09 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/495/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представників:
позивача - Ейсмонт М. О. (адвоката),
відповідача - ОСОБА_5 (у порядку самопредставництва),
третьої особи - Марченка І. В. (адвоката),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Сумської області від 21.01.2025
(суддя Вдовенко Д. В.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025
(головуючий Ткаченко Б. О., судді: Гаврилюк О. М., Сулім В. В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Герасима Кондратьєва, 127/2",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Радіо Системи",
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів.
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Герасима Кондратьєва, 127/2" (далі - ОСББ), у якому просив визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів ОСББ, розпочате 30.12.2021 і завершене 15.01.2022, про встановлення розмірів внесків на утримання та ремонт житлових і нежитлових приміщень, платежів і відрахувань до резервного фонду ОСББ та про припинення надання житлово-комунальних послуг у квартирі НОМЕР_1 до погашення позивачем повністю заборгованості у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
2. На обґрунтування позовних вимог послався на те, що за спірне рішення проголосувало менше необхідної кількості співвласників багатоквартирного будинку, що є порушенням частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон України "Про ОСББ"), тут і надалі у редакції, чинній на дату його прийняття.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 09.02.2018 співвласники багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 створили ОСББ, зареєстрували його в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і затвердили його статут. ОСОБА_1 є власником квартири НОМЕР_2 і нежитлових приміщень.
4. Згідно з положеннями пунктів 3, 7, 8 статуту ОСББ до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Кожен співвласник (його представник) будинку під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення перебуває у спільній власності двох і більше осіб, кожна така особа має частку голосу, яка відповідає її частці у праві власності на таку квартиру або нежитлове приміщення. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
5. 30.12.2021 розпочато загальні збори співвласників, завершені 15.01.2022, на яких співвласники будинку прийняли, у тому числі, такі рішення:
- починаючи з 01.01.2022, установити розмір внесків на утримання і ремонт приміщень (житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком, яка здійснюється у будинку шляхом самозабезпечення) у сумі: 3,60 грн за кв. м для житлових приміщень і 10 грн за кв. м для нежитлових приміщень (питання друге порядку денного);
- установити розмір внесків (платежів, відрахувань) до резервного фонду ОСББ 1,40 грн за кв. м для житлових приміщень і 10 грн за кв. м для нежитлових приміщень. Оплату здійснювати щомісячно до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Голові правління включати розрахунок внеску (платежу, відрахування) до резервного фонду окремим рядком (позицією) у рахунках на оплату (питання третє порядку денного);
- припинити надання житлово - комунальних послуг у квартирі НОМЕР_1 до погашення повністю заборгованості ОСОБА_1 у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 26 Закону України "Про житлово - комунальні послуги" (питання п'яте порядку денного).
6. ОСОБА_1 посилається на порушення його прав та інтересів, як співвласника багатоквартирного будинку, позаяк рішення прийняті всупереч частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ" та приписів статуту ОСББ, за них проголосувало менше 2/3 загальної кількості голосів усіх співвласників, тоді як загальна кількість голосів співвласників будинку складає 17 осіб і мало бути 12 голосів.
7. Згодом ОСОБА_1 відмовився від позову у частині оскарження рішення про припинення надання житлово-комунальних послуг у квартирі НОМЕР_1 .
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
8. 21.01.2025 Господарський суд Сумської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025, про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у зв'язку з відмовою позивача від позовної вимоги про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів ОСББ щодо припинення надання житлово-комунальних послуг у названій вище квартирі, у решті позову відмовив.
9. Суди не погодились із позивачем щодо наявності порушень частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ" та положень статуту ОСББ при прийнятті оскаржуваних рішень, адже за них проголосувало більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Цей висновок зробили з урахуванням того, що статут ОСББ не передбачає необхідної кількості голосів співвласників для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Він також не містить положень про спеціальний порядок прийняття загальними зборами співвласників рішень, які вимагають більшості голосів співвласників. Тому виснували, що у цих правовідносинах для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів мала бути більшість голосів від загальної кількості співвласників ОСББ, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 27.11.2024 у справі № 904/6054/23 та від 01.10.2024 у справі № 759/4401/20.
