09 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 759/16084/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С. В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 (головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.) та рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 (суддя Паламар П.І.)
у справі №756/16084/24
за позовом ОСОБА_1
до 1.Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога 131-А",
2. ОСОБА_2
про визнання договорів недійсними, стягнення боргу, ціна позову 190 320 грн,
ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Перемога 131-А" (далі - ОСББ "Перемога 131-А") та до ОСОБА_2
Святошинський районний суд міста Києва ухвалою від 17.09.2024 справу передав за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно з поданою позовною заявою та заявою про зміну предмету позову від 24.02.2025, ОСОБА_1 просив визнати недійсними укладені між відповідачами договори підряду: №2 від 01.03.2022, №6 від 01.04.2022, №10 від 01.05.2022, №12 від 01.06.2022, №15 від 01.07.2022, №16 від 01.08.2022, №18 від 01.09.2022, №22 від 03.10.2022, №24 від 01.11.2022, а також в порядку двосторонньої реституції стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСББ "Перемога 131-А" 190 320 грн.
Господарський суд міста Києва рішенням від 25.03.2025 у справі №759/16084/24, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 02.09.2025, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСББ "Перемога 131 А" 11 000 грн витрат по оплаті послуг адвоката. Стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн витрат по оплаті послуг адвоката.
ОСОБА_1 звернувся 19.09.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2025; позов ОСОБА_1 до ОСББ "Перемога 131 А" про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочинів - задовольнити у повному обсязі; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСББ "Перемога 131-А" грошові кошти у порядку застосування реституції у сумі 190 320 грн.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Згідно частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 установлено у розмірі 3 028 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Скаржник оскаржує судові рішення попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні дев'ятьох вимог немайнового характеру та вимогу майнового характеру (стягнення 190 320 грн).
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 43 603,20 грн ((3 028 х 9-ть немайнових вимог) х 200% ставки) х 0,8 коефіцієнт пониження) та у сумі 4 844,80 грн ( 3 028 - прожитковий мінімум для працездатних осіб на момент звернення з позовом х 200% ставки ) Х 0,8 коефіцієнт пониження). Загальна сума судового збору становить 48 448 грн.
До матеріалів касаційної скарги скаржник додав квитанцію від 19.09.2025 №94LB-M5QA-D65E про сплату судового збору у розмірі 45 056 грн.
Дослідивши зміст квитанції, суд зазначає про таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу "Інтернет" у режимі реального часу (частина перша статті 6 цього Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
З пункту 37 Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу".
Пунктом 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит "Призначення платежу" платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного процесуального документа.
Проте зазначена вище квитанція не може бути прийнята як належний доказ сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, оскільки у квитанції в графі "призначення платежу" відсутній номер справи та дата оскаржуваного судового рішення.
Таким чином, додана скаржником до касаційної скарги квитанція від 19.09.2025 №94LB-M5QA-D65E про сплату судового збору у розмірі 45 056 грн не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку.
У зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законодавством порядку, скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду належний документ на підтвердження сплати судового збору.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 у справі №759/16084/24 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржнику строку для усунення недоліків, а саме подання Верховному Суду документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 48 448 грн, за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага на те, що заяву про усунення недоліків, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Згідно з частиною четвертою статті 174 та частиною другою статті 292 ГПК, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із касаційною скаргою.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.03.2025 у справі №759/16084/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити ОСОБА_1 , що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Бакуліна