ввела його в оману та не мала наміру створювати повноцінну сім'ю і проживати разом, а лише уклала шлюб з ним з метою оформлення батьківства на майбутню дитину, аби в подальшому мати можливість стягувати з нього аліменти.За таких обставин позивач вимушений був звернутися до суду із відповідним позовом (а.с.1-4).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 січня 2023 року дану справу передано судді Карнасевич Г.І. (а.с.13).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 13 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.16).
Разом з тим, 27 квітня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Манукян М.А. заявила клопотання про зупинення провадження у справі №452/374/23 до вирішення іншої цивільної справи №452/1441/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису як батька з актового запису про народження дитини, яке було задоволено та згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 27 квітня 2023 року провадження у цивільній справі №452/374/23 зупинено до вирішення цивільної справи №452/1441/23 по суті (а.с.24,27).
На підставі розпорядження керівника апарату Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06 липня 2023 року №12 було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_3 з посади та головуючим суддею у справі визначено суддю Кущ Т.М. (а.с.28).
Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 липня 2023 року суддею Кущ Т.М. справу прийнято до свого провадження (а.с.29).
Згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 29 листопада 2024 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 18 лютого 2025 року об 11 год.00 хв. в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с.39), який було відкладено на 29 квітня 2025 року об 11 год. 00 хв. у зв'язку із першою неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_4 (а.с.39,45).
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Манукян М.А. про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, кожен окремо (а.с.46,46 зворотна сторона), в судове засідання не з'явились. Разом з тим, у відповідних письмових заявах, поданих до суду, кожен окремо зазначили, що позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі, прохали їх задовольнити та провести розгляд справи без їх участі на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Крім того, позивач письмово зазначив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с.43,48).
Відповідач ОСОБА_2 в призначені судові засідання не з'явилась, хоча про дату, час і місце їх проведення була повідомлена належним чином (а.с.42,47), причини своєї неявки судові не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без її участі не заявила, правом подати відзив на позовну заяву не скористалася.
Згідно ч.1 ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, з'ясувавши позицію позивача та його представника, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм належну оцінку, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частин 1-4 статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.
Із свідоцтва про шлюб, виданого повторно, вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 21 вересня 2022 року у відділі «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, про що складено відповідний актовий запис №65. Після реєстрації шлюбу дружина змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с.5).
З рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17 червня 2024 рокувстановлено, що в період шлюбу у сторін народилась донька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якої в актовому записі про народження №34 від 23 лютого 2023 року та, як наслідок, усвідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , записаний ОСОБА_1 (35-37).
Разом з тим, згідно рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 17 червня 2024 року, яке набрало законної сили 18 липня 2024 року, ОСОБА_1 виключено як батька дитини ОСОБА_8 з актового запису про народження №34 від 23 лютого 2023 року (с.35-37).
Як вбачається з матеріалів справи, зареєстрованим місцем проживання позивача ОСОБА_1 є за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
При цьому, відповідач ОСОБА_2 з 2009 року зареєстрована за іншою адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15).
З письмових пояснень позивача вбачається, що до моменту реєстрації шлюбу та після його реєстрації, подружжя проживало окремо, спільного господарства не вело, відповідач неодноразово заявляла позивачу, що у неї відсутні почуття любові до нього та відсутнє бажання проживати спільно як сім'я.
За рішенням суду шлюб визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності. Причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу. Крім того, слід мати на увазі, що відсутність наміру створити сім'ю у момент укладення шлюбу може бути цілком компенсовано його появою після реєстрації шлюбу, коли за всіма об'єктивними обставинами можна стверджувати, що у особи з'явився намір створити сім'ю, наприклад коли після реєстрації шлюбу, який мав ознаки фіктивності, особи почали разом проживати, вести спільне господарство, дружина завагітніла або у подружжя народилися діти, батько піклується про дружину та дітей, подружжя запрошує до себе своїх батьків та друзів, підтримують інтимні стосунки, разом відпочивають та відвідують своїх рідних та близьких тощо.
Судом не встановлено, а відповідачем не надано доказів факту спільного проживання, ведення сторонами спільного господарства, наявності взаємних прав та обов'язків між позивачем ОСОБА_1 та
відповідачем ОСОБА_2 .. Не встановлено факту спільно набутого ними майна. Відсутні факти спільного відпочинку, відвідування родичів, знайомих.
Відповідно до ст.42 Сімейного кодексу України (далі - СК України) право на звернення до суду позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
Згідно з ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Частиною 1 статті 14 СК України передбачено, що сімейні права є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.
Відповідно до ч.1 ст.21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка,зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Реєстрація шлюбу з особою, яка визнана недієздатною, а також з особою, яка з інших причин не усвідомлювала значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, має наслідки, встановлені статтями 38-40 цього Кодексу.