10. Установили також, що за прийняті рішення проголосували більше половини від загальної кількості голосів співвласників, а саме 8,5 голосів, тоді як загальна кількість голосів співвласників будинку 17 (100 %). Рішення з питання другого порядку денного підтримали 11 голосів, з третього питання - 10 голосів. ОСОБА_1 ставив під сумнів лише голоси ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , як представника від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічний центр Радіо Системи" (далі - ТОВ "Технічний центр Радіо Системи"), тоді як урахування інших голосів не оспорював. Суди спростували твердження ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 , якій на праві спільної часткової власності належить квартира НОМЕР_3 , мала частку голосу, яка відповідає її частці у праві власності 0,5, а не 1 голос, на тій підставі, що довіреністю другого співвласника квартири ОСОБА_4 , виданою ОСОБА_2 30.12.2021, останню уповноважено бути представником на зборах ОСББ, у тому числі голосувати на них. Зауважили на тому, що відсутність у протоколі зборів відомостей про довіреність не може свідчити про її відсутність на дату проведення зборів.
11. Щодо голосу ОСОБА_3 , як представника від імені ТОВ "Технічний центр Радіо Системи", суди виснували про відсутність доказів того, що на цих зборах він голосував від імені товариства саме на підставі рішення від 11.06.2021, копію якого надав позивач. Адже відповідно до протоколу зборів ОСОБА_3 брав участь у зборах від імені ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" за довіреністю від 11.06.2021. Відповідної довіреності відповідач не подав. Копія довіреності від 11.06.2021, яку подав відповідач, виготовлена з оригіналу довіреності від 11.06.2021, створеного у 2024 році. Ці обставини підтвердили відповідач і третя особа. Докази існування на дату зборів цієї довіреності відсутні, надана відповідачем копія не містить відомостей про те, що довіреність, датована 11.06.2021, виготовлена у 2024 році, є дублікатом. Тому суд першої інстанції не взяв цей доказ як належний на підтвердження права ОСОБА_3 голосувати на зборах від імені ТОВ "Технічний центр Радіо Системи". Без урахування голосу ОСОБА_3 від імені ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" рішення з питання розміру внесків на утримання та ремонт підтримано 10 голосами (58,82 %), рішення про резервний фонд 9 голосами (52,94 %).
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
12. ОСОБА_1 оскаржив ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати у відмовлених частинах позову, направити справу у цих частинах на новий розгляд до місцевого господарського суду, а в частині позовної вимоги, за якою провадження у справі закрито, - залишити без змін.
13. Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
14. На переконання скаржника, суди попередніх інстанцій не застосували норму частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ", що підлягала застосуванню, і не врахували висновки щодо її застосування, викладені Верховним Судом у постановах від 12.05.2021 у справі № 910/9469/20, від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21.
15. Вважає помилковим посилання судів на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 27.11.2024 у справі № 904/6054/23 та від 01.10.2024 у справі № 759/4401/20, позаяк вони ґрунтуються на висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, яка не надала відповіді на питання необхідної кількості голосів при прийнятті рішення про встановлення розміру внесків. До того ж зауважив, що правовідносини у цих справах неподібні до правовідносин у справі, що розглядається.
16. Основним доводом касаційної скарги є незаконність оспорюваних рішень унаслідок їх прийняття за відсутності кворуму голосів співвласників, яким, на переконання ОСОБА_1 , мало бути не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, тоді як вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про необхідність більшості голосів від загальної кількості співвласників ОСББ для прийняття оспорюваних рішень. ОСОБА_1 наголосив на помилковості висновку судів попередніх інстанцій про те, що статутом не встановлено кількості голосів співвласників, необхідної для прийняття таких рішень, і відповідно вважає помилковим висновок судів про те, що ці рішення мають бути підтримані більшістю голосів від загальної кількості співвласників.
