Ухвала від 07.10.2025 по справі 627/970/23

УХВАЛА

07 жовтня 2025 року

м. Київ

справа № 627/970/23

провадження № 61-11618ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на постанову Харківського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року у справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області до ОСОБА_1 , треті особи: Краснокутська селищна рада Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ГУ Держгеокадастру у Харківській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило витребувати у відповідача земельну ділянку з кадастровим номером 6323583200:02:001:1349 у власність держави.

Рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 02 грудня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Витребувано у ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6323583200:02:001:1349 у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 серпня 2025 року рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 02 грудня 2024 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

11 вересня 2025 року через систему «Електронний Суд» ГУ Держгеокадастру у Харківській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

До касаційної скарги долучено платіжну інструкцію від 04 вересня 2025 року № 785 про сплату мінімальної ставки судового збору в розмірі 4 294,40 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків, а саме: заявнику необхідно зазначити ціну позову у справі та визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги (з урахуванням вартості спірної земельної ділянки), у разі необхідності, - доплатити його у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Зазначено, що згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

03 жовтня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ГУ Держгеокадастру у Харківській областіна виконання ухвали від 25 вересня 2025 року подало до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначає, що згідно з витягом № НВ-6300602432023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок грошова оцінка земельної ділянки становить 59 642,85 грн.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Конституційний Суд України 22 листопада 2023 року ухвалив Рішення у справі

№ 10-р(ІІ)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пунктів 1, 5 частини шостої статті 19, пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2частини третьої статті 389 ЦПК України. У пунктах 7.6. - 7.8. Рішення вказано, що Європейський суд із прав людини послідовно обстоює позицію, що для розуміння змісту обмежень права на доступ до суду, гарантованого статтею 6 Конвенції, є потреба у врахуванні ролі касаційних судів та визнанні того, що умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги; застосування визначеного у національному праві критерію ratione valoris для подання скарг до Верховного Суду є правомірною та обґрунтованою процесуальною вимогою з огляду на саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості. Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів. Тому внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики.

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 59 642,85 грн, яка не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн * 250 = 757 000,00 грн).

У касаційній скарзі заявник зазначає, що справа оскаржується до Верховного Суду згідно підпункту а) б) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, зокрема якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах та має виняткове значення для заявника, посилаючись на те, що на Головне управління покладено обов'язок нагляду та контролю за дотриманням земельного законодавства на території Харківської області та вжиття відповідних заходів у разі виявлення порушень. За наявних обставин у справі «суспільним», «публічним» інтересом звернення до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки із володіння відповідача є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно- важливого та соціально-значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земель сільськогосподарського призначення, повторного отримання громадянами земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також захист суспільних інтересів загалом та права власності на землю Українського народу. «Суспільний», «публічний» інтерес у даній справі полягає у відновленні правового порядку в частині повернення в державну власність землі, що незаконно вибула з такої власності. Таким чином, для ГУ Держгеокадастру у Харківській області як для державного органу, на який покладено обов'язок нагляду за дотриманням земельного законодавства на території Харківської області, ця справа має виняткове значення, враховуючи необхідність задоволення суспільного та публічного інтересу у відновленні порушеного права держави, дотримання конституційних приписів про принцип верховенства права та про рівність громадян, у тому числі і рівність доступу громадян до реалізації права на безкоштовну приватизацію земельних ділянок державної та комунальної власності. Крім того, розгляд справи у суді касаційної інстанції та дослідження питання подвійної приватизації земельних ділянок громадянами, що є порушенням статей 116, 121 ЗК України, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки Головним управлінням пред'явлено більше трьох десятків позовів аналогічного характеру з аналогічними правовідносинами. Справа, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки стосується проблеми витребування земельних ділянок у добросовісного набувача, застосування позовної давності до таких спорів, визначення кола учасників справи при подвійній приватизації.

Фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми. Водночас, вказуючи на фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, ГУ Держгеокадастру у Харківській області не навело обґрунтованих доводів на підтвердження існування виключної правової проблеми у спірних правовідносинах, яка полягає вирішенню, що ця правова проблема наявна у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.

Наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та зміст оскаржених судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи, які викладені в касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи. Тому посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права, із зазначенням підстав касаційного оскарження, фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням, і, відповідно, не свідчить, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для позивача.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Харківській області напостанову Харківськогоапеляційного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 627/970/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко

Попередній документ
130922799
Наступний документ
130922801
Інформація про рішення:
№ рішення: 130922800
№ справи: 627/970/23
Дата рішення: 07.10.2025
Дата публікації: 14.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (12.12.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 12.12.2025
Предмет позову: про витребування земельної ділянки
Розклад засідань:
05.12.2023 09:30 Краснокутський районний суд Харківської області
10.01.2024 10:00 Краснокутський районний суд Харківської області
01.02.2024 10:45 Краснокутський районний суд Харківської області
27.02.2024 10:45 Краснокутський районний суд Харківської області
18.03.2024 10:40 Краснокутський районний суд Харківської області
02.04.2024 10:00 Краснокутський районний суд Харківської області
18.04.2024 09:30 Краснокутський районний суд Харківської області
14.05.2024 09:30 Краснокутський районний суд Харківської області
12.06.2024 10:00 Краснокутський районний суд Харківської області
17.07.2024 10:30 Краснокутський районний суд Харківської області
16.09.2024 10:00 Краснокутський районний суд Харківської області
16.10.2024 10:00 Краснокутський районний суд Харківської області
13.11.2024 10:30 Краснокутський районний суд Харківської області
02.12.2024 10:30 Краснокутський районний суд Харківської області
15.04.2025 10:15 Харківський апеляційний суд
27.05.2025 12:10 Харківський апеляційний суд
12.08.2025 10:15 Харківський апеляційний суд
09.09.2025 14:00 Краснокутський районний суд Харківської області
06.10.2025 14:00 Краснокутський районний суд Харківської області