08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 470/914/24
провадження № 61-10494св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Березнегуватська селищна рада, Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Міністерство оборони України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Панфілова Дар'я Андріївна, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року у складі колегії суддів: Серебрякової Т.В., Коломієць В.В., Самчишиної Н.В.,
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви
У жовтні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні.
В обґрунтування заяви посилався на те, що він є рідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України ОСОБА_3 був мобілізований до лав Збройних Сил України, військова частина НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Донецької області у м. Маріуполі під час захисту незалежності України ОСОБА_3 загинув.
Заявник тривалий час має розлади здоров'я та йому було встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково. У зв'язку із хворобою ОСОБА_3 здійснював догляд за ним, оплачував комунальні послуги та ліки, підтримував його фінансовота був єдиним джерелом підтримки.
Водночас,брат постійно з ним проживав, купував побутову техніку для спільного використання, робив ремонт у житловому приміщенні, зокрема, оплачував заміну вікон.
Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_2 просив суд встановити факт його проживання однією сім'єю з братом ОСОБА_3 та перебування на його утриманні з 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому заявник вказував, що встановлення вказаного факту йому необхідно для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю брата під час захисту Батьківщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявником не доведено факту його постійного проживання однією сім'єю разом з ОСОБА_3 у період з 2015 до 28 березня 2022 року, наявності у них постійного спільного побуту, бюджету, взаємних права та обов'язків, а також не доведено перебування заявника на повному утриманні брата або одержання від нього допомоги, яка була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_4 в особі представника - адвоката Панфілової Д. А. звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана його представником - адвокатом Панфіловою Д. А., задоволено частково, рішення Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2025 року скасовано, заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Роз'яснено заявнику ОСОБА_2 про його право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заява ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та факту перебування на утриманні померлого годувальника не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви вбачається спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року, сформованою представником - адвокатом Панфіловою Д. А. в системі «Електронний суд».
У касаційній скарзі заявникпросить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена постанова ухвалена апеляційним судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для справи та без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
05 вересня 2025 року від Міністерства оборони України надійшов відзив, сформований в системі «Електронний Суд», у якому заявник просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
01 вересня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що заявник ОСОБА_2 зареєстрований та фактично проживаєза адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Березнегуватської територіальної громади від 16 серпня 2024 року.
30 листопада 2021 року ОСОБА_5 встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково, що підтверджується копією довідки до акту медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ № 448120 та формою індивідуальної програми реабілітації інваліда.
Рідний брат заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
25 лютого 2022 року ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації у складі команди НОМЕР_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув в м. Маріуполі Донецької області, що вбачається з копії наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 23 від 25 лютого 2022 року та копії свідоцтва про смерть, виданого Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області.
З копії спадкової справи за №38/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини звернулась ОСОБА_6 , в якій остання зазначає, що приймає спадщину, яка залишилась після смерті свого батька.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржена постанова апеляційного суду відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі- Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частинами першою, другою, сьомою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У частинах першій, другій статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за умов, якщо згідно із законом такі факти створюють юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) викладено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 759/12740/21 (провадження № 61-126св22).
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з рідним братом ОСОБА_3 , який був військовослужбовцем і загинув під час виконання обов'язку щодо захисту Батьківщини під час бойових дій, та перебування на його утриманні з 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 посилався на те, що встановлення такого факту йому необхідно для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю брата під час захисту Батьківщини.
Заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування на утриманні померлого годувальника ОСОБА_2 пред'явив до суду у порядку її розгляду за правилами окремого провадження.
У справі, яка переглядається, встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , державна реєстраціясмерті здійснена ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до наданої на запит апеляційного суду копії спадкової справи № 38/2024, заведеної після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , 27 березня 2024 року із заявою про прийняття спадщини звернулась його дочка - ОСОБА_6 , в якій остання зазначає, що приймає спадщину, яка залишилась після смерті свого батька(вх. номер заяви 97/02-14).
Відповідно, ОСОБА_7 має право на отримання певних виплатпісля смерті ОСОБА_3 , зокрема одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця під час захисту Батьківщини.
Отже, між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 вбачається спір про право, пов'язаний з доведенням наявності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім'ї загиблого військовослужбовця.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність залишення заяви ОСОБА_9 , поданої в порядку окремого провадження, без розгляду на підставі частини шостої статті 294, частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки наявний спір про право.
Доводи заявника про неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки висновки щодо застосування норм права, які викладені у вказаних постановах, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у справі, що переглядається.
Інші наведені в касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки цим судом.
При цьому Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав ЄСПЛ, рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представник - адвокат Панфілова Дар'я Андріївна, залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
В. М. Коротун
М. Ю. Тітов