17. Скаржник також стверджує про порушення судами статей 9, 73, 74, 76-78, 81, 236 ГПК України, оскільки вони не дослідили зібрані у справі докази, а саме:
- протокол установчих зборів і додатки до нього, згідно з якими загальні збори встановлювали, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному житловому будинку складає 4 018,1 кв. м, а загальна кількість співвласників будинку становить 25 осіб. Згідно з додатком 1 до протоколу від 09.02.2018 частка площі співвласника дорівнює кількості голосів співвласників та частка ОСОБА_1 становить 36,41 %, тобто частка позивача, враховуючи квартиру та нежитлові приміщення, не перевищує 50 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, відповідно кожен співвласник повинен мати під час голосування кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень;
- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової, згідно з якою кількість співвласників багатоквартирного будинку станом на день внесення змін до статуту 20.06.2021 та дату прийняття оспорюваних рішень загальних зборів (15.01.2022) 39 фізичних та юридичних осіб. Тому за умов, визначених у пункті 7 розділу ІІІ статуту, загальна кількість голосів, що мали право голосування на загальних зборах 39, а рішення вважалося би прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мали більше половини від загальної кількості голосів співвласників, тобто не менше 19. Але другий абзац пункту 7 розділу ІІІ статуту не застосовується, оскільки визначає частку голосу, яка відповідає частці у праві спільної власності, а, як убачається з інформації, юридичні особи, що є співвласниками квартири, мають право спільної часткової власності та у праві спільної часткової власності кожному власнику належить певний розмір частки у праві власності на спільну річ, а за таких обставин конкретизовано обсяг прав кожного з них у процесі функціонування або припинення спільної часткової власності, а також у разі зміни суб'єктного складу спільної власності і відповідного зменшення або збільшення частки кожного зі співвласників;
- оскільки статутом обумовлено про необхідну кількість голосів для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, то згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21, це рішення вважалося би прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, тобто не менше 26 голосів, а за визначеної кількості 17 співвласників в оспорюваних рішеннях судів, це рішення могло би бути таким, що прийнято, за умови, що за нього проголосували 11,3 співвласника;
- оскільки суд першої інстанції не прийняв надану відповідачем довіреність від ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" ОСОБА_3 та установив, що без його голосу рішення підтримано 10 голосами, то таке рішення не відповідає вимогам частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ", оскільки 10 голосів не дорівнюють 2/3 загальної кількості усіх співвласників з 17 співвласників за визначенням судів, а в дійсності з 39 співвласників, що зазначені в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства визначали порядок і спосіб визнання рішення загальних зборів ОСББ таким, що прийнято, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
18. ОСББ у надісланому до Верховного Суду 11.07.2025 відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, заперечуючи повністю проти аргументів скаржника з посиланням на таке:
- питання про "39" на "19" ОСОБА_1 вперше поставив лише у касаційній скарзі за весь час судового розгляду справи. Апеляційна скарга містила лише два доводи про необхідність 2/3, а не більшості голосів і ОСОБА_1 ставив під сумнів правомірність голосування співвласника квартири НОМЕР_3 ОСОБА_2 за всю квартиру одним голосом на підставі довіреності іншого співвласника цієї квартири, яка надає право голосувати від її імені. Тому вважає, що аргумент про зміну "39" на "19" співвласників є зміною підстав позову, що недопустимо на цій стадії. У позовній заяві ОСОБА_1 зазначав, що у будинку загальна кількість співвласників 17 фізичних та юридичних осіб. Збільшення до 39 здійснено ним за рахунок того, що квартира НОМЕР_1 перебуває у спільній частковій власності 30 юридичних осіб, кожному з яких він штучно приписав 1 голос замість 1/30 голосу. Цю штучну більшість голосів співвласників створено ОСОБА_1 , його партнером - громадянином Російської Федерації ОСОБА_5 для рейдерського захоплення контролю над ОСББ у 2020 - 2021 роках;
- питання про необхідність переоцінки касаційним судом такого доказу, як інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової, станом на день внесення до статуту ОСББ змін так само не піднімалося в апеляційній скарзі, позовна заява також не обґрунтовувалася будь - якими дефектами (недоліками) цього реєстру або невідповідності оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ цьому реєстру. Довіреність третьої особи ОСОБА_3 була предметом розгляду й оцінки суду першої інстанції, у тому числі судом розглядалося клопотання ОСОБА_1 про проведення судової експертизи цього документа. З мотивів неправильної оцінки цього доказу судове рішення також не оскаржувалося в апеляційному порядку;
- пункт 3 Розділу III статуту ОСББ не регулює питання, в який саме спосіб (кваліфікованою чи простою більшістю), за яким механізмом визначається кількість голосів, необхідних для прийняття рішення зі спірних питань, а лише вказує, який саме з органів ОСББ (загальні збори, правління чи ревізійна комісія) уповноважений приймати такі рішення.
