Справа № 450/3626/25 Провадження № 3/450/2051/25
10 жовтня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Добош Н.Б., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
09.08.2025 року о 01 год. 40 хв. в с.Оброшине, по вул. Вольського водій ОСОБА_1 керував автомобілем PEUGEOT 308 д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки за допомогою Alcotest Drager 6810Arcd 0440, номер тесту 3557, результат тесту 1,32 проміле. Від права керування транспортним засобом відсторонений. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення заперечив. Вказав, що 09.08.2025р.ввечері вечеряв з дружиною вдома, потім вирішили з дружиною посидіти в автомобілі. Це було вже під час комендатської години, коли до них підійшли працівники поліції, попросили документи, та ОСОБА_1 їх надав. Працівники поліції вказали, що від ОСОБА_1 чути запах алкоголю, тому сказали, що необхідно дихати в Драгер. Маючи стаж водіння приблизно 5 років, ОСОБА_1 не було відомо з якою метою працівники поліції проводять щодо нього освідування на стан алкогольного сп'яніння. Він не пригадує чи повідомляв працівникам поліції про те, що не керував транспортним засобом. Просив закрити провадження щодо нього
Представник ОСОБА_1 - адвокат Алдохіна Л.М. у судовому засіданні заперечила вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з підстав, зазначених у письмовому клопотанні про закриття адміністративного провадження. Свою позицію аргументує тим, що працівниками патрульної поліції не надано доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем PEUEOI 308 д.н.з. НОМЕР_1 у зазначений у протоколі час. Суб'єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, зокрема, є водії транспортних засобів. Правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, вважають закінченим з того моменту, коли транспортний засіб почав рухатись, на що звертав свою увагу Пленум Верховного Суду України в п.27 постанови від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті». Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає, окрім керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, також і у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі №338/1/17 роз'яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. До адміністративного матеріалу, який направлено на розгляд суду відносно громадянина ОСОБА_1 , який притягається до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП додано диск з видеозаписом. Відеозапис 01164 починається 09.08.25 о 01:59:27 В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №417050, який складено о 02:22:35 зазначено, що гр. ОСОБА_1 керував т.з. PEUEOI 308 д.н.з. НОМЕР_1 в с.Оброшине, проспект Вольського «09.08.2025 о 01:40:00 » З відеозапису подій вбачається, що ОСОБА_1 перебуває поруч з припаркованим автомобілем та спілкується з працівниками поліції. . Таким чином в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом , був зупинений працівниками поліції в процесі руху. Таким чином, суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини 2 статті 71 КАС України, не надано жодних належних і допустимих у розумінні статті 70 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення постанови. На підставі викладеного просила закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП в зв'язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами статті 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стосовно покликань правопорушника про те, що до матеріалів справи не надано доказів про те, що він керував транспортним засобом, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи працівниками поліції було застосовано технічні записи відеозапису у відповідності до ч.2 ст.266 КУпАП на якому зафіксовано, що працівники поліції запропонували пройти огляд з метою виявлення стану сп'яніння у відповідності до вимог законодавства, та ОСОБА_1 погодився та результат Драгера показав перебування у стані алкогольного сп'яніння - 1,32 проміле. Працівник поліції повідомив, що відносно ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 погодився, жодних пояснень до протоколу не подавав (відеозапис 01164@2025080905341510 о 02:34 запису), у відповідній графі протоколу пояснення відсутні.
На відеозаписі на запитання працівника поліції про те, чи будете проходити огляд на місці зупинки, ОСОБА_1 жодних повідомлень, що він не керував транспортним засобом не висловлює, а запитує чи не можна на місці домовитись. Працівник поліції заперечує (02:06 запису на відео 00000@2025080905062310).
На відеозаписі 01164@2025080904592310 о 01:59 запису працівник поліції вказує, що ОСОБА_1 було зупинено під час комендатської години, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, тремтіння рук, почервоніння очей. Будь-яких зауважень від ОСОБА_1 , що він не керував транспортним засобом не надходило.
О 02:01 даного відеозапису працівник поліції звертаєтся до ОСОБА_1 «пане водій» та пропонує пройти огляд на алкотестері Драгер або проїхати в медичний заклад. ОСОБА_1 повідомляє про те, що він пив 50 грам, що тоді проходити.
На відеозаписі 01164@2025080905101510 о 02:09-02:10 запису ОСОБА_1 вказує: «я не заперечую того всього. Дійсно я знаю, що я винен».
О 02:11-02:12 даного відеозапису працівник поліції звертається до ОСОБА_1 «пане водій» та в черговий раз роз'яснює про можливість на місці зупинки продути алкотест Драгер, проїхати в медичний заклад, або відмовитись від проходження огляду, при відмові буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130. На це ОСОБА_1 запитує: а що не можна домовитись.
На відеозаписі 01164@2025080905341510 працівник поліції вказує, що складено протокол стосовно ОСОБА_1 стосовно того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, причому при підписанні протоколу ОСОБА_1 вказав, що пояснень надавати не буде.
Таким чином ОСОБА_1 жодного разу при спілкуванні з працівниками поліції не повідомляв їх про те, що він не керував транспортним засобом.
Відтак, враховуючи досліджені докази в їх сукупності, дії ОСОБА_1 на місці зупинки його працівниками поліції та в суді при наданні показів ОСОБА_1 суд розцінює, як намагання уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, оскільки такі суперечать іншим доказам у справі, зокрема відеозапису, рапорту.
Розглядаючи матеріали адміністративної справи в межах наявних доказів, приходжу до висновку, про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9а ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його вина доведена матеріалами справи, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 417050 від 09.08.2025р., року; відомостями отриманими з використанням технічного засобу «Драґер» номер тесту 3557 результат тесту 1,32 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09.08.2025р.; відеозаписом, рапортом від 09.082025р., в якому зазначено, що 09.08.2025р. в с.Оброшине був зупинений автомобіль марки PEUGEOT 308 д.н.з. НОМЕР_1 у комендатську годину. В ході перевірки було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння: запах з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння рук, огляд на стан сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера Драгер, тест 3557, результат 1,32 проміле. Стосовно ОСОБА_1 складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним порушення вимог 2.9а ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тому враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Доводи ОСОБА_1 наведенні в клопотанні є формальними і жодним чином не свідчать про його невинуватість, а також не спростовують наявних у справі доказів на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про вид стягнення, з врахуванням особи правопорушника, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 , слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Керуючись ст.ст. 36, 283, 284 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один ) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605, 60 гривень судового збору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
СуддяН. Б. Добош