Єдиний унікальний номер №943/1302/25
Провадження №3/943/665/2025
10 жовтня 2025 року
Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, місце праці не встановлено, жителя АДРЕСА_1 ,
за ст. 130 ч. 1 КУпАП -
встановив :
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385515 від 08.07.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 08.07.2025 року о 19.23 год в селищі Красне по вул. Івана Франка, 48, Золочівського району Львівської області керував автомобілем марки Део Ланос, н/з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі, відмовився від відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був судом належним чином повідомлений про день та час розгляду справи за вказаним у протоколі місцем проживання. Забезпечив явку захисника адвоката Малиняка В.А., який заперечив вину у інкримінованому водію порушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, просив провадження у справі закрити за відсутності складу порушення, оскільки поліцейськими грубо порушено порядок огляду водія, не зафіксовано моменту руху транспортного засобу, лише розмову поліцейських з водієм. Крім того, рішенням Буського районного суду від 25.09.2025 року скасовано постанову поліцейського за ч.2 ст. 122 КУпАП, яка слугувала причиною зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 .
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП, проти чого не заперечив захисник.
Вислухавши захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.
За правилами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 245 КУпАП до завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення належить, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 «Правил дорожнього руху», водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
В судовому засіданні досліджені матеріали, а саме:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 385515 від 08.07.2025 року, де викладена фабула правопорушення;
-акт огляду на стан сп'яніння, з відміткою, що огляд не проводився;
- направлення в Буську ЦРЛ від 08.07.2025;
- запис на DVD диску;
- рапорт інспектора СРПП ВП №2;
- копія постанови Серія ЕНА № 5175333 від 08.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КУпАП;
- письмові пояснення.
В судовому засідання оглянуто відеозапис з місця події, з якого вбачається, що відео починається з спілкування поліцейського з водієм, автомобіль стяв припаркований. Ні руху транспортного засобу, ні керування таким саме ОСОБА_1 , не зафіксовано.
Крім того судом оглянуто рішення Буського районного суду від 25.09.2025 року (справа № 943/1527/25) за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Малиняк Віктор Андрійович до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн, постанову поліцейського скасовано, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їхніми об'єднаннями на всій території України.
Разом з тим, у матеріалах справи наявні докази про те, що обставини зупинки автомобіля ОСОБА_1 08.07.2025 року були предметом дослідження судом по справі №943/1527/25, постанова поліцейського за керування останнім транспортним засобом з порушенням правил ПДР за ч.2 ст. 122 КУпАП, що було підставою зупинки транспортного засобу поліцейськими - скасована рішенням Буського районного суду Львівської області, отже всі подальші дії поліцейського є незаконними.
До аналогічного висновку дійшов П'ятий апеляційний адміністративний суд, розглядаючи справу №473/1404/20. Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2020 р. у справі №473/1404/20 передбачено, що якщо поліцейським не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, то вимога інспектора до водія про пред'явлення документів, що посвідчують особу або документів на право керування є неправомірною.
Верховний Суд в Постанові від 15 березня 2019 року по справі № 686/11314/17, зазначив, що поліцейські не можуть вимагати у водія документи чи вчиняти інші дії, якщо у них немає доказів вчинення правопорушення.
Відповідно до вищезазначеного, водій не зобов'язаний надавати документи, та виконувати всі подальші вимоги працівників поліції без доказів порушення Правил дорожнього руху.
Згідно п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Аналіз наведених вище положень нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що поліцейський має право вимагати у водія пред'явлення документів, що посвідчують особу, а також вимагати пройти огляд у на стан алкогольного сп'яніння, якщо існує достатньо підстав вважати, що така особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав) та безпосередньо при оформленні дорожньо-транспортної пригоди. У випадку, якщо поліцейський належним чином не зафіксував факту порушення особою Правил дорожнього руху, вимоги відповідної посадової особи про пред'явлення водієм документів, а також вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння є неправомірними.
Вказана правова позиція повністю узгоджується з висновками викладені Другим апеляційним адміністративним судом у рішенні від 29.07.2021 у справі № 524/7029/20.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Рисовський проти України», «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», «Ґаші проти Хорватії», «Трґо проти Хорватії»).
Враховуючи вказане, у даному випадку має місце порушення принципу «належного урядування», адже на ОСОБА_2 не може перекладатись відповідальність за обставини, що виникли в результаті недотримання працівниками патрульної поліції власних процедур, визначених приписами чинного законодавства України.
Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23грудня 2005 року №14«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Касаційний адміністративний суд в складі Верховного Суду в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Проте, зазначення «водія» унеможливлює правозастосування вказаного визначення в розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки суттєво зменшує коло осіб, які можуть бути притягнуті до відповідальності за керування у нетверезому стані.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), виходжу з того, що, як і у кримінальному провадженні, суддя у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі.
Суд зважає при цьому, що протокол про адмінправопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах.
При цьому, суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Відтак, виходячи з вимог пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247, 280, 283, 284 КпАП України, суддя -
постановив :
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, за ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.
Суддя Б. М. Журибіда