19. 21.07.2025 від представника ОСББ ОСОБА_5 до Верховного Суду надійшла заява про визнання позову, просить задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 , оскаржувані судові рішення скасувати і закрити провадження у справі, погодився з позивачем про необхідність для прийняття оскаржуваних рішень 2/3 загальної кількості від усіх голосів співвласників, послався при цьому на постанову Верховного Суду від 27.03.2020 у справі № 908/1445/21.
20. 17.07.2025 ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" подало відзив на касаційну скаргу, тоді як ухвалою суду касаційної інстанції від 18.06.2025 установлений строк його подання до 15.07.2025. Оскільки такий відзив поданий поза межами строку, а клопотання про поновлення такого строку це товариство не заявляло, то суд касаційної інстанції залишає такий відзив без розгляду на підставі частини другої статті 118 ГПК України.
21. 30.07.2025 від ОСОБА_5 , як від нового голови правління ОСББ, надійшла заява, у якій він повідомив, що 28.06.2025 відбулися загальні збори ОСББ, на яких прийнято рішення про зміну кількісного та персонального складу правління ОСББ. Новий склад правління обрав нового голову правління ОСББ в особі ОСОБА_5 . 09.07.2025 відбулася державна реєстрація змін стосовно керівника ОСББ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З 09.07.2025 керівником ОСББ є ОСОБА_5 і він же є єдиним представником ОСББ у судових органах. Електронна довіреність (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) на колишнього керівника ОСББ ОСОБА_8 анульована 09.07.2025 у системі "Електронний суд". Довіреності чи аналогічні документи, що дають право особам, окрім ОСОБА_5 , представляти інтереси ОСББ у суді просить вважати анульованими, недійсними з 09.07.2025. Нових довіреностей на паперовому носії ОСББ не видавало та видавати не планує. У розпорядженні ОСОБА_8 залишилася кругла печатка ОСББ, яку просить вважати недійсною з 09.07.2025, позаяк є вірогідність, що суду надані підроблені довіреності на представництво ОСББ у суді, які завірені саме цією печаткою (круглою). З 30.07.2025 ОСББ має чинну печатку у формі шістнадцятикутнику. Просить також вважати всі документи, які подані до суду після 09.07.2025 представниками ОСББ, такими, що подані неуповноваженими особами, окрім тих, що подані діючим керівником ОСББ ОСОБА_5.
22. 06.08.2025 від ОСОБА_5 , як від нового голови правління ОСББ, до Верховного Суду також надійшли додаткові пояснення, у яких він визнав позов і повідомив про те, що 30.07.2025 відбулися загальні збори співвласників будинку ОСББ, на яких прийнято рішення (питання № 4) про припинення судових спорів ОСББ зі ОСОБА_1 (у тому числі шляхом визнання позовних вимог), додав протокол цих загальних зборів. Ці пояснення враховані судовою колегією, але не зумовлюють наслідків для відповідача, позаяк положення статті 191 ГПК України не передбачають наслідків визнання відповідачем позову на стадії касаційного розгляду, адже суд касаційної інстанції перевіряє лише законність судових рішень судів попередніх інстанцій, а не переглядає обставини справи по суті.