Разом з тим, причини реєстрації фіктивного шлюбу можуть бути різними, як правило вони пояснюються та обумовлюються бажанням отримати певні права, підставою виникнення яких самостійно чи у складі інших юридичних фактів є шлюб, наприклад, отримання спадщини, житлової площі тощо. У випадку встановлення фіктивності шлюбу намір визначається стосовно речей неправового характеру - бажання проживати разом, вести спільне господарство, дбати про добробут та моральний стан сім'ї тощо. Саме по речах неправового характеру, що супроводжують відносини осіб після реєстрації шлюбу, можна визначити намір осіб щодо шлюбу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 752/2337/16-ц.
При цьому, відповідно до ст.36СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
За змістом ст.37 СК України шлюб є правозгідним, крім випадків, встановлених частинами першою-третьою статті 39 цього Кодексу, а також якщо він не визнаний недійсним за рішенням суду.
Стаття 38 СК України регламентує, що підставою недійсності шлюбу є порушення вимог, встановлених стст.22,24-26 цьогоКодексу.
Частиною 2 статті 40 СК України встановлено, що шлюб визнається недійсним за рішенням суду у разі його фіктивності. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Як роз'яснено в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право шлюб, розірвання шлюбу,визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (далі - Постанова) згідно з СК України шлюб може бути визнано недійсним за рішенням суду або за заявою заінтересованої особи до органу реєстрації актів цивільного стану; позасудовий порядок визнання шлюбу недійсним настає при вчиненні
сторонами при укладенні шлюбу таких істотних порушень умов вступу в шлюб, в силу яких він вважається недійсним і без рішення суду (ст.39 СК України ), зокрема у разі реєстрації шлюбу з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі, між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою, особою, яка до того була визнана недієздатною. У вказаних випадках за заявою заінтересованої сторони орган реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про шлюб. При розгляді судом справ про визнання шлюбу недійсним слід мати на увазі, що за наявності одних підстав суд зобов'язаний, а за наявності інших суд може визнати шлюб недійсним. За рішенням суду шлюб обов'язково визнається недійсним, якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка, а також у разі його фіктивності (ст.40 СК України).
Зі змісту шлюбно-сімейних правовідносин, поняття шлюбу, а також положень СК України та зазначеної Постанови вбачається, що при розгляді спорів щодо фіктивності шлюбу судам необхідно встановити всі обставини справи, зокрема, стосунки подружжя до шлюбу, його тривалість, спільне проживання, у разі тимчасового або роздільного проживання, його причини, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інші докази, які б свідчили про бажання створити сім'ю чи про його відсутність.
Відповідно до ст.44 СК України у випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації.
Частиною 1 статті 45 СК України передбачено, що недійсний шлюб (ст.39 цього Кодексу), а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України.
Згідно ч.1,ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач ОСОБА_2 правом подати відзив на позовну заяву не скористалася, будь-яких заперечень проти позову з посиланням на відповідні докази не надала, а також не надала судуналежних та допустимих доказів на підтвердження факту спільного проживання, ведення сторонами спільного господарства, наявності взаємних прав та обов'язків між нею позивачем ОСОБА_1 , чим не виконала вимоги стст.12,81 ЦПК України.
Зважаючи на те, що після реєстрації шлюбу взаємовідносини сторін були відсутні, подружжя разом не проживали, спільного господарства не вели, фактичних шлюбних відносин не підтримували, жили окремим життям, один одного не утримували та спільного майна не набували, відтак вказане у сукупності дає підстави стверджувати про фіктивність такого шлюбу.
Означене дає підстави для висновку, що 21 вересня 2022 року сторони зареєстрували шлюб, фактично не маючи наміру створити сім'ю, набути права та обов'язки подружжя, тому, у даному конкретному випадку, наявні підстави фіктивності шлюбу, оскільки у позивача була наявна корислива мета, що свідчить про відсутність серйозності намірів, окреме проживання від позивача, відсутність спільно набутого майна, відсутність турботи один про одного та взаємної матеріальної підтримки, відсутність прояву подружніх стосунків перед третіми особами, підтримання статевих стосунків із третіми особами, та, натомість, демонстрування перед третіми особами відсутності фактичних шлюбних відносин і наголошення на фіктивності реєстрації шлюбу.
Враховуючи вищевикладене, аналізуючи та оцінюючі всі докази у справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати шлюб, зареєстрований між сторонами 21 вересня
2022 року у відділі «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, недійсним.
Питання про розподіл судових витрат позивачем не порушувалось.
На підставі викладеного, керуючись стст.12-13,76-82,141,247,259,263-268,274,279,280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, - задовольнити.
Визнати недійсним шлюб, укладений між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Підгайчики Самбірського району Львівської області (зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Самбірським МВ ГУМВС України у Львівській області від 11 травня 2012 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) та ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Підгайчики Самбірського району Львівської області (зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), зареєстрований 21 вересня 2022 року у відділі «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, відповідний актовий запис №65 від 21 вересня 2022 року.
Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Т.М. Кущ