Справа № 450/3125/25 Провадження № 2/450/1977/25
13 жовтня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Мусієвського В. Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача через систему «Електронний Суд» звернувся з позовом, у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 100201071, укладеним між ОСОБА_1 та ТзОВ «Мілоан» 02.09.2021 року, у розмірі 26943 грн. 35 коп., яка складається з 10687 грн. заборгованості за тілом кредиту, 15046 грн. 35 коп. заборгованості за відсотками, 1210 грн. заборгованості за комісією.
Мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_1 звернулась до ТзОВ «Мілоан» і уклала 02.09.2021 року кредитний договір № 100201071 шляхом підписання такого одноразовим ідентифікатором w18754, отримавши грошові кошти у розмірі 12100 грн. Вказав, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконала, у зв'язку з чим утворилася згадана заборгованість. Зазначив, що 27.01.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 79-МЛ/Т, відповідно до якого, а також реєстру прав вимоги до вказаного договору, позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 100201071 від 02.09.2021 року. Враховуючи наведене, просив позовні вимоги задовольнити, а судові витрати, які складаються з 2422 грн. 40 коп. сплаченого судового збору та 8000 грн. витрат на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача. Крім цього, долучив клопотання про витребування у АТ «Універсал Банк» інформації, що містить банківську таємницю.
Ухвалою від 05.08.2025 року позовну заяву залишено без руху, стороні позивача надано десятиденний строк для усунення недоліків, описаних у такій.
13.08.2025 року представником позивача Усенко М.І. подано заяву, якою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою від 14.08.2025 року відкрито провадження у справі, а розгляд такої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач повідомлялась про судовий розгляд шляхом направлення поштової кореспонденції.
У вказаний строк відповідач не надала суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, без поважних причин.
Ухвалою від 14.08.2025 рокуклопотання представника позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. про витребування доказів задоволено. Вказана ухвала представником позивача не виконана.
Ухвалою від 13.10.2025 року стягнуто з представника позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» Усенко М.І. штраф в розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 908 грн. 40 коп. за невиконання ухвали суду від 14.08.2025 року.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу у порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Судом встановлено, що 02.09.2021 року ОСОБА_1 уклала з ТзОВ «Мілоан» кредитний договір № 100201071 шляхом підписання такого електронним підписом у виді одноразового ідентифікатора w18754, внаслідок чого отримала кредит у розмірі 12100 грн. строком на 30 днів, з можливістю автоматичної пролонгації строку кредитування, зі сплатою 1 % на день протягом строку користування кредитом, 5 % на день протягом строку пролонгації та одноразової комісії у розмірі 1210 грн. за надання грошових коштів.
Встановлено, що кредитодавець повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором № 100201071 від 02.09.2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 31900452 від 02.09.2021 року.
Провівши математичні розрахунки, із відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 26.12.2021 року становить 26943 грн. 35 коп. та складається з 10687 грн. заборгованості за тілом кредиту, 15046 грн. 35 коп. заборгованості за відсотками, 1210 грн. заборгованості за комісією.
27.01.2022 року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір про відступлення прав вимоги № 79-МЛ/Т, відповідно до умов якого первісний кредитор ТзОВ «Мілоан» передає (відступає) новому кредитору ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» свої права вимоги за кредитними договорами, а новий кредитор набуває право вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим договором.
Витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 79-МЛ/Т від 27.01.2022 року вбачається, що первісний кредитор ТзОВ «Мілоан» відступив новому кредитору ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 26943 грн. 35 коп., яка складається з 10687 грн. заборгованості за тілом кредиту, 15046 грн. 35 коп. заборгованості за відсотками, 1210 грн. заборгованості за комісією.
З долученого платіжного доручення вбачається, що ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило на користь ТзОВ «Мілоан» грошові кошти за відступлення права вимоги.
Відтак, ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права вимоги до відповідача у розмірі 26943 грн. 35 коп. та статусу нового кредитора за зобов'язаннями останньої перед ТзОВ «Мілоан».
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
За ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими представник позивача мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 100201071 від 02.09.2021 року у розмірі 26943 грн. 35 коп., яка складається з 10687 грн. заборгованості за тілом кредиту, 15046 грн. 35 коп. заборгованості за відсотками, 1210 грн. заборгованості за комісією.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід зазначити наступне.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Крім того, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року по справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
З долучених до позовної заяви договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, акту № 248 наданих послуг від 06.07.2025 року, детального опису наданих послуг від 06.07.2025 року, вбачається, що розмір понесених позивачем витрат у з'язку з розглядом цивільної справи за позовом ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , становить 8000 грн. та складається з послуг, а саме усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором кількістю 30 хв.; ознайомлення з матеріалами кредитної справи кількістю 2 год.; погодження правової позиції клієнта у справі кількістю 30 хв.; складання позовної заяви з врахуванням правової позиції клієнта кількістю 3 год. 30 хв.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited проти України").
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об'єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.
Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у ч.ч. 3, 4, 5, 9 ст. 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України, де обов'язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.
Як вбачається із згаданих вище документів наданих адвокатом, предметом наданої професійної правничої допомоги є усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі, складання позовної заяви з врахуванням правової позиції клієнта.
Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 26943 грн. 35 коп.
Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.
Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною, конкретних обставин справи, суд вважає, що визначений сторонами до відшкодування гонорар, є завищеним і не являється співмірним, обґрунтованим і пропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а також є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг у аналогічних справах, обсяг наданих адвокатом послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 3000 грн., оскільки такий розмір витрат є необхідним і неминучим для позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал», яке було змушеним до залучення професійної правничої допомоги адвоката.
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 13, 16, 526, 527, 530, 599, 610-612, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 100201071 від 02.09.2021 року у розмірі 26943 грн. 35 коп., яка складається з 10687 грн. заборгованості за тілом кредиту, 15046 грн. 35 коп. заборгованості за відсотками, 1210 грн. заборгованості за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мусієвський В.Є.