23. 22.08.2025 ТОВ "Технічний центр Радіо Системи" подало заяву, у якій просило відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 та заяви ОСОБА_5 , подану від імені ОСББ, про визнання позову, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
24. 26.08.2025 від представника ОСББ ОСОБА_9 надійшли додаткові пояснення про те, що заява про визнання позову, яку надіслав ОСОБА_5 21.07.2025, відповідає вимогам законодавства, є волевиявленням усіх співвласників будинку та не порушує інтересів ані ОСББ, ані співвласників будинку, ані третіх осіб. Той факт, що ОСОБА_8 як представник ОСББ разом з третьою особою заперечували проти позовних вимог ОСОБА_1 у судах та одночасно визнавали їх на загальних зборах свідчить про "суперечливу поведінку" цих осіб, та їх бажання маніпулювати законом.
25. 09.09.2025 від представника ОСОБА_1 надійшли пояснення про те, що станом на 04.09.2025 керівником ОСББ є ОСОБА_9 і ця інформація підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Зазначив також про те, що колишня голова ОСББ ОСОБА_8 погоджується про необхідність 2/3 кількості голосів співвласників для прийняття оспорюваних рішень, що не дотримано загальними зборами.
Позиція Верховного Суду
26. Як зазначалося раніше, касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
27. Отже, відповідно до положень цих норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
28. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 та від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц сформулювала критерій для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин.
29. Для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов'язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
30. Мотивуючи наявність передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження судових рішень, ОСОБА_1 обґрунтував свої доводи неврахуванням судами під час вирішення цього спору висновків Верховного Суду щодо застосування частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ", викладених у наведених вище постановах.
31. Проте обставини, які стали підставою для відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилися з огляду на таке.
32. Відповідно до частин дванадцятої, тринадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
33. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників (частина чотирнадцята цієї ж статті).
34. Як убачається зі змісту статті 7 цього ж Закону статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Статут може містити також інші положення, що є істотними для діяльності об'єднання та не суперечать вимогам законодавства. Включення до статуту відомостей про склад співвласників не є обов'язковим.
35. Як зазначалося раніше, положення пунктів 3, 7, 8 статуту ОСББ передбачають, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Кожен співвласник (його представник) будинку під час голосування має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення перебуває у спільній власності двох і більше осіб, кожна така особа має частку голосу, яка відповідає її частці у праві власності на таку квартиру або нежитлове приміщення. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
36. Суди виснували, що положення статуту ОСББ не передбачають кількості голосів співвласників, необхідної для прийняття саме оспорюваних позивачем рішень про визначення розміру сплати співвласниками внесків і платежів до резервного фонду, як і не містить положень, які би передбачали спеціальний порядок ухвалення рішень, передбачений частиною чотирнадцятою статті 10 Закону України "Про ОСББ". Щоб рішення про встановлення розмірів внесків на утримання та ремонт житлових і нежитлових приміщень, платежів і відрахувань до резервного фонду ОСББ вважалися прийнятими, ці рішення мають бути прийняті більшістю голосів від загальної кількості співвласників, що й відбулось на загальних зборах, рішення яких оскаржує позивач. Тому суди відмовили у позові та відхили доводи позивача про те, що спірні рішення мають бути ухвалені 2/3 голосів співвласників будинку.
37. Натомість, як зазначено раніше, позивач вважає незаконними оспорювані рішення загальних зборів унаслідок їх прийняття за відсутності кворуму голосів співвласників, яким, на переконання ОСОБА_1 , мало бути не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Адже у статуті обумовлено необхідну кількість голосів співвласників для прийняття загальними зборами рішень, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Утім така кількість суперечить названим вище положенням Закону і тому відповідно до частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ" спірні рішення мають бути ухвалені 2/3 голосів співвласників будинку.
38. Наполягаючи на суперечливості цих висновків судів попередніх інстанцій висновкам Верховного Суду у наведених скаржником справах, останній у касаційній скарзі навів постанови, у яких, на його думку, суд касаційної інстанції інакше застосував норму частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ".
