"13" жовтня 2025 р. Справа153/1327/25
Провадження2/153/467/25-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Дзерина М.М.
за участю секретаря судового засідання Поліш Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення в порядку ст.625 ЦК України,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просила стягнути з відповідачів 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у розмірі 3101,11 доларів США, за пенею за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 154,70 грн. та за несвоєчасне погашення боргу по сплату судового збору в розмірі 1183,59 грн. у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також судовий збір у розмірі 1298 грн. 77 коп. та фактично понесені судові витрати. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила наступне: 30 березня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №71-255, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредит в іноземній валюті у розмірі 10000,00 доларів США з сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,8% річних та кінцевим терміном повернення до 29.03.2021 року. Крім цього, в забезпечення виконання Кредитного договору, був укладений договір поруки №62-255 від 20 березня 2006 року. Згідно даного договору ОСОБА_3 зобов'язався відповідати перед банком як солідарний боржник. В зв'язку із тривалим невиконанням позичальником своїх зобов'язань щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами виникла прострочена заборгованість за вказаним договором. 17 жовтня 2016 року Ямпільський районний суд Вінницької області у справі №153/638/16-ц постановив рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року в розмірі 21090,14 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 гривень. 8049,44 гривень понесених судових витрат по оплаті судового збору.
26.12.2016 по справі №153/638/16-ц видано виконавчі листи, які було звернено до примусового виконання. Виконавчі документи перебувають на виконанні Ямпільського відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу за кредитним договором, а також щодо стягнення понесених судових витрат по оплаті судового збору ВП №57216618, також щодо стягнення з ОСОБА_3 боргу за кредитним договором ВП №57224312.
Станом на звернення до суду заборгованість за рішенням суду не погашена в повному обсязі. Виконання рішення триває.
У виконавчих провадженнях №57224312, №57216618, №57224196 з примусового виконання виконавчих листів №153/638/16-ц виданих 26 грудня 2016 року Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №71-255 від 30.03.2016 року в розмірі 21090,14 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 грн., а також 8049,44 грн. понесених судових витрат по оплаті судового збору, станом на 24 лютого 2022 року кошти для погашення боргу на депозитний рахунок Ямпільського ВДВС не надходили. Таким чином, станом на 24 лютого 2022 року, згідно рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року у справі №153/638/16-ц стягнення не провадилось, заборгованість за виконавчими документами збереглась в повному обсязі.
17 липня 2025 року постановою Вінницького апеляційного суду було здійснено заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на його правонаступника ОСОБА_1 , у виконавчих провадженнях №57224312, №57216618, №57224196 з примусового виконання виконавчого листа від 26.12.2016 виданого Ямпільським районним судом Вінницької області по справі №153/638/16-ц.
Розрахунок 3% річних здійснено за формулою сума боргу, що підлягає стягненню за рішенням суду - сума погашення за відповідний період) х 3% : 365х1789 (днів прострочення за період з 02.04.2017 по 23.02.2022 року) - 21090,14х3%:365х1789=3101,11. Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2016 році зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак, кредитор має право на отримання сум, передбачених ст.625 ЦК України за увесь час прострочення до дати виконання рішення суду. Позивач вказує, що внаслідок невиконання боржниками грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, за увесь час прострочення, отже, таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення. У зв'язку з невиконанням позичальниками умов Кредитного договору та рішення суду, що позивач має право вимагати від позичальника/боржника сплатити три проценти річних від простроченої суми, а саме: заборгованість за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту та процентам за рішенням суду (3% річних) з 02.04.2017 по 23.02.2022 становить 3101,11 доларів США, за пенею за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 154,70 грн. та за несвоєчасне погашення боргу по сплату судового збору в розмірі 1183,59 грн. Позивач вказує, що належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання, а саме по собі ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, виконання якого не здійснено, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржників від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання. А тому, із врахуванням вище викладеного, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялалсь у порядку, встановленому ст.ст.128, 130 ЦПК України - судовою повісткою-повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 . Про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзив суду не подала, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в її відсутність до суду не надійшло. Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у порядку, встановленому ст.ст.128,130 ЦПК України - судовою повісткою-повідомленням, яка направлялася за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 . Про причини неявки відповідач суд не повідомив, відзив суду не подав, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в його відсутність до суду не надійшло. Відмітка на поштовому повідомленні: «адресат відсутній за вказаною адресою», відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України свідчить про те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.
Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
Із копії кредитного договору №71-255 від 30.03.2006 року судом встановлено, що між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 30.03.2006 року було укладено кредитний договір №71-255, згідно якого відповідач ОСОБА_2 отримала кредит в іноземній валюті у розмірі 10000,00 Доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,8% річних та кінцевим терміном повернення до 29.03.2021 року.
30.03.2006 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №62-255. Згідно даного Договору ОСОБА_3 зобов'язувався відповідати перед позивачем як солідарний боржник.
