"13" жовтня 2025 р. Справа153/1301/25
Провадження1-кс/153/323/25-к
Ямпільський районний суд Вінницької області
у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області в режимі відеоконференції клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанту поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025020170000227 від 16 серпня 2025 року, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , громадянину України підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за участю прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської
окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_5
слідчого СВ ВП№1 Могилів-Подільського РВП
ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_6
Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 . В якому зазначив, що в ході досудового розслідування встановлено, що 15 серпня 2025 року, близько 22.00 години, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 знаходилися біля магазину «Оксана», що розташований за адресою: вулиця Радянська, 38/2, с.Велика Кісниця Могилів-Подільського району Вінницької області, де спільно вживали спиртні напої. Під час розпивання спиртних напоїв, між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на побутовому ґрунті виникла словесна суперечка, яка переросла в штовханину, під час якої ОСОБА_8 наніс ОСОБА_4 один удар кулаком руки в ділянку обличчя, від якого останній впав на землю. Після цього у ОСОБА_4 виник умисел на вбивство ОСОБА_7 . З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на автомобілі марки ВАЗ, моделі 211540-120-20, реєстраційний номер НОМЕР_1 , поїхав до місця свого проживання, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де взяв власну гладкоствольну мисливську рушницю марки «ИЖ-27», № НОМЕР_2 , сів до вказаного автомобіля та повернувся до магазину «Оксана», та під приводом розмови з ОСОБА_8 , знаходячись в автомобілі, підкликав його до себе. В подальшому, ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_4 , який перебуваючи в автомобілі, діючи умисно та усвідомлюючи, що посягає на життя іншої особи, передбачаючи і свідомо бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, через відкрите вікно водійських дверей, здійснив постріл з вищезазначеної рушниці в область правого підребер'я ОСОБА_8 від чого на місці події настала його смерть. Після скоєного, ОСОБА_4 з рушницею на автомобілі зник з місця вчинення злочину. Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 61 від 16.08.2025 смерть ОСОБА_8 настала внаслідок внутрішньо-плевральної кровотечі, розриву печінки, проникаюче вогнепальне поранення черевної і грудної порожнини, постріл із гвинтівки.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.
16 серпня 2025 року Ямпільським районним судом Вінницької області підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу закінчується 15.10.2025.
Підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України обґрунтовується наступними доказами: протокол огляду місця події від 16.08.2025; протокол огляду місця події за місцем проживання ОСОБА_4 від 16.08.2025; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину ОСОБА_4 від 16.08.2025; протоколами допиту свідків,протоколами проведення слідчого експерименту з свідками, протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 ; компакт диски із відеозаписами із нагрудних відеокамер поліцейських; компакт диск із аудіо записами дзвінків здійснених на спец лінію 102.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину у сфері проти життя та здоров'я особи, а саме передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, останній може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Характер вчиненого ОСОБА_4 злочину дає підстави вважати, що перебуваючи на волі без застосування дієвого запобіжного заходу він може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити інший злочин, що є ризиком передбаченим п.5 ч.1 ст.177 КК України. Крім того, наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КК України, а саме, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як останньому відоме їх місце проживання.
Встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а тому є доцільним застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На даний час, заявлені ризики за час утримання ОСОБА_4 під вартою не зменшились та наведені обставини не змінились. У зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку тримання під вартою. Також, завершити досудове розслідування до 16.10.2025 не представляється можливим внаслідок складності провадження, оскільки для прийняття законного рішення, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема отримати висновки судових експертиз призначених вході досудового розслідування даного кримінального провадження та з врахуванням зібраних доказів виконати вимоги ст.ст.283, 290, 291 КПК України. Тому, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від органів досудового розслідування та суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий просить суд продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, до 16 листопада 2025 року.
Слідчий СВ ВП №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив суд продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 листопада 2025 року.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував щодо застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні не заперечував щодо застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора про необхідність задоволення клопотання, слідчого, захисника та підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд приходить до наступного:
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 16 серпня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів, а саме - до 15 жовтня 2025 року.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, статті 12КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У своїх рішення ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, в якому підозрюється (обвинувачується) особа та ризики його ухилення від слідства та суду є єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Окрім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що існує презумпція на користь звільнення з під варти, доводи за та проти такого звільнення не повинні бути загальними та абстрактними (Рішення «Smirnova проти Росії» заява №№46133/99 та 48183/99, рішення від 24/07/2003).
ЄСПЛ вказує, що національні органи мають досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів. Однак, у той же час має бути вмотивований відступ від поваги до особистості.
Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід розглядати у кожній справі окремо з урахуванням її особливостей (Рішення «Jecius проти Литви» заява №34578/97 рішення від 31/07/2000).
Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом, але за наявності чітких ознак, що цього вимагає справжній суспільний інтерес, який не зважаючи на наявність презумпції невинуватості переважає інтереси забезпечення права на свободу.
Ризик втечі не має бути встановлений тільки за можливості суворого вироку. Ризик втечі має оцінюватися разом із факторами, які вказують на характер особи, її моральність, місце проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та ін.
Наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Рішення «Selcuk проти Туреччини» №21768/02 рішення від 10/01/2006).
Безперервне тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності дійсної необхідності захисту суспільних інтересів, яка має переважне значення порівняного із вимогою поваги до особистої свободи відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У практиці ЄСПЛ сформульовано чотири базових причини для відмови у звільнені особи з під варти: 1. ризик того, що обвинувачений не з'явиться у судове засідання; 2. ризик того, що обвинувачений вживатиме заходів для запобігання відправленню правосуддя; 3. скоїть інші правопорушення; 4. стане причиною порушення громадського порядку.
Судом враховується наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, за який санкцією ч.1 ст.115 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Також було встановлено, що ОСОБА_4 не працює, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб немає, що є підставою вважати, що у підозрюваного ОСОБА_4 відсутні стійкі соціальні зв'язки, що дає підстави суду прийти до висновку про існування ризику передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності. Окрім цього, підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може впливати на свідків, що негативно відіб'ється на ході досудового розслідування, оскільки знає їхнє місце проживання. Встановлені під час розгляду клопотання обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, а тому є доцільним застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На підставі вищевикладених обставин слідчий суддя під час застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дійшов висновку про обґрунтованість підозри, наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1) та впливати на свідків (п.3).
На даний час, заявлені ризики за час утримання ОСОБА_4 під вартою не зменшились та наведені обставини не змінились. Завершити досудове розслідування до 15 жовтня 2025 року не представляється можливим внаслідок складності провадження, оскільки для прийняття законного рішення, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема завершити проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оформити їх результати та з врахуванням зібраних доказів виконати вимоги ст.ст.283, 290, 291 КПК України.
З метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, суд вважає необхідним клопотання задовольнити та продовжити відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинення злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя не знаходить підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 193-196, 309, 310, 395 КПК України, суд
Клопотання сторони кримінального провадження слідчого СВ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанту поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12025020170000227 від 16 серпня 2025 року, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , громадянину України, не судимому, строк тримання під вартою до 16 листопада 2025 року.
Визначити 16 листопада 2025 року датою закінчення строку дії даної ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1