39. Так, у справі № 910/9469/20, на яку посилається скаржник, фізична особа оскаржувала окремі пункти статуту ОСББ, оскільки вважала, що вони суперечать Закону України "Про ОСББ" та порушують право позивача на прийняття рішень шляхом проведення загальних зборів. Суди попередніх інстанцій, з висновками якого погодився Верховний Суд, позов задовольнили частково, мотивувавши судові рішення тим, що встановлення чи визначення кворуму (правочинності) загальних зборів співвласників призводить до обмеження прав співвласників - членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на голосування шляхом письмового опитування, а тому положення пункту 3.2.2 статуту стосовно встановлення правочинності загальних зборів, якщо на них присутні 2/3 загальної кількості усіх співвласників, не відповідають вимогам Закону. Положення пункту 3.2.5 статуту стосовно можливості скликання і проведення загальних зборів ініціативною групою з не менш як 100 співвласників також не відповідають вимогам названого Закону. Пункт 3.2.8 статуту суди визнали недійсним у частині слів "рішення загальних зборів приймаються не менш як 4/5 голосів від загальної кількості співвласників", оскільки встановлення такої кваліфікаційної більшості є обмеженням прав членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку на прийняття рішення. Положення пункту 7.1 статуту також визнали такими, що суперечать приписам статті 10 Закону у частині слів: "та приймаються 4/5 голосів співвласників на Загальних зборах за умови, що на них присутні більше 2/3 співвласників", а відтак підлягають визнанню недійсними, адже обмежують членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку у прийнятті рішень.
40. Суд апеляційної інстанції у справі № 910/9469/20 указав, що визнання недійсними окремих положень (пунктів) статуту ОСББ, якими визначається порядок прийняття рішень співвласниками багатоквартирного будинку щодо управління спільним майном, відповідає змісту такого права - управління позивачем спільним майном як співвласником багатоквартирного будинку, характеру його порушення - обмеження позивача у праві на управління спільним майном багатоквартирного будинку як співвласника - члена об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зокрема права на прийняття рішень, у тому числі шляхом поіменного голосування, а також права позивача на скликання зборів у складі ініціативної групи. Апеляційний господарський суд відхилив твердження скаржника про те, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, фактично вніс зміни до статуту ОСББ, оскільки оскаржуваним рішенням лише визнано недійсними окремі положення статуту, що не відповідали закону. Зауважив на наявності права у ОСББ власним рішенням з урахуванням судового рішення внести зміни до статуту для приведення його у відповідність до закону, а також подати документи для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі.
41. Верховний Суд у справі № 910/9469/20 у контексті вирішення спору про оскарження пунктів статуту формулював висновок щодо застосування статті 10 Закону України "Про ОСББ" про те, що: "законодавець передбачив можливість проведення загальних зборів співвласників без встановлення вимог щодо обов'язкової присутності на них певної кількості співвласників. При цьому у випадку, якщо голосів співвласників, які присутні на загальних зборах, недостатньо для прийняття рішення, то Закон України "Про ОСББ" надає право провести письмове опитування серед співвласників, які не були присутні та не голосували на загальних зборах. Для проведення загальних зборів закон не вимагає обов'язкової присутності співвласників, оскільки особи, які не були присутні на загальних зборах, можуть голосувати шляхом опитування. Присутність співвласників на загальних зборах не є обов'язковою умовою для визнання їх правочинними та для прийняття відповідних рішень, з огляду на те, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала визначена законом кількість співвласників будь - яким не забороненим законом способом". Суд касаційної інстанції спростував твердження скаржника, що Закон України "Про ОСББ" не забороняє встановлювати вимоги щодо кількості присутніх співвласників багатоквартирного будинку під час проведення загальних зборів та не обмежує ОСББ у такому праві, оскільки законом надано право об'єднанню встановлювати інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, проте не саму кількість голосів, що необхідна для прийняття рішень.