З копії рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року по справі №153/638/16-ц встановлено, що з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року в розмірі 21090,14 доларів США (двадцять одну тисячу дев'яносто доларів США 14 центів) та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 грн. (одна тисяча п'ятдесят дві гривні 09 копійок). Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 8049,44 гривень 44 копійки понесених судових витрат по оплаті судового збору.
26 грудня 2016 року Ямпільським районним судом Вінницької області по справі №153/638/16-ц було видано виконавчий лист про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором №71-255 від 30.03.2006 року в розмірі 21090,14 доларів США (двадцять одну тисячу дев'яносто доларів США 14 центів) та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 грн. (одна тисяча п'ятдесят дві гривні 09 копійок) .
26 грудня 2016 року Ямпільським районним судом Вінницької області по справі №153/638/16-ц було видано виконавчий лист про примусове стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця місто Ямпіль Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 8049,44 гривень 44 копійки понесених судових витрат по оплаті судового збору .
З інформації про виконавче провадження встановлено, що на підставі виконавчого листа №153/638/16-ц було відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_2 за №57224196 та за №57216618 .
З інформації про виконавче провадження встановлено, що на підставі виконавчого листа №153/638/16-ц було відкрито виконавче провадження відносно боржника ОСОБА_3 за №57224312 .
Станом на дату спрямування даної заяви виконавчі провадження не завершені, є відкритим та перебувають на виконанні у Ямпільського районного відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
З копії постанови Вінницького апеляційного суду від 17 липня 2025 року у справі №153/638/16-ц встановлено, що було замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на його правонаступника ОСОБА_1 , у виконавчих провадженнях №57224312, №57216618, №57224196 з примусового виконання виконавчих листів №153/638/16-ц від 26.12.2016 виданих Ямпільським районним судом Вінницької області на виконання рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів нарахованих за користування кредитом та пені.
З копії листа Ямпільського відділу державної витконавочї служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 07.08.2025 року встановлено, що у відділі на виконанні перебувають виконавчі провадження №57224312, №57216618, №57224196 з примусового виконання виконавчих листів №153/638/16-ц виданих 26 грудня 2016 року Ямпільським районним судом Вінницької області про стягнення солідарно з ОСОБА_2 ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором №71-255 від 30.03.2016 року в розмірі 21090,14 доларів США та пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 1052,09 грн., а також 8049,44 грн. понесених судових витрат по оплаті судового збору, станом на 24 лютого 2022 року кошти для погашення боргу на депозитний рахунок Ямпільського ВДВС не надходили.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходить до наступних висновків:
Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 ЦК України, зокрема договорів.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Згідно зі ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (п.2 ч.1 ст.1046 ЦК України).
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).
Статтею 105 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, у ст.625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 року у справі №6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі ст.1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Правовий аналіз положень ст.ст.526, 599, 611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст.625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Правомірність застосування ст.625 ЦК України в разі прострочення виконання боржником рішення суду підтверджена, також, у: постанові Верховного суду у складі Великої Палати від 16.05.2018 р. по справі №686/21962/15-ц, постановах Верховного суду у справах №310/5419/15-ц від 11.07.2018р., №463/4711/15 від 04.07.2018р., №703/4704/15-ц від 28.02.2018 р., №361/7939/2015ц від 06.08.2018 р.
Згідно положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивач застосував до відповідачів таку міру відповідальності, як стягнення 3% річних, які є платою за користування коштами, що не були своєчасно оплачені боржниками, які за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, що не передбачено умовами договору, однак, передбачено нормами чинного законодавства.
Із наданого стороною позивача розрахунку вбачається, що в порядку ст.625 ЦК України, позивачем, в зв'язку із неналежним виконанням відповідачами зобов'язань за кредитним договором нараховано за період із 02.04.2017 року по 23.02.2022 року три відсотки річних в сумі 3101,11 доларів США.
Зазначений розрахунок відповідачами спростовано не було, як і не було надано доказів належного виконання основних зобов'язань.
Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що обґрунтування позовних вимог в частині наявності підстав для стягнення із відповідачів на користь позивача, в порядку ст.625 ЦК України, трьох відсотків річних, в зв'язку з неналежним виконанням умов договору, знайшли своє об'єктивне підтвердження в ході розгляду справи, та стороною відповідача спростовані не було, а відтак позовні вимоги в цій частині є також обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується заявлених позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, та за судовим збором, в порядку ст. 625 ЦК України, суд зазначає:
Враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на тіло кредиту, відсотки, судовий збір, тощо. Наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №916/2889/13.
З урахуванням вищевикладеного, суд не знаходить підстав для стягнення із відповідачів на користь позивача в порядку ст.625 ЦК України пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в розмірі 154,70 грн. та за судовим збором 1 183,59 грн. Тому в цій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку із безпідставністю.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення в рівних частках з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у 1284 грн. 48 коп.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 83, 141, 258, 263, 265, 268, 354-356 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення в порядку ст.625 ЦК України, - задоволити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором №71-255 у розмірі 3101 (три тисячі сто один) доларів США 11 (одинадцять) центів.
Стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 понесені судові витрати у загальній сумі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2025 року.
Суддя: Дзерин М.М.