2/130/1145/2025
130/1445/25
"10" жовтня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
приходить до такого.
Позиція позивача
Представник позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» Поляков О.В. звертається до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 00-9716194 від 11 квітня 2024 року у розмірі 25148,76 грн, судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Позов обґрунтовує тим, що Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Первісного Кредитора та ознайомився з актуальною редакцією Правил надання грошових коштів у позику. Після цього добровільно без примусу чи тиску Відповідач заявив про бажання отримання коштів, зареєструвався на Сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту Кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані. Одразу після вчинення дій відповідача, 11 квітня 2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що свідчить про те, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця. Враховуючи вищевикладене первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, в свою чергу відповідач всупереч умов Договору взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість в розмірі 29048,76 грн.. 21 жовтня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу № 21102024 -МК/ЕЙС, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшли права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідач свої зобов'язання перед первісним кредитором та позивачем щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, комісії не виконала. Враховуючи наведене, ТОВ «ФК«ЕЙС» звернулося до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
На підтвердження позовних вимог представник позивача надає копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, копію паспорта споживчого кредиту, копію договору факторингу.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позов не надіслала, свою позицію не виклала.
Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання
Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області 22 травня 2025 року (а.с. 1).
В порядку частини восьмої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України 23 травня 2025 року отримано відповідь щодо місця реєстрації відповідача.
Разом з позовною заявою до суду представником позивача подано клопотання про витребування доказів, в якому він просив витребувати у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів.
Представник позивача за довіреністю Поляков О.В. в позові заявив клопотання провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 23 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 Цивільного процесуального кодексу України. Також цією ж ухвалою витребувано в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки та зарахування коштів відповідачці, яка 23 червня 2025 надійшла до суду (а.с. 67).
Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі була надіслана відповідачці рекомендованим листом за дійсною адресою зареєстрованого місця проживання (а.с. 58).
Однак, 2 червня 2025 року на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 62).
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідачка належним чином повідомлена про розгляд справи згідно з положеннями частин сьомої та восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Відповідачка заяви про неможливість подання відзиву на позов через введення воєнного стану у країні, а також заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подавала.
Відповідно до наказу від 2 липня 2025 року суддя Шепель К.А. перебував у щорічній основній відпустці з 27 липня 2025 року по 17 вересня 2025 року.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин
З матеріалів справи встановлено, що 11 квітня 2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено Договір кредитної лінії №00-9716194, згідно з умовами якого кредитодавець зобов'язався надати позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором на наступних умовах.
Сума ліміту кредитної лінії (Сума кредиту) складає: 7800 гривень. Тип Кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби. Строк дії кредитної лінії (Строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов'язаний повернути Кредит Кредитодавцю (дата повернення кредиту) 6 квітня 2025 року.. За надання Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразово комісію у розмірі 10% від суми Кредиту, що складає: 780 грн. Денна процентна ставка Денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні Стандартної процентної ставки та Комісії (у разі її наявності) дорівнює 2.5% та розраховується в процентах. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 111959 %.. Орієнтовна загальна вартість Кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 77937,60 грн (а.с.11-15).
Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту, відповідачка ознайомлена з інформацією про умови кредитування та вартість кредиту 11 квітня 2024 (а.с 29-30).
Під час укладення кредитного договору № 00-9716194 від 11 квітня 2024 року відповідачкою пройдено ідентифікацію, одноразовий ідентифікатор 22777, під час проходження ідентифікації нею вказано контактний номер телефону (а.с.31).
До матеріалів позовної заяви позивачем було долучено Правила коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАКС КРЕДИТ», які діють з 27 березня 2024 року (а.с. 24-28).
11 квітня 2024 року на картковий рахунок відповідачки ТОВ «МАКС КРЕДИТ» були перераховані кредитні кошти в розмірі 7800 грн, що стверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» та інформацією ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (а.с. 16-17).
Згідно з випискою з особового рахунку за Кредитним договором № 00-9716194 від 11 квітня 2024 року, заборгованість за кредитним договором станом на 4 травня 2025 року складає 29048,76 грн (а.с.22), що також стверджується детальним розрахунком заборгованості (а.с. 23).
Згідно з копією договору факторингу №21102024 - МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року, між ТОВ«ФК«ЕЙС» (Фактор) та ТОВ«МАКС КРЕДИТ» (Клієнт), укладено договір про те, що фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 32-38). Відповідно до платіжних інструкцій, фактор виконав своє зобов'язання перед клієнтом за договором факторингу №21102024 - МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року (а.с.38 на звороті- 40 на звороті).
Згідно з копією акту прийому-передачі до Договору Факторингу №21102024 - МК/Ейс від 21 жовтня 2024 року, ТОВ«ФК «ЕЙС» (Фактор) прийняло від ТОВ«МАКС КРЕДИТ» (Клієнт) реєстр боржників в кількості 6188 (а.с. 38).
Відповідно до реєстру боржників до Договору факторингу під номером 1624 зазначена ОСОБА_1 загальна сума заборгованості становить 25148,76 грн (а.с. 41-42).
Відповідно до витребуваної судом інформації у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку 11 квітня 2024 року були зараховані кошти в сумі 7800 грн, що підтверджується випискою по картковому рахунку (а.с.67).
Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів суд доходить висновку про укладення та підписання ОСОБА_1 кредитного договору за допомогою одноразового паролю ідентифікатора; невиконання нею, як позичальником своїх зобов'язань щодо повернення отриманих в борг коштів та наявності у неї боргових зобов'язань перед ТОВ «ФК «ЕЙС», яке набуло прави вимоги за вищевказаними договорами за договорами факторингу
Юридична кваліфікація встановлених обставин
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що передбачено пунктом 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України, а в частині першій статті 626 Цивільного кодексу України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частинами першою та другою статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України між сторонами виникло зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, оспорюваний договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно зіш статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як визначено у частині першій статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Наслідки порушення договору позичальником передбачені у частині другій статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 1077, частиною першою статті 1078 та частиною першою статті 1082 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття 514, частина перша стаття 1084 Цивільного кодексу України).
Суд встановив, що первісний кредитор перерахував позичальнику кредитні кошти у розмірі 7800 грн на його рахунок. Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання жодному з кредиторів належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 25148,76 грн. Вказана заборгованість нарахована у повній відповідності до умов кредитного договору, які прийняла і з якими погодилась відповідачка..
За встановлених обставин, вказана заборгованість на підставі статтей 526, 530 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з відповідачки на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Висновки суду
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному представником позивача в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду в електронній формі сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а тому із відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с. 7).
Крім того, представник позивача в позовній заяві просить стягнути з відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в сумі 7000 грн.
При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд звертає увагу на таке. У розумінні положень частини п'ятої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, принципи диспозитивності та змагальності, не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони, саме тому витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн підлягають стягненню з відповідача в повному розмірі.
Керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 89, 259, 263 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України «Про електронну комерцію», на підставі статей 509, 525, 526, 549, 610, 611, 625, 634, 1048, 1077, 1078, 1082, 1084 Цивільного кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9716194 від 11 квітня 2024 року у розмірі 25148,76 грн, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 25148 (двадцять п'ять тисяч сто сорок вісім) грн 76 коп, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на правову допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) грн.
На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ім'я (найменування) сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС», місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