42. Водночас, у справі, що розглядається, йдеться про обґрунтованість позиції позивача щодо необхідної кількості голосів для прийняття загальними зборами рішення саме про встановлення розмірів внесків на утримання та ремонт житлових і нежитлових приміщень, платежів і відрахувань до резервного фонду ОСББ у кількості 2/3 голосів співвласників будинку. Суди не знайшли підстав для задоволення цих позовних вимог, позаяк у статуті ОСББ не передбачено кількості голосів співвласників, необхідної для прийняття саме таких рішень загальних зборів, тоді як статут містить лише положення про те, що рішення мають бути прийняті більшістю голосів від загальної кількості співвласників без виокремлення з цих рішень затвердження розмірів внесків на утримання та ремонт житлових і нежитлових приміщень, платежів і відрахувань до резервного фонду ОСББ.
43. У справі № 910/15071/20 предметом спору були рішення загальних зборів ОСББ, проведені з порушенням процедури їх скликання та голосування. Суди попередніх інстанцій відмовили у позові, позаяк позивач не підтвердив того, що голоси, які начебто надавались співвласниками по питанням порядку денного, були неповно враховані, зокрема, відсутні докази відображення у протоколі відмінних відомостей про результати голосування конкретного співвласника, ніж ті, що були відмічені співвласниками у листках опитування. Оскільки представник позивача був присутній на цих зборах, то суди відхили доводи про його неповідомлення, як і виснували про невизначення останнім, які саме його права чи охоронювані законом інтереси порушені. Апеляційний господарський суд погодився з висновками місцевого господарського суду та зазначив, що в інтересах позивача бюлетень для голосування було заповнено представником за довіреністю, що вказує на належне повідомлення позивача про проведення загальних зборів, обізнаність щодо питань, які пропонувалося включити до порядку денного загальних зборів, та можливість висловити свої пропозиції (зауваження) з питань порядку денного, у тому числі шляхом особистої участі у проведенні загальних зборів. Суд апеляційної інстанції підтвердив, що проведення ОСББ письмового опитування співвласників і врахування результатів цього опитування при прийнятті рішень, винесених на загальні збори, відповідає вимогам закону. Відхилив також доводи скаржника про те, що форма протоколу загальних зборів співвласників від 01.10.2017 не відповідає вимогам Закону України "Про ОСББ".
44. Верховний Суд скасував судові рішення попередніх інстанцій і направив справу № 910/15071/20 на новий розгляд до місцевого господарського суду, виснувавши про те, що недотримання порядку повідомлення усіх співвласників про скликання загальних зборів, установленого статтею 6 Закону України "Про ОСББ", є порушенням їх прав на управління об'єднанням, а тому визнав помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що права позивача не порушуються. Крім того зауважив, що суди попередніх інстанцій не з'ясували наявність достатньої кількості голосів для прийняття відповідних рішень на загальних зборах ОСББ, не встановили дотримання порядку голосування, зокрема проведення письмового опитування протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів з огляду на доводи позивача про те, що загальні збори відбулися 01.10.2017, а протокол складено 23.10.2017, оскільки в іншому разі рішення є неприйнятими. Також достовірно не встановили факт належного повідомлення позивача про скликання загальних зборів ОСББ на 01.10.2017.
45. Отже, у цій справі підстави оскарження позивачем рішень загальних зборів відмінні, ніж у справі, що розглядається, у якій не йдеться про неналежне повідомлення позивача про скликання загальних зборів, а спірним є питання необхідної кількості голосів співвласників для прийняття загальними зборами рішення саме про визначення розмірів внесків на утримання та ремонт житлових і нежитлових приміщень, платежів і відрахувань до резервного фонду ОСББ.
46. У справі № 908/1445/21 оскаржувалося рішення загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ у частині затвердження розміру внеску по витратам на управління багатоквартирним будинком. У цій справі, аналогічно справі, яка розглядається, позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що за спірне рішення проголосувало менше необхідної кількості співвласників багатоквартирного будинку, що є порушенням статті 10 Закону України "Про ОСББ" та частини восьмої розділу ІІІ статуту ОСББ. Заперечення проти позову мотивувалися тим, що під час голосування на загальних зборах відповідач керувався статутом ОСББ, пунктом 8 розділу ІІІ якого передбачено, що рішення зі спірних питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше як 51% від загальної кількості усіх співвласників.
47. Суди попередніх інстанцій, з яким погодився Верховний Суд у постанові від 20.07.2022, задовольняючи позов, виснували про необхідну кількість голосів співвласників із такого питання не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, тоді як кількість у розмірі 51 % голос для прийняття рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, установлена у пункті 8 статуту, не узгоджується з нормами вищенаведеної статті Закону України "Про ОСББ".
48. Утім правовідносини у справі № 908/1445/21 неподібні до правовідносин у справі, що розглядається, позаяк у справі № 908/1445/21 у пункті 8 статуту ОСББ обумовлено про необхідну кількість голосів для прийняття рішення саме про визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників, - не менше як 51% від загальної кількості усіх співвласників, тоді як у справі, що розглядається, статут не містить положень щодо необхідності кількості голосів співвласників саме для ухвалення рішень про визначення розмірів внесків на утримання та ремонт житлових і нежитлових приміщень, платежів і відрахувань до резервного фонду ОСББ. Адже, у справі, що розглядається, у статуті обумовлено лише про те, що рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Тобто не конкретизована необхідна кількість голосів для прийняття загальними зборами саме тих рішень, які позивач оскаржує. Це є суттєвою відмінністю в обставинах справ, позаяк положення статутів ОСББ у них по-різному визначають кількість голосів, необхідну для прийняття загальними зборами рішень саме про визначення розмірів внесків на утримання та ремонт житлових і нежитлових приміщень, платежів і відрахувань до резервного фонду ОСББ.
49. Слід також звернути увагу на те, що посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
50. Отже, постанови Верховного Суду та висновки, на які як на підставу подання касаційної скарги відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України послався скаржник, суттєво відрізняються за обставинами справ. Тому визначена позивачем підстава касаційного оскарження не підтвердилася.
51. Разом з тим, слід звернути увагу на те, що суди у цій справі ухвалили судові рішення з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ", викладених у постанові від 27.11.2024 у справі № 904/6054/23 у подібних правовідносинах, тоді як скаржник у касаційній скарзі не визначив підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України стосовно необхідності відступлення від цих висновків.
52. Доводи скаржника про помилковість посилань судів попередніх інстанцій на правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 27.11.2024 у справі № 904/6054/23 та від 01.10.2024 у справі № 759/4401/20, позаяк вони ґрунтуються на висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, яка не надала відповіді на питання необхідної кількості голосів при прийнятті рішення про встановлення розміру внесків, не знайшли підтвердження, адже, як зазначено вище, у справі № 904/6054/23 Верховний Суд вирішував аналогічний спір й у постанові від 27.11.2024 сформулював правові висновки щодо застосування частини чотирнадцятої статті 10 Закону України "Про ОСББ" саме щодо необхідної кількості голосів при прийнятті рішення про встановлення розміру внесків. Цю постанову врахували суди попередніх інстанцій як останню правову позицію Верховного Суду під час вирішення тотожного спору.
53. Щодо визначеної скаржником підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України у частині дослідження зібраних у справі доказів колегія суддів зазначає, що згідно з цим пунктом підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу
54. Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
55. За змістом цієї норми достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
56. Проте, як зазначалося раніше, визначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, у цьому випадку після відкриття касаційного провадження не отримала підтвердження, а тому доводи скаржника про те, що суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази не розглядаються.
57. При цьому слід звернути увагу скаржника на те, що Верховний Суд виконує функцію "суду права", а не "факту" і відповідно до статті 300 ГПК України лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи. Верховний Суд позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
58. Тому касаційна скарга у частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України (недослідження доказів), підлягає залишенню без задоволення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Згідно із пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
60. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
61. У силу частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
62. З огляду на викладене касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 21.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025, відкрите на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК, підлягає закриттю, а у частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї ж статті, - залишенню без задоволення із залишенням без змін оскаржуваних судових рішень.
Судові витрати
63. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 129, 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Сумської області від 21.01.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2025 у справі № 920/495/24 з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.
2. В іншій частині касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко